
Банк тестових завдань
для поточного, проміжного та модульного контролю знань З КУРСУ «НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ»
1. Основоположниками нарисної геометрії є:
а) [ ] Олександр Хаскін;
b) [ ] Володимир Гордон;
c) [ ] Віктор Виноградов;
d) [ ] Гаспар Монж.
2. Проеціюванням називають:
а) [ ] процес побудови проекцій на площині;
b) [ ] зображення геометричної фігури у проекційному зв’язку;
c) [ ] процес побудови креслень у системі прямокутних проекцій;
d) [ ] наочне зображення геометричної фігури.
3. Який метод є основою нарисної геометрії:
а) [ ] координатний метод;
b) [ ] метод проекціювання;
c) [ ] метод аксонометрій;
d) [ ] метод перспективи.
4. Яким методом користуються для побудови зображень предметів на площині?
а) [ ] методом аксонометричних проекцій;
b) [ ] методом проекціювання;
c) [ ] методом допоміжних січних площин;
d) [ ] методом обертання.
5. Для забезпечення достатньої наочності складних об’єктів застосовують:
а) [ ] аксонометричні зображення;
b) [ ] прямокутні проекції;
c) [ ] перспективні зображення;
d) [ ] центральні проекції.
6. За способом проекціювання проекції називають:
а) [ ] центральними;
b) [ ] паралельними;
c) [ ] перпендикулярними;
d) [ ] косокутними.
7. Проекція – це зоображення предмета, «відкинуте» на площину при допомозі:
а) [ ] точок;
b) [ ] прямих;
c) [ ] променів;
d) [ ] слідів.
8. Спроекціювати предмет на площину – це значить побудувати його:
а) [ ] проекції на площині;
b) [ ] відображення на площині;
в) [ ] зображення на площині;
d) [ ] аксонометричну проекцію.
9. Якщо кут нахилу проекціювальних променів до площини проекцій не дорівнює 900, то спосіб проекціювання називається:
а) [ ] паралельним;
b) [ ] перпендикулярним;
c) [ ] прямокутним;
d) [ ] косокутним.
10. Якщо проекціювальні промені перпендикулярні до площини проекцій, то спосіб проекціювання називається:
а) [ ] паралельним;
b) [ ] перпендикулярним;
c) [ ] прямокутним;
d) [ ] косокутним.
11. Центральними проекціями називають:
а) [ ] проекції, одержані проецюючими променями перпедикулярними до площини проекцій;
b) [ ] проекції, одержані проецюючими променями, які перетинаються в одній точці;
c) [ ] проекції, одержані паралельними проецюючими променями;
d) [ ] наочне зображення геометричної фігури.
12. Паралельними проекціями називають:
а) [ ] проекції одержані проецюючими променями, перпедикулярними до площини проекцій
b) [ ] проекції одержані проецюючими променями, які перетинаються в одній точці
c) [ ] проекції одержані паралельними проецюючими променями
d) [ ] наочне зображення геометричної фігури.
13. Прямокутними проекціями називають:
а) [ ] проекції одержані проецюючими променями, перпедикулярними до площини проекцій
b) [ ] проекції одержані проецюючими променями, які перетинаються в одній точці
c) [ ] проекції одержані паралельними проецюючими променями
d) [ ] наочне зображення геометричної фігури.
14. Яке твердження лежить в основі прямокутного проеціювання?
a) [ ] Центр проеціювання – власна точка, проецюючі промені – прямі лінії, поверхня зображення – площина.
b) [ ] Центр проеціювання – невласна точка, проецюючі промені – прямі, перпендикулярні до площини зображення.
c) [ ] Центр проеціювання – власна точка, проецюючі промені – лінії,. поверхня зображення – циліндрична поверхня.
d) [ ] Центр проеціювання – невласна точка, проецюючі промені утворюють гострий кут з площиною проекцій.
15. Яке твердження лежить в основі косокутного проеціювання?
a) [ ] Центр проеціювання – невласна точка, проецюючі промені – прямі, перпендикулярні до площини зображення.
b) [ ] Центр проеціювання – власна точка, проецюючі промені – лінії,. поверхня зображення – циліндрична поверхня.
c) [ ] Центр проеціювання – невласна точка, проецюючі промені – криві лінії, поверхня зображення – площина.
d) [ ] Центр проеціювання – невласна точка, проецюючі промені утворюють гострий кут з площиною проекцій.
16. На які види поділяються паралельні проекції:
а) [ ] центральні;
b) [ ] прямокутні;
c) [ ] косокутні;
d) [ ] аксонометричні.
17. Що
означає вираз:
?
а) [ ] проекцією прямої l є пряма li;
b) [ ] проекцією точки А є точка Аi;
c) [ ] якщо точка А належить прямій l, то проеція точки А належить одноіменній проекції прямої l;
d) [ ] якщо пряма l є проецюючою, то її проекцією є точка А.
18. Що
означає вираз
?
а) [ ] якщо пряма (АВ) паралельна прямій (СD), то їх одноіменні проекції теж паралельні;
b) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] при паралельному проеціюванні зберігається просте відношення довжин відрізків прямої.
19. Що
означає вираз
а) [ ] якщо пряма (АВ) паралельна прямый (СD), то їх одноіменні проекції теж паралельні;
b) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] при паралельному проеціюванні зберігається просте відношення довжин відрізків прямої.
20. Що
означає вираз
а) [ ] якщо пряма (АВ) паралельна прямій (СD), то їх одноіменні проекції теж паралельні;
b) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] при паралельному проеціюванні зберігається просте відношення довжин відрізків прямої.
21. Що
означає вираз
а) [ ] якщо пряма (АВ) паралельна прямій (СD), то їх одноіменні проекції теж паралельні;
b) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] при паралельному проеціюванні зберігається просте відношення довжин відрізків прямої.
22. Що
означає вираз
а) [ ] якщо пряма (АВ) паралельна прямій (СD), то їх одноіменні проекції теж паралельні;
b) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] довжина проекцій відрізка дорівнює довжині відрізка в просторі, помноженому на косинус кута, якого утворює відрізок з площиною проекцій.
23. Що
означає вираз
а) [ ] проекції, одержані на паралельних площинах рівні між собою;
b) [ ] якщо одна сторона прямого кута паралельна площині проекції, то проекцією цього кута є прямий кут;
c) [ ] відношення відрізків паралельних прямих дорівнює відношенню їх проекцій;
d) [ ] довжина проекцій відрізка дорівнює довжині відрізка в просторі, помноженому на косинус кута якого утворює відрізок з площиною проекцій.
24. В нарисній геометрії вивчати способи побудови зображень геометричних форм за їх складовими елементами, починають з:
а) [ ] точки;
b) [ ] прямої;
c) [ ] площини;
d) [ ] геометричного тіла.
25. Що називають геометричною фігурою:
а) [ ] довільну множину точок;
b) [ ] довільну множину прямих;
c) [ ] довільну множину площин;
d) [ ] довільну множину відрізків.
26. Вкажіть геометричну фігуру:
а) [ ] точка;
b) [ ] відрізок;
c) [ ] трикутник;
d) [ ] пряма;
27. Побудова проекцій геометричних елементів ґрунтується на методі:
а) [ ] координатному;
b) [ ] проекціювання;
c) [ ] аксонометрій;
d) [ ] перспективи.
28. Перетин проекціювального променя з площиною проекцій дає проекцію:
а) [ ] точки;
b) [ ] прямої;
c) [ ] площини;
d) [ ] фігури.
29. Три взаємно перпендикулярні площини проекцій утворюють:
а) [ ] три площини проекції;
b) [ ] трьохгранний кут;
c) [ ] двогранний кут;
d) [ ] картинну площину.
30. Основними площинами проекцій є:
а) [ ] горизонтальна та фронтальна;
b) [ ] фронтальна та профільна;
c) [ ] горизонтальна, фронтальна та загального положення;
d) [ ] горизонтальна, фронтальна та профільна.
31. Яке взаємне розташування основних площин проекцій:
а) [ ] паралельні між собою;
b) [ ] суміщені з фронтальною площиною проекції;
c) [ ] розташування залежить від напрямку проеціювання;
d) [ ] взаємно перпендикулярні.
32. Яку з трьох площин проекцій вважають нерухомою:
а) [ ] П1;
b) [ ] П2;
c) [ ] П3;
d) [ ] горизонтальну.
33. Як одержують комплексне креслення?
а) [ ] горизонтальну та фронтальну площини суміщують з профільною площиною;
b) [ ] профільну та фронтальну площини суміщують з горизонтальною площиною
c) [ ] горизонтальну та профільну площини суміщують з фронтальною площиною;
d) [ ] проеціюванням геометричної фігури разом з координатними осями на площину проекції.
34. Лінії взаємного перетину площин проекцій називаються
а) [ ] проекціювальними променями;
b) [ ] осями проекцій;
c) [ ] лініями зв’язку;
d) [ ] лініями перетину.
35. Як називається площина проекцій П1:
а) [ ] горизонтальна;
b) [ ] фронтальна;
c) [ ] профільна;
d) [ ] вертикальна.
36. Як називається площина проекцій П2:
а) [ ] горизонтальна;
b) [ ] фронтальна;
c) [ ] профільна.
d) [ ] вертикальна.
37. Як називається площина проекцій П3:
а) [ ] горизонтальна;
b) [ ] фронтальна;
c) [ ] профільна;
d) [ ] вертикальна.
38. Як називається лінія перетину двох площин проекцій П1 та П2:
а) [ ] Ох;
b) [ ] Оу;
в) [ ] Оz;
d) [ ] фронтальним слідом.
39. Як називається лінія перетину двох площин проекцій П2 та П3:
а) [ ] Ох;
b) [ ] Оу;
c) [ ] Оz;
d) [ ] профільним слідом.
40. Як називається лінія перетину двох площин проекцій П1 та П3:
а) [ ] Ох;
b) [ ] Оу;
c) [ ] Оz;
d) [ ] горизонтальним слідом.
41. Проекції точки мають таку властивість:
а) [ ] фронтальна та горизонтальна проекції точки належать одній вертикальній лінії зв’язку;
в) [ ] фронтальна та горизонтальна проекції точки належать одній горизонтальній лінії зв’язку;
с) [ ] фронтальна та горизонтальна проекції точки належать одній лінії зв’язку;
d) [ ] фронтальна та горизонтальна проекції точки не належать одній лінії зв’язку.
42. Відстань від горизонтальної проекції точки до осі Х1,2 є її:
а) [ ] ординатою;
b) [ ] аплікатою;
c) [ ] абсцисою;
d) [ ] проекцією.
43. Відстань від фронтальної проекції точки до осі Х1,2 є її:
а) [ ] ординатою;
b) [ ] аплікатою;
c) [ ] абсцисою;
d) [ ] довжиною.
44. Висота точки визначається її відстанню від:
а) [ ] горизонтальної площини проекцій;
b) [ ] фронтальної площини проекцій;
c) [ ] профільної площини проекцій;
d) [ ] початку координат.
45. Широта точки визначається її відстанню від:
а) [ ] горизонтальної площини проекцій;
b) [ ] фронтальної площини проекцій;
c) [ ] профільної площини проекцій;
d) [ ] початку координат.
