5 Охорона праці

5.1 Організація і розрахунок опалення

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно вимог санітарних норм у холодне і перехідне пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.

Опалювальні системи складаються з таких основних елементів: генератор тепла - установка, в якій тепло, отримане за рахунок горіння або перетворене електричною силою передається воді, пару, повітрю; нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю; трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів.

При водяному опаленні теплоносієм є нагріта вода температурою до 100^оС і вище. У парових системах теплоносій – пар – переміщається до опалювальних приладів під власним тиском.

Теплоносій в повітряних системах – це гаряче повітря, яке нагрівається в калорифері, за будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опалення. У центральних системах нагріте повітря подається до приміщень по трубопроводах. З існуючих систем центрального опалення самим розповсюдженим є система водяного опалення низького тиску. Вона має такі санітарно-гігієнічні та експлуатаційні властивості: можливість регуляції тепловіддачі опалювальних приладів в залежності від температури зовнішнього повітря, зміни температури або витрати гарячої води; пожежна безпека; довговічність системи (термін експлуатації 30-50 років); можливість розміщення опалювальних приладів уздовж зовнішніх стін і під вікнами; простота експлуатації.

Ці системи використовують переважно для опалення побутових та громадських приміщень.

Системи водяного опалення високого тиску використовують для опалення виробничих приміщень. У таких системах температура води становить 130-145оС. Щодо санітарно-гігієнічних характеристик водяного опалення високого тиску, то вони поступаються системам низького тиску.

Для опалення громадських будівель також застосовують комбіновані пароводяні системи. Щоб запобігти проникненню холодного повітря до приміщень, ворота, двері чи технологічні прорізи обладнують повітряними або повітряно-тепловими завісами.

Розрахунок втрати води інтернет-клубу містить в собі такі розділи: побутові потреби та опалення.

Втрати води на побутові потреби розраховуються:

Q_п =((40* N+1,5*S)*1,2*Др)/1000 м³,

де N – кількість людей, N=35,

Др. – дні роботи за рік, Др.=365 доби

S = 39,8+45,7+7+30,1+4+38,3+115,6 = 280,7

Q_п = ((40*35+1,5*280,7)*1,2*365)/1000 = 815,14 м³

Розрахунок опалення.

Річна потреба пари на опалення розраховується за формулою:

Qo = ((g_T *t *V)/(E*1000))*1,826 м³

де g_т – витрати тепла на 1 м³ приміщення, g_т = 30, ккал/рік;

t – кількість годин опалення, t = 240 х 24 = 5760 на рік;

V – об’єм приміщення, V = S x H = 280,7*2,5 = 701,75 м³;

Е – теплота випаровування, Е = 540, Гкал/рік.

Qo = ((30*5760*701,75)/(540*1000)*1,826=224,56 м³

5.2 Розрахунок вентиляції

У зв'язку з тим, що комп'ютерний клуб відноситься до приміщень громадського типу необхідно провести розрахунок вентиляції приміщень без шкідливих виділень.

Об'єм повітря розраховують за формулою:

W = K x V, м³/час

де К – кратність обміну повітря (приймається рівним 6-10), 1/годину;

V – об’єм робочого приміщення, м³

W = 6*701,75=4 210,5 м³ /г

Розрахунок вентиляційних систем при надлишку тепла в приміщенні.

Обсяг повітря, яке подається в приміщення з надлишком тепла, розраховується за формулою:

де Q_над – надлишок тепла (береться з теплового балансу)

Ср – теплоємкість повітря (Ср=1кДж/кг*град при Т=293 К)

Ρ – щільність повітря (ρ= 1,198 кг/м³ при 293 К)

Θ_подав – температура повітря, яке подається

Θ_вывод - температура повітря, яке виводиться

Обчислюється за формулою:

Θ_вывод =t_р.з.+Δt(h-2)

Θ_над=(t_р.з.+Δt)/2

де t_р.з – температура робочої зони

Δt – температурний градієнт по висоті приміщення = 25,3⁰

H – відстань від полу до центру витяжних отворів = 2,5 м

2 – висота робочої зони.

