2. Методичний блок
2.1. Взаємодія попиту та пропозиції: ринкова рівновага. Визначення надлишку та дефіциту на ринку товарів
Нижче наведений опис гри, яка дає можливість експериментальним шляхом змоделювати ринкову ситуацію, а також визначити параметри рівноваги ринку. Дану гру доцільніше провести на початку уроку, присвяченого взаємодії попиту та пропозиції.
Економічна гра: “Ринок пшениці”
© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.
Дана гра може бути використана для демонстрації дії ринкового механізму.
Опис гри
Клас ділиться на дві групи учасників, тобто на продавців та покупців. Для того, щоб учні не плутали свої ролі, можна наперед заготовити значки з відповідними написами і запропонувати їх учням. Далі учні отримають картки покупців або ж картки продавців. Бажано, щоб вони були виготовлені з матеріалу на твердій основі різного кольору для покупців та продавців. Спочатку учасникам гри видається по одній картці.При цьому, дуже важливо, щоб учні не побачили їх один в одного. Зміст карток покупця та продавця приводиться нижче (роздатковий матеріал 11.1):
Картка
покупця
Купити
1000 бушелів зерна не дорожче ніж за 5$. Картка
продавця
Продати
1000 бушелів зерна не дешевше ніж за 5$.
Після того, як вчитель пояснить учням, що вони повинні отримати найбільшу вигоду від укладених угод і роздасть по одній картці, учні починають заключати угоди, заповнюючи при цьому на окремих листках нижченаведену форму. (Нижче наведені приклади). Далі учні здаючи картки, за якими були укладени угоди, отримують нові.
Для продавця вона буде виглядати як таблиця 11.2.
Таблиця 11.2 – Приклад таблиці продавця (гра “Ринок пшениці”)
|
№ угоди |
Ціна на картці |
Ціна угоди |
Прибуток |
|
1 |
3$ |
5$ |
+2 |
|
2 |
7$ |
6$ |
-1 |
|
3 |
6$ |
9$ |
+3 |
|
4 |
6$ |
7$ |
+1 |
|
5 |
4$ |
5$ |
+1 |
|
6 |
6$ |
6$ |
0 |
|
7 |
5$ |
7$ |
+2 |
|
8 |
6$ |
7$ |
+1 |
|
9 |
5$ |
6$ |
+1 |
|
10 |
5$ |
7$ |
+2 |
|
11 |
3$ |
6$ |
+3 |
|
12 |
6$ |
6$ |
0 |
|
13 |
6$ |
7$ |
+1 |
|
14 |
5$ |
6$ |
+1 |
|
|
|
Прибуток: |
17 |
Для покупця вона буде виглядати як таблиця 11.3.
Таблиця 11.3– Приклад таблиці покупця (гра “Ринок пшениці”)
|
№ угоди |
Ціна на картці |
Ціна угоди |
Прибуток |
|
1 |
3$ |
5$ |
-2 |
|
2 |
7$ |
6$ |
+1 |
|
3 |
6$ |
6$ |
0 |
|
4 |
8$ |
7$ |
+1 |
|
5 |
9$ |
5$ |
+4 |
|
6 |
6$ |
6$ |
0 |
|
7 |
7$ |
5$ |
+2 |
|
8 |
7$ |
6$ |
+1 |
|
9 |
7$ |
6$ |
+1 |
|
10 |
5$ |
7$ |
-2 |
|
11 |
6$ |
3$ |
+3 |
|
12 |
6$ |
6$ |
0 |
|
13 |
6$ |
7$ |
-1 |
|
14 |
6$ |
5$ |
+1 |
|
|
|
Прибуток: |
9 |
Під час гри необхідно, щоб хтось з учнів допомагав вчителеві слідкувати за тим, як учні беруть картки, чи вони їх не вибирають, чи беруть відповідні картки (продавця або покупця). Ще один учень повинен на дошці фіксувати ціну, за якою заключаються угоди. (Для цього достатньо, щоб покупець або продавець говорили йому про це, а учень фіксував це якимось чином на дошці). Найкраще це робити, ставлячи палички біля тієї чи іншої ціни, яку назвуть учасники гри.