46. Глибина точки визначається її відстанню від:
а) [ ] горизонтальної площини проекцій;
b) [ ] фронтальної площини проекцій;
c) [ ] профільної площини проекцій;
d) [ ] вісі ОХ.
47. Яка з точок знаходиться в площині проекцій П1?
|
а) [ ] К; b) [ ] L; c) [ ] M; d) [ ] N.
|
48. Яка з точок знаходиться в площині проекцій П2?
|
а) [ ] К; b) [ ] L; c) [ ] M; d) [ ] N.
|
49. Яка з точок знаходиться в площині проекцій П3?
|
а) [ ] К; b) [ ] L; c) [ ] M; d) [ ] N.
|
50. Яка з точок знаходиться в на вісі Ох?
|
а) [ ] К; b) [ ] L; c) [ ] M; d) [ ] N.
|
51. Якими координатами задають точку, яка лежить в площині проекцій П1:
а) [ ] х, у, z;
b) [ ] х, у;
c) [ ] х, z;
d) [ ] у, z.
52. Якими координатами задають точку, яка лежить в площині проекцій П2:
а) [ ] х, у, z;
b) [ ] х, у;
c) [ ] х, z;
d) [ ] у, z.
53. Якими координатами задають точку, яка лежить в площині проекцій П3:
а) [ ] х, у, z;
b) [ ] х, у;
c) [ ] х, z;
d) [ ] у, z.
54. Відстань від точки до площини проекцій П1 вимірюється координатою:
а) [ ] Ох;
b) [ ] Оу;
c) [ ] Оz;
d) [ ] ХУ.
55. Яка з точок знаходиться в І четверті:
|
а) [ ] A; b) [ ] B; c) [ ] C; d) [ ] D.
|
56. Яка з точок знаходиться в ІI четверті:
|
а) [ ] A; b) [ ] B; c) [ ] C; d) [ ] D.
|
57. Яка з точок знаходиться в ІIІ четверті:
|
а) [ ] A; b) [ ] B; c) [ ] C; d) [ ] D.
|
58. Яка з точок знаходиться в ІV четверті:
|
а) [ ] A; b) [ ] B; c) [ ] C; d) [ ] D.
|
59. Де знаходиться точка з координатами (35, -60, 0):
а) [ ] у ІІ чверті;
b) [ ] у просторі;
c) [ ] у ІІІ чверті;
d) [ ] на площині.
60. Які із заданих точок знаходяться в просторі:
а) [ ] А (0, 20, 40);
b) [ ] В (0, 35, 0);
c) [ ] С (15, 15, 0);
d) [ ] D (25, 25, 25).
61. Які із заданих точок знаходяться на вісі Оу:
а) [ ] А (0, 20, 40);
b) [ ] В (0, 35, 0);
c) [ ] С (15, 15, 0);
d) [ ] D (25, 25, 25).
62. Які із заданих точок лежать на площині проекцій П1:
а) [ ] А (0, 20, 40);
b) [ ] В (0, 35, 0);
c) [ ] С (15, 15, 0);
d) [ ] D (25, 25, 25).
63. Горизонтальна А1 і фронтальна А2 проекції точки завжди розташовані на:
а) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
b) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оу;
c) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
d) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оz.
64. Як називається лінія А2А3:
а) [ ] проекціювальна лінія;
b) [ ] горизонтальна лінія зв’язку;
c) [ ] вертикальна лінія зв’язку;
d) [ ] постійна пряма креслення.
65. Як називається лінія А1А2:
а) [ ] проекціювальна лінія;
b) [ ] лінія зв’язку;
c) [ ] вертикальна лінія зв’язку;
d) [ ] постійна пряма креслення.
66. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найближче до площини проекцій П1:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
67. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найближче до площини проекцій П2:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
68. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найближче до площини проекцій П3:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
69. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найдальше від площини проекцій П1:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
70. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найдальше від площини проекцій П2:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
71. Задані точки А(45, 20, 80), В(30, 60, 40), С(80, 45, 10). Яка з цих точок розташована найдальше від площини проекцій П3:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
72. Вкажіть місце розташування точки з координатами (0, 60, 30):
а) [ ] у І чверті;
b) [ ] у просторі;
c) [ ] у ІІІ чверті;
d) [ ] на площині.
73. Вкажіть місце розташування точки з координатами (0, 0, 30):
а) [ ] у І чверті;
b) [ ] у просторі;
c) [ ] на вісі;
d) [ ] на площині.
74. Положення точки в просторі визначається, як мінімум:
а) [ ] однією проекцією;
b) [ ] двома проекціями;
c) [ ] трьома проекціями;
d) [ ] жодною.
75. Задані точки А(45, 20, 45), В(30, 45, 45), С(45, 45, 10). Яка з цих точок рівновіддалена від площин проекцій П1 і П2:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С.
d) [ ] жодна.
76. Задані точки А(45, 20, 45), В(30, 45, 45), С(45, 45, 10). Яка з цих точок рівновіддалена від площин проекцій П1 і П3:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
77. Задані точки А(45, 20, 45), В(30, 45, 45), С(45, 45, 10). Яка з цих точок рівновіддалена від площин проекцій П2 і П3:
а) [ ] А;
b) [ ] В;
c) [ ] С;
d) [ ] жодна.
78. Вкажіть умову належності точки площині проекцій П2:
а) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0;
b) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
c) [ ] Х≠0, У≠0, Z=0;
d) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0.
80. Яка з точок рівновіддалена від площини проекцій П1 і П3:
а) [ ] А(15, 40,40);
b) [ ] В(15, 15, 40);
c) [ ] С(15, 40, 15);
d) [ ] жодна.
81. За допомогою конкуруючих точок визначають:
а) [ ] видимість пар геометричних елементів;
b) [ ] взаємне розташування геометричних елементів у просторі;
c) [ ] взаємне розташування прямих;
d) [ ] взаємне розташування площин.
82. Точки, що належать (інциденті) одній проекціювальній прямій, називають:
а) [ ] точками сходу слідів;
b) [ ] точками видимості;
c) [ ] конкуруючими;
d) [ ] координатами точки.
83. Точка задана координатами X, Y, Z, відстань від точки до горизонтальної площини проекцій визначається координатою:
а) [ ] Х;
b) [ ] Y;
c) [ ] Z;
d) [ ] Y, Z.
84. Точка А задана координатами X, Y, Z. Відстань від точки до горизонтальної площини проекцій визначається на епюрі відстанню:
а) [ ] АхА2;
b) [ ] АхА1;
c) [ ] АхА3;
d) [ ] А1А2;.
85. Вкажіть умову належності точки простору:
а) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0;
b) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
c) [ ] Х≠0, У≠0, Z=0;
d) [ ] Х=0, У=0, Z=0.
86. Якою координатою визначається відстань від точки до площини проекцій П1:
а) [ ] Х;
b) [ ] У;
c) [ ] Z;
d) [ ] горизонтальною.
87. Як називається пряма при допомозі, якої будують третю проекцію точки:
а) [ ] проекціювальна лінія;
b) [ ] лінія зв’язку;
c) [ ] вертикальна лінія зв’язку;
d) [ ] постійна пряма креслення.
88. Проекцією точки є:
а) [ ] точка;
b) [ ] пряма;
c) [ ] площина;
d) [ ] слід.
89. Вкажіть які з точок розташовані в просторі:
|
а) [ ] А, В, С, Е; b) [ ] А, В, Е, Д, F; c) [ ] А, В, С, Д; d) [ ] F, Е.
|
90. Які знаки мають координати Y і Z , якщо точка розташована І чверті простору:
а) [ ] +, +;
b) [ ] -, +;
c) [ ] -, -;
d) [ ] +, -.
91. Які знаки мають координати Y і Z , якщо точка розташована ІІ чверті простору:
а) [ ] +, +;
b) [ ] -, +;
c) [ ] -, -;
d) [ ] +, -.
92. Які знаки мають координати Y і Z , якщо точка розташована ІІІ чверті простору:
а) [ ] +, +;
b) [ ] -, +;
c) [ ] -, -;
d) [ ] +, -.
93. Які знаки мають координати Y і Z , якщо точка розташована ІV чверті простору:
а) [ ] +, +;
b) [ ] -, +;
c) [ ] -, -;
d) [ ] +, -.
94. Якщо координати Y і Z деякої точки однакові за величиною із знаком «+», то ця точка рівновіддалена від площин проекцій і розташована у:
а) [ ] у просторі;
b) [ ] у парній бісекторній площині;
c) [ ] у непарній бісекторній площині;
d) [ ] у непарній бісекторній площині І четверті.
95. Вкажіть які з точок лежать в площині проекцій:
|
а) [ ] А, В, С, Е; b) [ ] А, В, Е, Д, F; c) [ ] А, В, С, Д; d) [ ] F, Е.
|
96. Скільки вказано точок на кресленні:
|
а) [ ] 4; b) [ ] 5; c) [ ] 8; d) [ ] 9.
|
97. Яка з точок лежить на площині проекцій П3:
|
а) [ ] А; b) [ ] С; c) [ ] М; d) [ ] К.
|
98. Вкажіть умову належності точки вісі Оу:
а) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
b) [ ] Х=0, У≠0, Z=0;
c) [ ] Х≠0, У=0, Z=0.
d) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0.
99. Вкажіть умову належності точки вісі Оz:
а) [ ] Х=0, У=0, Z≠0;
b) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
c) [ ] Х≠0, У=0, Z=0;
d) [ ] Х≠0, У≠0, Z=0.
100. Вкажіть умову належності точки вісі Ох:
а) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
b) [ ] Х=0, У=0, Z≠0;
c) [ ] Х≠0, У=0, Z=0.
d) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0.
101. Скільки точок зображено на епюрі:
|
а) [ ] 7; b) [ ] 6; c) [ ] 12; d) [ ] 20.
|
102. До якої з площин проекцій точка А (15, 30, 55) знаходиться найближче:
а) [ ] П1;
b) [ ] П2;
c) [ ] П3.
d) [ ] Ох.
103. Вкажіть умову належності точки площині проекцій П3:
а) [ ] Х=0, У≠0, Z≠0;
b) [ ]Х≠0, У=0, Z≠0;
c) [ ]Х≠0, У≠0, Z=0;
d) [ ] Х=0, У=0, Z≠0.
104. До якої з площин проекцій точка А (15, 5, 55) знаходиться найближче:
а) [ ] П1;
b) [ ] П2;
c) [ ] П3;
d) [ ] Ох.
105. Вкажіть яка з точок розташована в ІІ четверті простору:
|
а) [ ] А; b) [ ] В; c) [ ] С; d) [ ] Е.
|
106. Зображення трьох площин проекцій разом із зображеними на них проекціями А1, А2, А3 точки А називають:
а) [ ] наочним зображенням;
b) [ ] комплексним кресленням точки;
c) [ ] перспективою;
d) [ ] аксонометричною проекцією.
107. Вказати умову належності точки площині проекцій П1:
а) [ ] Х≠0, У≠0, Z≠0;
b) [ ] Х≠0, У=0, Z≠0;
c) [ ] Х≠0, У≠0, Z=0;
d) [ ] Х≠0, У=0, Z=0.
