26

Міністерство освіти і науки україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи

для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів

денної та заочної форм навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені
Підпис автора_______________ _______________ “___”________________ 2014 р.			СХВАЛЕНО на засіданні кафедри політології, соціології і права Протокол № від 16.02.2014 р.

______________________________

Київ нухт 2014

Політологія: метод. рекомендації до вивч. дисц. та викон. контрол. роботи для студ. усіх напрямів підготовки бакалаврів денної та заочної форм навчання / уклад. О.Є. Пилипенко, О.О. Казаков, В.В. Жук. – К.: НУХТ, 2014. – с.

Рецензент: С.В. Божко, канд. політ. наук, доцент

______________________

^{(Підпис)}

Укладачі: О.Є. Пилипенко, д-р. іст. наук, професор,

О.О. Казаков, канд. іст. наук, доцент,

В.В. Жук, асист.

Відповідальний за випуск О.Є. Пилипенко, д-р. іст. наук, професор

Видання подається в авторській редакції

1. Загальні відомості

Дисципліна “Політологія” досліджує політичну сферу життєдіяльності суспільства.

Метою викладання навчальної дисципліни є сприяти подоланню у студентської молоді стеоретипних уявлень про політику як арену боротьби, протистояння і виникнення конфліктів; утвердження в її свідомості розуміння політики як засобу інтегрування соціальних інтересів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди, консенсусу.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є політичні процеси, політичні відносини, політика, політична влада, її інституції, закономірності їх виникнення, функціонування, розвитку і змін.

Місце і роль у навчальному процесі – політологія як наука та навчальна дисципліна базується на основних положеннях філософії і соціально-економічної теорії і тісно пов’язана з політичною історією, соціологією, соціальною психологією, географією і т.п. Сама ж вона виступає теоретико-методологічною основою по відношенню до теорії держави і правової науки взагалі

Вивчення політології дає можливість сформувати у студентів систему логічно завершених базових політологічних знань, адекватних їм умінь і навичок громадянсько-політичної діяльності.

Основним завданням вивчення дисципліни є:

• вивчення сутності, теорії та методології політології як науки;

• розвиток здібностей, розуміння політичних відносин і процесів;

• набуття навичок і вмінь практичного застосування теоретичних, прикладних та інструментальних компонентів політичного знання;

• аналіз міжнародного політичного життя, геополітичного становища і політичних процесів в Україні, її місця, статусу і відповідальності в сучасному політичному світі.

У результаті вивчення дисципліни “Політологія” студент повинний знати:

• об’єкт, предмет і метод політології, володіти її понятійно-категорійним апаратом;

• історію розвитку світової та вітчизняної політичної думки;

• суб’єкти, об’єкти та функції політики, особливості її взаємодії з іншими сферами життя суспільства;

• структуру та функції політичної системи її головні інститути;

• суть і функції держави як головного інституту політичної системи суспільства;

• сутність та функції політичних партій, політичних організацій і рухів, види партійних і виборчих систем;

• сутність політичної культури та політичної соціалізації, їх роль у житті суспільства;

• ознаки та функції політичного лідера, сутність політичних еліт;

• сутність і типи політичної свідомості, поняття та функції політичної ідеології в суспільстві;

• основні сучасні політичні течії;

• сутність та характерні риси міжнародних відносин, місце в них міжнародної політики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинний вміти:

• розпізнавати специфіку політичної влади, її сутність, характерні ознаки і функції;

• орієнтуватися в питаннях форм державного устрою і форм державного управління;

• формувати активну життєву позицію, вміння її відстоювати;

• орієнтуватися у міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус Україні в сучасному світі;

• брати участь у виборчих кампаніях, вносити посильний внесок у гармонізацію людських, міжнаціональних, міжпартійних відносин.

Опис навчальної дисципліни:

• освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр;

• характеристика навчальної дисципліни (денна форма навчання):

• нормативна;

• рік підготовки  3-й;

• семестр  5-й;

• лекції:

• І семестр  16 год.;

• ІІ семестр  18 год.;

• практичні:

  • І семестр  16 год.;

  • ІІ семестр  18 год.;

• самостійна робота  36 год.;

• характеристика навчальної дисципліни (заочна форма навчання):

• нормативна;

• рік підготовки  3-й;

• семестр  5-й;

• лекції:

• І семестр  16 год.;

• ІІ семестр  18 год.;

• практичні:

  • І семестр  16 год.;

  • ІІ семестр  18 год.;

• самостійна робота  36 год.;

• вид контролю: екзамен, диференційований залік

• кількість кредитів − 2;

• кількість модулів − 1;

• кількість змістових модулів − 2;

• індивідуальне завдання  контрольна робота (для заочної форми навчання);

• загальна кількість годин − 72;

• кількість тижневих годин для денної форми навчання:

• аудиторних – 2,0;

• самостійної роботи студента  2,0;