
- •1.4. Методи педагогічного наукового дослідження у шкільній географії
- •1.4.1. Методи педагогічного наукового дослідження теоретичного рівня
- •1.4.2. Методи педагогічного наукового дослідження експериментально-емпіричного рівня
- •1.4.3. Технологія проведення педагогічного експерименту
- •1.7. Мета, зміст і структура вітчизняної шкільної географічної освіти
- •2.1.3. Географічне навчальне моделювання як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •4.2. Навчальні моделі у системі засобів навчання географії
- •4.3.2. Картографічно-геоінформаційні моделі
- •4.3.5. Методика застосування карт при навчанні географії
- •4.4. Шкільний підручник з географії
- •4.4.1. Сучасний підручник з географії
- •4.4.2. Функції підручника з географії
- •4.4.3. Структура підручника з географії
- •4.4.4. Організація навчальної роботи з підручником з географії
- •6.1. Систематизація форм організації навчального процесу з географії
- •7.1. Педагогічні вимоги до здійснення контролю й корекції навчальних досягнень учнів з географії
- •7.1. Педагогічні вимоги до здійснення контролю й корекції навчальних досягнень учнів з географії
4.4.4. Організація навчальної роботи з підручником з географії
Уміння вчителя раціонально організовувати роботу учнів з підручником є показником його професійної підготовки. У свою чергу, результат навчання учнів залежить від їхнього вміння активно працювати з підручником.
На перших уроках кожного шкільного курсу географії вчителю потрібно ознайомити школярів зі змістом і побудовою підручника і пояснити призначення його окремих компонентів та елементів, закцентувавши увагу на наявності різних текстових елементів (основного, додаткового й пояснювального) тощо.
У цілому формування вмінь учнів активно оперувати різними структурними частинами підручника з географії має носити поетапний характер.
На першому етапі (5-6-й класи) школярів передусім необхідно навчити користуватися апаратом орієнтування (табл. 4.5). Проте, головне завдання цього етапу - навчити учнів прийомам роботи з текстом (вибірковому читанню, переказу, поділу на частини, виділенню головного, складати план, відповідям на запитання тощо) (п. 3.2.1.).
Так, вибіркове читання привчає дітей швидко знаходити у географічному тексті потрібну інформацію - різноманітний фактичний матеріал, визначення понять, пояснення явищ тощо. Цей прийом торує шлях від простого відтворення тексту до його логічного аналізу.
Важливим є й інтегрований прийом, що отримав назву пояснювальне (коментоване) читання тексту. Учитель має показати дітям, як треба комплексно працювати з географічним текстом, а саме: уважно читати його, звертати увагу на нові терміни, з'ясовувати їх значення за допомогою словника, знаходити пояснення понять і відшукувати на карті географічні
об'єкти вивчання, що згадуються у тексті. Крім того, школярів треба навчити: розпізнавати змістові частини тексту, головне й другорядне у ньому; переказувати текст і робити висновки; складати спочатку прості, а згодом і складні плани; відповідати на запитання і самостійно формулювати їх.
Прийоми роботи з ілюстративним матеріалом (табл. 4.5), якими мають оволодіти учні на першому етапі, поєднано, переважно, з вміннями описувати й порівнювати зображені у підручнику географічні об'єкти, процеси та явища. Крім того, навчаючи учнів працювати з модельними ілюстраціями, важливо спрямувати їх і на аналіз та виявлення географічних причинно-наслідкових зв'язків цих ілюстрацій.
На другому етапі (7-8-й класи) особлива увага приділяється саме інтегрованим прийомам роботи з підручником, зокрема зіставленню текстів з відповідними картографічними матеріалами, графічно-знаковими моделями та іншими позатекстовими матеріалами підручника. Слід також далі розвивати в учнів здатність у процесі роботи з текстом з'ясовувати сутність понять, робити висновки, визначати причинно-наслідкові зв'язки та пояснювати їх тощо. Особливе значення на цьому етапі має організація самостійної діяльності учнів за допомогою навчальних запитань і завдань підручника, застосовування яких має носити системний характер. Необхідно привчити учнів відповідати на запитання, що розміщені на початку параграфа та в самому тексті (див. приклад текстів підручника, наведений вище). Запитання після параграфів можуть бути використані як для виявлення зворотного зв'язку між вчителем і учнями, так і для контролю і самоконтролю рівня сформованості географічних знань.
Таким чином, на другому етапі учні проходять шлях від логічного аналізу текстового та позатекстового матеріалу підручника з географії до пошуку пояснень щодо причин виникнення й наслідків прояву географічних процесів і явищ, спільних і відмінних рис окремих географічних об'єктів тощо.