108. Вказати місце розташування заданих на епюрі точок:
а) [ ] А – І ч.; В – ІІ ч.; С – І ч.; Д – ІІІ ч.; Е – ІІІ ч.; F – ІV ч.
b) [ ] А – ІV ч.; В – І ч.; С – І ч.; Д – І ч.; Е – ІІІ ч.; F – ІІ ч.
c) [ ] А – ІІ ч.; В – І ч.; С – ІV ч.; Д – ІІІ ч.; Е – І ч.; F – ІV ч.
d) [ ] А – ІV ч.; В – І ч.; С – І ч.; Д – ІІІ ч.; Е – ІІІ ч.; F – ІV ч.
109. Фронтальна А2 і профільна А3 проекції точки завжди розташовані на:
а) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
b) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оу;
c) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
d) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оz.
110. Горизонтальна А1 і фронтальна А2 проекції точки завжди розташовані на:
а) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
b) [ ] вертикальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оу;
c) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Ох;
d) [ ] горизонтальній лінії зв’язку, яка перпендикулярна до осі проекцій Оz.
111. Пряму, яка з’єднує дві проекції точки на комплексному кресленні, називають:
а) [ ] лінією перетину;
b) [ ] вісю проекцій;
c) [ ] лінією зв’язку;
d) [ ] постійною лінією креслення.
112. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки F за даним наочним зображенням:
a) [ ]
b) [ ]
c) [ ]
d) [ ]
113. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки L за даним наочним зображенням?
a) [ ]
b) [ ]
c) [ ]
d) [ ]
114. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки E за даним наочним зображенням?
a) [ ]
b) [ ]
c) [ ]
d) [ ]
115. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці К відносно початку координат:
a) [ ] A (20;-10;-30);
b) [ ] B (-20;10;-30);
c) [ ] C (-20;-10;-30);
d) [ ] D (-20;-10;30).
116. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно площини проекцій П1?
a) [ ] A (20;10;-30);
b) [ ] В (-20;10;-30);
c) [ ] С (20;-10;-30);
d) [ ] D (20;-10;30).
117. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно площини проекцій П2?
a) [ ] A (20;-10;-30);
b) [ ] B (20;10;-30);
c) [ ] С (-20;10;-30);
d) [ ] D (-20;-10;30).
118. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно площини проекцій П3?
a) [ ] A (-20;10;30);
b) [ ] B (20;-10;-30);
c) [ ] C (-20;-10;-30);
d) [ ] D (20;10;-30).
119. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно осі x1,2?
a) [ ] A (20;-10;-30);
b) [ ] B (-20;10;-30);
c) [ ] C (-20;-10;-30);
d) [ ] D (20;10;-30).
120. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно осі y1,3?
a) [ ] A (20;-10;-30);
b) [ ] B (-20;10;30);
c) [ ] C (-20;-10;-30);
d) [ ] D (-20;10;-30).
121. У прямокутній системі координат точка К має координати (20;10;30). Точка з якими координатами симетрична точці K відносно осі z2,3?
a) [ ] A (20;-10;-30);
b) [ ] В (-20;10;-30);
c) [ ] С (-20;-10;30);
d) [ ] D (20;10;-30).
122. Якою цифрою на рисунку позначено горизонтальну проекцію предмета?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 1,2.
|
123. Якою цифрою на рисунку позначено фронтальну проекцію предмета?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 1,2.
|
124. Якою цифрою на рисунку позначено профільну проекцію предмета?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 1,3.
|
125. Якою цифрою на рисунку позначено горизонтальну площину проекцій?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] Х1.
|
126. Якою цифрою на рисунку позначено фронтальну площину проекцій?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] У1.
|
127. Якою цифрою на рисунку позначено профільну проекцію предмета?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодною.
|
128. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки K за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
129. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки D за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
130. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки H за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
131. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки А за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
132. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки B за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
133. На якому рисунку вірно побудовано епюр точки C за даним наочним зображенням?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] 4.
134. Аксонометричне зображення це:
а) [ ] наочне зображення об’єкта, пов’язане з прямокутною системою координат;
b) [ ] наочне зображення об’єкта, пов’язане з косокутною системою координат;
c) [ ] наочне зображення об’єкта, пов’язане з системою координат;
d) [ ] наочне зображення об’єкта.
135. Залежно від кута нахилу проецюючих променів до аксонометричної площини розрізняють:
a) [ ] прямокутну та центральну аксонометрію;
b) [ ] прямокутну та косокутну аксонометрію;
c) [ ] паралельну та центральну аксонометрію;
d) [ ] паралельну та ортогональну аксонометрію.
136. Як називають аксонометрію, якщо показники спотворення по всіх осях одинакові?
a) [ ] диметрією;
b) [ ] ізометрією;
c) [ ] триметрією;
d) [ ] тригонометрією.
137. Як називають аксонометрію, якщо показники спотворення по всіх осях різні диметрією?
a) [ ] ізометрією;
b) [ ] диметрією;
c) [ ] триметрією;
d) [ ] тригонометрією.
138. Як називається аксонометрична проекція, у якій кут між осями OX, OY, OZ дорівнює 120 град.?
a) [ ] косокутна фронтальна диметральна проекція;
b) [ ] прямокутна проекція;
c) [ ] прямокутна ізометрична проекція;
d) [ ] прямокутна диметрична проекція.
139. Як відкладати координати точок в аксонометрії?
a) [ ] тільки перпендикулярно відповідним вісям XYZ;
b) [ ] тільки по вісям XYZ;
c) [ ] тільки паралельно вісям XYZ;
d) [ ] не паралельно вісям XYZ або паралельно їм.
140. Які кути між аксонометричними вісями ХYZ у прямокутній ізометрії?
a) [ ] 1200, 1200, 1200;
b) [ ] 1350, 1350, 900;
c) [ ] 1500, 1200, 900;
d) [ ] 1350, 900, 1350.
141. Які приведені коефіцієнти спотворення по осях XYZ в прямокутній диметрії?
a) [ ] р=1, q=1, r=0,5;
b) [ ] р=0,5, q=1, r=0,5;
c) [ ] р=1, q=1, r=1;
d) [ ] р=1, q=0,5, r=1.
142. Як проектується коло в стандартній аксонометрії?
a) [ ] параболою;
b) [ ] колом;
c) [ ] гіперболою;
d) [ ] еліпсом.
143. Чому дорівнюють приведені коефіцієнти спотворення по осях XYZ в прямокутній ізометрії?
a) [ ] р=0,5, q=1, r=0,5;
b) [ ] р=1, q=2, r=3;
c) [ ] р=0,5, q=0,5, r=0,5;
d) [ ] р=1, q=1, r=1.
144. Для побудови кола в прямокутній ізометрії потрібно накреслити допоміжний ромб з довжиною сторони, що дорівнює
a) [ ] радіусу кола;
b) [ ] діаметру кола;
c) [ ] довжині кола;
d) [ ] діаметру чи довжині кола;
145. Які коефіцієнти спотворення використовуються для побудови предмета в косокутній фронтальній диметрії?
a) [ ] р=1, q=0,5, r=1;
b) [ ] р=1, q=1, r=0,5;
c) [ ] р=0,5, q=0,5, r=0,5;
d) [ ] р=1, q=1, r=1.
146. Які кути між аксонометричними осями ХYZ у фронтальній диметрії?
a) [ ] 1350, 1350, 900;
b) [ ] 1200, 1200, 1200;
c) [ ] 1350, 900, 1350;
d) [ ] 900, 1350, 1350.
147. Чим відрізняється фронтальна ізометрія від прямокутної ізометрії?
a) [ ] кутами між вісей;
b) [ ] розташуванням вісей та коефіцієнтами спотворення;
c) [ ] напрямком проекціювання;
d) [ ] кутами між вісями та напрямком проекціювання.
148. Як поділяються аксонометричні проекції залежно від співвідношення коефіцієнтів спотворення ?
a) [ ] прямокутна диметрія, прямокутна диметрія, триметрія;
b) [ ] аксонометрія, ізометрія, диметрія;
c) [ ] фронтальна ізометрія, горизонтальна ізометрія;
d) [ ] ізометрія, диметрія, триметрія.
149. Чим відрізняється прямокутна аксонометрія від косокутної ?
a) [ ] напрямком вісей;
b) [ ] кутами між вісями;
c) [ ] напрямком проекціювання;
d) [ ] кутами між вісями та коефіцієнтами спотворення.
150. Яка відмінність натуральних коефіцієнтів спотворення від приведених?
a) [ ] приведені коефіцієнти спотворення використовують для диметрії, натуральні – для ізометрії;
b) [ ] натуральні коефіцієнти спотворення є округленими значеннями приведених;
c) [ ] приведені коефіцієнти спотворення використовують для ізометрії, натуральні – для диметріїї;
d) [ ] приведені коефіцієнти спотворення є округленими значеннями натуральних.
151. Що називається аксонометрією?
a) [ ] вигляд зліва зверху;
b) [ ] вигляд зверху;
c) [ ] натуральна величина;
d) [ ] наочне зображення.
152. Наочні зображення предметів потрібні для:
a) [ ] вирішення метричних та позиційних задач;
b) [ ] доповнення уявлення про об’єкт зображення;
c) [ ] вивчення стандартів креслення;
d) [ ] вирішення метричних задач.
153. За якою ознакою розділяють аксонометрії на прямокутні та косокутні?
a) [ ] за напрямком вісей;
b) [ ] з за коефіцієнтами спотворення по вісям;
c) [ ] за кутом між вісями X та Z;
d) [ ] за напрямком проекціювання.
154. Які кути між аксонометричними вісями XYZ для косокутної горизонтальної ізометрії?
a) [ ] 1350, 1350, 900;
b) [ ] 900, 1200, 1500;
c) [ ] 1500, 1200, 900;
d) [ ] 1350, 900, 1350.
155. Що таке коефіцієнт спотворення в аксонометрії?
a) [ ] відношення довжини відрізка по вісі Х до довжини відрізка по вісі Y;
b) [ ] відношення довжини аксонометричної проекції до натуральної довжини відрізка;
c) [ ] відношення натуральної довжини відрізка до довжини його аксонометричної проекції;
d) [ ] відношення довжини відрізка по вісі Y до довжини відрізка по вісі Z.
156. Сільки видів стандартних аксонометрій?
a) [ ] сім;
b) [ ] три;
c) [ ] чотири;
d) [ ] п’ять.
157. Розташування прямої в просторі визначається:
a) [ ] двома точками, через які вона проходить;
b) [ ] площиною, в якій вона розташована;
c) [ ] точкою, через яку вона проходить;
d) [ ] точкою, через яку вона проходить і напрямком.
158. Як розташовані прямі загального положення відносно основних площин проекцій:
a) [ ] перпендикулярно до однієї з основних площин проекцій;
b) [ ] паралельно до однієї з основних площин проекцій;
c) [ ] не паралельно до жодної з основних площин проекцій;
d) [ ] паралельно до напрямку проеціювання.
159. Як розташовані прямі рівня відносно основних площин проекцій:
a) [ ] перпендикулярно до однієї з основних площин проекцій;
b) [ ] паралельно до однієї з основних площин проекцій;
c) [ ] не паралельно до жодної з основних площин проекцій;
d) [ ] паралельно до напрямку проеціювання.
