Матеріали, інструменти та пристрої
Для виготовлення виробів із бісеру застосовують різноманітні матеріали – бісер, намистинки, стеклярус, стрази, лелітки. Найголовніше використання має бісер.
Бісер – дрібні круглі або багатогранні кульки із скла, металу, пластмаси, кістки із наскрізними отворами для нанизування. Справжній бісер набагато дрібніший за сучасний. Крім круглого ще є рублений бісер або бісерна рубка. Він уявляє собою короткі трубочки, іноді грановані. На відміну від стеклярусу, довжина рубленого бісеру дорівнює його діаметру. Бісер може бути прозорим, блискучим і матовим, з перламутровим покриттям і без нього, скляний з напиленням у отворі, гладкофарбований. Напиленням у отворі отримують так званий золотий та срібний бісер: у отвори білого або жовтого прозорого бісеру наносять шар срібної або золотистої фарби, фольги або металу. Зустрічається таке напилення і у бісері інших кольорів. Бісер з напиленням красивий, але з часом він може окислитися та потемніти або осипатися.
Прозорий бісер отримують із кольорового скла. Такий бісер виграє на сонці. Незвично виглядає прозорий бісер із напиленням у отворі якого-небудь відтінку. Такий бісер здається подвійним, а виріб з нього виглядає об’ємним.
Перламутровий бісер отримують шляхом нанесення на зовнішню поверхню бісеру перламутрового шару. При неякісному нанесенні перламутр витирається, а під ним залишається матовий бісер того ж відтінку.
Матовий бісер отримують з непрозорого скла або з кераміки. Він здається більш важким, ніж інші види бісеру, бо не пропускає сонячні промені, але добре підкреслює форму виробу.
Стеклярус – скляні трубочки довжиною 5–10 мм, грановані або циліндричні. Він буває, як і бісер, матовий, прозорий, із напиленням у отворі, перламутровий. Краще за все використовувати гранований стеклярус або бісерну рубку, оскільки світло, відбиваючись від граней, утворює ефект блискучої веселки, що надає виробам з них особливої краси.
Намистинки – кульки різних розмірів частіше правильної круглої форми з наскрізними отворами. Вони використовуються як для виготовлення виробів, так і для їх оздоблення. Намистинки можуть бути і іншої форми: краплевидні, витягнуті у формі зернівки, бочковидні. Поверхня намистинок буває гладкою та гранованою, блискучою та матовою. Їх виготовляють із скла, пластмаси, каміння.
Стрази – імітація дорогоцінного каміння, виготовляються із скла, до складу якого входить свинець. Названі на ім’я французького ювеліра Страза, який винайшов сучасну форму виробу у середині XVIII ст. Стрази мають металічні пристосування для кріплення або отвори. Існують пластмасові стрази, але вони не такі яскраві та блискучі, як скляні.
Лелітки – маленькі плоскі блискучі кружечки або пластинки різної форми для оздоблення одягу і предметів побуту. Вони мають отвори для кріплення і можуть бути виготовлені із металу, скла, слюди, синтетичних матеріалів.
Нитки для бісероплетіння. Якість і зовнішній вигляд виробів з бісеру залежить від ниток, що використовуються для нанизування та ткання. У давнину використовували лляні нитки, кінське волосся, зараз – нитки з натуральних або синтетичних волокон, волосінь, тонкий дріт. Кожен тип ниток має свої переваги та недоліки. Товсті нитки міцні та пружні, добре тримають форму, але тонкі – менш помітні у виробі і їх легше продіти крізь вузький отвір.
Нитки з натуральних волокон зручні, не ковзають, але недостатньо міцні. Використовуючи натуральні нитки, необхідно перед початком роботи їх пропустити крізь розплавлений віск. Це продовжить строк служби ниток і надасть їм пружності.
Арміровані нитки з лавсаном поєднують у собі переваги натуральних волокон і міцність синтетичних. Це відмічено поряд з номером на котушці: ЛЛ (лавсан з льоном), ЛХ (лавсан з бавовником), ЛШ (лавсан із штапелем). Це найбільш універсальні нитки для роботи з бісером.
Нитки із синтетичних волокон не гниють, довго зберігають свою міцність, красиві, але не пружні. При багаторазовому пронизуванні через бісер з жорсткими отворами вони розкручуються та розпушуються. Крім того, деякі синтетичні нитки не витримують високої температури – вони втрачають цілісність при відпарюванні виробу. Такі нитки не можна використовувати у вишиванні бісером.
Волосінь – міцна, прозора, але занадто пружна. Виріб утворюється жорстким і твердим.
Дріт використовують при виготовленні квіточок, іграшок та інших сувенірів. Дріт слід підбирати гнучкий, м’який. Він повинен бути достатньо тонким, щоб можна було продіти крізь намистинку не менш ніж два рази, і у той же час достатньо товстим, щоб витримувати вагу бісеру, не прогинаючись.
Для виготовлення виробів з бісеру потрібні застібки. Все це можна придбати у магазині або використати зі старих виробів. Застібки можуть бути дуже різноманітними: кільця, циліндри, «рибки». Однорядні або дворядні застібки використовують для намиста, багаторядні – для широких браслетів, кольє.
Для виготовлення виробів із бісеру потрібні голки та ножиці. Голки повинні бути тонкими, щоб вільно проходили через отвори бісеру, намистинок. Якщо отвори дуже вузькі, тоді потрібно використати звичайний лак для нігтів або клей ПВА (БФ): ними змазати кінчики ниток. Після висихання кінці стають твердими і ними можна працювати як голками. Але з часом цю процедуру потрібно повторювати. Для роботи потрібно двоє ножиць: для нарізання дроту і для інших робіт.
Для виготовлення виробів у техніці ткання бісером потрібна рамка. Це пристрій нескладної будови, що має вигляд прямокутника завширшки 10–15 см і завдовжки 40–150 см з дерев’яними «порогами» на обох краях висотою до 5 см. Таку рамку можна виготовити зусиллями усіх бажаючих виготовляти вироби.