На третьому етапі (9-10-й класи) учні мають, насамперед на основі тексту підручника, навчитися складати тези й конспекти. А прийоми роботи з різними структурними компонентами й елементами підручника, що формуються на цьому етапі, мають носити переважно творчий характер, наприклад: створення учнями графічно-знакових моделей на основі аналізу тексту; складання ними описів і характеристик, у тому числі порівняльних, географічних об'єктів вивчання в результаті зіставлення ілюстрацій різних видів і текстів тощо.
При цьому старшокласникам можна запропонувати такий алгоритм самостійної роботи: відібрати відповідні частини тексту з кількох параграфів, проаналізувати їх, сконструювати доцільні графічно-знакові моделі, скласти порівняльні характеристики і зробити загальні висновки тощо.
Загалом на третьому етапі формування прийомів роботи з підручником має переважати діяльнісний підхід до навчання, який ґрунтується на застосуванні знань як в окремих навчальних діях, так і в навчально- пізнавальній діяльності учнів у цілому.
Розділ 5
КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ
5.1. Застосування комп'ютеризованого навчання географії
Серед сучасних засобів навчання географії чільне місце належить комп'ютеризованим системам і технологіям. Адже перелік професій у царині географії, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає, саме тому оволодівати комп'ютеризованими технологіями має кожен учитель географії.
Слід зазначити, що застосування комп'ютеризованих систем і технологій у процесі навчання географії сприяє підвищенню інтересу і загальної мотивації учнів завдяки новим формам роботи та причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу. Крім того, комп'ютеризоване навчання сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів завдяки використовуванню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації та забезпечує індивідуалізацію навчання - кожен працює в режимі, який його задовольняє. Розширення доступу учнів до комп'ютерних баз даних, насамперед розміщених в інформаційних мережах, і можливість оперативного отримання цих даних у достатньому обсязі сприяє формуванню інформаційної компетентності школярів та об'єктивності перевірки й оцінювання їхніх навчальних досягнень.
Саме за допомогою комп'ютеризованих систем і технологій як. багатофункціонального засобу навчання географії можна реалізувати програмоване, перспективно-випереджувальне й проблемне навчання (п. 8.2; 8.3). Крім того, використання відповідного комп'ютерного програмного забезпечення уможливлює широке впровадження різноманітних видів, режимів і форм моделювання географічних об'єктів вивчання.
Відповідно до напрямів, за якими здійснюється комп'ютеризоване навчання географії, комп'ютеризовані системи та технології, на яких ґрунтується це навчання, виконують функції:
засобу індивідуалізації навчання - комп'ютеризована система фіксує всі етапи індивідуальної роботи учня і забезпечує способи її оцінки, а отже вчитель може проаналізувати дії учнів на будь-якому етапі;
джерела інформації - за допомогою комп'ютеризованих систем і технологій можна отримувати необмежену кількість актуальної інформації, яка може використовуватися у навчальному процесі і бути вагомим додатком до традиційних підручників, атласів та інших джерел знань;
засобу контролю, оцінювання, реєстрації і корекції результатів навчально-пізнавальної діяльності - для цього використовують передусім комп'ютерне програмне забезпечення з контрольними й екзаменаційними запитаннями, відповідями на них і нормативами оцінювання кожної відповіді тощо. Такі комп'ютерні програми дають можливість не тільки оцінювати відповіді, а й давати рекомендації щодо виправлення помилок;
засобу організації творчої діяльності учнів - сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає можливість учням працювати творчо;
засобу заохочення до навчання в ігровій формі - навчально-ігрові та ін. програми стимулюють успішне виконання учнями навчальних завдань, забезпечуючи тренінговий підхід у певному виді їхньої діяльності й заохочуючи школярів до дослідницького пошуку.
Окремим поступальним напрямом використання комп'ютеризованих систем є впровадження у процес навчання географічних інформаційних систем і технологій. Вони найбільш результативно, порівняно з іншими технологіями, сприяють підвищенню ефективності виконання практичних робіт й об'єктивності контролю географічних знань і вмінь учнів, а також дають змогу виконувати різноманітні навчальні завдання з використанням сучасних моделей географічних об'єктів вивчання.