160. Як розташовані проецюючі прямі відносно основних площин проекцій:
a) [ ] перпендикулярно до однієї з основних площин проекцій;
b) [ ] паралельно до однієї з основних площин проекцій;
c) [ ] не паралельно до жодної з основних площин проекцій;
d) [ ] паралельно до напрямку проеціювання.
161. Як називається пряма, паралельна до горизонтальної площини проекції?
a) [ ] горизонтально проецюючою прямою;
b) [ ] фронтально проецюючою прямою;
c) [ ] горизонтальною прямою;
d) [ ] прямою загального положення.
162. Як називається пряма, перпендикулярна до горизонтальної площини проекції?
a) [ ] горизонтально проецюючою прямою;
b) [ ] фронтально проецюючою прямою;
c) [ ] горизонтальною прямою;
d) [ ] прямою загального положення.
163. Як називається пряма, паралельна до фронтальної площини проекції?
a) [ ] фронтально проецююча пряма;
b) [ ] профільна пряма;
c) [ ] горизонтально проецююча пряма;
d) [ ] фронтальна пряма.
164. Як називається пряма, перпендикулярна до фронтальної площини проекції?
a) [ ] фронтально проецююча пряма;
b) [ ] профільна пряма;
c) [ ] горизонтально проецююча пряма;
d) [ ] фронтальна пряма.
165. Як називається пряма, паралельна до профільної площини проекції?
a) [ ] фронтально проецююча пряма;
b) [ ] профільна пряма;
c) [ ] горизонтально проецююча пряма;
d) [ ] фронтальна пряма.
166. Як називається пряма, перпендикулярна до профільної площини проекції?
a) [ ] фронтально проецююча пряма;
b) [ ] профільно проецююча;
c) [ ] горизонтально проецююча пряма;
d) [ ] фронтальна пряма.
167. Проецюючою прямою називають:
a) [ ] лінію, яка проходить через дану точку;
b) [ ] лінію, перпендикулярну до площини проекцій;
c) [ ] лінію, яка проходить через дану точку у заданому напрямку;
d) [ ] лінію, паралельну до площини проекцій.
168. Як називається відрізок А1В1:
а) [ ] горизонтальна проекція відрізка АВ;
b) [ ] фронтальна проекція відрізка АВ;
c) [ ] профільна проекція відрізка АВ;
d) [ ] вертикальна лінія зв’язку.
169. Як називається відрізок А2В2:
а) [ ] горизонтальна проекція відрізка АВ;
b) [ ] фронтальна проекція відрізка АВ;
c) [ ] профільна проекція відрізка АВ;
d) [ ] горизонтальна лінія зв’язку.
170. Як називається відрізок А3В3:
а) [ ] горизонтальна проекція відрізка АВ;
b) [ ] фронтальна проекція відрізка АВ;
c) [ ] профільна проекція відрізка АВ.
d) [ ] постійна лінія креслення.
171. Перетин прямої з площиною П1 називають:
а) [ ] горизонтальним слідом;
b) [ ] фронтальним слідом;
c) [ ] профільним слідом;
d) [ ] вертикальною лінією зв’язку.
172. Перетин прямої з площиною П2 називають:
а) [ ] горизонтальним слідом;
b) [ ] фронтальним слідом;
c) [ ] профільним слідом;
d) [ ] вертикальним слідом.
173. Перетин прямої з площиною П3 називають:
а) [ ] горизонтальним слідом;
b) [ ] фронтальним слідом;
c) [ ] профільним слідом;
d) [ ] вісі ОУ.
174. Як називається пряма:
|
а) [ ] горизонтально-проецююча пряма; b) [ ] фронтально-проецююча пряма; c) [ ] горизонтальна пряма; d) [ ] пряма загального положення.
|
175. Як називається пряма:
|
а) [ ] фронтально-проецююча пряма; b) [ ] профільна пряма; c) [ ] горизонтально-проецююча пряма; d) [ ] фронтальна пряма.
|
176. Як називається пряма:
|
а) [ ] фронтально-проецююча пряма; b) [ ] профільна пряма; c) [ ] горизонтально-проецююча пряма; d) [ ] фронтальна пряма.
|
177. Як називається пряма:
|
а) [ ] фронтально-проецююча пряма; b) [ ] профільна пряма; c) [ ] горизонтально-проецююча пряма; d) [ ] фронтальна пряма.
|
178. Як називається пряма:
|
а) [ ] фронтально-проецююча пряма; b) [ ] профільна пряма; c) [ ] горизонтально-проецююча пряма; d) [ ] фронтальна пряма.
|
179. Як називається пряма:
|
а) [ ] фронтально-проецююча пряма; b) [ ] профільно-проецююча пряма; c) [ ] горизонтально-проецююча пряма; d) [ ] фронтальна пряма.
|
180. Яка точка невидима на горизонтальній площині проекції:
|
а) [ ] А; b) [ ] В; c) [ ] С; d) [ ] D.
|
181. Яка точка невидима на фронтальній площині проекції:
|
а) [ ] А; b) [ ] В; c) [ ] С; d) [ ] D.
|
182. Якщо пряма паралельна площині проекцій, то відрізок прямої зображується на одній із площин проекцій:
а) [ ] в спотвореному вигляді;
b) [ ] в натуральну величину;
c) [ ] в точку;
d) [ ] в відрізок.
183. Якщо пряма перпендикулярна до площини проекцій, то вона проекціюється в:
а) [ ] спотвореному вигляді;
b) [ ] натуральну величину;
c) [ ] точку;
d) [ ] початок координат.
184. Якщо пряма не паралельна і не перпендикулярна до жодної з площин проекцій, то відрізок прямої зображується на всі площини проекцій в:
а) [ ] спотвореному вигляді;
б) [ ] натуральну величину;
c) [ ] точку;
d) [ ] постійна пряма креслення.
185. Прямі, паралельні площинам проекцій, називають:
а) [ ] лініями загального положення;
b) [ ] лініями рівня;
c) [ ] проекціювальними лініями;
d) [ ] вертикальними лініями зв’язку.
186. Визначте довжину просторової ламаної лінії АВСDEF:
|
а) [ ] мм; b) [ ] см; c) [ ] мм; d) [ ] см.
|
187. Прямі, перпендикулярні до площин проекцій, називають:
а) [ ] лініями загального положення;
b) [ ] лініями рівня;
c) [ ] проекціювальними лініями;
d) [ ] лініями окремого положення.
188. Якщо однойменні проекції прямих на кресленні перетинаються і проекції їх точки перетину лежать на одній лінії зв’язку, то дві прямі в просторі:
а) [ ] взаємо паралельні;
b) [ ] перерехресні;
c) [ ] мимобіжні;
d) [ ] перпендикулярні.
189. Прямі, не паралельні жодній з площин проекцій, називають:
а) [ ] лініями загального положення;
b) [ ] лініями рівня;
c) [ ] проекціювальними лініями;
d) [ ] лініями окремого положення.
190. Якщо дві прямі в просторі не паралельні між собою і не перетинаються, то вони:
а) [ ] проекціювальні прямі;
b) [ ] прямі рівня;
c) [ ] мимобіжні;
d) [ ] перпендикулярні.
191. Прямі окремого положення можуть бути:
а) [ ] загальними та паралельними прямими;
b) [ ] прямими рівня і проекціювальними прямими;
c) [ ] прямими рівня та загальними прямими.
d) [ ] перехресними прямими.
192. Положення прямої в просторі однозначно визначається сукупністю:
а) [ ] однієї її проекції;
b) [ ] двох її проекцій;
c) [ ] трьох її проекцій.
d) [ ] двох паралельних проекцій.
193. Прямі, які перпендикулярні до однієї із площин проекцій, а до двох інших розташовані паралельно називають прямими:
а) [ ] загального положення;
b) [ ] проекціювальними;
c) [ ] окремого положення;
d) [ ] рівня.
194. Прямі, які розташовані до однієї із площин проекцій, а до двох інших нахилені під кутом, називають прямими:
а) [ ] загального положення;
b) [ ] проекціювальними;
c) [ ] окремого положення;
d) [ ] рівня.
195. Пряма, паралельна горизонтальній площині проекцій, називається:
а) [ ] горизонтальною прямою;
b) [ ] фронтальною прямою;
c) [ ] горизонтально проекціювальною прямою;
d) [ ] прямою рівня.
196. Пряма, паралельна фронтальній площині проекцій, називається:
а) [ ] горизонтальною прямою;
b) [ ] фронтальною прямою;
c) [ ] фронтально проекціювальною прямою;
d) [ ] прямою рівня.
197. Пряма, паралельна профільній площині проекцій, називається:
а) [ ] профільною прямою;
b) [ ] фронтальною прямою;
c) [ ] профільно проекціювальною прямою;
d) [ ] прямою рівня.
198. Слідами прямої називають:
а) [ ] точки, через які проходить пряма;
b) [ ] точки перетину з осями координат;
c) [ ] точки перетину проекції з віссю ОХ;
d) [ ] точки перетину з основними площинами проекції.
199. Скільки слідів має пряма h:
|
а) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 4.
|
200. Якщо дві прямі в просторі перетинаються, то:
а) [ ] їх однойменні проекції перетинаються;
b) [ ] їх однойменні проекції паралельні;
c) [ ] їх однойменні проекції перетинаються і точки перетину проекції знаходяться в проецюючому зв’язку;
d) [ ] їх однойменні проекції перетинаються в конкуруючих точках.
201. Якщо дві прямі в просторі паралельні, то:
а) [ ] їх однойменні проекції перетинаються;
b) [ ] їх однойменні проекції паралельні;
c) [ ] їх однойменні проекції перетинаються і точки перетину проекції знаходяться в проецюючому зв’язку;
d) [ ] їх однойменні проекції перетинаються в конкуруючих точках.
202. Якщо дві прямі в просторі мимобіжні, то:
а) [ ] їх однойменні проекції перетинаються
b) [ ] їх однойменні проекції паралельні
c) [ ] їх однойменні проекції перетинаються і точки перетину проекції знаходяться в проецюючому зв’язку.
d) [ ] їх однойменні проекції перетинаються в конкуруючих точках.
203. На яких рисунках прямі перетинаються:
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
204. На яких рисунках прямі паралельні:
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
205. На якому рисунку прямі мимобіжні:
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
206. На якому рисунку точка належить прямій?
a) [ ] а);
b) [ ] б), в), г);
c) [ ] а), г);
d) [ ] г).
207. На якому рисунку точка розміщується вище прямої?
a) [ ] б), в), г);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] г).
208. На якому рисунку точка розміщується за прямою?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] г).
209. На якому рисунку точка розміщується попереду прямої?
a) [ ] а), г);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] д).
210. На якому рисунку прямі у просторі мимобіжні?
|
a) [ ] а); b) [ ] б); c) [ ] в); d) [ ] г, д).
|
211. На якому рисунку прямі у просторі перетинаються?
|
a) [ ] а); b) [ ] б, г); c) [ ] в); d) [ ] а, д).
|
212. На якому рисунку прямі у просторі паралельні?
|
a) [ ] а); b) [ ] г); c) [ ] б, г); d) [ ] г, д).
|
213. Розташування площини в просторі визначають:
а) [ ] дві точки, через які проходить площина;
b) [ ] дві прямі, які перетинаються;
с) [ ] дві паралельні прямі;
d) [ ] дві мимобіжні прямі.
