Культура

Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а 0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%82%D1%83%D1%81"Василь Стус,0%9C%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"В. Марченко, 0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9"Олекса Тихий, 0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD"Юрій Литвин загинули в ув'язненні.

Національно-духовне оновлення (з 1987) 

У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.

31

Раціоналізм (від лат. Rationalis - розумний) - філософський напрямок, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей, джерелом і критерієм істинності всіх життєвих прагнень людини. Раціоналізм протистоїть як ірраціоналізму, так і сенсуалізму,емпіризму. Історично раціоналістична традиція сходить додавньогрецької філософії.

Модернізм (0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"фр. modernisme), у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F"20 століття спроб порвати з художніми традиціями 1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F"19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В 0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE"образотворчому мистецтві прямими представниками є0%90%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття 0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)"ключа було замінене на 0%90%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"атональність; в 0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"архітектурі — центральними концепціями виступають 0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC"функціоналізм і відсутність декоративності...

32

Бароко властиві контрастність, напруженість, динамічність образів,афектація, прагнення до величі і пишності, до поєднанняреальності і ілюзії, до злиття мистецтв (міські та палацово-парковіансамблі, опера, культова музика, ораторія); одночасно - тенденціядо автономії окремих жанрів (кончерто гроссо, соната, сюїта в інструментальній музиці).

Стиль бароко в живопису характеризується динамізмомкомпозицій, «площиною» і пишністю форм, аристократичністю і непересічність сюжетів. Найхарактерніші риси бароко - помітнабарвистість і динамічність; яскравий приклад - творчість Рубенса іКараваджо.

Роккоко (фр. rococo, від фр. Rocaille - подрібнений камінь, декоративна раковина, черепашка, рокайль, рідше рококо) - стильу мистецтві (в основному, в дизайні інтер'єрів), що виник у Франціїв першій половині XVIII століття (під час регентства ФіліпаОрлеанського) як розвиток стилю бароко. Характерними рисамирококо є вишуканість, велика декоративна навантаженістьінтер'єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, особистого комфорту. Найвищий розвиток вархітектурі стиль отримав в Баварії.

Найбільш яскраво живопис рококо проявилася у Франції та Італії.Замість контрастів і яскравих фарб в живописі з'явилася іншагамма кольорів, легкі пастельні тони, рожеві, блакитні, бузкові. У тематиці переважають пасторалі, буколіка, тобто пастуші мотиви,де персонажі не обтяжені тяготами життя, а віддаються радощамлюбові на тлі гарних ландшафтів в оточенні овечок.

В основі класицизму лежать ідеї раціоналізму, які формувалисяодночасно з такими ж ідеями в філософії Декарта. Художній твір, зточки зору класицизму, має будуватися на підставі строгих канонів, тим самим виявляючи стрункість і логічність самого світобудови.Інтерес для класицизму представляє тільки вічне, незмінне - вкожному явищі він прагне розпізнати тільки істотні, типологічніриси, відкидаючи випадкові індивідуальні ознаки. Естетикакласицизму надає величезного значення суспільно-виховноїфункції мистецтва. Багато правила і канони класицизм бере зантичного мистецтва (Аристотель, Горацій).

Еклектика, також еклектизм (др.-греч. Ἐκλεκτός «вибраний,добірний» від др.-греч. Ἐκλέγω «вибираю, відбираю, обираю») -змішення, з'єднання різнорідних стилів, ідей, поглядів і т. п.,засноване на їх з'єднанні. Термін введений у вживання в II століттіродоначальником філософської школи еклектизму Потамоном.Розрізняють штучну еклектику (механічне поєднання різноріднихелементів) і протилежну їй гармонійне поєднання різноріднихелементів.

33

За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло 0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування 0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F"Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C"константинопільського 0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85"патріарха. Ярослав устійнив 0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0"церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Крім призначування митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина 0%86%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9"Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80"монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний 0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0"Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи 0%86%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0"іконописання.

За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: 0%92%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B3%D0%B8"варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та ін.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на 0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"церковно-слов`янську мову, переписувано багато книг, був укладений 0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81"літописнийзвод.

Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілість своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, 0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4_I_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"Всеволод —0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — 0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.

34

В 498 році у першому соборі Реймса св. Ремі хрестив Кловіса, короля войовничого племені франків з верхнього Рейну. З тих пір практично всі французькі монархи, від Філіппа II в 1180 р. до Карла X в 1825 р,, коронувалися в Реймсі.

