2. Соціальна структура суспільства

У суспільстві існують різноманітні спільності людей. Між ними складаються певні стосунки. Одна і та ж сама людина водночас може належати до різних спільнот, переходити з однієї в іншу, репрезентувати в системі спілкування ту чи іншу соціальну роль. Сітка стійких і упорядкованих зв’язків між соціальними групами, що ґрунтуються на розмаїтті спільних потреб, інтересів, цінностей, поведінки, позначається терміном “соціальна структура суспільства”. Вивчення її є одним із головних завдань соціальної філософії.

Опорним при дослідженні соціальної структури є поняття соціальної групияк сукупності певного числа людей, об’єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Одним із перших у своїй основній праці “Левіафан”Т. Гоббсвиділяв такі соціальні групи, як упорядковані і невпорядковані, політичні й приватні тощо.Л. Гумпловичпоняття соціальної групи однозначно пов’язував із біологічними (расовими) ознаками людей, Чарльз Кулінаголошував на важливості так званих первинних груп (сім’я, сусіди, друзі), марксизм підкреслював домінантну роль у соціальній структурі таких соціальних об’єднань, як класи.

Сучасна соціальна філософія розрізняє малі, середні й великі соціальні групи.

Малі соціальні групиоб’єднують до декількох десятків чоловік (сім’я, бригада – як первинне виробниче об’єднання, сусідські спільності, компанії друзів, навчальні групи). Специфічною їх ознакою є безпосередній контакт членів групи. Вони бувають формальні (складаються відповідно до наперед сформованих офіційних цілей, інструкцій чи статусів) і неформальні (формуються на основі особистих симпатій та антипатій, любові, товариського потягу й т. ін.). Малі групи – предмет безпосереднього вивчення соціальної психології.

Середні соціальні групи– це жителі одного села, міста, працівники одного заводу, фабрики, викладачі та студенти навчального закладу. Вони мають різні основи формування, в них різний рівень консолідації членів. Дані групи є предметом соціологічних досліджень.

Великі соціальні групи– класи і класоподібні групи (напр., орендарі), етнічні спільності (нація, народність), вікові (молодь, пенсіонери тощо), статеві (чоловіки, жінки), професійні (за престижем, розумом і фізичною працею), соціально-територіальні (мешканці міста, села) групи є численними об’єднаннями людей – від кількох десятків осіб до сотень мільйонів. Між ними безпосереднього контакту, звичайно, немає. Їх об’єднує фундаментальний інтерес, що формується на основі усвідомлення об’єктивних обставин свого буття.

Великі соціальні групи та специфіка соціальних взаємовідносин у них також вивчаються соціальною психологією і соціологією. Проте саме соціальна філософія (яка не цурається аналізу і малих, і середніх соціальних груп) визначила соціальні процеси у великих соціальних групах предметом безпосереднього дослідження й здобула у даній галузі вагомі результати.

Соціальна структура буде неповною без урахування умовного об’єднання людей у групи за соціальним статусом і за пов’язаним із цим виконанням ними різних соціальних ролей у суспільстві. Статус– це становище, позиції, які займають люди в суспільстві, групі. Розрізняютьособистий статус(становище, яке займає людина відповідно до своїх якостей у малій групі) ісоціальний статус(тобто становище, яке ця людина займає як представник великої соціальної групи: професійної, класової, етнічної); а такожстатус приписуваний(який люди одержують із моменту свого народження в сім’ї людей відповідного соціального кола, наприклад – принци королівських сімей; або з часом – зі змінами сімейного стану, наприклад – син, зять, батько, дід тощо) істатус досягнутий (відрізняється від приписуваного тим, що досягається завдяки особистим зусиллям, вдачі людей).

Соціальна роль– це динамічна сторона статусу, соціальний статус у дії. Її виконання неможливе без наявності в суспільстві, групі статусних прав і обов’язків (“рольового набору”), без статусного іміджу, тобто конкретних уявлень у суспільній думці відносно того, як себе повинна поводити людина, група відповідно до своєї належності до конкретного соціального статусу людей.

Ясна річ, що одна людина може мати різні соціальні статуси і виконувати кілька соціальних ролей у суспільстві, як і один статус (роль) може бути притаманним багатьом людям. Статуси людей порівнюються відповідно до їх престижності. Змінюються епохи, люди, а окремі статуси та соціальні ролі людей залишаються, проте з часом зникають одні статуси (ролі) й виникають інші, суттєво змінюючи і соціальну структуру суспільства, і всю його соціальну сферу життя.