214. На якому рисунку зображено площину, яка задана паралельними прямими?
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
215. На якому рисунку зображено площину, яка задана двома перехресними прямими?
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
216. На якому рисунку площина задана двома перехресними прямими?
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
217. Скільки граней має дана деталь?
|
а) [ ] 10; b) [ ] 11; c) [ ] 12; d) [ ] 13.
|
218. Як розташовані площини загального положення відносно основних площини проекції:
а) [ ] перпендикулярно до однієї з основних площин проекції;
b) [ ] паралельно до однієї з основних площин проекції;
с) [ ] не перпендикулярно до жодної з основних площин проекції;
d) [ ] паралельно до напрямку проеціювання.
219. Як називається площина перпендикулярна до горизонтальної площини проекції:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
220. Як називається площина перпендикулярна до фронтальної площини проекції:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
221. Як називається площина перпендикулярна до профільної площини проекції:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] профільно-проецюючою.
222. Як називається площина перпендикулярна до фронтальної і профільної площин проекцій:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
223. Як називається площина перпендикулярна до горизонтальної і профільної площин проекцій:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
224. Як називається площина перпендикулярна до горизонтальної і фронтальної площин проекцій:
а) [ ] профільною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
225. Як називається площина паралельна до горизонтальної площини проекції:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
226. Як називається площина паралельна до фронтальної площини проекції:
а) [ ] горизонтальною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
227. Як називається площина паралельна до профільної площини проекції:
а) [ ] профільною;
b) [ ] фронтально-проецюючою;
с) [ ] фронтальною;
d) [ ] горизонтально-проецюючою.
228. Лінією скочування називають пряму:
а) [ ] паралельну до горизонталей в площині;
b) [ ] перпендикулярну до горизонталей в площині;
с) [ ] паралельну до фронталей в площині;
d) [ ] перпендикулярну до фронталей в площині.
229. На якому рисунку пряма належить площині?
a) [ ] а);
b) [ ] а), в), г), д);
c) [ ] б);
d) [ ] д).
230. На якому рисунку пряма не належить площині?
a) [ ] а), г), д);
b) [ ] а), в), г), д);
c) [ ] б), в), г), д);
d) [ ] д).
231. На якому рисунку пряма перетинає площину?
a) [ ] в);
b) [ ] б);
c) [ ] а), б);
d) [ ] б), в).
232. На якому рисунку пряма паралельна до площини?
a) [ ] а);
b) [ ] б), в);
c) [ ] г);
d) [ ] д).
233. На якому рисунку площини взаємнопаралельні?
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] а), б) d) [ ] на жодному
|
234. Лінія 1,2 - це лінія перетину двох площин, заданих трикутними відсіками ABC та DEF.
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] а), б).
235. Яка точка належить площині?
|
a) [ ] 1, 2; b) [ ] 2; c) [ ] D; d) [ ] 1, D. |
236. На яких кресленнях пряма l перпендикулярна до площини?
a) [ ] а), д);
b) [ ] б), в), д);
c) [ ] г), е);
d) [ ] а), б), в), д).
237. На яких кресленнях задані площини взаємноперпендикулярні?
a) [ ] а);
b) [ ] в), г), д);
c) [ ] д);
d) [ ] в), д).
238. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] профільно-проецююча; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
239. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] профільно-проецююча; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
240. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] профільно-проецююча; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
241. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] фронтально-проецююча; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
242. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] фронтальна; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
243. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] фронтальна; с) [ ] загального положення; d) [ ] фронтально-проецююча.
|
244. Визначити розташування площини ∆ відносно основних площин проекцій:
|
а) [ ] горизонтальна; b) [ ] профільна; с) [ ] загального положення; d) [ ] горизонтально-проецююча.
|
245. На якому рисунку задана горизонтально-проекціювальна площина:
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
246. На якому рисунку задана фронтально-проекціювальна площина?
а) [ ] b) [ ] c) [ ] d) [ ]
247. Пряма належить площині, якщо:
а) [ ] проходить через точку площини;
b) [ ] проходить через дві точки площини;
c) [ ] проходить через точку площини і паралельна прямій, яка лежить в цій площині;
d) [ ] паралельна прямій, яка лежить в площині.
248. Пряма паралельна площині, якщо:
а) [ ] проходить через точку площини;
b) [ ] дві точки площини;
c) [ ] проходить через точку площини і паралельна прямій, яка лежить в цій площині;
d) [ ] паралельна прямій, яка лежить в площині.
249. Пряма перпендикулярна площині, якщо:
а) [ ] перпендикулярна до прямої, яка лежить в площині;
b) [ ] перпендикулярна до горизонтальної площини;
c) [ ] перпендикулярна до двох прямих, які перетинаються в площині;
d) [ ] перпендикулярна до двох паралельних прямих в площині.
250. Площина
паралельна площині
,
якщо:
а) [
] паралельна прямій, яка лежить в площині
;
b) [
] проходить через перпендикуляр до
площини
;
c) [
] перпендикулярна до двох прямих, які
перетинаються в площині
;
d) [
] дві прямі які перетинаються в площині
,
паралельні двом прямим, які перетинаються
в площині
.
251. Площина
перпендикулярна площині
,
якщо:
а) [
] паралельна прямій, яка лежить в площині
;
b) [
] проходить через перпендикуляр до
площини
;
c) [
] перпендикулярна до двох прямих, які
перетинаються в площині
;
d) [
] дві прямі які перетинаються в площині
,
паралельні двом прямим, які перетинаються
в площині
.
252. Чому дорівнюють координати точки зустрічі прямої l з площиною Р (f∩h):?
|
а) [ ] (); b) [ ] (); c) [ ] (); d) [ ] ().
|
253. Визначити відстань від точки А до площини ΔВСD:
|
а) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] .
|
254. Визначити відстань від точки А до площини Р (f ∩ h):
|
а) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] .
|
255. Визначити відстань від точки А до площини Р (f0 ∩ h0):
|
а) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] .
|
256. Визначите взаємне розташування площин:
|
a) [ ] перетинаються; b) [ ] паралельні; c) [ ] перпендикулярні; d) [ ] мимобіжні.
|
257. Визначите взаємне розташування площин:
|
a) [ ] перетинаються; b) [ ] паралельні; c) [ ] перпендикулярні; d) [ ] мимобіжні.
|
258. Визначити
взаємне розташування прямої l
і площини
:
|
a)
[ ] l
належить
b)
[ ] l
паралельна
c)
[ ] l
перпендикулярна
d)
[ ] l
перетинає
|
259. Визначити
взаємне розташування прямої l
і площини
:
|
a)
[ ] l
належить
b)
[ ] l
паралельна
c)
[ ] l
перпендикулярна
d)
[ ] l
перетинає
|
260. Визначити
взаємне розташування прямої l
і площини
:
|
a)
[ ] l
належить
b)
[ ] l
паралельна
c)
[ ] l
перпендикулярна
d)
[ ] l
перетинає
|
261. Визначити
взаємне розташування прямої l
і площини
:
|
a)
[ ] l
належить
b)
[ ] l
паралельна
c)
[ ] l
перпендикулярна
d)
[ ] l
перетинає
|
262. Основна позиційна задача - це:
a) [ ] задача на побудову точки перетину прямої і площини;
b) [ ] спосіб перетворення епюра;
c) [ ] задача на побудову лінії перетину двох площин;
d) [ ] задача на побудову перпендикуляра до площини.
263. Двогранний кут утворюється:
a) [ ] двома паралельними прямими;
b) [ ] двома площинами, які перетинаються;
c) [ ] двома прямими, які перетинаються;
d) [ ] двома паралельними площинами.
264. Мета перетворення комплексного креслення:
a) [ ] змінити розташування площин проекцій в просторі відносно геометричної фігури;
b) [ ] змінити взаємне розташування геометричної фігури і площин проекцій;
c) [ ] змінити напрям проеціювання;
d) [ ] змінити розташування геометричної фігури в просторі відносно площин проекцій.
265. Способом заміни площин проекцій можна будь-яку пряму загального положення перевести:
a) [ ] однією заміною в положення рівня;
b) [ ] однією заміною в проецююче положення;
c) [ ] двома замінами в положення рівня;
d) [ ] двома замінами в проецююче положення.
266. Способом заміни площин проекцій можна будь-яку площину загального положення перевести:
a) [ ] однією заміною в положення рівня;
b) [ ] однією заміною в проецююче положення;
c) [ ] двома замінами в положення рівня;
d) [ ] двома замінами в проецююче положення.
267. Способом плоскопаралельного переміщення можна будь-яку пряму загального положення перемістити:
a) [ ] одним переміщенням в положення рівня;
b) [ ] одним переміщенням в проецююче положення;
c) [ ] двома переміщеннями в положення рівня;
d) [ ] двома переміщеннями в проецююче положення.
268. Способом плоскопаралельного переміщення можна будь-яку площину загального положення перемістити:
a) [ ] одним переміщенням в положення рівня;
b) [ ] одним переміщенням в проецююче положення;
c) [ ] двома переміщеннями в положення рівня;
d) [ ] двома переміщеннями в проецююче положення.
269. Способом обертання навколо проецюючої прямої можна будь-яку пряму загального положення перемістити:
a) [ ] одним обертом в положення рівня;
b) [ ] одним обертом в проецююче положення;
c) [ ] двома обертами в проецююче положення;
d) [ ] двома обертами в положення рівня.
270. Способом обертання навколо проецюючої прямої можна будь-яку площину загального положення перемістити:
a) [ ] одним обертом в положення рівня;
b) [ ] одним обертом в проецююче положення;
c) [ ] двома обертами в проецююче положення;
d) [ ] двома обертами в положення рівня.
271. Спосіб суміщення це:
a) [ ] спосіб обертання навколо прямої рівня;
b) [ ] спосіб обертання навколо слідів площини;
c) [ ] спосіб обертання навколо проецюючої прямої;
d) [ ] спосіб заміни площин проекцій.
272. Скільки потрібно ввести допоміжних площин в систему П1/П2, щоб задана пряма загального положення була перпендикулярна до допоміжної площини проекцій?
a) [ ] одну;
b) [ ] дві;
c) [ ] три;
d) [ ] чотири.
273. Скільки потрібно ввести допоміжних площин в систему П1/П2, щоб отримати справжню величину відсіку площини загального положення?
a) [ ] одну;
b) [ ] дві;
c) [ ] три;
d) [ ] чотири.
274. На якому з рисунків допущена помилка при визначенні справжньої величини відрізка АВ?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] а), в).
275. На якому з рисунків досить однієї заміни площин проекцій для визначення справжньої величини трикутника АВС?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] г).
276. Перпендикулярно до якої прямої необхідно розташувати нову площину проекцій, щоб задана площина трикутника АВС була в новій системі проекцюючою?
|
a) [ ] AB; b) [ ] BC; c) [ ] AC; d) [ ] AD.
|
277. Як необхідно ввести нову площину проекцій, щоб відсік площини загального положення привести в проекцююче положення?
a) [ ] паралельно заданій площині;
b) [ ] перпендикулярно заданій площині;
c) [ ] під кутом;
d) [ ] довільно.
