1.3.1 Обсяг цистерн основного запасу масла для циркуляційної системи Vм.З приймається виходячи з питомої витрати циркуляційного масла bм.М. С двадцяти відсотковим рейсовим запасом:

,	(2.12)

де b_м.м - питома витрата масла , 0,2·10^-3 кг/(кВт·год) ,

t_гд – тривалість роботи головних двигунів у розрахунковому рейсі, год , t_гд= ч.

r_м – щільність масла, 850 кг/м³.

1.3.2 Об’єм цистерн запасу циліндрового масла:

,	(2.13)

де b_ц.м. - удільна витрата циліндрового масла, 0,5 ·10^-3 кг/(кВт·год) для малооборотних двигунів.

1.3.3 Подача циркуляційного масляного насоса:

,	(2.14)
м3/год

де с_м - теплоємкість масла, 2,1 кДж/(кг×К),

q_тр - тепло тертя, що відводиться маслом, кДж/год,

q_n - тепло, сприймане маслом від поршня, кДж/год,

DT_м - різниця температур масла на виході и вході в двигун, 6 К.

,	(2.15)
кДж/год

де а_mр - частка теплоти, що виділилася при терті й уносима маслом, 0,4 ,

h_м - механічний КПД головного двигуна, h_м=0,91.

Р_е - потужність головного двигуна , кВт. Р_е=3700 кВт

,	(2.16)
кДж/год

де а_n - частка теплоти, сприйманої маслом від поршня, 0,04 .

Тиск, що розвивається насосом, приймається: Н_тн = 0,4 МПа.

Споживаюча потужність двигуна приводу насоса

Тип насоса: вертикальний трьохгвинтовий ЭВ63/25-150/4Б-3,Н=0,4 МПа, Q=50м3/ч.

1.3.4 Кількість масла в системі:

,	(2.17)

де z - кратність циркуляції , 5 год^-1 .

Р=

η =0,75…0,85=0,85

1.3.5 Обсяг стічної цистерни:

,	(2.18)

де r- коефіцієнт вспінювання ,1,3 .

1.3.6 Подача масляного сепаратора

,	(2.19)
м3/год

де t_см - час сепарації всього масла, що знаходиться в системі , 6 год.

Приймаємо 2 масляних сепаратора

Р=

η =0,75…0,85=0,85

Приймаємо марку масляного сепаратора: отечественная СЦ С-3М

1.3.7 Поверхня охолодження масло охолоджувача

,	(2.20)

де DТ_м - різниця середньої температури масла и забортної води в охолоджувачі, DТ_м=10 К; к_м - коефіцієнт теплопередачі, 700 кДж/(м²×год×К).

1.3.8 Маслоперекачиющий насос призначений для подачі масла з цистерн запасу в циркуляційні, з циркуляційних - у цистерни брудного масла, для відкачки брудного масла - у цистерни котельного палива чи на прийомну баржу, станцію.

Подача маслоперекачуючого насоса повинна бути достатньою для подачі масла з цистерн основного запасу в циркуляційну систему протягом t_м=0,8 год:

,	(2.21)
м3/год

Тиск, що розвивається насосом, приймається: Н_м=0.2 МПа.

Споживаюча потужність двигуна приводу насоса

кВт Приймаємо марку насоса: горизонтальний шестеренчатий

1.4 Система охолодження

Сучасні суднові двигуни внутрішнього згоряння мають двоконтурну систему охолодження, в деяку входять насоси забортної води, насоси прісної води, охолоджувачі прісної води. Насоси забортної води прокачують водоохолоджувачі, маслоохолоджувачі й охолоджувачі наддувочного повітря. З забортної води повинно бути відведене тепло тертя q_mp,тепло, передане через втулки, кришки q_ц, через поршні q_n, тепло наддувочного повітря q_н.

