
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Лексикографія
- •Граматика
- •Словотвір
- •Частини мови
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Прислівник
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Синтаксис і пунктуація
- •Синтаксична словоформа
- •Словосполучення
- •Речення
- •Головні члени речення
- •Двоскладне речення
- •Односкладні речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставини
- •Порядок слів у реченні
- •Повні і неповні речення
- •Незакінчені речення
- •Поняття про ускладнення
- •Поняття про однорідні члени речення
- •Розділові знаки між однорідними членами речення
- •Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
- •Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені додатків
- •Відокремлення узгоджених означень
- •Відокремлення неузгоджених означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення обставин
- •Внесення
- •Звертання
- •Вставні слова і речення
- •Слова-речення і вигуки в реченні
- •Складне речення, його різновиди
- •Особливості побудови складних речень
- •Складносурядне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Будова складнопідрядних речень
- •Види підрядних речень.
- •Складнопідрядні речення з підрядними присудковими і означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими і приєднувальними
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складне безсполучникове речення
- •Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
- •Складні синтактичні конструкції
- •Поняття про пряму мову й слова автора.
- •Розділові знаки при прямій мові і словах автора
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Інші способи передавання чужого мовлення
- •Синтаксична єдність і її будова
- •Засоби зв’язку між частинами синтаксичної єдності
Складнопідрядні речення з підрядними умови
Підрядні речення умови вказують на умову, за якої відбувається чи могла б відбуватися дія головного речення, і відповідають на питання обставин умови (за якої умови?).
Підрядні речення умови до головного звичайно приєднуються за допомогою сполучників підрядності якщо, якщо б, якщо... то, якщо... тоді, якби, коли, коли б, як, аби, раз, тільки, хай тільки, чим...тим, що...то. У головному реченні вказівних слів не буває: підрядне речення умови відноситься до всього головного речення. Наприклад: Якщо все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні (О.Довженко). Коли тривожуся долями вашими, для мене світлішим стає виднокруг (Л.Талалай). Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка). А такий був : нехай тільки станеться кому з вашого села пригода – головою ляже, а вирятує (Марко Вовчок).
У розмовному мовленні підрядні речення умови до головного можуть приєднуватися також за допомогою лише співвідносного елемента то, так у головному реченні (без сполучника); присудок у головній частині такого складнопідрядного речення вживається переважно в наказовому способі: Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А.Головко). Попороби до поту, то й поїси в охоту (Нар. творчість); іноді присудок може стояти в дійсному способі: Не ми будемо стріляти з тих гвинтівок, то вони – по нас (А.Головко).Може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає (Леся Українка). Варто лише прокричати, як на березі Дніпра відразу відгукнеться (В.Підмогильний). Розмовного характеру надає реченню і сполучник раз: Раз я вже вирішив, то хай так і буде (Григорій Тютюнник).
Є два типи підрядних речень залежно від того, яку вони позначають умову: реальну чи бажану.
Підрядні речення, що виражають реальну умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, приєднуються до головного за допомогою сполучників якщо, як, коли, раз, аби: Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник). Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М.Коцюбинський). Раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів (П.Панч).
Підрядні речення, що виражають бажану умову бажаної дії, про яку йдеться в головному реченні, приєднуються до головного за допомогою сполучників якби, коли б, якщо б(присудки в обох частинах такого складнопідрядного речення виражають дієсловами в умовному способі):Коли б знав, де впадеш, то соломки підстелив би (Нар. творчість). Якби ви знали, паничі, де люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили...Якби мені черевики, то пішла б я на музики (З т в. Т.Шевченка).
Підрядні речення умови можуть супроводитися відтінками інших обставин, а саме:
а) обставини часу: Коли людини є народ, тоді вона уже людина (Л.Костенко). Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (М.Коцюбинський);
б) обставини причини: Не злякає страшний Божий суд, якщо не злякав людський (О.Довженко). Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим (М. Стельмах)
в) обставини мети: Якщо Україна хоче стати могутньою європейською країною, мусить прийняти кращі демократичні традиції гетьманської держави (З газети);
г) Обставини допустовості: У відкритім бою, якщо й поранено, то тебе врятують товариші (О. Гончар)
д) обставини міри й ступеня (приєднуються парними сполучниками чим...тим, що...то): Чим вище піднімалися бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась (О. Гончар). Що ближче ми підходили до густих чагарів, то голосніше чувся тонкий звірячий плач(І. Муратов)