278. Як необхідно ввести нову площину проекцій, щоб пряма загального положення стала в новій системі лінією рівня?
a) [ ] паралельно заданій площині;
b) [ ] перпендикулярно заданій площині;
c) [ ] під кутом;
d) [ ] довільно.
279. Перпендикулярно до якої прямої необхідно розташувати нову площину проекцій, щоб знайти кут нахилу площини трикутника АВС до П2?
|
a) [ ] AB; b) [ ] BC; c) [ ] AC; d) [ ] AD.
|
280. Яку необхідно вибрати вісь обертання, щоб відрізок прямої загального положення перевести в загальне положення?
a) [ ] горизонтально-проекцюючу;
b) [ ] фронтально-проекцюючу;
c) [ ] профільно-проекцюючу;
d) [ ] профільну.
282. Яку необхідно вибрати вісь обертання, щоб знайти кут нахилу відрізка прямої загального положення до П1?
a) [ ] горизонтально-проекцюючу;
b) [ ] фронтально-проекцюючу;
c) [ ] профільно-проекцюючу;
d) [ ] горизонтальну.
283. Яку необхідно вибрати вісь обертання, щоб відсік площини загального положення перевести в горизонтально-проекююче положення?
a) [ ] горизонтально-проекцюючу;
b) [ ] фронтально-проекцюючу;
c) [ ] профільно-проекцюючу;
d) [ ] вертикальну.
284. Положення скількох точок трикутника загального положення необхідно побудувати, визначаючи натуральну величину відрізків, при обертанні його навколо лінії рівня до горизонтального положення?
a) [ ] однієї;
b) [ ] двох;
c) [ ] трьох;
d) [ ] чотирьох.
285. На якому з рисунків допущена помилка під час визначення справжньої величини відрізка АВ (А1В1, А2В2) обертанням його навколо прецюючоїї осі l(l1,l2)?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] а), в).
286. Яку пряму необхідно перевести в проекцююче положення, щоб площина трикутника АВС стала фронтально-проекцюючою?
a) [ ] AB;
b) [ ] BC;
c) [ ] AC;
d) [ ] CD.
287. Скільки разів необхідно повернути два відрізки паралельних прямих загального положення навколо проекцюючих осей, щоб визначити відстань між ними?
a) [ ] один раз;
b) [ ] два рази;
c) [ ] три рази;
d) [ ] чотири рази.
288. Положення скількох точок чотирикутника необхідно побудувати, визначаючи натуральну величину відрізків при обертанні його навколо лінії рівня до фронтального положення?
a) [ ] однієї;
b) [ ] двох;
c) [ ] трьох;
d) [ ] чотирьох.
289. Чи можна вважати плоскопаралельне переміщення обертанням навколо невизначених осей?
a) [ ] так;
b) [ ] ні;
c) [ ] не завжди;
d) [ ] частково.
290. На якому з рисунків допущена помилка при визначенні справжньої величини відрізка АВ?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] а, б.
291. Яким переміщенням необхідно вирішувати задачу на визначення відстані між мимобіжними прямими, якщо одна з них фронтальна?
a) [ ] фронтальним;
b) [ ] горизонтальним;
c) [ ] профільним;
d) [ ] горизонтально-проекцюючим.
292. На якому з рисунків помилково побудоване суміщене з горизонтальною площиною проекцій положення площини Р?
a) [ ] а);
b) [ ] б);
c) [ ] в);
d) [ ] б), в).
293. На якому кресленні, після вказаного перетворення, можна отримати дійсну величину двогранного кута при ребрі АВ:
1) 2) 3) |
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
294. Вказати номера рисунків (рис.1-3), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину відстані між мимобіжними прямими АВ і СD:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1 і 3; c) [ ] 2 і 3; d) [ ] 2 і 1.
|
295. Вказати номера рисунків (рис.1-3), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину відстані від точки А до прямої ВС:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1 і 3; c) [ ] 2 і 3; d) [ ] 2 і 1.
|
296. Вказати номера рисунків (рис.2-4), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину найкоротшої відстані між прямими, що перетинаються АВ і DC:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1; c) [ ] 2 ; d) [ ] 2 і 1.
|
297. Вказати номера рисунків (рис.1-3), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину відстані від точки А до прямої ВС:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1 і 3; c) [ ] 2 і 3; d) [ ] 2 і 1.
|
298. Вказати номера рисунків (рис.1-3), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину відстані між двома паралельними прямими:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1 і 3; c) [ ] 2 і 3; d) [ ] 2 і 1.
|
299. Вказати номера рисунків (рис.1-3), якими позначено переміщення, що необхідні для розв’язку задачі: визначити дійсну величину відстані від точки К до прямої CD:
1) Умова 2) 3) |
a) [ ] 1 і 2; b) [ ] 1 і 3; c) [ ] 2 і 3; d) [ ] 2 і 1.
|
230. Вказати креслення на якому (рис.1-3) після вказаного перетворення можна визначити дійсну величину відстані від точки А до прямої ВС:
1) 2) 3) |
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
231. Вказати креслення на якому (рис.1-3) після вказаного перетворення можна визначити кут нахилу α площини ∑(fxh) до площини проекцій П1?
1) 2) 3)
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
232. Вказати креслення на якому (рис.2-4) після вказаного перетворення можна отримати дійсну величину відстані від точки А до прямої ВС:
1) 2) 3)
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
233. Вказати креслення (рис.1-3) на якому після вказаного перетворення можна отримати дійсну величину відстані між паралельними прямими АВ та CD:
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
1) 2) 3)
234. На якому кресленні (рис.1-3) після вказаного перетворення можна отримати дійсну величину відстані між прямими АВ та CD, що перехрещуються після вказаного перетворення?
1) 2) 3) |
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
235. Відрізок, що вимірює відстань від точки до площини, проекціюється в натуральну величину на фронтальній площині проекцій, якщо площина займає:
а) [ ] горизонтально-проекціювальне положення;
b) [ ] фронтально-проекціювальне положення;
c) [ ] загальне положення;
d) [ ] окреме положення.
236. На якому кресленні (рис.1-3) після вказаного перетворення дана площина стане проекціювальною?
1) 2) 3) |
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] жодного.
|
237. Відрізок, що вимірює відстань між паралельними площинами, проекціюється в натуральну величину на поле П2, якщо площини займають:
а) [ ] горизонтально-проекціювальне положення;
b) [ ] фронтально-проекціювальне положення;
c) [ ] загальне положення;
d) [ ] окреме положення.
238. Відрізок, що вимірює відстань між паралельними площинами, проекціюється в натуральну величину на поле П1, якщо площини займають:
а) [ ] проекціювальне положення;
b) [ ] горизонтально-проекціювальне положення;
c) [ ] фронтально-проекціювальне положення;
d) [ ] перпендикулярне положення.
239. Кут між двома площинами (двогранний кут) проекціюється в натуральну величину на поле П1, якщо площини займають:
а) [ ] горизонтально-проекціювальне положення;
b) [ ] фронтально-проекціювальне положення;
c) [ ] загальне положення;
d) [ ] окреме положення.
240. Кут між двома площинами (двогранний кут) проекціюється в натуральну величину на поле П2, якщо площини займають:
а) [ ] горизонтально-проекціювальне положення;
b) [ ] фронтально-проекціювальне положення;
c) [ ] загальне положення;
d) [ ] окреме положення.
241. Плоский кут утворюється:
a) [ ] двома паралельними прямими;
b) [ ] двома паралельними площинами;
c) [ ] двома прямими, які перетинаються;
d) [ ] двома площинами, які перетинаються.
242. Лінією перерізу многогранника площиною є:
a) [ ] плоска крива лінія;
b) [ ] просторова замкнута ламана лінія;
c) [ ] просторова крива лінія;
d) [ ] плоска замкнута ламана лінія.
243. Лінією перерізу кривої поверхні площиною є:
a) [ ] плоска замкнута крива лінія;
b) [ ] просторова замкнута ламана лінія;
c) [ ] просторова крива лінія;
d) [ ] плоска замкнута ламана лінія.
244. Для побудови точок перетину прямої l з циліндром доцільно скористатися
a) [ ] косокутним паралельним проекціюванням на П1 за напрямком Ω;
b) [ ] косокутним паралельним проекціюванням на П2 за напрямком Ω;
c) [ ] допоміжною січною площиною β;
d) [ ] допоміжною січною площиною Δ.
245. Для побудови точок перетину прямої l з конусом доцільно скористатися:
a) [ ] центральним проекціюванням на П2 з центром S;
b) [ ] центральним проекціюванням на П1 з центром S
c) [ ] допоміжною січною площиною Δ;
d) [ ] допоміжною січною площиною β.
246. Точками перетину прямої l з пірамідою будуть:
|
a) [ ] тільки точка A; b) [ ] тільки точка B; c) [ ] точки A та B; d) [ ] точки C та D.
|
247. Якщо перетнути конус допоміжною січною площиною Ω, що проходить через пряму l , то утвориться коло з радіусом що дорівнює розміру:
|
a) [ ] a; b) [ ] b; c) [ ] c; d) [ ] d.
|
248. Який спосіб доцільно вибрати для знаходження точок перетину прямої з похилим циліндром:
a) [ ] заміни площин проекцій;
b) [ ] центрального проекціювання;
c) [ ] паралельного косокутнього проекціювання;
d) [ ] плоскопаралельного перенесення.
249. Точками перетину прямої l із пірамідою будуть
|
a) [ ] тільки точка A; b) [ ] тільки точка B; c) [ ] тільки точка C; d) [ ] точки A та B.
|
250. Точками перетину прямої l з циліндром будуть
|
a) [ ] тільки точка A; b) [ ] тільки точка B; c) [ ] точки A та B; d) [ ] точки C та D.
|
251. Точками перетину прямої l із сферою будуть
|
a) [ ] тільки точка A; b) [ ] тільки точка B; c) [ ] точки A та B; d) [ ] точки C та D.
|
252. Якого положення слід вибирати площину – посередник в загальному випадку?
a) [ ] окремого положення;
b) [ ] тільки горизонтально-проекціюючу;
c) [ ] загального положення;
d) [ ] тільки фронтально-проекціюючу.
253. Щоб побудувати точки перетину прямої l із сферою доцільно скористатися допоміжною січною площиною:
|
a) [ ] Ω; b) [ ] γ; c) [ ] β; d) [ ] Δ.
|
254. Який спосіб доцільно вибрати для знаходження точок перетину прямої з похилою пірамідою:
a) [ ] заміни площин проекцій;
b) [ ] центрального проекціювання;
c) [ ] плоскопаралельного перенесення;
d) [ ] паралельного косокутнього проекціювання.
255. Коли можуть дві точки перетину прямою багатогранника бути розміщеними на одній і тій же грані?
a) [ ] коли бічні грані а загальному положенні;
b) [ ] коли бічні грані в окремому положенні;;
c) [ ] коли багатогранник правильний;
d) [ ] коли багатогранник неправильний.
256. Використання способу посередників доцільне у випадку знаходження:
a) [ ] перетину прямої та площини з поверхнею;
b) [ ] натуральної величин довжини ребер многогранника;
c) [ ] побудови прямої, що паралельна до заданої;
d) [ ] побудови слідів площини.
