2..Сучасна методика оцінки ( моніторингу) індивідуального харчування населення.

Сучасна методика оцінки ( моніторингу ) індивідуального харчування включає такі основні етапи :

• визначення енерговитрат організму;

• розрахунок потреб в у основних харчових речовинах та енергії;

• розробку на цій основі індивідуальних харчових раціонів та в разі потреби їх корекцію.

У класичному варіанті добові енерговитрати організму визначають методами прямої або непрямої калориметрії. Але така класична методологія потребує багато затрат праці та часу . Тому на практиці, добові (або за годину) енергетичні витрати організму людини визначають розрахунковими методами з використанням відповідних спеціальних таблиць, формул, коефіцієнтів фізичної активності для різних груп населення, довідкових матеріалів хімічного складу харчових продуктів та блюд тощо. Важливо відмітити, що коефіцієнти фізичної активності були розроблені і для багатьох видів спорту (гімнастики, ігрових видів спорту тощо). Це дає можливість використовувати розрахункові методи для визначення енерговитрат спортсменів у різних видах спорту.

Розрахунки потреб в основних харчових речовинах та енергії для раціонів бажано проводити з використанням комп’ютерних програм типу Dan Сost - 2. Використовують і подібні програми розрахунків з Інтернет сайтів у режимі реального часу.

Фахівці Американської асоціації дієтологів рекомендують використовувати для визначення енерговитрат спортсменів на спортивну діяльність замість коефіцієнта фізичної активності ( КФА ), як це робиться у вітчизняній практиці та практиці деяких країн СНГ, метаболічний еквівалент (МЕТ) ( його використання буде розглянуте на занятті №7 ). МЕТ був встановлений для багатьох видів спорту з деталізацією на інтенсивність виконання вправ, в залежності від величини потужності, яку розвивають спортсмени. Тобто, МЕТ більше відповідає специфічнім вимогам, які пред’являються до визначення енергетичних витрат на спортивну діяльність аніж КФА.

Необхідно відмітити, що зараз закордонні спортивні дієтологи, взагалі вважають, найбільш оптимальним складання харчового раціону індивідуально, для кожного спортсмена, на основі розрахованих енерговитрат, з визначенням (за спеціальними програмами комп’ютерної обробки інформації) його енергетичної цінності , складу нутрієнтів та складанням індивідуального меню для спортсмена. При цьому враховуються і побажання спортсмена .

Тобто, фахівцями Американської асоціації дієтологів перевага віддається такому підходу, як максимальна індивідуалізація харчування спортсменів, насамперед спортсменів-професіоналів, спортсменів спорту високих досягнень. Індивідуально складаються харчові раціони і для таких специфічних груп спортсменів, як спортсмени-вегетаріанці, спортсмени-діабетики. Практикується і така форма організації харчування, як шведський стіл ” (і не тільки в США, але й в Західній Європі), з вільним вибором блюд спортсменами, проте за умов контролю з боку тренерів та дієтологів і на основі самосвідомості та відповідальності спортсменів.

У вітчизняній практиці, індивідуалізація харчування спортсменів ( як і у Російській Федерації ), ще не набула широкого поширення. Організація харчування проводиться, як правило, шляхом розробки меню-розкладок раціонів для певних груп спортсменів, а не індивідуально для кожного.