Наприклад:
9$ - |
8$ - |
7$ - | | |
6$ - | | | | | | | | |
5$ - | | |
4$ - |
3$ -
Після закінчення гри визначаються найбільш вдалий покупець та найбільш вдалий продавець, а також проводиться бесіда з учнями, під час якої вони дають відповіді на поставлені питання:
Яким чином Вам вдалося заробити найбільший прибуток ? (Це питання можна поставити як покупцеві так і продавцеві).
Яким чином встановлювались ціни ?
Яка ціна повторювалась найчастіше ?
Після обговорення учні заповнюють шкали попиту та пропозиції і будують графіки попиту та пропозиції, визначаючи ціну рівноваги та рівноважну кількість продукції. Для побудови графіків необхідно знати, що карток покупців та карток продавців було по 28 штук. Вони виготовляються для цін в діапазоні від 3$ до 9$ по чотири штуки по кожній ціні.
Таблиця 11.4 - Шкала попиту (гра “Ринок пшениці”)
|
P – ціна за 1000 бушелів зерна. |
QD – обсяг попиту зерна за кожним рівнем цін в тис. бушелів. |
|
9$ |
4 |
|
8$ |
8 |
|
7$ |
12 |
|
6$ |
16 |
|
5$ |
20 |
|
4$ |
24 |
|
3$ |
28 |
Проаналізувавши таблиці та побудувавши графіки переконаємось, що ціна рівноваги = 6$ за 1000 буш. зерна, а рівноважна кількість = 16000 бушелів зерна. Цей результат можна порівняти із результатом, отриманим на дошці під час фіксування цін, по яких заключались угоди.
Таблиця 11.5 - Шкала пропозиції (гра “Ринок пшениці”)
|
P – ціна за 1000 бушелів зерна. |
QD – обсяг пропозиції зерна за кожним рівнем цін в тис. бушелів. |
|
3$ |
4 |
|
4$ |
8 |
|
5$ |
12 |
|
6$ |
16 |
|
7$ |
20 |
|
8$ |
24 |
|
9$ |
28 |
З
адача
1
Під час розв’язання цієї задачі учні краще зрозуміють, як аналітичним способом можна визначити ціну ринкової рівноваги. Вчитель диктує задачу учням, висвічує її на екрані за допомогою прозірки, або ж роздає учням у роздрукованому вигляді на кожного. В кінці виконання завдання обов’язково проводиться перевірка.
Визначити ціну рівноваги та рівноважну кількість товару, якщо попит на нього представлено рівнянням Qd = 20 – 3P, а пропозицію рівнянням Qs = 15 + 2P.
Що відбудеться у випадку, якщо держава встановить ціну на цей товар:
а) 0,8 гр.од.; б) 2 гр.од.
Розв’язання:
Щоб знайти ціну рівноваги, прирівняємо Qd і Qs.
20 – 3P = 15 + 2P;
20 – 15 – 3P – 2P = 0;
5P = 5;
PЕ = 1 гр.од.; QE = 17од.товару.
a) Тепер, підставляючи значення ціни 0.8 гр.од., знайдемо Qd та Qs:
Qd = 20 – 3*0,8 = 20 – 2,4 = 17,6 од.
Qs = 15 + 2*0,8 = 16,6 од.
Qd – Qs = 1 од. товару.
Отже, за ціни 0.8 гр.од. буде спостерігатись дефіцит товару в 1 одиницю.
б) Підставляючи значення ціни 2 гр.од., знайдемо Qd та Qs:
Qd = 20 – 3*2 = 14 од.;
Qs = 15 + 2*2 = 19 од.;
Qs – Qd = 5 од. товару.
Отже, за ціни 2 гр.од. буде спостерігатись надлишок товару в 5 одиниць.