257. Як визначити видимість окремих частин прямої при її перетині з поверхнею на комплексному кресленні?
a) [ ] методом заміни площин проекцій;
b) [ ] методом конкуруючих точок;
c) [ ] методом обертання;
d) [ ] методом плоскопаралельного перенесення.
258. Який спосіб доцільно вибрати для знаходження точок перетину прямої з похилою призмою:
a) [ ] заміни площин проекцій;
b) [ ] плоскопаралельного перенесення;
c) [ ] обертання;
d) [ ] паралельного косокутнього проекціювання.
259. Який спосіб доцільно вибрати для знаходження точок перетину прямої із сферою:
a) [ ] заміни площин проекцій;
b) [ ] центрального проекціювання;
c) [ ] плоскопаралельного перенесення;
d) [ ] паралельного косокутнього проекціювання.
260. Коли може бути відсутнім перетин площини і піраміди?
a) [ ] коли дана площина паралельна одній з бічних граней;
b) [ ] коли піраміда правильна;
c) [ ] коли піраміда неправильна;
d) [ ] коли бічні грані в окремому положенні.
261. Який спосіб доцільно вибрати для знаходження точок перетину прямої з похилим конусом:
a) [ ] заміни площин проекцій;
b) [ ] центрального проекціювання;
c) [ ] паралельного косокутнього проекціювання;
d) [ ] плоскопаралельного перенесення.
262. Якщо перетнути сферу допоміжною січною площиною Ω, що проходить через пряму l , то утвориться коло з радіусом що дорівнює розміру:
|
a) [ ] a b) [ ] b c) [ ] c d) [ ] d
|
263. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину горизонтально-проектуючої прямою з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
264. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину профільно-проектуючої прямою з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] в), б)
|
265. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину фронтально-проектуючої прямою з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), в)
|
266. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину горизонтальної лінії рівня з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
267. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину фронтальної лінії рівня з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
268. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину фронтальної лінії рівня з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
269. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину горизонтальної лінії рівня з конічною поверхнею обертання:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
270. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину горизонтальної лінії рівня з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
271. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину фронтальної лінії рівня з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
272. Визначити на якому кресленні зображено точку перетину профільно-проектуючої прямої з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
273. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину фронтально-проектуючої прямої з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
274. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої загального положення з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
275. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої загального положення з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
276. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої з циліндричною поверхнею:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
277. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої із сферою:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
278. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої із сферою:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
279. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої із сферою:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
280. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої із сферою:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
281. Визначити на якому кресленні зображено точки перетину прямої із сферою:
|
a) [ ] а) b) [ ] б) c) [ ] в) d) [ ] а), б)
|
282. Коли точка належить поверхні?
a) [ ] коли точка належить лінії, що належить цій поверхні;
b) [ ] коли точка належить прямій, що належить цій поверхні;
c) [ ] коли точка належить двом перетинним прямим цієї поверхні;
d) [ ] коли точка належить прямій, що не належить цій поверхні.
283. Які точки не належать поверхні сфери?
|
a) [ ] A b) [ ] B c) [ ] C d) [ ] A, B
|
284. Які точки не належать поверхні конуса?
|
a) [ ] A; b) [ ] B, С; c) [ ] C; d) [ ] D.
|
285. Які точки належать заданій кривій поверхні?
|
a) [ ] A; b) [ ] B; c) [ ] C; d) [ ] A, B.
|
286. Лінія перетину гіперболічного параболоїда площиною паралельною П2 називаються:
|
a) [ ] еліпсом; b) [ ] параболою; c) [ ] гіперболою; d) [ ] випадковою кривою.
|
287. Лінія перетину гіперболічного параболоїда площиною паралельною П3 називаються:
|
a) [ ] еліпсом; b) [ ] параболою; c) [ ] гіперболою; d) [ ] випадковою кривою.
|
288. Еліпс утворюється в результаті перетину прямого кругового конуса обертання площиною:
|
a) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] λ.
|
289. Коло утворюється в результаті перетину прямого кругового конуса обертання площиною:
|
a) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] Ψ.
|
290. Гіпербола утворюється в результаті перетину прямого кругового конуса обертання площиною:
|
a) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] Ψ.
|
291. Парабола утворюється в результаті перетину прямого кругового конуса обертання площиною:
|
a) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] Ψ.
|
292. Трикутник утворюється в результаті перетину прямого кругового конуса обертання площиною:
|
a) [ ] ; b) [ ] ; c) [ ] ; d) [ ] λ.
|
293. Який переріз кулі відповідає положенню січної площини Q?
1) 2) 3) |
a) [ ] 1 b) [ ] 2 c) [ ] 3 d) [ ] жодного.
|
294. Який переріз тора відповідає положенню січної площини R?
1) 2) 3)
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] жодного.
295. Яка площина перетинає конус обертання по гіперболі?
|
a) [ ] P b) [ ] Q c) [ ] S d) [ ] T
|
296. Чому дорівнює довжина розгортки бічної поверхні прямого циліндра обертання, якщо його радіус дорівнює?
a) [ ] R2
b) [ ] 2R
c) [ ] R2
d) [ ] 2R2
297. Яка з ліній, що належить поверхні конуса, зобразиться на розгортці прямою?
|
a) [ ] a b) [ ] b c) [ ] a, c d) [ ] b, c
|
298. Скільки дотичних площин можна провести через задану точку до циліндра, конуса, кулі?
a) [ ] 1;
b) [ ] 2;
c) [ ] 3;
d) [ ] безліч.
299. Як буде перетинати гіперболічний параболоїд дотична площина, проведена до цієї поверхні в заданій на ній точці?
a) [ ] по одній прямій;
b) [ ] по одній прямій і одній кривій;
c) [ ] по двох прямих;
d) [ ] по двох кривих.
300. Скільки можна провести дотичних площин до еліпсоїда обертання через зовнішню власну точку?
a) [ ] одну;
b) [ ] дві;
c) [ ] жодної;
d) [ ] безліч.
301. За яких умов можна провести площини, дотичну до конуса обертання і паралельну заданій площині?
a) [ ] якщо задана площина паралельна осі конуса;
b) [ ] якщо задана площина паралельна будь-якій твірній конуса;
c) [ ] якщо в заданій площині можна вибрати пряму, паралельну лише одній будь-якій твірній конуса;
d) [ ] якщо задана площина перпендикулярна осі конуса.
302. На якому рисунку зображено тетраедр:
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 4.
|
303. На якому рисунку зображено куб?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 4.
|
304. На якому рисунку зображено піраміду?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 4.
|
305. На якому рисунку зображено додекаедр?
|
a) [ ] 1; b) [ ] 2; c) [ ] 3; d) [ ] 4.
|
306. На якому рисунку зображено ікосаедр?
|
a) [ ] 2; b) [ ] 3; c) [ ] 4; d) [ ] 5.
|
307. Скільки граней має тетраедр?
a) [ ] 4;
b) [ ] 6;
c) [ ] 8;
d) [ ] 12.
308. Скільки граней має куб?
a) [ ] 4;
b) [ ] 6;
c) [ ] 8;
d) [ ] 12.
309. Скільки граней має октаедр?
a) [ ] 4;
b) [ ] 6;
c) [ ] 8;
d) [ ] 12.
310. Скільки граней має додекаедр?
a) [ ] 4;
b) [ ] 6;
c) [ ] 20;
d) [ ] 12.
311. Скільки граней має ікосаедр?
a) [ ] 4;
b) [ ] 6;
c) [ ] 20;
d) [ ] 12.
312. Скільки ребер має тетраедр?
a) [ ] 6;
b) [ ] 20;
c) [ ] 30;
d) [ ] 12
313. Скільки ребер має куб?
a) [ ] 6;
b) [ ] 20;
c) [ ] 30;
d) [ ] 12.
314. Скільки ребер має октаедр?
a) [ ] 6;
b) [ ] 20;
c) [ ] 30;
d) [ ] 12.
315. Скільки ребер має додекаедр?
a) [ ] 6;
b) [ ] 20;
c) [ ] 30;
d) [ ] 12.
316. Скільки ребер має ікосаедр?
a) [ ] 6;
b) [ ] 20;
c) [ ] 30;
d) [ ] 12.
317. Яку форму граней має тетраедр
a) [ ] трикутник;
b) [ ] квадрат;
c) [ ] п'ятикутник;
d) [ ] шестикутник.
318. Яку форму граней має куб
a) [ ] трикутник;
b) [ ] квадрат;
c) [ ] п'ятикутник;
d) [ ] шестикутник.
319. Яку форму граней має октаедр
a) [ ] трикутник;
b) [ ] квадрат;
c) [ ] п'ятикутник;
d) [ ] шестикутник.
320. Яку форму граней має додекаедр
a) [ ] трикутник;
b) [ ] квадрат;
c) [ ] п'ятикутник;
d) [ ] шестикутник.
321. Яку форму граней має ікосаедр
a) [ ] трикутник;
b) [ ] квадрат;
c) [ ] п'ятикутник;
d) [ ] шестикутник.
322. Яку кількість вершин має тетраедр
a) [ ] 4;
b) [ ] 8;
c) [ ] 6;
d) [ ] 20.
323. Яку кількість вершин має куб
a) [ ] 4;
b) [ ] 8;
c) [ ] 6;
d) [ ] 20.
324. Яку кількість вершин має октаедр
a) [ ] 4;
b) [ ] 8;
c) [ ] 6;
d) [ ] 20.
325. Яку кількість вершин має додекаедр
a) [ ] 4;
b) [ ] 8;
c) [ ] 6;
d) [ ] 20.
326. Яку кількість вершин має ікосаедр
a) [ ] 4;
b) [ ]12;
c) [ ] 6;
d) [ ] 20.
327. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної шестикутної призми?
a) [ ] 6;
b) [ ] 5;
c) [ ] 8;
d) [ ] 7.
328. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної шестикутної піраміди?
a) [ ] 7;
b) [ ] 8;
c) [ ] 6;
d) [ ] 5.
329. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної п’ятикутної призми?
a) [ ] 8;
b) [ ] 7;
c) [ ] 6;
d) [ ] 5.
330. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної п’ятикутної піраміди?
a) [ ] 8;
b) [ ] 7;
c) [ ] 6;
d) [ ] 5.
331. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної чотирикутної призми?
a) [ ] 7;
b) [ ] 6;
c) [ ] 5;
d) [ ] 4.
332. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної чотирикутної піраміди?
a) [ ] 7;
b) [ ] 6;
c) [ ] 5;
d) [ ] 4.
333. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної трикутної призми?
a) [ ] 6;
b) [ ] 5;
c) [ ] 4;
d) [ ] 3.
334. Зі скількох плоских фігур складається повна розгортка правильної трикутної піраміди?
a) [ ] 6;
b) [ ] 5;
c) [ ] 4;
d) [ ] 3.
