26. Дайте визначення поняттю антропогенні фактори

Антропогенні фактори - тіла, речовини, процеси та явища, які виникають внаслідок господарської та іншої діяльності людини і діють на природу разом з факторами природними. Усю різноманітність антропогенних факторів поділяють на такі основні підгрупи:

o Фактори-тіла - це, наприклад, штучний рельєф (кургани, терикони), водойми (водосховища, канали, ставки), споруди і будівлі тощо. Фактори цієї підгрупи характеризуються чіткою просторовою визначеністю та тривалою дією. Вироблені колись, вони часто існують віками і навіть тисячоліттями. Багато з них поширені на значні площі.

o Фактори-речовини - це звичайні та радіоактивні хімічні речовини, штучні хімічні сполуки та елементи, аерозолі, стічні води тощо. Вони, на відміну від першої підгрупи, не мають конкретної просторової визначеності, постійно змінюють концентрацію та переміщуються, змінюючи відповідно ступінь впливу на елементи природи. Частина з них з часом руйнується, інші можуть бути присутні у середовищі десятки, сотні й навіть тисячі років (наприклад, деякі радіоактивні речовини), що зумовлює можливість їх акумуляції у природі.

o Фактори-процеси - це підгрупа АФ, до якої належать вплив на природу домашніх тварин та рослин, знищення шкідливих та розведення корисних організмів, випадкове або цілеспрямоване переміщення організмів у просторі, видобування корисних копалин, ерозія ґрунтів тощо. Ці фактори часто займають обмежені ділянки природи, але іноді можуть охоплювати й великі простори. Крім прямого впливу на природу, часто викликають і низку опосередкованих змін. Усі процеси мають високу динаміку і часто односпрямовані.

o Фактори-явища - це, наприклад, тепло, світло, радіохвилі, електричне й електромагнітне поля, вібрація, тиск, звукові ефекти та ін. На відміну від інших підгруп АФ, явища здебільшого мають точні параметри. Як правило, по мірі віддалення від джерела їх вплив на природу зменшується.

На основі викладеного антропогенними факторами можна називати лише ті вироблені людиною тіла, речовини, процеси та явища, які не існували у природі до появи людини. У тому випадку, якщо певні АФ не існували до появи людини лише у якомусь (певному) регіоні, їх називають регіональними антропогенними факторами; якщо їх не було лише якогось сезону, то їх називають сезонними антропогенними факторами.

27. Назвіть методи захисту від негативних впливів природного середовища

Розрізняють активні та пасивні шляхи захисту від несприятливих факторів. Активний шлях складається з виявлення та ліквідації цього фактора. При пасивному - джерело несприятливого фактора залишається, але послаблюється його дія на людину.

28. Які бувають типи розподілу особин в популяції?

Розрізняють три типи розподілу або розселення особин всередині популяції: рівномірне, випадкове і групове 

. Основні типи розподілу особин в популяції: А – рівномірний розподіл; Б – випадковий розподіл; В – групове розподіл (по Одуму, 1986) Рівномірний розподіл у природі частіше пов'язане з гострою конкуренцією між різними особинами. Такий тип розподілу відзначають у хижих риб і у колюшек з їх територіальним інстинктом і суто індивідуальним характером. Випадковий розподіл має місце тільки в однорідному середовищі. Так на перших порах розподіляється попелиця на полі. У міру її розмноження розподілення набуває груповий або плямистий (Конгрегаційна) характер. Групове розподілення зустрічається найчастіше.

Так, в сосновому лісі дерева спочатку розселяються групами, а надалі їх розміщення стає рівномірним. Популяції групове розподіл забезпечує (по Ю. Одуму, 1986) більш високу стійкість по відношенню до несприятливих умов порівняно з окремою особиною. Тварини, провідні рухливий спосіб життя, як правило, розподіляються активно, що призводить до інтенсивного перемішування популяцій і стирання кордонів між ними. Наприклад, дуже рухливі й активно переміщаються песці, інші тварини, птахи мають величезні ареали без різких кордонів між популяціями. У пасивно пересуваються і малорухомих організмів, навпаки, популяції чітко розмежовані навіть на відносно невеликій території. Такі популяції наземних молюсків, багатьох земноводних. Розміри ареалу популяції залежать від величини особин, складовою її. Дрібні особини займають порівняно невеликі ареали, тоді як у видів з великими особинами вони великі. Разом з тим це правило має багато винятків. Так, територія, яку займає популяцією прудкої ящірки Lacerta agilis, може коливатися від 0,1 до декількох гектарів. Знання типу розподілу організмів має велике значення при оцінці щільності популяції методом вибірки (у разі групового розміщення площа вибірки повинна бути велика). Візьмемо n вибірок. Середнє число особин у кожній вибірці позначимо через m і отримаємо розсіяння або дисперсію S2 за формулою

При рівномірному розподілі дисперсія S2 дорівнює нулю, так як число особин у кожній вибірці постійно і дорівнює середньому. У разі випадкового розподілу середнє m і дисперсія S2 рівні. При груповому розподілі розсіяння S2 вище середнього і різниця між ними тим більше, чим сильніше тенденція тварин до утворення скупчень.