Навчальне комп'ютерне програмне забезпечення (сукупність програм) з географії за дидактичним спрямуванням і з огляду на відповідність його певним складникам групи програмно-забезпечувальних засобів навчання географії (п. 4.1) можна поділити на такі види й підвиди програм, як:
демонстраційні, які відповідають передусім програмно-загально- прикладним засобам навчання і призначені, головним чином, для унаочнення описового навчального матеріалу, у тому числі на основі відповідних різноманітних географічних навчальних моделей (мал. 4.1);
навчально-тренінгові, які адекватні однойменному виду програмно- спеціалізованих засобів навчання і тому теж поділяються на три підвиди, а саме на програми:
а) автотренінгові, які призначено для формування й закріплення емпіричних знань учнів (географічної номенклатури, фактів тощо) та їхніх вмінь і навичок, а також для самоперевірки здобутих результатів і навчальних досягнень;
б) навчально-контролюючі, які підтримують перевірку та оцінювання географічних знань, умінь і навичок учнів (переважно у тестовій формі) та корекцію цих знань тощо;
в) навчально-ігрові, які забезпечують додаткові до навчальних програм дидактичні можливості. Найефективнішими є ділові ігри, орієнтовані на вирішення складних навчальних завдань групами учнів (ігри-стратегії, ігри, що навчають), які використовуються для активізації індивідуальної чи групової навчально- пізнавальної діяльності учнів.
географічно-об'єктно-моделюючі, призначені, як і однойменні засоби навчання (п. 4.1), для модельного відтворення особливостей географічних об'єктів вивчання. Розгляд цих об'єктів у відповідній динаміці сприяє більш глибокому й свідомому засвоєнню навчального матеріалу;
довідково-інформаційні, які відповідають насамперед програмним засобам для роботи в інформаційних мережах і програмному інструментарію для електронних підручників тощо (п. 4.1; 5.2) і сприяють отриманню географічної інформації, передусім з Інтернету й мультимедійних інтегрованих інформаційних засобів навчання географії;
геоінформаційні, які відповідають насамперед певному ГІС-інструментарію як засобу навчання і забезпечують сучасний комп'ютеризований просторовий аналіз географічних об'єктів вивчання шляхом застосування відповідних поступальних картографічно- геоінформаційних навчальних моделей (п. 4.3.2);
навчально-інтегровані, які комбінують різні згадані вище види/підвиди навчальних програм і/або їх елементи.
Досвід роботи вчителів-практиків свідчить, що систематична навчально-пізнавальна робота учнів з навчальними комп'ютерними програмами з географії забезпечує багато позитивних наслідків, а саме:
підвищення інтересу до навчання географії завдяки новим формам роботи й причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
робота учнів у режимі, який їм найбільше подобається і забезпечується інтерактивним спрямуванням програм;
об'єктивність і прозорість контролю географічних знань, вмінь і навичок;
активізація процесу навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі географічної інформації та прагненню учнів отримати найвищу оцінку;
формування вмінь і навичок для різноманітної творчої діяльності учнів;
виховання інформаційної культури школярів;
оволодіння учнями навичками оперативного приймання рішень у складній ситуації;
доступ учнів до величезних за обсягом і змістом баз даних географічної інформації з можливістю оперативного отримання будь-яких необхідних географічних відомостей.
Утім, слід пам'ятати і про можливі негативні аспекти, пов'язані з активним втручанням у природний внутрішній світ учнів екранних віртуальних сюжетів і взаємодією з ними. До таких негативних наслідків комп'ютеризації навчання географії належить те, що:
учні можуть швидко стомлюватися;
робота з комп'ютером може негативно впливати на зір і нервову систему школярів;
в учнів слабко розвивається здатність чітко й образно висловлювати свої думки на тлі загального обмеження усного мовлення;
у певних ситуаціях уповільнюється формування навичок співпраці учня з однокласниками.
Крім того, існують й універсальні проблеми, зумовлені застосуванням навчальних комп'ютерних програм саме з географії, насамперед через розмитість меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером - інструментом пізнання. Окремою проблемою при цьому є міра готовності вчителів географії до роботи в таких умовах, адже застосування комп'ютеризованого навчання географії не повинно істотно обмежувати педагогічний вплив учителя на учнів, навпаки, воно має ґрунтуватися на активній співпраці вчителя й учня та специфічному проектуванні уроку географії.
Отже, актуальною проблемою сьогодення є пошук шляхів комбінування комп'ютеризованих і традиційних навчальних технологій. Тобто, застосування комп'ютеризованих систем як навчального засобу вимагає обов'язкового поєднання їх з відповідними цьому новими різноманітними методичними прийомами й формами організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. І при конструюванні уроків учитель має знайти оптимальні шляхи інтеграції використання навчальних комп'ютерних програм із традиційними, усталеними засобами навчання. При цьому, що особливо важливо, вчитель має навчити учнів критично сприймати, усвідомлювати й аналізувати будь-яку географічну інформацію, доступ до якої вельми збільшився за рахунок відповідних сучасних засобів навчання географії (п. 4.1).
