28

Лекція 5. Основні фонди підприємства

Вступ

5.1.Классифікація основних фондів

5.2.Оцінка вартості основних фондів

5.3.Фізичний та моральний знос. Відтворення основних фондів. Амортизація.

5.4.Показники використання основних фондів. Виробнича потужність. Підсумок

Вступ

Засоби праці і предмети праці являють собою засоби виробництва, що, беручи участь у виробничому процесі в натуральній і вартісній формі, в сукупності складають речовинний зміст виробничих фондів.

Термін "фонди" походить від латині і дослівно означає"основа". Це дійсно основа продуктивної діяльності підприємства, оскільки виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва.

Джерелами формування майна підприємств і відповідно основних фондів можуть бути: грошові і матеріальні внески засновників, прибутки, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; прибутки від цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів відповідних рівнів; інші джерела, не заборонені законодавством.

5.1. Классифікація основних фондів

Основні фонди — це засоби праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зносу шляхом амортизаційних відрахувань.

Класифікація основних фондів підприємства представлена в табл. 5.1.

По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі. До виробничого належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі або обслуговують його.

До невиробничого належать основні фонди, що не беруть участі у виробничому процесі, але перебувають на балансі підприємства. Наприклад, це відомчі житлові будинки, дитячі садки, лікарні і т.п. Оскільки невиробничі фонди не беруть участі у виробничому процесі, то їхня вартість не переноситься на вартість готової продукції. Їхній знос відшкодовується за рахунок інших джерел.

28

називається їхньою виробничою структурою. Чим більше в структурі відсоток активної основних фондів, тим прогресивнішою і ефективнішою стає структура. Але порівнювати доцільно окремі підприємства однієї галузі, оскільки різні галузі промисловості характеризуються різними структурами основних фондів. Наприклад, в енергетику активна частина основних фондів складає приблизно 70 %, а в текстильній промисловості

—38 %.

5.2.Оцінка вартості основних фондів

Кожен об'єкт, що належить до основних фондів, має кілька вартісних оцінок, що визначаються їх тривалим функціонуванням. Оцінювання основних фондів складається в грошовому вираженні їхньої вартості. Застосовують такі види оцінювання, як первісна, відновна, залишкова і ліквідаційна вартість основних фондів.

Первісна вартість основних фондів — це їхня вартість на момент введення в дію. Визначають її по формулі:

Якщо вартість основних засобів значно (на 10 % і більше) відрізняється від їхньої реальної вартості на дату балансу, то підприємство може їх переоцінити. При цьому виникає поняття відновної вартості.

Відновна (переоцінена) вартість основних фондів — це вартість їхнього відновлення в умовах і цінах, що склалися. Вона враховує такі ж самі витрати, що і первісна вартість,

але за сучасними цінами. Відновну вартість визначають на основі генеральної інвентаризації. З метою визначення відновної вартості основних фондів застосовують розрахункові методи, зокрема індексацію. Відновну вартість визначають по формулі:

об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Переоцінка вартості основних фондів здійснюється за рішенням уряду з метою активізації інвестиційних процесів, збільшення питомої ваги власних джерел фінансування капіталовкладень і послаблення впливу індексації основних фондів на підвищення цін.

По первісної, або відновної, вартості основні фонди зараховуються на баланс підприємства і перебувають там протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Залишкова вартість основних фондіввиникає в процесі їхньої експлуатації і характеризує реально існуючу їхню вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції. Визначають її по формулі:

29

30

Ліквідаційної називають вартість основних фондів після завершення терміну їхньої експлуатації.

Оскільки введення в дію та вибуття основних фондів відбувається нерівномірно протягом року, то для обчислення деяких(насамперед планових) показників розраховують середньорічну вартість основних фондів:

5.3. Фізичний та моральний знос. Відтворення основних фондів. Амортизація.