1.4.1 Тепло, передане через втулки і кришки і тепло,яке відводиться прісною водою

	(2.22)
кДж/год

где а_ц - частка тепла, переданого через втулки, кришки,

а_ц = 0,14 для малообертових ДВС.

1.4.2 Подача насоса прісного контура

,	(2.23)
м3/год

де с_т - теплоємність прісної води , 4 кДж/(кг К) ,

r_nв – щільність прісної води , 1000 кг/м³ ,

DТ_nв - різниця температур прісної води на вході и виході в двигун, 10 К .

Споживаюча потужність двигуна приводу насоса

кВт

1.4.3 Подача насоса забортної води:

,	(2.24)
/год

де с_зв - теплоємкість забортної води , 4 кДж/(кгК) ,

DТ_зв- різниця температур забортної води на виході и вході в систему, 8 К

r_зв- щільність забортної води, 1025 кг/м³ ,

r – коефіцієнт, що приймається в залежності від утилізації, 0.5

,	(2.25)
кДж/год

де а_н – частка тепла палива, що уноситься охолоджуючою водою з повітряохолоджувача, при p_s=0.25 МПа - а_н=0.13.

Тиск, що розвивається насосом, приймається: Н_nв = Н_зв від 0.2 до 0.4 МПа.

Споживаюча потужність двигуна приводу насоса

кВт Приймаємо марку насоса: НЦВ 40/30,Q=40 м3/ч, Н=0,3, АМ52-2, Р=5,1кВт.

1.4.4 Поверхня водоохолоджувача

,	(2.26)

де к_е - коефіцієнт теплопередачі от прісної води до забортної,

5000 кДж/(м²годК) ,

DT_в - різність середній температури прісної и забортної води в охолоджувачі, 30 К .

1.5 Система стиснутого повітря

Система забезпечує стисненим повітрям необхідного тиску пуск і реверс головних двигунів, пуск допоміжних двигунів. У систему входять компресори пускового повітря, балони пускового повітря.

1.5.1 Кількість вільного повітря V_в, на n_n пусків двигуна

,	(2.27)

де n_n - мінімальна кількість послідовних пусків на передній і задній хід, що повинна забезпечити система, для реверсивних двигунів n_n≥12,

b_в - питома витрата вільного повітря на 1 м³ обсягу циліндра, для малообертових двигунів 6 ,

S V_s - робочий обсяг пускових циліндрів двигуна, м³ .

,	(2.28)

де d - діаметр циліндра, м,

s - хід поршня, м,

n_ч - кількість циліндрів.

1.5.2 Сумарний обсяг балонів

,	(2.29)

де p_max - максимальний тиск повітря в балоні, з 2,5 до 3,0 МПа, p_max= 2,8 МПа.

p_min - мінімальний тиск повітря, при якому ще можливий пуск двигуна, 1,2 МПа;

р_в - тиск вільного повітря, 0,1 МПа.

1.5.3 Загальна подача основних компресорів повинна бути достатньої для заповнення протягом 1 год балонів головних двигунів починаючи від атмосферного тиску до тиску, необхідного для виконання числа пусків, зазначеного вище.

,	(2.30)
МПа.

1.6 Система газовипуску

Система включає до себе випускний трубопровід, глушник, іскрогаситель, а також утилізаційний котел.

1.6.1 Кількість газів, що виходять з двигуна

Qг=10· Nе	(2.31)
Qг = 10 · 3700= 37000 м3/год

1.6.2 Газовипускні трубопроводи виконуються окремими на кожен двигун. Діаметр трубопроводів винаходиться, ісходячи з швидкості газів, що для двохтактних двигунів приймається рівною

dгаз=12·	(2.32)
dгаз=12·= 729,9 мм

1.7 Котлова установка

Котлова установка призначена для опалення суднових приміщень, обігріву палива і забезпечення госпотреб.Вона містить у собі допоміжний і утилізаційний казан.

Можлива паропродуктивність утилізаційного котла визначається по наступній розрахунковій схемі.