Належно величавий Собор Богоматері, розпочатий в 1211 р. після пожежі, що знищила попередню церкву, був Реймс, спроектований спеціально для коронацій. Щоб створити необхідний для церемоній простір, неф та клирос були розширені за межі трансептом, так що розкішна внутрішня частина церкви здається неймовірно просторою, а неф, з цілою колонадою шпилів, немов ширяє в небесах. Прекрасні вікна з витонченим малюнком на рамах займають майже всю верхню частину стін собору, заливаючи прекрасну будівлю світлом. Більшість старих вітражів було втрачено під час бомбардувань Другої світової. Сучасні вікна в Жіночій каплиці зроблені Марком Шагалом. Хоча Реймський собор і будувався поетапно протягом XIII – XV ст., Він володіє єдністю стилю, в якому втілилась вершина зрілої французької готики. Гордістю собору є безліч різноманітних статуй на фасаді. Центральний вхід, присвячений Богоматері, увінчаний скульптурними групами, що описують Благовіщення і Очищення. Статуя, що зображає коронацію Діви Марії, раніше прикрашала центральний фронтон, зараз знаходиться в Пале-дю-То. Зверніть увагу на гігантські статуї французьких королів над вікном-трояндою західного фасаду, а також на знаменитого усміхненого «Ангела Реймса» на лівому порталі. У палаці єпископа поруч з собором на Пале-дю-Те виставлені королівські регалії, оригінальні різьблення і статуї, врятовані з пошкодженого під час війни собору, кілька гобеленів.

35

Кул-ру прийнято розподіляти на матеріальну та духовну, одна з яких є проектом матеріальної, а інша – духовної творчості. До матеріальної культури належить сукупність матеріальних благ, а також засобів їх виробництва. Духовна кул-ра складається з ціннісного переосмислення всієї сукупності отриманих людиною знань, загальноприйнятих уподобань і пріоритетів і використовує для цього всі форми суспільної свідомості, філософію, науку, мораль, мистецтво. Матеріальний і духовний елемент культури нерозривно пов’язані між собою. Матеріальна діяльність людини часто визначально впливає на інші сфери її життя. З іншого боку результати її розумової діяльності матеріалізуються , перетворюються в речі, твори мистецтва. У матеріальній культурі неминуче присутні духовні начала, оскільки вона є втіленням ідей і знань людини. Духовну культуру подяляють на дві сфери. 1.Духовні якості людини і діяльність щодо їх реалізації. 2. Духовні цінності, які існуюють у вигляді наукових теорій, творів мистецтва. До структурних елементів духовної культури належать інтелектуальні (наука, освіта), естетичні (мист-во, літ-ра), етичні (мораль), соціальні (мова, побут, звичаї), релігійні.

36

Визначним здобутком мистецтва Київської Русі є іконопис, що живе й розвивається вже понад тисячу років. Без нього не можливо уявити українське образотворче мистецтво. Ікони були першими станкового живопису в Україні. Проте, ікона - це не просто картина. Це предмет релігійного культу, перед яким віруюча людина молиться. За свідченням літописів, перші ікони потрапляли до Києва з Криму. Коли за велінням князя Володимира у місті в 989-996 рр. було зведено Десятинну церкву, всі необхідні для богослужіння предмети привезли з Корсуня(Херсонеса). Ікон доби Київської Русі збереглося дуже мало. Кожна з них знаходиться за межами України - переважно у Москві та Санкт-Петербурзі.

37

Народна картина «Козак Мамай» належить до поширеного в XVII—XVIII ст. жанру українського образотворчого фольклору, світсько-історично-побутового за своїм характером. Розповсюджений на Лівобережжі образ козака-бандуриста сягає і Галичини, де під впливом місцевих традицій набуває своєрідних рис. У ньому переважає лірична тема, забарвлена елегійними роздумами: козак представлений подорожуючим співаком, носієм духовних скарбів народу, оповідачем його героїчного минулого й сумного кріпацького буття. Він втілює в собі високогуманні моральні ідеали й оптимізм. Таке тлумачення образу Мамая складається в кінці XVIII ст. під впливом розповсюджених у народній творчості волелюбних ідей, викликаних антифеодальним селянським повстанням Коліївщиною та рухом опришків. На Східній Україні образ козака Мамая залишається актуальним і впродовж XIX ст., а в Галичині, в умовах австрійського панування, він поступається місцем легендарному образові опришка Довбуша.