Окремо ще раз зазначимо, що географічні інформаційні системи (ГІС) і технології є одним з найбільш поступальних складників новітніх інформаційних технологій, застосування якого у процесі навчання географії сприяє створенню революційних умов для формування в учнів досвіду накопичення, зберігання, опрацювання, відображення й поширення географічно координованих (просторових) даних. ГІС і ГІС-інструментарій (див. докладніше далі у п. 5.2 і попередній розд. 4) дають змогу, по-перше, швидко актуалізувати відомості щодо будь-якого географічного об'єкта вивчання. По-друге, за допомогою геоінформаційних технологій створюються та використовуються у процесі навчання передові за змістом та ефективністю застосування картографічно-геоінформаційні моделі (п. 4.3.2).
Розробляючи зміст уроків і домашніх завдань, що ґрунтуються на застосуванні ГІС-інструментарію та його географічних навчальних моделей, вчитель має враховувати логіку відповідного навчального матеріалу, а саме принциповий ланцюжок подавання просторових даних у ГІС ([335, 336]): реальний світ - його фахове географічне подавання (у тому числі вчителем або, подекуди в процесі самостійної роботи, і учнями старших класів) - картографічне подавання (цієї ланки може й не бути) - комп'ютеризоване подавання у ГІС.
Ознайомлення з основами створення та можливостями використання геоінформаційних технологій у цілому сприяє розвитку системного просторового мислення старшокласників, усталенню їхнього географічного бачення світу (як однієї з предметних географічних компетенцій), набуванню ними досвіду застосовування інформаційних технологій і забезпеченню їхніх особистих потреб у підготовці до можливої майбутньої професійної діяльності.
Ефективне застосування комп'ютеризованого навчання географії зацікавлює учнів своєю оригінальністю, отриманням задоволення від самого процесу спілкування з комп'ютеризованими системами й технологіями і результативності у здобутті географічних знань тощо. Тобто основним призначенням такого навчання є саме розвиток пізнавального інтересу до учіння географії. При цьому головною перевагою комп'ютеризованих систем і технологій, передусім геоінформаційних, як засобів навчання є те, що вони при формуванні пізнавальних інтересів учнів миттєво надають їм найрізноманітнішу географічну інформацію з можливістю творчої багатогранної її інтерпретації за допомогою вельми сприйнятливих географічних навчальних моделей.
Слід також зазначити, що створення нових навчальних засобів на новітній комп'ютеризованій комунікативно-інформаційній основі вимагає і нових дидактичних підходів до процесу навчання. Так, дидактична модель організації комп'ютеризованого навчання географії будується за дотримання таких принципів.
Максимальне наближення до потреб, можливостей і особливостей учнів. Цей принцип зумовлюється необхідністю гуманістичного підходу до освіти та особистісної орієнтації при використанні комп'ютеризовано- інформаційних технологій навчання.
Пріоритет активно-пізнавальної ролі учнів. Потрібно забезпечити домінантну роль учнів у всіх їхніх географічно-пізнавальних взаємодіях із комп'ютеризованими системами і технологіями, не допускаючи створення ситуації, коли школярі стають «заручниками» та «сліпими виконавцями» готових схем, алгоритмів тощо.
Мінімізація позапредметної інформації. Увагу учнів має бути зосереджено на засвоєнні саме географічного матеріалу на основі комп'ютери- зовано-інформаційних технологій.
Визначення прикладної цінності здобутих знань. Учні мають розуміти, у який спосіб вони можуть безпосередньо використати знання й вміння, здобуті та сформовані при комп'ютеризованому навчанні географії. За таких умов створені ними сучасні комп'ютеризовані географічні моделі можуть правити за вагомий чинник підвищення їхньої мотивації до навчання.
Широка взаємодія з учасниками навчального процесу. Правильна організація комп'ютеризованого навчання географії має запобігати «самоізоляції» учнів, які працюють за комп'ютерами.
Психофізіологічна безпека. Потрібно звести до мінімуму можливість виникнення негативних психофізіологічних наслідків, пов'язаних з використанням комп'ютеризованих систем і технологій у навчанні географії ([163, 174, 190, 324].
Провідна роль учителя. Ефективність і результативність будь-якої за актуальністю програмного забезпечення комп'ютеризованої навчально- пізнавальної діяльності учнів все одно залежить насамперед від обізнаності й майстерності вчителя, у тому числі від його фахового рівня у сфері комп'ютеризованих навчальних технологій, який має перманентно вдосконалюватися.