Кількість тепла випускних газів головного двигуна, використовуваних у котлі :

qвг = Qe(i_г΄΄ - i _г΄)

де i_г΄΄ – энтальпія продуктів згоряння 1 кг палива до котла, кДж/год палива

i_г΄- те ж після котла,

qвг= 658,6 (12000-8000)=2634400 кДж/год

Температура газів за котлом повинна перевищувати температуру насиченої пари, одержуваної в котлі, 50-60 °С, але не повинно бути нижче 180 °С.

Температура насиченої пари залежить від тиску пари в котлі і визначається по таблицях або по i – S діаграмі водяної пари. Тиск пари в утилізаційному котлі приймаємо pk = 0,6 МПа.

Паропродуктивність утилізаційного котла :

Dук = qвг / (i - i)

де іп - єнтальпия пари при котлових параметрах, кДж/кг

іпв- єнтальпия живильної води, що надходить у котлі, кДж/кг

Dук =2634400/(2700-167,48)= 1040,22 кг/год

Єнтальпія пари іп визначається по діаграмі i-S або по таблицях водяної пари при відомих параметрах свіжої пари, єнтальпия живильної води іпв – по температурі живильної води.

По розрахунковій паропродуктивності вибираємо утилізаційний котел

Сумарна потрібна паропродуктивність допоміжного котла для сухогруза може бути визначена по эпiричнiй формулі

ΣDвк= 500 + 0,197ΣNe,

ΣDвк=500+0,1973700=1228,9 кг/год

Розрахункова паропродуктивність одного допоміжного котла

Dвк = (ΣDвк)/nвк

де nвк—кількість допоміжних котлів на судні

Dвк = (1228,9)/1=1228,9 кг/год

По розрахунковій паропродуктивності вибираємо допоміжний котел.Тип котла КВВА 1,5/5,Н=0,49 МПа.

Розрахунок допоміжних механізмів, що обслуговують котлову установку теплохода, виробляється в нижчеподаній послідовності.

1.7.1 Живильні насоси

Подача живильного насоса допоміжного котла

Qпн=1,5Dвк,

Qпн=1,51228,9=1843 кг/год

Тиск Нпн=1,25Рк=1,25*0,7=0,875 МПа, де Рк – тиск пара в котлі, МПа

Номінальна потужність приводу

МПа

Кількість установлюваних живильних насосів – два.

1.7.2 Паливні (форсуночн) насоси

Подача паливних насосів визначається годинною витратою палива й обчислюється по формулі:

Q_пн=,

Q_пн == 97,3 кг/год

де η до – КПД котла, η=0,79.

Тиск паливного насоса приймаємо Нпн = 2 МПа

Номінальна потужність приводу насоса

Рпн = кВт

1.7.3 Котельні дутьеві вентилятори

Подача котельного вентилятора залежить від годинної витрати палива на котел:

Qв =,

Qв=кг/год

де β – коефіцієнт збільшення паропродуктивності в зв'язку з витоком повітря у воздуховоде; β=1,06

- коефіцієнт надлишку повітря при горінні для

мазутних топок; =1,17

-теоретично необхідна кількість повітря для

згоряння 1 кг палива; =14,5 кг/(кг палива)

-щільність засмоктуваного вентилятором повітря;

=1,29 кг/

Р =МПа

1.8 Водопожежна система

Сумарна подача ΣQ стаціонарних пожежних насосів має бути не менш ніж

ΣQ = k·m2,	(2.33)
ΣQ = 0,008·1142 = 103,9 м3/год,
m =1.68·+25,	(2.34)
m=1.68·+25 = 114 мм

де L- довжина судна, м , L=113 м,

В- ширина судна, м, В=16,7 м,

Н- висота борту до палуби переборок на міделі, Н=8,3м ,

k – коефіцієнт, що дорівнює 0,008 для вантажних суден.