Θ_над=(23,7+25,3)/2=24,5

Θ_вывод=23,7+25,3(2,5-2)=36,35

5.3 Розрахунок штучного освітлення приміщень

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Метою розрахунку є визначення потрібного світлового потоку світильників, за яким в довідкових таблицях знаходять найбільш близьке значення потужності стандартної лампи потрібного типу. Вважається допустимим, якщо світловий потік вибраної стандартної лампи відрізняється від розрахункового не більше ніж на -10 або +20%.

Визначаємо відстань від стелі до світильника:

Н_о =Н- h_р=2,5-0,8=1,7 м

h_с =0,2* Н_о =0,2*1,7=0,34 м

Можлива висота підвіски світильника над освітлювальною поверхнею:

Н_р=Н_о- h_с =1,9-0,34= 1,56 м

Висота підвіски світильника над підлогою відповідно:

Н_р+ h_р=1,56+0,8=2,36 м

Відстань між центрів світильника становить:

L= 1,4* Н_р=1,4*1,56=2,184 м

Необхідна кількість світильників:

N = S/ L² де S площина приміщення

N1=39,8/4,77=8

N2=45,7/4,77=10

N3=7/4,77=1

N4=30,1/4,77=6

N5=4/4,77=1

N6=38,3/4,77=8

N7= 115,6/4,77 = 24

5.4 Розрахунок природного освітлення приміщень

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність роботи, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності роботи, зниження травматизму, поліпшення якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення ускладнює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення має задовольняти такі основні вимоги:

- Бути рівномірним і досить сильним;

- Не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочому місцем і навколишнім оточенням;

- Не створювати непотрібної яскравості і блиску в полі погляду працівників;

- Давати правильний напрямок світлового потоку;

Усі виробничі приміщення необхідно мати світлопрорізи, які дають достатню природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц зали засідань, виставкові зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення очікування медичних установ, приміщень особистої гігієни, коридори і проходи.

Коефіцієнт природного освітлення:

Е¹²³=Е_н¹²³*m*c

Де Е_н – значення КПО для III поясу світлового клімату

m – коефіцієнт світлового клімату

с – коефіцієнт сонячності клімату

Світловий коефіцієнт:

a=ΣS_в/S_п = 19/280,7 = 0,07

a1=3/39,8=0,08

a2=4/45,7=0,09

a3=1/7=0,14

а4=5/38,3 = 0,13

а5 = 6/115,6 = 0,05

а = 0,087+0,09+0,14+0,13+0,05 = 0,49 (можна сказати, що для площини 280,7 м² 19 вікон достатньо для природного освітлення)

Де a - світловий коефіцієнт;

ΣS_в – сумарна площина вікон у приміщенні;

S_п – площина полу у цьому ж приміщенні – 280,7 м²;

Розрахунок необхідної сумарної площини вікон по формулі:

ΣS_в=а S_п = 19,04

ΣS_в1=0,08*39,8 = 3,184

ΣS_в2=0,09*45,7 = 4,113

ΣS_в3=0,14*7 = 0,98

ΣS_в4=0,13*38,3 = 4,979

ΣS_в5= 0,05*115,6 = 5,78

Розрахунок площини одного вікна:

n= ΣS_в/S_в

n1=19,04/3,184 = 3

n2=19,04/4,113 = 4

n3=19,04/0,98 = 1,9

n4=19,04/4,979 = 5

n5= 19,04/5,78 = 6

де n- кількість вікон

S_в- площина одного вікна

Сумарна площина вікон та ламп:

- для бокового освічення

ΣS_в= S_п*е_min*ŋ_в*k/(100*τ_в*r₁)

ΣS_в1=39,8*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

ΣS_в2=45,7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

ΣS_в3=7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,09

ΣS_в4=38,3*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,51

ΣS_в5=115,6*4*2,1*1/(100*2,1*3)=1,54

• для верхнього освічення

ΣS_л= S_п*е_сер*ŋ_л*k/(100*τ_л*r₂)

ΣS_л1=39,8*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,22

ΣS_л2=45,7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,85

ΣS_л3=7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=0,74

ΣS_л4 =38,3*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,07

ΣS_л5 =115,6*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=12,28

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті було сформульоване технічне обґрунтування проектування ЛОМ, спроектована структурна схема та сплановано інформаційну безпеку.

