Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Практикум _Пашукова / 2 семестр / Лабораторне заняття 10

.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
30.72 Кб
Скачать

Лабораторне заняття №10 (4 год.)

Тема: Дослідження продуктивності уяви

Питання для теоретичної підготовки:

  1. Поняття про уяву.

  2. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю.

  3. Фізіологічне підґрунтя уяви. Уява і органічні процеси.

  4. Процес створення образів уяви.

  5. Уява і особистість.

Мета дослідження: визначити рівень продуктивності уяви.

Матеріал і устаткування: набір чорно-білих фотографій тесту Роршаха розміром 9х12 см, папір і ручка для запису.

Процедура дослідження

Дане дослідження краще проводити або з групою випробовуваних з 5-7 чоловік або з одним випробовуваним. Випробовуваному послідовно пред'являють фотографії з набору тесту Роршаха і просять дати якомога більше тлумачень зображеного. Час і кількість тлумачень кожної картинки-фотографії не обмежуэться. Процедура тлумачення припиняється після того, як випробовуваний вже більше не може побачити і сказати нічого нового починає повторюватися або сам відмовляється від наполягань експериментатора побачити ще щось на що-небудь схоже.

Інструкція випробовуваному. "Подивіться на цю картинку і скажіть, що це? На що це схоже або що це могло б бути? Картинку Ви можете розглядати з різних сторін, міняючи її положення.

Якщо випробовуваний під час дослідження намагається знайти "вірну відповідь", то йому слід сказати, що відповіді можливі різні і важливо його власне бачення зображеного як в цілому, так і в деталях. В процесі дослідження експериментатор фіксує всі асоціації випробовуваного і час інтерпретації кожної картинки в протоколі вільної форми.

Обробка результатів

Мета обробки результатів - отримання індексу продуктивності як кількісної характеристики і показника активності уяви. Для цього підраховується загальна кількість асоціацій, що виникли у випробовуваного при тлумаченні всіх картинок-фотографій і ділиться на число пред'явлених. Картинку №5 з набору бажано виключити, тому що число асоціацій по ній у випробовуваних, як правило, менше статистично значущого.

Коефіцієнт продуктивності можна представити наступною формулою:

де

П - коефіцієнт продуктивності уяви;

Е - сума асоціацій по картинках набору;

n - кількість фотографій з набору, які випробовуваний описував в даному досвіді.

Аналіз результатів

Рівень продуктивності уяви визначають за допомогою шкали, поміщеної в розташованій нижче таблиці.

"П"

Рівень продуктивності уяви

0-2 3-9 10-12 13 і більш

низький середній високий дуже високий

Продуктивність уяви характеризує активність асоціативного процесу уявлення, що виявляє собою зв'язок зовнішнього стимульного матеріалу і психологічних образів пам'яті, змінених уявою при пошуку відповіді на питання: "На що це схоже? Що це могло б бути?"

В ході аналізу результатів слід взяти до уваги те, якою мірою випробовуваний був зацікавлений дослідженням. Іноді, унаслідок слабого бажання тестуватися або через те, що картинки випробовуваному не "сподобалися" рівень продуктивності уяви знижується. Окрім показників продуктивності уяви при необхідності використовують такі формальні характеристики, як переважання деталей зображеного або опис картинки-фото в цілому. Ці особливості пов'язані з розвитком мислення і станом особової сфери випробовуваного. "Бачення" людських фігур або, навпаки, предметів відображає спрямованість сприйняття суб'єкта. Фантастичні представлення типу відьом, підземного царства кентаврів і т.п. можна розглядати як схильність до міфологічного, пралогічного мислення і уяви. У осіб з дуже високим рівнем продуктивності уяви і оригінальністю тлумачень картинок-фотографій можливі здібності або схильності до живопису і художньої творчості. Особлива увага психолог-викладач повинен обернути в період здачі звітів по дослідженню на відповіді випробовуваних, які майже у всіх картинках-фотографіях бачили образи, відповідні білим просторам дуже часто називали асоціації з димом, хмарою і т.п., а також тих, хто виявився несинтетичним і скрізь реагував на дрібні деталі, зображення. В цих випадках студентам-випробуваним потрібно організувати спеціальну психодіагностику і, можливо надати психологічну допомогу.

Джерело методики

Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т – во «Знання», КОО, 2000. – 204 с. (завдання 17)