Номінальна потужність привода насоса

N = = 6,4 кВт R-індекс розподілу на відсіки R=, де N-екіпаж=29 чоловік.

Кількість стаціонарних пожежних насосів має бути не менш ніж два, а також мінімальний тиск у місті розположення будь-якого крану при подачі крізь крани води у кількості 100,64 м³/год має бути не менш ніж 0,26 МПа.

У якості стаціонарних пожежних насосів можуть бути застосовані санітарні, баластні, осушні та інші насоси забортної води, якщо їх подача та тиск відповідають розрахунковим. Ці насоси не можуть бути застосовані для перекачування нафтапродуктів, масла та інших горючих рідин.

1.9 Осушна система

Насоси осушної системи застосовуються для видалення води із льял МКВ, коридорів гребних валів, із льял вантажних трюмів, а також можуть бути застосовани для викачування баласта з ахтерпіку й форпіку. Осушні насоси можуть виконувати роль баластних у оговорених Правилами Регістру випадках.

Загальна подача осушних насосів має бути не менша ніж сумарна подача пожежних насосів. Для осушення носових відсіків потрібно установити окремий осушний насос.

Діаметр магістралі: dо = 1,68·+25=110 мм, Діаметр розрізу осушної магістралі dо =2,15·+25	(2.35)
dо =2,15·+25 = 78,7 мм

де l– довжина осушаємого відсіку (машинного відділення),l=25 м.

Подача осушних насосів знаходиться з розрахунку швидкості переміщення води у трубах магістралі v_он≥2 м/с

Qон=3600··Vон ,	(2.36)
Qон=3600··2=68,4 м3/год

Тиск, що утворює насос приймається рівною 0.2 МПа.

Номінальна потужність привода насоса

N == 4,46 кВт Н=(0,2…0,3)=0,2МПа Обираємо осушний насос: КМ65-50-125,Q=25 м3 /ч

Кількість насосів – не менш ніж два. У якості одного з незалежних насосів може бути прийнятий баластний або інший насос із потребною подачею. Бажано мати третій насос поршневого типу меншоі подачі для зачистки льял.

1.10 Баластна система

Система призначена для заповнення й осушіння баластних танків.

Подача баластного насосу має бути такою щоб осушити всіх баластних танків за 7 год в залежності від розмірів судна. За Правилами Регістра внутрішній діаметр баластного трубопроводу d_бс знаходиться за формулою:

dбс = 18	(2.37)
dбс =18= 90 мм

де - об`єм найбільшого баластного відсіку,=118 м³. Подача баластних насосів при відомому діаметрі трубопроводу визначається швидкістю переміщення води у трубах магістралі v_он≥2 м/с

Qон = 3600··Vбс ,	(2.38)
Qон = 3600··5 = 109.42 м3/год

Тиск, що утворює насос, приймається рівним 0,2 МПа.

Номінальна потужність привода насоса

N ==6.75 кВт

Система має обслуговуватися не менш ніж одним насосом. У якості баластних можуть бути застосовані резервні насоси охолодження, пожежні й осушні.

1.11 Система вентиляції

Подача воздуходувок, що забезпечують вентиляцію житлових приміщень, розраховується з умови подачі на кожного члена екіпажа або пасажира не менш ніж від 33 до 50 м³/г повітря.

Подача системи вентиляції МВ визначається із розрахунку забезпечення роботи головних двигунів у штормових умовах при зачиненому МВ

Qмо= αg· G0·Qе/ρB
Qмо=(2,414,5658,6)/1,29 =17766 м3/год

де α_g – коефіцієнт залишку повітря при згоранні палива у двигуні.

1.12 Санітарні системи

1.12.1 Система питної води

Питна вода зберігається у запасних цистернах, що розташовуються за межами подвійного дна. З запасних цистерн вода подається насосом до пневмоцистерн(гідрофонів). Об`єм напорної цистерни приймається 0.2 добової витрати. Подача насоса питної води визначається із розрахунку витрати одною людиною за добу і дорівнює 50 л питної води для першої групи суден й часу підкачки добового запасу насосом у продовж 3 годин. Тиск що утворює насос приймається рівним 0,2 МПа.

