- •15.1. Планиметрія. 15.1.1. Трикутники і їхні властивості
- •15.1.2. Паралельність. Паралелограм і трапеція. Подоба трикутників
- •15.1.3. Чотирикутники
- •15.1.4. Коло і круг. Число π
- •15.1.5. Визначні точки в трикутнику
- •15.1.6. Метричні теореми планіметрії. Формули площі трикутника
- •15.2. Стереометрія
- •15.2.1. Основні аксіоми і найпростіші теореми
- •15.2.2. Перпендикулярність у просторі. Проекція прямої. Двогранний кут
- •15.2.3. Багатогранники. Площі поверхонь. Об”єм багатогранників
- •15.2.4. Циліндр. Конус. Сфера, куля і його частини
- •Лекція 16. Основи векторної алгебри
- •16.1. Означення й основні властивості векторів
- •16.2. Скалярний добуток векторів, його властивості
- •16.3. Координати вектора
- •16.4. Векторний добуток
Лекція 16. Основи векторної алгебри
16.1. Означення й основні властивості векторів
Відрізок,
на якому заданий напрямок, тобто
зазначений початок і кінець, називається
вектором.
Вектори позначаються
,
або
,
і т. д. (рис. 64). Модуль вектора
— довжина відрізкаАВ;
— позначення. Якщо початок вектора
збігається з його кінцем, то такий вектор
називаєтьсянульовим.
Вектори,
що належать рівнобіжним чи прямим однієї
прямої, називаються колінеарним (див.
вектори
,
,
на рис. 64).

Рис. 64
Два
вектори називаються спів
напрямленими,
якщо вони колінеарні і їхні кінці
знаходяться в одній на півплощині
відносно прямої, що з’єднує їхній
початку (вектори
,
с, на рис. 64).
Два вектори називаються рівними, якщо вони спів напрямлені і їхні модулі рівні.
Колінеарні
вектори
і
,
зображені на рис. 64, називаютьсяпроти
направлені.
Множення
вектора на число.
Вектором
називається вектор, колінеарний вектору
,
сонаправлений з
в випадку, якщоk
> 0, протинаправлений
,
якщоk
< 0, і такий, що
![]()
На
рис. 64 зображені вектори
і
.
Теорема
1. Два
ненульових вектори
і
колінеарні тоді і тільки тоді, якщо
існує таке числоk,
що
![]()
Теорема 2. Від будь-якої точки можна відкласти вектор, рівний даному.
Сумою
двох векторів
і
називається вектор
(правило трикутника; рис. 65). Вектори
можна також скласти за правилом
паралелограма: сумою векторів
і
являється вектор
,
що є діагоналлю паралелограмаABCD.

Рис. 65
Зауваження. Від будь-якої точки площини можна відкласти вектор, рівний даному. Тому для того, щоб скласти два вектори, розташованих довільним образом, випливає від кінця одного з них відкласти вектор, рівний іншому, і скористатися правилом трикутника.
Вектор
називається протилежним вектору
.
Різницею векторів
і
називається сума вектора а і вектора,
протилежного вектору
,
тобто
(див. рис. 65).
Теорема
3 (про одиничність розкладу вектора на
площині). Нехай
на площині дані два неколінеарних
вектори
і
.
Тоді будь-який третій вектор
у цій площині можна єдиним образом
представити у виді суми:
![]()
де
х
і
у
— числа, що називаються коефіцієнтами
розкладання
вектора
по векторах
і
.
Лема.
Якщо в Δ АВС
точка
D
лежить на стороні АС
і
то![]()
Задача. Нехай у Δ АВС точка N лежить на стороні ВС, а точка М — на стороні АВ, причому BN : ВР =1 : 5; AM : АВ = 1 : 5. Прямі AN і CM перетинаються в точці О. Знайдемо відносини СО : МС і АО : AN (рис. 66).

Рис. 66
Введемо
вектори
![]()
тоді![]()
(по лемме). Позначимо
Тоді з ΔACN
по лемме будемо мати
![]()
але вектори
і
колінеарні, відповідно,
де
Тому![]()
Через
те що одиничність розкладання вектора
по неколінеарним векторах
і
маємо систему рівнянь:
![]()
рішення
якої дає відповідь:
![]()
![]()
16.2. Скалярний добуток векторів, його властивості
Кутом між векторами називається кут між променями, на яких лежать ці вектори.
Скалярним
добутком векторів
і
називається число, рівне добутку довжин
цих векторів, помноженому на косинус
кута між ними:
(α
— кут між
і
).
Зауваження.
Якщо
і
перпендикулярні, то
.
Справедливі наступні властивості скалярного добутку’.
l)
;
2)
;
3)
.
З визначення скалярного добутку векторів маємо
![]()
![]()
![]()
Векторний метод ефективно використовується при рішенні геометричних задач.
Нехай
у прямокутному трикутнику АВС
AD
— бісектриса
ВМ
— медіана трикутника (рис. 67). Знайдемо
кут між AD
і ВМ,
якщо АВ
= 3, ВР
= 4.

Рис. 67
По
теоремі Піфагора одержимо
По теоремі про бісектрису внутрішнього
кута
звідки
Позначимо![]()
Тоді![]()
![]()
Тому що
то
![]()
![]()
![]()
Знайдемо
довжину вектора
![]()
![]()
Враховуючи,
те що медіана прямокутного трикутника,
проведена до гіпотенузи, дорівнює
половині гіпотенузи, одержимо
![]()
Обчислимо скалярний добуток:

Отже,
![]()
Задача.
Знайдемо кут між діагоналлю АС1
і ребром AA1
паралелепіпеда ABCDA1B1C1D1
(рис. 68), якщо відомо, що AA1
= AD
=
2, АВ
=
1,
![]()
![]()

Рис. 68
Введемо
три вектори:
![]()
![]()
![]()
При
цьому маємо
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Вектор
виражається через вектори
,
і
дуже просто:

Тому:
![]()
