8

Практичне заняття № 6. Особливості харчування осіб, які займаються фізичною культурою

МЕТА: Ознайомлення з гігієнічними вимогами до харчування осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою (ОФК), методикою складання для них харчових раціонів та методикою гігієнічного контролю за їх харчуванням..

ПЛАН:

1. Загальні положення раціонального харчування осіб, які займаються фізичною культурою. Функціональне харчування осіб, які займаються оздоровчим фізичним вихованням (ОФВ).

2. Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування при заняттях оздоровчою фізичною культурою.

3. Методика визначення енерговитрат осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою.

4. Методичні підходи до складання харчових раціонів для осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою.

5. Методика гігієнічного контролю харчування осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою.

1. Загальні положення раціонального харчування осіб, які займаються фізичною культурою. Функціональне харчування осіб, які займаються офв.

Харчування має дуже велике значення в практиці систематичних занять оздоровчою фізичною культурою (ОФК). Від правильного харчування залежать не тільки результати занять з оздоровчого фізичного виховання (ОФВ), але й стан здоров я осіб, які систематично займаються фізичною культурою. Харчування осіб, які займаються фізичною культурою (ФК) обов’язково повинно відповідати загальним принципам раціонального харчування. Хоча на практиці доводиться рахуватися і з наявністю осіб з нетрадиційними видами харчування, наприклад вегетаріанців, харчування яких частково або взагалі не відповідає принципам раціонального харчування. Осіб, які мають особливості харчування з релігійних міркувань, наприклад обмеження стосовно вживання свинини, яловичини, тощо. Особливе харчування і у прибічників східних форм фізичного виховання, наприклад «хатха-йога», тощо. Доводиться враховувати і наявність біля 20-ти екологічних типів харчування, в залежності від видів продуктів – основних джерел білку в раціоні людини, обмеження в харчуванні за медичними показниками, наприклад при цукровому діабеті, особливості «національних кухонь», національних і регіональних особливостей харчування населення, і багато іншого.

Заняття ФК, як і заняття спортом, створює додаткові фізичні, психо-емоційні навантаження на організм, хоча, як правило, в меншому ступені. Це супроводжується активацією всіх метаболічних процесів, підвищенням потреб організму в енергії та окремих харчових речовинах. Особливо це необхідно враховувати при систематичних заняттях ФК.

Взагалі ж при систематичних заняттях оздоровчим фізичним вихованням (ОФВ), харчування повинно:

• насамперед повністю компенсувати витрати на заняттях ОФК енергії та харчових речовин ( якщо не ставиться спеціальна мета – зменшення маси тіла, тобто призначається «згонна» дієта або навпаки ставиться мета зі збільшення маси тіла, в тому числі і «нарощування» м язової маси);

• прискорювати відновлювальні процеси після проведення занять з ОФВ;

• підвищувати працездатність, в тому числі і спортивну ( при заняттях конкретними видами масового спорту);

• харчування повинно бути різноманітним, з урахуванням харчової «піраміди»;

• підвищувати стійкість організму до фізичних навантажень та негативних чинників навколишнього середовища;

• забезпечувати можливість систематично займатися ФК. При цьому, при організації харчування осіб, які систематично займаються ОФК необхідно враховувати такі особливості:

• групи осіб в залежності від стану здоров я ( основна, підготовча, спеціальна );

• групи форм занять: розвиваючи (уроки фізичного виховання, тренування в групі здоров я, самостійні тренування, тощо ); підготовчо-стимулюючи ( ранкова фіззарядка, вправи на початку роботи, тощо ); відновні ( прогулянки на невеликі відстані, туристські походи на невеликі відстані, малорухливі ігри, фізкультпаузи, тощо );

• форми занять ( уроки фізичного виховання, тренування в групі здоров я, аеробіка, ритмічна гімнастика, рухливі та спортивні ігри, тощо );

• тижневі мікроцикли проведення занять з ОФВ;

• вік та стать осіб, їх професійну дяльність;

• особливості режиму харчування в залежності від часу проведення занять з ОФВ;

• наявність нетрадиційних видів харчування ( вегетаріанство, тощо ), релігійні особливості харчування ( наприклад не вживання свинини за релігійними забобонами ), тощо.

Реалізація на практиці вказаних положень досягається насамперед введенням до харчового раціону осіб, які займаються ОФК відносно більшої кількості білку та вуглеводів і деяким обмеженням споживання жирів. Відношення білків, жирів і вуглеводів повинно складати 1: 0,8: 4 ( або навіть 5 при значних фізичних навантаженнях ), а не 1: 1: 4, як для осіб, які не займаються систематично ОФК.

Більша потреба у білках пояснюється підвищеним їх розпадом у м язах при значних фізичних навантаженнях. Необхідність зменшення вмісту жирів – їх небезпечністю для здоров я за умов інтенсивного виконання фізичних вправ, а підвищення вмісту у раціоні вуглеводів – необхідністю компенсувати за рахунок їх калорійності енерговитрати на фізичні навантаження. Хоча при цьому необхідно відмітити, що енерговитрати у осіб, які систематично займаються ОФК у більшості випадків значно менші у порівнянні зі спортсменами і особливо з спортсменами-професіоналами. Потребують особи, які систематично займаються ОФК і більшої кількості вітамінів та мінеральних речовин. Втрата останніх відбувається в значній мірі за рахунок виділення їх з потом при значних фізичних навантаженнях.

При організації харчування осіб, які систематично займаються ОФК необхідно враховувати такі основні форми занять ФК як уроки фізичного виховання, ранкова фіззарядка, аеробіка та ритмічна гімнастика, рухливі та спортивні ігри, заняття з плавання, тощо . А також до цієї групи в останній час почали зараховувати і туризм, насамперед пішохідний.

Небажано суміщати заняття фізичною культурою з харчуванням за системою швидкого приготування їжі -«Фаст - Фуд»: чіпси, гамбургери,тонізуючі газовані напої, які можуть містити і алкоголь, тощо.

Має свої особливості і харчування осіб, які систематично займаються ОФК в залежності від віку: дітей (дошкільного і шкільного віку), підлітків , учнів шкіл олімпійського резерву та спортивних секцій шкіл (етап загальної начальної підготовки), осіб похилого віку. Ці питання детально описані у рекомендованій літературі.

Останнім часом набуває поширення використання функціонального (оздоровчого) харчування для осіб, які займаються ОФВ.

Під функціональним харчуванням розуміють таке харчування, яке поряд з задоволенням фізичних потреб має ще й профілактичне та лікувальне значення. Воно предбачає використання продуктів збагачених мікро-та макронутрієнтами, вітамінами, біологічно активних додатків (БАДів), тощо з врахуванням біогеохімічних особливостей різних регіонів. Особливо важливе використання функціонального харчування відносно осіб, які мають значні фізичні навантаження, як це має місце при заняттях фізичною культурою.

При організації оздоровчого (функціонального) харчування почали використовувати інформаційні технології оцінки харчування з оцінкою фактичного харчування та харчового статусу. При оцінці харчового статусу увага насамперед приділяється визначенню складу тіла (насамперед кількості жирової тканини) та фізичної підготовленості осіб які займаються ОФК.