Q=34чол.*0, 03=1,02 м³/ч

Н=0,2 МПа, Р=1,02*0,2/3,06=0,1 МПа,

Марка насоса:А13В1,6/40-1,3/25В, Q=1,3м³/ч.

1.12.2 Система води для миття

Витрата води для миття складає 100 л на людину у добу для першої групи суден. Визначення подачі води для миття аналогічно попередньому.

Q=34чол.*0, 01=3,4м³/ч.

Р=3,4*0,2/3,06=0,2 МПа

Марка насоса:НМШ5-25-4,0/4-5, Q=4м³/ч.

1.12.3 Система забортної води

Для розрахунку подачі насоса витрата води приймається 30 л на людину у добу. Визначення подачі насоса аналогічно попередньому.

Q=34чол.*0, 03=1,02; Н=0,2 МПа, Р=1,02*0,2/3,06=0,066 МПа,

Марка насоса:А13В1,6/40-1,3/25В, Q=1,3м³/ч.

1.13 Механізми судових пристроїв

1.13.1 Кермовий пристрій

Приблизно потужність кермового приводу можна визначити по наступній розрахунковій схемі .

Умовне розрахункове навантаження F(кН), що діє на перо руля на

передньому ході, визначається по формулі:

F = F1+F2

Складові F1 і F2 (кН), визначаються по формулах :

F1= ,кН

F2= ,кН

де к– коефіцієнт (в розрахунку приймається рівним 1)

к– коефіцієнт, рівний 1 для керма, що робить

безпосередньо за гребним гвинтом ;

λ - величина, обумовлена по формулі ;

hр - висота пера руля, hр=4,3 м ;

Bp - ширина пера руля, м ; Bp=1,9м;

b1 - величина, рівна 2,2 для керма, розташованого у

діаметральній площині судна;

Св - коефіцієнт загальної повноти судна при осаді по літню

вантажну ватерлінію, 0,8- для середньохідних судів;

Ар - площа пера руля, Ар= 12,2м²;

υ - швидкість судна, υ=14,5вузлів=7,4м/с;

Т - упор гребного гвинта при швидкості υ', кН;

Дв - діаметр гребного гвинта, м; Дв вибирається з розрахунку

ходовості; для наближеної оцінки Дв можна скористатися

співвідношенням для одновальної установки;

Дв= 0,65d_с = 0,656,9= 4,485м

Ав - частина площі пера руля, що знаходиться в не перекладеному положенні в струмені гребного гвинта, м² (у розрахунку

приймати рівної площі пера керма Ар );

Bp =м

де dc - осадка судна, м

Ap = ,

де μ - коефіцієнт, рівний 1,1;

υ - коефіцієнт, рівний 1,25 для буксирів; 1,0 - для інших судів;

Ар = м

Т = ,

де υ' - швидкість судна м/с;

ηвп - КПД валопровода, рівний 0,98;

ηг - пропульсивний КПД гвинта, рівний 0,65 для транспортних судів;

Т = кН

F=кН

F=кН

F = 244,5+336,5=581 кН

Умовне розрахункове навантаження F (кН) не повинне прийматися менше навантаження:

F=,

F=кН

де k- коефіцієнт, що залежить від категорії льодового посилення

k=53(суда с льодовим посиленнямкатегорії Л1) Класифікація судів у залежності від категорії льодового посилення приведена в Правилах Регістра

Таблиця 2.1 - Класифікація судів у залежності від категорії льодового

Посилення

Тип судна і льодового посилення	Величина коефіцієнта k3
Криголами категорії ЛЛ1	171
Криголами категорії ЛЛ2	150
Криголами категорії ЛЛ3	130
Криголами категорії ЛЛ4	110
Суду з льодовим посиленням категорії УЛА	81
Суду з льодовим посиленням категорії УЛ	66
Суду з льодовим посиленням категорії Л1	53
Всі інші судна	10

Якщо навантаження Fз більше навантаження F, то в подальших розрахунках замість навантаження F приймається Fз.