Основні фонди, що беруть участь у процесі виробництва, поступово втрачають первісні характеристики через знос. Під зносом основних фондів розуміється втрата їхньої вартості. Розрізняють два види зносу: фізичне і моральне. Фізичний знос настає під впливом навколишнього середовища й експлуатаційних навантажень. Деформуються вузли і деталі устаткування, піддається корозії метал і .т.пФізичний знос умовно розділяють на переборний і непереборний. Перший періодично усувається шляхом ремонтів, а при другому основні фонди поступово накопичують знос і з часом їхнього використання стає неможливим. Ступінь фізичного зносу одиниці основних фондів характеризується коефіцієнтом фізичного зносу. Визначається коефіцієнт фізичного зносу

фізичного зносу. Найбільше часто моральний знос основних фондів відбувається під

30

31

Загальний коефіцієнт зносу є комбінацією двох попередніх коефіцієнтів:

Для усунення зносу застосовують різні форми відтворення основних фондів : ремонт, модернізацію і т.п. Розрізняють два види ремонтів — поточний і капітальний.

Поточний ремонт складається в збереженні засобів роботи в придатному стані для подальшого продуктивного використання і має характер дрібних налагоджувальних робіт. Витрати на поточний ремонт є періодичними, незначними по вартості. Такі ремонти

зносу елементів основного фонду і максимально можливого відновлення його первісних техніко-експлуатаційних параметрів. За масштабом капітальний ремонт значніший від поточного, потребує більших витрат часу і коштів. Перед початком капітального ремонту завжди існує альтернатива: здійснювати капітальний ремонт або придбати нову одиницю основного фонду. Остаточне рішення приймають на основі економічних обґрунтувань.

готової продукції частинами з метою її повного відшкодування. Відповідно до Положення про порядок визначення амортизації і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства амортизації підлягають витрати, зв'язані з придбанням і введенням в

застарілого устаткування);

−реконструкцією діючого підприємства(повне або часткове переустаткування виробництва, можливе спорудження нових або розширення існуючих допоміжних і обслуговуючих об'єктів);

−розширенням діючого підприємства(спорудження другий і наступні його черги, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих);

−новобудовою (спорудження на нових площадках окремих виробничих об'єктів або підприємств).

5.4. Показники використання основних фондів. Виробнича потужність.

Розглянемо основні з них.

1. Фондовіддача основних фондів— це відносини обсягу виробленої продукції підприємства до середньорічної вартості основних фондів, що показує, який обсяг виробленої продукції приходиться на 1 гривню вартості основних фондів, тобто

в

сср.

31

32

2.Фондомісткість основних фондів— це показник, зворотний до фондовіддачі. Він показує, яка вартість основних фондів приходиться на 1 гривню виробленої продукції, тобто

підприємством за визначений період, до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

Виробнича потужність — цей максимально можливий обсяг випуску продукції за визначений період. Виробнича потужність класифікується по визначеними ознаками:

−видам - проектна (визначається в процесі проектування і будівництва), що поточна (визначається періодично в залежності від умов виробництва) і резервна (використовується при пікових навантаженнях);

−рівнем розрахунку — конкретного устаткування, підрозділу і підприємства загалом.

Виробничу потужність одиниці устаткування(верстата, агрегату) обчислюють

Для обчислення виробничої потужності виробничої ділянкиабо цеху

використовують формулу розрахунку потужності одиниці устаткування, помножуючи її на кількість одиниць устаткування, розміщеного на цій ділянці.

На кожнім підприємстві існують резерви для кращого використання основних виробничих фондів. Поліпшення їхнього використання впливає на фінансові результати

балансового прибутку.

Шляхи поліпшення використання основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві. Підприємство може досягти поліпшення використання основних засобів такими способами:

−позбутися від зайвого устаткування, машин, інших основних фондів або здати них в оренду;

−вчасно і якісно здійснювати планово-попереджувальні і капітальні ремонти;

−купувати високоякісні основні фонди;

−працювати над підвищенням кваліфікації обслуговуючого персоналу;

−поліпшувати якість підготовки сировини і матеріалів для процесу виробництва;

−підвищувати рівень механізації й автоматизації виробництва;

−упроваджувати нову техніку і прогресивну технологію, яка є безвідхідною і енерго- і паливозберігаючою;

−удосконалити організацію виробництва і роботи з метою скорочення втрат робочого часу через простій устаткування.

32