2 Методи дослідження дорожнього руху

Транспортне дослідження - це сукупність видів діяльності, за допомогою яких збирається інформація про дорожній або інший вид транспорту. Його метою є одержання вихідних даних для планування, проектування и модернізації доріг та споруд, а також для проекту покращення експлуатаційних режимів на існуючих транспортних мережах з урахуванням безпеки, неперервності, зручності, економічності руху та його наслідків для довкілля.

Різноманіття методів пояснюється, з одного боку, великою кількістю завдання, що входять в організацію руху, і параметрів, що впливають на характеристики руху, і з іншого боку, постійнім удосконалення апаратури, вживаної, як для отримання перших даних, так і для подальшої їх обробки.

Дослідження характеристик дорожнього руху, а також дорожніх умов (геометричні елементи і технічний стан дороги, її обладнання і облаштування) проводять з метою одержання фактичних даних про рух транспортних і пішохідних потоків і перевірки умов забезпечення безпеки дорожнього руху.

Залежно від способу отримання необхідної інформації методи дослідження характеристик і умов дорожнього руху можна розділити на три основних групи і кілька підгруп:

а) документальне вивчення;

– аналіз планових і звітних даних про перевезення;

– анкетні обстеження;

– аналіз статичних матеріалів про ДТП;

– вивчення проектно-технічної документації вулично-дорожньої сітки;

б) натурні дослідження;

– обстеження дорожніх умов;

– дослідження транспортних і пішохідних потоків;

в) моделювання руху;

– фізичне;– математичне

3 Технічні засоби організації дорожнього руху

Технічні засоби організації руху за їх призначенням розділяють на дві групи. До першої відносяться технічні засоби, які безпосередньо впливають на транспортні та пішохідні потоки з метою формування їх необхідних параметрів. Це - дорожні знаки, дорожня розмітка, світлофори та напрямні пристрої. Другу групу становлять засоби, які забезпечують роботу засобів першої групи за наперед закладеним алгоритмом. До них відносять дорожні контролери, детектори транспорту, засоби опрацювання і передавання інформації, обладнання управлінських пунктів автоматизованої системи управління дорожнім рухом (АСУДР), засоби диспетчерського зв'язку тощо.

Характер впливу технічних засобів першої групи на об'єкт управління може бути двояким. Некеровані дорожні знаки, розмітка проїзної частини і напрямні пристрої забезпечують сталий порядок руху, змінити який можливо лише за рахунок заміни цих засобів (встановлення інших знаків або застосування іншого виду розмітки). Інший порядок руху визначають світлофори та керовані дорожні знаки, які здатні його змінювати (почерговий пропуск транспортних потоків через перехрестя за допомогою сигналів світлофорів, тимчасова заборона в русі за будь-яким напрямком шляхом заміни символу керованого знаку тощо).

Технічні засоби обох груп мають свою внутрішню класифікацію (поділ знаків на групи, розмітки на види, світлофори і детектори на типи тощо).

Схема ОДР включає в себе:

• контури автомобільної дороги;

• розташування світлофорів;

• розмітку, у тому числі пішохідні переходи і тротуари;

• дорожні знаки і огорожі;

• освітлення;

• зупинки громадського транспорту;

• штучні споруди;