Умовний розрахунковий момент Мк, що діє на кермовий пристрій на передньому ходу:

Мк = ,

де А1 - частина площі пера керма, розташованого в ніс від осі його

обертання, м²;

А1 =0,25Ар =0,2512,2 = 3,05 м²

Мк = кНм

За Правилами Регістра перекладка рулячи з 35° одного борта до 30° іншого борта повинна здійснюватися не більш ніж за 28 с. Отже, кутова швидкість при перекладці руля ωб 0,04 с, ωб = 0,08 с

Орієнтована потужність кермового приводу Ррп (кВт):

Ррп = ,

де ηрп - КПД передачі від мотора кермового приводу до баллера керма,

рівний 0,78

Ррп = кВт

1.13.2 Якірний пристрій

Складається з якірного постачання і брашпиля. Потужність приводу брашпиля залежить від маси якоря m_я, глибини якірної стоянки hя і швидкості підйому якоря υя.

Маса якоря і калібр якірного ланцюга залежать від габаритів судна (характеристики постачання):

Nс =

де Δ - об'ємна водотоннажність судна при осадці по літню грузову ватерлінію, м ; Δ=9860т;

hn - висота від літньої вантажної ватерлінії до верхньої крайки

настилу палуби найвищого рубання, hn=10,4м;

Аn - площа парусності в межах довжини судна Lс, вважаючи від літньої грузової ватерлінії, Аn=640 м²;

Nс =м²

При недоліку вихідних даних для розрахунку характеристики постачання Nс можна масу якоря вибрати по прототипі. Тоді калібр якірного ланцюга dц (мм) визначається по емпіричній формулі:

dц = мм

де m_я - маса якоря, кг.

Маса 1 м ланцюга з розпірками mц (кг/м):

mц =кг/м

Орієнтовно потужність приводу брашпиля Рбр (кВт) при підйомі одного якоря:

Рбр =

Глибина якірної стоянки h_я залежить від габаритів судна і визначається по характеристиці постачання.

Швидкість підйому якоря υ_я, приймається не менш 10 м/хв. КПД приводу брашпиля ηбр приймається рівним 0,8.

Рбр = кВт

1.14 Валопровод і дейдвудний пристрій

Валопровод містить у собі упорний, проміжний і гребний вали, а також підшипники, що зазначені вали підтримують.

1.14.1 Вали

Розрахунковий діаметр проміжного вала повинний бути не менш

де F = 95 для установок з ротативними двигунами або з ДВС, обладнаними гідравлічними або електромагнітними муфтам;

F = 100 для інших типів установок із ДВС;

Р - розрахункова потужність на проміжному валові, кВт;

n- розрахункова частота обертання проміжного вала, хв'¹.

мм

Діаметр завзятого вала на відстані одного діаметра від гребеня повинний бути не менш 1,1dпр

Розрахунковий діаметр гребного вала повинний бути не менш:

де для ділянок вала в корму від носової крайки кормового дейдвудного підшипника до =1,22 при бесшпоночном з'єднанні гребного гвинта з валом і до =1,26, якщо з'єднання виконується за допомогою шпонки. У ніс від зазначеної крайки до = 15.

мм

Для гребних валів без суцільних облицювань до повинно бути збільшене на 2%.

Діаметри валів, виготовлених зі сталі з тимчасовим опором більш 400 МПа, можуть бути визначені по формулі:

де dм – зменшений діаметр, мм;

d - розрахунковий діаметр, мм;

Rтв - тимчасовий опір матеріалу вала,

Rтв – тимчасовий опір матеріалу вала, прийнятого

для гребного вала не більш 600 МПа, для інших - не

більш 800 МПа.

