Тема 11.Спілкування як інструмент професійної діяльності

Не одежа красить людину,

а добрі справи.

Народна творчість

План:

1. Культура усного ділового мовлення.

2. Службові частини мови у фаховому тексті

• Робота з епіграфом. Висловіть свою думку.

Завдання 1. Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

1. Які умови потрібні для спілкування?

2. Яка роль належить спілкуванню у професійній діяльності?

3. Які функції виконує спілкування?

4. За якими ознаками та як саме класифікують спілкування?

5. Які виділяються форми спілкування залежно від організації професійної взаємодії?

6. Якими формами спілкування ви користуєтеся?

7. Що таке «мовленнєвий етикет»?

8. Із яких етапів складається акт спілкування?

9. Чому під час спілкування окрім вербальних послуговуються й невербальними засобами?

Завдання 2. Складіть словосполучення, з’єднавши дані синоніми із словами, що стоять в дужках.

Звістка, повідомлення, інформація, (з училища, з дому, з телефонного вузла, з ліцею).

Безтурботний, спокійний, мирний, смирний (сон, праця, характер, людина).

Подолати, перемогти, зламати, подужати, пересилити (хворобу, відчуття страху, супротивника, волю, перешкоду).

Завдання 3. Розподіліть наступні слова на групи з позитивним і негативним емоційним забарвленням.

Пригоди, подвиги, злочини, діляги, трудівники, розправлятися, пограбування, однодумець, зв’язатися, зборище, нашестя, співучасник, співдружність, витівки, співпраця.

Завдання 4. Розкажіть про промову, яку вам довелося слухати, наприклад:

1) яскраву, цікаву промову;

2) промову, яка до глибини душі вас обурила;

3) промову, яка залишила вас байдужим.

Завдання 5. Опишіть коротко манери, пози, жести чотирьох своїх товаришів. Відзначте, чи задовільні їх пози, рухи, вирази обличчя, а якщо використовувалася жестикуляція, зазначте вид і якість жестів.

Завдання 6. Напишіть вітання:

мамі – з Міжнародним жіночим святом;

батьку – з днем народження;

бабусі – з Великоднем;

сестрі – із закінченням школи;

братові – із закінченням університету;

вчительці(лю) – із професійним святом.

• Спробуйте підібрати слова так, щоб адресат зрозумів, що це могли написати лише Ви й тільки йому.

Завдання 7. Перепишіть прислів’я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники. З’ясуйте функцію кожного з них.

1) Наука в ліс не веде, ... з лісу виводить.

2) ... добре жити, треба працю любити.

3) ... такий до роботи, ... до розмови.

4) В очі любить, ... за очі гудить.

5) М’яко стелить, ... твердо спати.

6) Не той урожай, ... в полі, а той... в коморі. (Нар. творч.)

• Поясніть вживання розділових знаків.

Завдання 8. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток із різними частинами мови.

1. Той (не) зна самоти між безлюдних степів, з ким живе Леонтовича спів, той (не) відає смутку в сумні вечори, з ким говорить Франко на зорі, той (не) схибить, хто бачить крізь хащі нічні чорноморських рибалок вогні (М. Рильський). 2. Червоні маки... Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках (ні) ким (не) сіяні, але радуючи всіх (О. Гончар). 3. На луках ще трава (не) кошена, у полях красуються жита (П. Воронько). 4. Чурек і сакля — все твоє, воно (не) прошене, (не) дане, (ні) хто й (не) візьме за своє (Т. Шевченко). 5. Жайворонок висить на (не) вндимій нитці, співаючи весну. Пісня його тремтить згори, (не) перестаючи, наче ллється десь в озерце чистий і холодний (не) величкий струмінь (Ю.Яновський). 6. Небо сьогодні ясніло по-весняному, свіже й високе, вище (ні) ж (будь) коли (О. Гончар). 7. Будь (що) будь, а я туди доб’юся, і води холодної нап’юся, і спочину в літньому саду (І. Вирган). 8. (Ні) хто (не) пам’ятав, що (б) коли (небудь) замерзав струмок (О.Десняк).

Завдання 9. Поясніть значення словосполучень. Спишіть, розкриваючи дужки.

I. Бігти (не) чуючи ніг; з уст пари (не) пустити; води (не) сколотити; вір своїм очам, а (не) чужим речам; де (не) згода, там часто шкода; (не) всякому слуху вір; (не) далеко шукати; (не) зважаючи (ні) на що; (не) мало води утекло; (не) хтувати (не) безпекою; пороху (не) вистачає; хто (не) довго спить, тому щастить; (не) більше і (не) менше; (не) добитися; (не) до сміху.

II. (Ні) холодно (ні) жарко; (не) чути (ні) рук (ні) ніг; (ні) живий (ні) мертвий; (ні) де й голки встромити; без (ні) якого наміру; далі (ні) куди; (ні) коли й угору глянути; (ні) кроку назад; (ні) чого й думати; це вже (ні) на що (не) схоже.

Завдання 10. Складіть промову на тему: «Невіглас має велику перевагу над освіченою людиною: він завжди задоволений собою» (Наполеон).

Рекомендована література: 1, 7, 12, 17, 27;12.