Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SPO_1.doc
Скачиваний:
396
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
430.08 Кб
Скачать

23. Апеляційне провадження.

Апеляційне провадження — самостійна стадія кримінального процесу, в якій суд вищестоящої інстанції на підставі апеляцій, поданих учасниками процесу, перевіряє законність і обгрунтованість вироків, ухвал (постанов) суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Право подавати апеляцію мають : засуджений, його законний представник і захисник (у частині, що стосується інтересів засудженого); виправданий, його законний представник і захисник (у частині виправдання); законний  представник,  захисник  неповнолітнього  та  сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусові заходи виховного характеру; законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; обвинувачений, щодо якого справу закрито, та його законний представник і захисник (з підстав закриття справи); обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник (у частині мотивів і підстав такого направлення); цивільний відповідач та його представники (у частині вирішення позову); прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок; потерпший і його представник (у частині, що стосується інтересів потерпілого);   Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду   цивільний позивач або його представник (у частині вирішення позову). У разі подання апеляції особами, які не мають на це права, апеляцію повертають із роз'ясненням причин повернення. Як зазначено у ст. 347, апеляцію може бути подано: на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами; на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів медичного характеру, ухвалені місцевими судами; на ухвали (постанови) про закриття справи або направлен ня справи на додаткове розслідування, які ухвалені місцевим судом; окремі ухвали, постанови місцевих судів; інші постанови місцевих судів, передбачені КПК.

24. Перегляд кримінальних та цивільних справ за нововиявленими обставинами.

Розгляд справ за нововиявленими обставинами — це виключна стадія кримінального процесу, в якій перевіряють законність і обґрунтованість вироків, ухвал чи постанов, що набрали законної сили. нововиявленими обставинами є:фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок; зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи судді під час провадження у справі; всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного. Виправдувальний вирок чи ухвалу та постанову про закриття справи переглядають за нововиявленими обставинами залежно від строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року із дня виявлення нових обставин. У разі виявлення обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено. Крім того, строками не обмежено перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Законом визначено, що відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]