мм

Товщина сполучних фланців усіх валів усередині судна повинна бути не менш 0,2 розрахункові діаметри проміжного вала або не менш діаметра сполучного болта, визначеного по формулі для діаметра болта для матеріалу вала, дивлячись по тому, що більше.

Конус гребного вала під гребний гвинт при застосуванні шпонки повинний виконуватися з конусностью не більш 1:12.

Товщина бронзового облицювання повинна бути не менш:

де dг - діаметр гребного вала під облицюванням, мм.

S = (0,03277,6+7,5) = 15,8 мм

1.14.2 Сполучні болти

З'єднання фланців валів повинне виконуватися щільно пригнаними болтами.

Діаметр болтів у мм повинний бути не менш:

де dпр - діаметр проміжного вала з урахуванням льодових посилень, мм ;

Rтв- тимчасовий опір матеріалу вала, МПа ;

Rтв - тимчасовий опір матеріалу болта, МПа, причому

Rтв <Rтв< 1,75Rтв але не більш 1000 МПа;

і – число болтів; і=10.

D - діаметр центрової окружності болтів, D=292,41+20%=350,892 мм

1.14.3 Підшипники валів

У залежності від матеріалів дейдвудних підшипників довжини

підшипників повинні відповідати нище приведеним значенням.

Таблиця 2.2 - Довжина дейдвудних підшипників

Матеріал підшипника	Відносна довжина підшипника L/d
	Найближчого до двигуна	Середнього і носового
Бабіт	2	0,8
Бакаут, гума й ін. схвалені Регістром матеріали	4	1,5

λ=14 при n≤500 мин^-1

5,5≤l≤ λ

5.5≤l≤14

0,091≤l≤0,1 м

При масляному змащенні дейдвудних підшипників масляні цистерни повинні розташовуватися вище ватерлінії.

1.15 Розрахунок і комплектація суднової електростанції теплохода.

Выбор числа и мощности генераторов зависит от полученных в расчете потребных мощностей для каждого режима и располагаемых стандартных генераторов. Возможны следующие варианты комплектации СЭС:

4ДГ, ЗДГ+ВГ, ЗДГ, 2ДГ+ВГ (ДГ – дизель-генератор, ВГ – валогенератор). Вместо ВГ возможна в этих схемах замена его утилизационным турбогенератором (УТГ), если утилизационный котел может обеспечить паром УТГ при его мощности, равной потребной мощности ходового режима. По данным фирмы "МАН – Бурмейстер и Вайн" [15], наиболее перспективными являются схемы ЗДГ и 2ДГ+ВГ или 2ДГ+УТГ. В моем случае, судно укомплектуется 3ДГ марки ДГТ200/1 и одним аварийным ДГ марки ДГА-100-2.

Для судов с сильно и часто изменяющимися нагрузками электростанции и малопродолжительными переходами в обычных эксплуатационных условиях (например, рефрижераторных, перевозящих фрукты) следует компоновать электростанцию с повышенным дроблением мощностей генераторов, здесь нередко количество устанавливаемых генераторных агрегатов составляет 4. Рациональность использования валогенераторов здесь проблематична. Пассажирские суда часто имеют в составе электростанции 5 – 6 генераторных агрегатов.

Мощность генераторов должна быть такой, чтобы при остановке одного из них она была достаточной для работы устройств и систем, необходимых для обеспечения нормальной эксплуатации и безопасности судна.

Кроме того, генераторы должны быть такими, чтобы в случае выхода из строя любого одного генератора оставшиеся могли обеспечить работу устройств и систем, необходимых для пуска ГД при нерабочем состоянии судна.

Число типов генераторов, отличающихся по конструкции и мощности, должно быть минимальным. Загрузка работающих генераторов на ходу и на стоянке без грузовых операций должна быть не менее 70 – 75% и не более 85 – 90%.