335. Яким способом побудована розгортка многогранника, що зображений на рисунку?
|
a) [ ] спосіб нормального перерізу; b) [ ] спосіб розгортання; c) [ ] спосіб трикутників; d) [ ] спосіб прямокутного трикутника.
|
336. Яким способом побудована розгортка многогранника, що зображений на рисунку?
|
a) [ ] спосіб нормального перерізу; b) [ ] спосіб розгортання; c) [ ] спосіб трикутників; d) [ ] спосіб обертання.
|
337. Яким способом побудована розгортка многогранника, що зображений на рисунку?
|
a) [ ] спосіб нормального перерізу; b) [ ] спосіб розгортання; c) [ ] спосіб трикутників; d) [ ] спосіб обертання.
|
338. Яка розгортка зображена на рисунку?
|
a) [ ] повна розгортка п’ятикутної піраміди; b) [ ] розгортка бічної поверхні п’ятикутної піраміди; c) [ ] розгортка бічної поверхні зрізаної п’ятикутної піраміди; d) [ ] розгортка бічної поверхні зрізаної неправильної п’ятикутної піраміди. |
339. Розгортка якого многогранника зображена на рисунку?
|
a) [ ] правильної чотирикутної піраміди; b) [ ] неправильної чотирикутної призми; c) [ ] похилої чотирикутної призми; d) [ ] прямокутного паралелепіпеда.
|
340. Розгортка якого многогранника зображена на рисунку?
|
a) [ ] правильної п’ятикутної піраміди; b) [ ] неправильної шестикутної піраміди; c) [ ] правильної шестикутної піраміди; d) [ ] неправильної шестикутної призми.
|
341. Розгортка якого многогранника зображена на рисунку?
|
a) [ ] правильної чотирикутної призми; b) [ ] неправильної чотирикутної призи; c) [ ] похилої чотирикутної призми; d) [ ] похилої п’ятикутної призми.
|
342. Розгортка якого многогранника зображена на рисунку?
|
a) [ ] правильної трикутної піраміди; b) [ ] неправильної трикутної піраміди; c) [ ] правильної чотирикутної піраміди; d) [ ] неправильної чотирикутної піраміди.
|
343. Яка розгортка зображена на рисунку?
|
a) [ ] повна розгортка неправильної трикутної призми b) [ ] повна розгортка правильної трикутної призми c) [ ] розгортка бічної поверхні правильної трикутної призми d) [ ] розгортка нижньої зрізаної частини правильної трикутної призми
|
344. Яка розгортка зображена на рисунку?
|
a) [ ] повна розгортка неправильної трикутної піраміди; b) [ ] повна розгортка правильної трикутної піраміди; c) [ ] повна розгортка правильної трикутної піраміди з нанесенням лінії перетину; d) [ ] неповна розгортка правильної трикутної піраміди
|
345. Лінія перетину поверхні розгорток гелікоїда з горизонтальною площиною називається:
|
a) [ ] гіперболою; b) [ ] еліпсом; c) [ ] параболою; d) [ ] евольвентою.
|
346. Яку форму має розгортка бічної поверхні прямого конуса обертання з основою, перпендикулярною до осі конуса?
a) [ ] сегмент;
b) [ ] сектор;
c) [ ] бічна поверхня;
d) [ ] коло.
347. Яким способом побудована розгортка циліндра?
|
a) [ ] нормального перерізу; b) [ ] розгортання; c) [ ] трикутників; d) [ ] обертання.
|
348. Яким способом побудована розгортка похилого циліндра?
|
a) [ ] нормального перерізу; b) [ ] розгортання; c) [ ] трикутників; d) [ ] обертання.
|
349. Яким способом побудована розгортка конуса?
|
a) [ ] нормального перерізу; b) [ ] розгортання; c) [ ] трикутників; d) [ ] обертання.
|
350. Яким способом побудована розгортка похилого конуса?
|
a) [ ] нормального перерізу; b) [ ] розгортання; c) [ ] трикутників; d) [ ] обертання.
|
351. Яким способом побудована розгортка поверхні циліндроїда?
|
a) [ ] нормального перерізу; b) [ ] розгортання; c) [ ] трикутників; d) [ ] обертання.
|
352. Лінією перерізу двох многогранників є:
a) [ ] плоска крива лінія;
b) [ ] просторова замкнута ламана лінія;
c) [ ] просторова крива лінія;
d) [ ] плоска замкнута ламана лінія.
353. Лінією перерізу двох кривих поверхонь є:
a) [ ] плоска крива лінія;
b) [ ] просторова замкнута ламана лінія;
c) [ ] просторова крива лінія;
d) [ ] плоска замкнута ламана лінія.
354. Що є лінією перетину циліндра і сфери, що зображені на рисунку:
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
355. Що є лінією перетину конуса і сфери, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
356. Що є лінією перетину тора і сфери, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
357. Що є лінією перетину двох циліндрів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
358. Що є лінією перетину двох циліндрів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
359. Що є лінією перетину двох конусів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
360. Що є лінією перетину конуса і циліндра, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
361. Що є лінією перетину двох конусів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
362. Що є лінією перетину двох циліндрів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
363. Що є лінією перетину двох циліндрів, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] два кола b) [ ] два еліпса c) [ ] крива 4-го порядку d) [ ] дві прямі
|
364. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину циліндра і сфери, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
365. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину тора і конуса, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
366. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину двох похилих конусів, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
367. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину конуса і циліндра, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
368. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину тора і циліндра, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
369. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину двох конусів, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
370. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину двох похилих циліндрів, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
371. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину тора і циліндра, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
372. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину двох конусів, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
373. Який метод треба використовувати для побудови лінії перетину конуса і циліндра, що зображені на рисунку ?
|
a) [ ] допоміжних січних площин; b) [ ] концентричних сфер; c) [ ] ексцентричних сфер; d) [ ] пучка площин, які проходять через власну пряму.
|
374. Яким методом доцільно вирішувати задачу взаємного перетину многогранників, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] методом прямокутного трикутника; b) [ ] методом січних сфер; c) [ ] методом січних площин; d) [ ] методом обертання.
|
375. Яким методом доцільно вирішувати задачу взаємного перетину многогранників, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] методом обертання; b) [ ] методом заміни площин проекцій; c) [ ] методом косокутного проектування; d) [ ] методом січних сфер.
|
376. Яким методом доцільно вирішувати задачу взаємного перетину многогранників, що зображені на рисунку?
|
a) [ ] методом прямокутного трикутника; b) [ ] методом січних сфер; c) [ ] методом центрального допоміжного проектування; d) [ ] методом обертання.
|
377. На рисунку показані дві трикутні похилі призми, що перетинаються і побудовані їх косокутні проекції на площину основ. Яке з трьох тверджень вірне?
|
a) [ ] лінія взаємного перетину є просторовою замкненою ламаною, що має шість вершин; b) [ ] лінія взаємного перетину розпадається на дві лінії: ліню входу і лінію виходу; c) [ ] лінія взаємного перетину є просторовою замкненою ламаною, що має вісім вершин; d) [ ] лінія взаємного перетину є плоскою замкненою ламаною, що має шість вершин.
|
378. Чи всі бічні грані обох призм, що перетинаються приймають участь у перетині?
|
a) [ ] так; b) [ ] ні; c) [ ] 2 грані; d) [ ] 3 грані.
|
379. Скільки бічних ребер трикутної призми приймає участь у перетині?
|
a) [ ] одне; b) [ ] два; c) [ ] три; d) [ ] чотири.
|
Рекомендована література
Основна
Антонович Э.А. Нарисна геометрія. Практикум: навч. посібник / Э.А. Антонович та ін. [За ред. проф. Є.А. Антоновича]. – Львів : Світ, 2004.
Державні стандарти: ГОСТ 2.301-68 (СТ РЕВ 1181-78) – формати; ГОСТ 2.104-68 (СТ РЕВ 140-74, СТ РЕВ 365-76) – основні написи; ГОСТ 2.302-68 (СТ РЕВ 1180-78) – масштаби; ГОСТ 2.303-68 (СТ РЕВ 1178-78) – лінії; ГОСТ 2.304-81 (СТ РЕВ 851-78...СТ РЕВ 855-78) – шрифти креслярські.
Курс нарисної геометрії. Навчальний посібник / О.М. Джеджула, С.І. Кормановський, А.В. Спірін, М.В. Пятак, А.Й. Островський. – Вінниця : ВНАУ, 2011. – 200 с.
Михайленко В.Є. Нарисна геометрія / В.Є. Михайленко, М.Ф. Євстифєєв, С.М. Ковальов, О.В. Кащенко. – К. : Вища шк., 2004.
Нарисна геометрія. Навчально-методичний посібник до організації самостійної роботи студентів / О.С. Магопець, Т.М. Ауліна. – Кіровоград: 2004. – 127с.: Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист 14/18.2 – 2059 від 16.09.04).
Юсупова М.Ф. Начертательная геометрия и АutoCAD: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – Одесса : Друк, 2005. – 302 с.
Додаткова
Бубенников А.В. Начертательная геометрия. Задачи для упражнений: Учеб. пособие / А.В. Бубенников. – М.: Высш. шк., 1981.
Бубенников А.В. Начертательная геометрия: Уч. для втузов / А.В. Бубенников. – 3-е изд. – М. : Высш. шк., 1985.
Винницкий И.Г. Начертательная геометрия. Уч. для вузов / И.Г. Винницкий. – М. : Высш. шк., 1975.
Гордон В.Л. Сборник задач по курсу начертательной геометрии / В.Л. Гордон, Ю.П. Иванов, Т.Е. Солнцева. – М. : Наука, 1978.
Гордон В.О. Курс начертательной геометрии / В.О. Гордон, М.А. Семенцов-Огиевский. – М.: Наука, 1987.
Климухин А.Г. Сборник задач по начертательной геометрии: Учеб. пособие для вузов / А.Г. Климухин. – М. : Стройиздат, 1982.
Крівцов В.В. Нарисна геометрія: Навч. посібник / В.В. Крівцов, С.С. Дєєв. – К. : НМВ ВО, 1992. – 244с.
Начертательная геометрия. 3-е изд., переработанное / Н.Л. Русскевич. – К. : Вища шк., 1978.
Сборник задач по начертательной геометрии / Х.А. Арустамов. – М. : Машиностроение, 1971.
Сборник задач по начертательной геометрии в системе АutoCAD: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – Одесса : Друк, 2004. – 252 с.
Фольта О.В. Нарисна геометрія: Навчальне видання / О.В. Фольта, Є.А. Антонович. П.П. Юрковський. – Львів : Світ, 1994.
Фролов С.А. Начертательная геометрия / С.А. Фролов. – М. : Машиностроение, 1978.
Чекмарев А.А. Начертательная геометрия и черчение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. №2120 „Общетехн. дисциплины и труд” / А.А. Чекмарев. – М. : Просвещение, 1987.
Інформаційні ресурси (перелік адрес інтернет-ресурсів з коротким описом)
20. http://dvoika.net/ (Сайт містить навчальний матеріал з нарисної геометрії та креслення)
21. http://www.chertilnik.ru/ingraf_teoriya.html (Сайт містить теоретичну інформацію з курсу НГК)
22. http://www.gubkin.ru/faculty/mechanical_engineering/chairs_and_departm s/automation_designing_buildings/questions-0506.php (Сайт містить довідкову інформацію по ГОСТ'ам для виконання креслень).
Навчальне видання
Гриценко Лариса Олександрівна