1.3. Обмеження в міжнародній торгівлі
Для пояснення характерних рис політики протекціоналізму і лібералізму скористайтесь наступною схемою. Запропонуйте учням самим заповнити частину схеми, що стосується мети та методів лібералізації:
|
ПРОТЕКЦІОНІЗМ |
|
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ | ||
|
|
|
|
|
|
|
Мета:
Методи:
|
|
Зниження митних тарифів під впливом процесів інтернаціоналізації | ||
Рисунок 24.1 - Характерні риси політики протекціонізму і лібералізації
Запропонуйте слухачам визначити переваги та недоліки політики вільної торгівлі та політики протекціонізму. Зверніть увагу , що протекціонізм, хоча і захищає національне виробництво від іноземної конкуренції, водночас створює для своїх виробників “тепличні умови”, робить їх неспроможними конкурувати на світовому ринку. Адже в “умовах теплиці”, сподіваючись на державну підтримку, вітчизняні виробники вже не так турбуються про вдосконалення технології виробництва, підвищення якості та здешевлення своєї продукції. До цього їх вже не підштовхує конкурентна боротьба - держава дбає про те, щоб не пустити іноземних конкурентів на національний ринок. Таким чином, протекціонізм, з одного боку, захищає національне виробництво, а з іншого - провокує його відсталість, неконкурентноспроможність. В свою чергу, політика вільної торгівлі може привести до масового розорення національних виробників, які без державної підтримки та захисту можуть не витримати конкурентної боротьби з більш економічно потужними іноземними виробниками. Політика вільної торгівлі може навіть сприяти втраті економічної та політичної незалежності країни. З іншого боку, конкуренція національних та іноземних виробників, їхня боротьба за національного споживача спонукатиме і тих, і інших шукати шляхи найбільш ефективного використання наявних ресурсів для задоволення потреб населення, впроваджувати найновіші досягнення науки та техніки у виробництво, зменшувати витрати виробництва, підвищувати якість продукції. За умов такої конкурентної боротьби “виживуть” лише економічно життєздатні підприємства і врешті-решт виграють споживачі, оскільки вони отримають дешевші та якісніші товари. Отже, і протекціонізм, і політика вільної торгівлі мають свої ”плюси” і свої “мінуси”. Вирішувати, яку саме політику проводити, як “балансувати” між протекціонізмом та лібералізацією – повинна сама конкретна країна з урахуванням умов свого економічного розвитку на даному історичному етапі.
За браком часу можна скористатися таблицею “Класифікація інструментів торгової політики“ для пояснення сутності методів, що використовуються для обмеження торгівлі (див. наочні матеріали 24.7).
1.4. Сучасна міжнародна валютна система
Більшість учнів мають спрощене уявлення про те, що таке валюта - як правило, валютою вони вважають долар США. Тому варто детально зупинитись на характеристиці національної валюти та на визначенні валютного курсу.
З цією метою можна запропонувати слухачам виконати ситуаційне завдання 3.
Ситуаційне завдання 3
Сім’я Любченко їде в США у гості і хоче взяти з собою 2500 доларів. В цей період курс гривні склав 5 гривень за 1 долар США.
а) Скільки гривень потрібно мати для здійснення обміну національної валюти на долари США?
(5 х 2500 = 12500 гривень)
б) Припустимо, що після поїздки у них залишилось 210 доларів.
Скільки гривень вони отримають, якщо на час обміну курс національної валюти дорівнює 0,25 дол./грн.?
(210 / 0,25 = 840 гривень)
При розгляді сучасної міжнародної валютної системи доцільно організувати конференцію в аудиторії. Для цього заздалегідь треба підготувати декількох учнів, що будуть виконувати ролі експертів: одні – «спеціалісти» по Бреттон-Вудській системі, інші – по Ямайській валютній системі. Запитання експертам повинні стосуватися характерних рис обох систем, їх відмінностей та ролі у забезпеченні ефективного функціонування міжнародної економіки.
НаочнИЙ матеріал 24.1
Слайд 1 до гри “Спеціалізація і торгівля”