
- •Вроджена умовнорефлекторна діяльність людини. Умовно-рефлекторна діяльність людини. Властивості вищих нервових функцій у корі великих півкуль.
- •8.1. Класифікація і характеристика різних видів безумовних рефлексів у людини
- •8.2. Інстинкти та їх значення у внд
- •8.3. Поняття про драйв
- •8.4. Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості
- •9.1. Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація
- •9.2. Види гальмування умовних рефлексів, його значення
- •9.3. Розвиток умовних рефлексів у дітей різних вікових груп
- •9.4. Нейрофізіологічні механізми пам’яті
- •10.1. Функціональні особливості кіркових центрів у психічних функціях людини
- •10.2. Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова
- •10.3. Аналітико-синтетична діяльність кори великого мозку
- •10.4. Динамічні стереотипи та їх значення у внд людини
9.2. Види гальмування умовних рефлексів, його значення
У процесі утворення та здійснення УР в ЦНС мають місце і збудження і гальмування. Розрізняють два види гальмування: зовнішнє (безумовне) та внутрішнє (умовне).
Зовнішнє безумовне гальмування-це природжена властивість нервової системи ,яка виявляється, у екстреному послабленні чи пригніченні поведінкового акту під дією сторонніх ,подразників. Правда, не всі сторонні подразники здатні викликати гальмування пристосувальної поведінки. Більшість із них спричинюють лише орієнтовну реакцію, яка поступово зникає, а УР повністю відновлюється. Але є подразники, які викликають гальмування, – больові та інтероцептивні.
Гальмування, яке виникає в нервовій системі у відповідь на дію дуже сильних подразників, називається позамежним. Воно є природженою пристосувальною реакцією нервової системи, що запобігає виснаженню нервових клітин у разі надмірного навантаження
Внутрішнє гальмування є набутою властивістю нервової системи. Воно виробляється поступово внаслідок відсутності безумовно-рефлекторного підкріплення умовного сигналу. Розрізняють 4 види цього гальмування: згашувальне, диференціювальне, запізнювальне та умовне.
Згашувальне гальмування розвивається після припинення умовного сигналу, внаслідок чого умовно-рефлекторна реакція поступово слабшає, згасає. Швидкість розвитку цього гальмування обернено залежна від міцності умовного рефлексу та сили безумовного рефлексу. Зміцнення згашувального гальмування викликає пригнічення не тільки згашувального УР а й інших рефлексів, перш за все однорідних УР (вторинне згашування).
Диференціювальне гальмування забезпечує спеціалізацію умовного рефлексу, тобто диференціювання (розрізняння) подразників, одні з яких підкріплюються, а решта – ні. Гальмування, яке при цьому розвивається, пригнічує рефлекторну реакцію на подразники, що не підкріплюються. Прикладом цього може бути вироблення здатності розрізняти частоту ударів метронома, висоту та тривалість звуку, відтінки кольорів тощо.
Запізнювальне гальмування утворюється під час вироблення запізнювальних УР, коли підкріплення має місце не одночасно або не одразу після умовного подразника, а через певний час.
Умовне гальмо виробляється у тому разі коли позитивний подразник у поєднанні з яким-небудь додатковим агентом не підкріплюється, а умовний сигнал, який застосовується окремо, завжди підкріплюється. Незабаром позитивний умовний подразник у комбінації з додатковим агентом перестає викликати умовну реакцію завдяки розвитку умовного гальмування.
Гальмування УР має суттєве біологічне значення. Так позамежне зовнішнє гальмування має охоронне значення, бо захищає нервові клітини від подразників надто великої сили або тривалості, які могли б порушити діяльність нервової системи. Завдяки згасанню УР організм перестає реагувати на сигнали, які втратили своє значення. Запізнювальне гальмування створює умови для кращого орієнтування в оточуючому середовищі. Запізнювання у дітей виробляється з великими труднощами під впливом виховання і тренування. Диференціювальне гальмування допомагає орієнтуватися в навколишньому світі, вичленюючи з нього значущі подразники.