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Проаналізуйте функції, які виконують комп'ютеризовані системи і технології відповідно до напрямів, за якими здійснюється комп'ютеризоване навчання географії.
Які види і підвиди навчальних комп'ютерних програм доцільно використовувати безпосередньо на уроках географії?
Визначіть позитивні й негативні наслідки комп'ютеризації навчання географії.
Яке значення має застосування геоінформаційних технологій у процесі навчання географії?
Обґрунтуйте принципи, за якими будується дидактична модель організації комп'ютеризованого навчання географії.
5.2. Електронні підручники
Інформатизація й новітня передова технологізація навчального процесу у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах як об'єктивна риса рівня розвитку сучасного суспільства вимагає переходу до застосування нової генерації навчальних засобів. До них належать електронні навчальні матеріали, передусім підручники, які інколи називають педагогічними програмними засобами різного ґатунку, складності й структурно-функціональних характеристик.
5.2.1. Вихідні поняття й етапність створення
Отже, серед електронних навчальних матеріалів особливе місце посідають електронні підручники як мультимедійні інтегровані інформаційні засоби навчання (п. 4.1). Вони є найвищим щаблем в ієрархії засобів навчання, який ефективно поєднує змістові навчальні надбання з дидактичними можливостями сучасних інформаційних і мультимедійних технологій щодо втілення цих надбань.
Примітки.
Інформаційні технології - технологічна основа створення й використання інформаційних систем, тобто комп'ютеризованих систем, що виконують процедури з даними для отримання корисної інформації, необхідної для прийняття рішень.
Мультимедійні технології - різновид інформаційних технологій, який є інтеграцією технологій, що дають можливість інформаційним системам спільно вводити, обробляти, зберігати, передавати й відтворювати такі типи даних, як текст, графіка, нерухомі зображення, анімація, відео, звук тощо, забезпечуючи інтерактивний доступ користувачів до цих даних, об'єднаних у різних комбінаціях.
Таким чином, електронний підручник - це навчальний мультимедійний продукт (засіб) в електронній формі, який:
за змістом і рівнем розробки задовольняє загальні вимоги до підручника',
створений і автономно генерується певним програмним забезпеченням;
підтримує реалізацію навчальних, контрольних та інших, у тому числі інтерактивних завдань обраного навчального курсу чи дисципліни;
розміщений на певних інформаційно-накопичувальних засобах (п. 4.1), у тому числі в інформаційних мережах.
Примітки.
Підручник - навчальне видання, що містить систематизований виклад навчального курсу або дисципліни, відповідає їх програмам і офіційно затверджений як певний вид видання. Підручник має бути створено на високому науково- методичному рівні, а навчальний матеріал викладено в доступній для користувачів формі. Він повинен містити необхідний інформаційно-довідковий матеріал, бути поєднаним з практичними завданнями, забезпечувати тісні міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки та відповідати конкретним вимогам до структурної організації (наявності текстових і позатекстових компонентів) (п. 4.4).
Інтерактивний - заснований на взаємодії, діалозі.
Інформаційна мережа - різна за організацією, архітектурою, територіальним охопленням і призначенням сукупність комп'ютерів та периферійних пристроїв обумовленого класу, з'єднаних для взаємодії за допомогою апаратно- програмних компонентів.
На відміну від звичних паперових підручників електронний підручник відрізняється низкою функціональних переваг, а саме:
компактністю, довготривалим збереженням і «незношуваністю» навчальної інформації та більш ефективним доступом до неї;
поліфункціональністю використання, наявністю різних рівнів складності матеріалу і можливістю поліваріантного інтерактивного контролю знань, що здобуваються;
можливістю доповнення й коригування змісту та модифікації програмного забезпечення, у тому числі безпосередньо при використанні з огляду на належність до відкритих систем;
високою наочністю й інформативністю завдяки застосуванню мультимедійних технологій, у тому числі анімаційного й аудіосупроводу, відео- сюжетів, системи гіпертекстових посилань тощо;
можливістю використання як для навчання, так і для викладання та/або підготовки і проведення практичних та інших занять, тобто як навчально-наочного чи навчально-методичного засобу, словника, довідника тощо, у тому числі під час дистанційного навчання;
високою активністю засвоєння знань завдяки наявності «миттєвого» зворотного зв'язку з їх джерелом, засобів мобільного контекстного пошуку потрібних відомостей, інтегрованого й індивідуально-орієнтованого за регламентом відтворення об'єктів вивчання, у даному випадку географічних, тощо.
Примітки.
1. Програма (в інформаційних технологіях) - послідовність команд і їх даних, які призначено для управління конкретними компонентами певної
Розділ 6
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ГЕОГРАФІЇ