У зв'язку з тим, що оптимальне функціонування інтернет-клубу можливе лише за умови існування локальної мережі, то в результаті необхідно було спроектувати таку структуру локальної мережі, при якій би забезпечувалася спільна обробка інформації, спільне використання файлів, централізоване управління комп'ютерами, контроль за доступом до інформації, централізоване копіювання всіх даних, спільний доступ в Інтернет.

Так як відвідувачі клубу можуть скористатися або всіма ресурсами мережі, або тільки їх частиною, мною було зроблено поділ доступу на такі категорії: загальну для всіх відвідувачів, спеціальну для користувачів, які стежать за процесом роботи відвідувачів і повну для адміністраторів і обслуговуючого персоналу. Для кожної категорії користувачів мною було виділено певний перелік функцій і прав доступу.

Далі мною була розроблена конфігурація мережі, яка задовольняє критеріям за швидкодією, надійності, інформаційної безпеки.

Технології Fast Ethernet та Gigabit Ethernet відповідає всім вимогам і підходить для моєї мережі. Швидкодії вистачить, поки мережа не включатиме дуже велика кількість робочих станцій, при збільшенні робочих станцій мережа не треба повністю міняти, а тільки замінити або додати деякі компоненти. Тут використовується топологія зірка, в якій кожен комп'ютер через спеціальний мережевий адаптер (з пропускною здатністю 100 та 1000 Mbit / s) підключається окремим кабелем до об’єднуючого пристрою. За рахунок цього забезпечується захист від розриву кабелю, тобто якщо кабель робочої станції буде пошкоджений, це не призведе до виходу з ладу всього сегмента мережі, що забезпечує надійність всієї мережі. У даному випадку використовується недорогий кабель типу вита пара.

У локальну мережу об'єднані наступні пристрої:

• робочі станції;

• серверні станції;

• комутатори;

• мережеві принтери;

• мережеві адаптери. Мережеві адаптери зі швидкістю 100/1000 Mbit/s.

• На комп'ютери встановлено програмне забезпечення:

• ОС сервера. З усіх мережевих ОС я вибрав Windows Server 2012.

• ОС робочої станції. Для роботи користувачів, я вибрав Windows 7, яка у наш час набирає шалені оберти.

Проаналізувавши план приміщення, мною була розроблена схема розташування робочих станцій та периферійних пристроїв.

У майбутньому потрібно буде обміняти старі комп'ютери на нові або збільшити їх, то при обраної конфігурації, потрібно тільки поміняти комутатори або додати. При моделюванні видно, що з'єднання в 100 Мбіт / сек, використовується не на всю потужність, що дозволяє розвивати і збільшувати мережу, не замислюючись про швидкість передачі.

У розділі охорони праці був зроблений розрахунок опалення, вентиляції, природного та штучного освітлення. Порівнявши їх з нормативними значеннями, зробив висновок, що всі норми охорони праці дотримуються.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Буров Є. Комп’ютерні мережі. 2-ге оновлене і допов. вид. Львів: БаК, 2003. - 584 с., іл.

2. Куин Л., Рассел Р. Fast Ethernet. К.: Издательская группа BHV, 1998. — 448 с.

3. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. Локальные сети. Архитектура, алгоритмы, проектирование. М.: ЭКОМ, 2000. — 312 с.

4. Ирвин Дж., Харль Д. Передача данных в сетях: инженерный подход: Пер. с англ. СПб.: БХВ-Петербург., 2003. — 448 с.

5. Сунчелей И.Р., Стрижаков С.К., Семенов А.Б. Структурированные кабельные системы. 5-е изд. Издательство: Компания АйТи, ДМК. 2004, 640 с.

6. Хамбракен Д. Компьютерные сети: Пер. с англ. М.: ДМК Пресс, 2004. — 448 с.

7. Мюллер С. Модернизация и ремонт персональных компьютеров. / Пер. с англ. М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1998. — 944 с

8. 26. Компьютерные сети. Учебный курс / Пер. с англ.М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.», 1997. — 832 с.

9. http://www.gigabit-ethernet.org

10. http://www.microsoft.com/rus