38

Трипільська культура (за назвою розкопаного поселення поблизу с. Трипілля на Київщині) проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.) і була поширена від Верхньої Наддніпрян-щини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорномор’я. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові). Трипільські племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво. Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії (виникли військові загони). Трипільське суспільство було конфедерацієюплемінних союзів, і в основі суспільного устрою лежали матріархальні, а згодом патріархальнівідносини.

Таким чином, трипільська культура – багатогранна і самобутня. Її характерними ознаками в економічній сфері були зернове землеробство, тваринництво; у сфері суспільних відносин – перехід від матріархату до патріархату, зародження міжплемінних об’єднань та елементів приватної власності; у сфері побуту – побудова великих глиняних будівель, утворення протоміст з населенням майже 15–20 тис. жителів; у духовній сфері – домінування символів родючості, матеріалізації їх у символи добробуту (жіночі статуетки, зображення сонця, місяця, води та ін.)

Але у всякої культури є початок і кінець. Були вони і в Трипілля. З приводу цього є кілька гіпотез: це і порушення екологічного балансу, що було пов’язано з екстенсивним веденням господарства, і певне похолодання, і внутрішні протиріччя, і наслідок експансії агресивних племен, які прийшли з північного заходу і сходу, та інші причини привели до зникнення трипільської культури.

Сучасні археологічні дослідження підтверджують, що окремі елементи трипільської культури (система господарства, топографія поселень, декоративний розпис будинків, мотиви орнаменту і кераміки та інше) стали невід’ємною частиною сучасної української культури.

39

Типологія культури - від грец. "Типос" (вид, форма) і "логос" (0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE"слово, вчення, 0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0"наука) - вчення про видових відмінностях культур, основні типи світової культури. В історії розвитку світової культури давно були помічені великі відмінності. Найчастіше вони абсолютизувалися, і тоді 0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0"мова йшла про різні типи культур, які історично не змінювалися, і лише співіснували поруч один з одним, залишаючись непроникними одна за одною. При осмисленні шляхів історичного розвитку Європи перед дослідниками виникала проблема його співвіднесення і зіставлення з 0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0"історичним розвитком інших країн і культур, з якими Європа межувала і взаємодіяла.  У першу чергу, це країни Сходу, свою відмінність, від якого вже дуже гостро усвідомлювали стародавні греки. Особливо велику увагу проблемі Схід-Захід приділяли дослідники, вбудовувані всі країни в єдину схему історичного руху 0%9D%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%83"на шляху від нижчих, нерозвинених, до вищих, розвинених форм.  Проте сучасні дослідники відзначають, що 0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F"поняття "Схід" і "Захід" не отримали наукового статусу в культурології і можуть вживатися вельми умовно. Поділ на Схід і Захід у різних народів тлумачаться по-різному. Початок цьому протиставлення поклали древні греки (Стародавній Захід), зіткнувшись з Давнім Сходом - персами і подивувавшись величності і стабільності культури Стародавнього Єгипту.  Крім 0%A2%D0%BE%D0%B3%D0%BE"того, в сучасному світі немає колишнього протиставлення Сходу і Заходу з наукових, 0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"культурних і правових 0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8"підставах:0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F"сучасна Японія, Південна 0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F"Корея і низка інших країн Тихоокеанського регіону відносяться до числа сучасних розвинених країн. Інша справа, що їх шляхи були різними і до сучасного 0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83"стану культури вони прийшли по-різному.  Враховуючи наведені обставини, в 0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0"історичній типології культур можна використовувати наступні принципи:  · Географічний (локалізація культур в географічному просторі);  · Хронологічний (виділення самостійних етапів в історичному розвитку, тобто локалізація у часі);  · Національний (вивчення відмінних рис культури на всьому протязі її історичного розвитку).  Побудувати типологію світових культур, не протиставляючи Схід Заходу, дозволяє 0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F"теорія осьового часу, що належить німецькому філософу і культуролога Карлу Ясперсом.  Згідно Ясперсом, вісь світової історії слід віднести до часу 500 років до н.е., коли на всьому протязі від Заходу до Азії відбувається різкий поворот в історичному розвитку: приходить кінець 0%9C%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F"міфологічної епохи з її спокійною стійкістю, починається боротьба раціонального досвіду з міфом (логосу проти міфу), виробляються основні поняття і категорії, якими ми і користуємося по теперішній день; закладаються основи світових релігій. В Індії зародився 0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC"буддизм, в Китаї одержали0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA"розвиток 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%86_%D0%B4%D0%B0%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B7%D0%BC"конфуціанство і даосизм - 0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8"філософські школи, багато в чому визначили обличчя його культури по теперішній час.  Подібного роду 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процеси відбувалися і на Заході (у Греції). Суть цих 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процесів полягала в пробудженні індивідуальної свідомості. Але не у всіх 0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0"країнах відбулося відкриття людиною самої себе. Там, де 0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0"людина не наважився шукати в самому собі міру речей і дотримувався 0%9C%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F"міфологічних традицій і вірувань, не відбулося реформування культури. Ці культури не змогли переступити 0%9E%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81"осьовий час і не змогли влитися в русло духовного оновлення, вони вивчаються як великі культури давнини, не дожили до наших часів.  Це відноситься, зокрема, до культур Єгипту та 0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD"Вавилону, великим династіям східного типу з необмеженою владою монарха і потужним жрецьким шаром, що входять в систему централізовано-бюрократичного 0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E"управління державою. 

