Додаткова література:

1. Алексеев С.С. Теория права. - М., 1994. - С.34-40.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1996. - С.37-38.

3. Асмолов А.Г. Психология личности. - М, 1990. - С.40-43.

4. Бандурка А.М., Бочарова СП., Землянская Е.В.- Психология управления. - Харьков-Симферополь, 1998. - С.41-49.

5. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. -X., 1987.-С.5-10.

6. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. Норма и патология. - М, 1982. -СЛ1-17.

Семінарське заняття №2

Тема: Психологія юридичної праці (2 год.)

Мета: розглянути специфіку юридичних професій, правової діяльності, дати порівняльний аналіз структурних компонентів професіограми та психограми слідчого, узагальнити межі правової регламентації діяльності юристів.

Питання до заняття:

1. Загальна характеристика професіограм юридичної діяльності.

2. Психологічна структура діяльності юриста. Професіограма слідчого. Психограма слідчого.

3. Соціально-психологічні особливості роботи юриста.

4. Психологічний контакт та його значення в роботі юридичного працівника.

5. Вивчення і оцінка особистості юристом.

6. Психологічні аспекти професійної деформації особистості.

Основні поняття:

Юридична діяльність. Правова діяльність. Професіограма. Психограма. Правова регламентація. Владні повноваження. Професійна етика. Професійна деформація. Професійна мораль. Справедливість. Судова етика. Особистість юриста.

Основні вміння: розрізняти особливості юридичних професій, порівнювати структурні елементи професіограм та психограм юридичних працівників.

Теми рефератів:

1. Особливості професійної діяльності юрисконсульта.

2. Професіограма нотаріуса.

3. Особливості професійної діяльності адвоката.

4. Психологічні особливості професійної діяльності прокурора.

5. Професіограма судді.

Основна література:

1. Бандурка А.М., Бочарова СП., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. - Харьков: Изд-во Нац. университета внутр. дел, 2001.-С. 185-198.

2. Бедь В.В. Юридична психологія. Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. -К: "Каравела"-2003. С.96-116, С. 166-189,

3. Васильев В.Л. Юридическая психология. - СПб. Питер Пресс, 1997.-С. 198-326.

4. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - К.: Концерн «Видавничий Дім», 2005.-С.103-145.

Додаткова література:

1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. - К., 1994. - С.31-54.

2. Бедь В.В., Малышев А.А. Социально-психологические аспекты юридической деятельности. - Ужгород, 2001. - С.28-43.

3. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. - М.: 1996.-С.42-59.

4. Жалинский А.Э. Основы профессиоанльной деятельности юриста. - Смоленськ, 1995, - С.84-97.

5. Коновалова В.О. Правова психологія: Навч. посібник. - X.: Основа, 1996.-с. 5-22.

6. Практическая психология для преподавателей / Под ред. Тутушкиной М.К. - М.: 1997. - С. 135-402.

7. Столяренко А.М. Психологические приёмы в работе юриста. - М., 2000.-С.45-68.

Лабораторне заняття № 1

Тема «Методи судово-психологічної експертизи» (2 год.)

План

1. Поняття судово-психологічної експертизи.

2. Межі компетентності судово-психологічної експертизи.

3. Види судово-психологічних експертиз.

4. Дослідження індивідуально-типологічних особливостей підекспертного на прикладі тесту А.В. Лібіна «Конструктивний малюнок людини із геометричних фігур».

Обладнання: три аркуша паперу розміром 10х10 см, схема індивідуально-типологічних особливостей та їх опис, олівець.

Хід виконання:

Інструкція: «Вам пропонують намалювати схематичний малюнок людини з використанням конструктивних елементів кіл, квадратів (прямокутників) та трикутників будь-яких розмірів і в будь-якому співвідношенні. Умова: загальна кількість використаних структурних елементів повинна дорівнювати 10».

Обробка результатів:

Підраховується кількість використаних в зображенні людини трикутників, кіл і квадратів (прямокутників) в кожному малюнку окремо. Результат записується у вигляді трьохзначного числа, де цифра, що відповідає сотням, означає кількість трикутників, десяткам – кількість кіл, одиницям – кількість квадратів і прямокутників. Ці трьохзначні числа складають так звану «формулу малюнку», за якою співвідносять досліджуваного з певним типом та підтипами.

Система індивідуально-типологічних особливостей,

які виявляються при виконанні конструктивного малюнку

901	802	703	604	505	406	307	208	109
910	811	712	613	514	415	316	217	119	019
	820	721	622	523	424	325	226	127	028
		730	631	532	433	334	235	136	037
			640	541	442	343	244	145	046
				550	451	352	253	154	055
					460	361	262	163	064
						370	271	172	073
							280	181	082
								190	091