40

Ніхто достеменно не знає, коли й як було засновано Софійський собор. За літописними свідченнями, Софійський собор збудував або в 1012, або у 1017 році Ярослав Мудрий на честь перемоги над печенігами на тому місці, де відбулася битва, як стверджує легенда. "Софія" у перекладі з грецької означає "премудрість Божа". Саме цю цитату й викладено мозаїкою на фронтоні собору, де написано "Божия сила та Божия мудрість Софія". І справді, Софія Київська стала символом світла і розуму. Софійський собор у давнину був не лише головним митрополичним храмом Київської Русі, а й головним культурним осередком. Тут князь Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, школу, тут велося літописання, переписування і перекладання книг, відбувались церемонії "посадження" князів на київський престол - коронації , прийоми іноземних послів. Софійський собор був також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав та його син Всеволод, князь Володимир Мономах та інші. До наших днів зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого.

41

«Запоро́жці пи́шуть листа́ туре́цькому султа́ну» (0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"рос. Запорожцы пишут письмо турецкому султану) — знаменита картина російського та українського художника 0%A0%D1%94%D0%BF%D1%96%D0%BD_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"Іллі Рєпіна. Величезне панно (3,58×2,03 м) було почато в 1880 і закінчено тільки в 1891 році.

Етюди до картини художник писав в кубанській станиці 0%9F%D0%B0%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_(%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9)"Пашківській, 0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2"Катеринославі та у маєтку0%9A%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA)"Качанівка 0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F"Чернігівської губернії.

Сюжетом цієї картини став відомий 0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83"Лист запорожців турецькому султану, написаний у 1676 році як відповідь 0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87"запорозьких козаків на вимогу турецького султана 0%9C%D0%B5%D1%85%D0%BC%D0%B5%D0%B4_IV"Мехмеда IV.

42

Честь відкриття трипільських пам’яток на північному заході України належить Олександру Миколайовичу Цинкаловському. Ним виявлено близько двадцяти унікальних пам’яток пізньотрипільської культури (ПТК) – поселень і місць окремих знахідок кераміки. Найраніше з них – поселення Бодаки біля Вишнівця на Тернопільщині – досліджувалося О. Цинкаловським у 1939 році. У післявоєнні роки вивчення цієї пам’ятки продовжувала Катерина Черниш, а згодом багато років поспіль і дотепер вона залишається об’єктом наукових зацікавлень відомої дослідниці із Санкт-Петербурга Наталії Скакун.  Унікальне городище поблизу с. Зимно містить, крім матеріалів культури лійчастого посуду (КЛП), багато кераміки трипільської культури, у тому числі гарно розмальовані різними кольорами більші та менші посудини. Всі названі пам’ятки датуються приблизно серединою – кінцем ІV тис. до н. е. За новішими періодизацій ними схемами – це ранній бронзовий вік.

43

Салонний живопис відноситься до консервативного напрямку художньої культури Європи і Америки дев'ятнадцятого - початку двадцятого століття. Таку назву напрям в живописі отримав завдяки його активній підтримці з боку відомих паризьких салонів. Салонний живопис абсолютно не сприймає ніякого новаторства в мистецтві. В цьому напрямку завжди має місце однозначність змісту та композиційна правильність. Даний стиль спирається на основні зовнішні методи і прийоми романтизму, пізньогокласицизму, а в більш пізніх роботах - натуралізму і реалізму.Формальна завершеність простежується в роботах Т. Кутюр, А.Кабанель, А. Бугро, Ж.-Л. Жерома, Ф. Кормона, Ш. Шаплен, Ф.Вінтерхальтера, Е. Каролюс-Дюрана. Це основні представникихудожників, які отримали визнання, працюючи в стилі салонногої живопису.