76.Повноваження Мін.Юстиц. Та його органів.

Мін'юст України наділено повноваженнями, які умовно можна поділити на декілька груп.

До першої групи належать повноваження, які забезпечують реалізацію державної правової політики, проведення в Україні правової реформи.

Мін'юст України:

- готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими Організація судових та правоохоронних органів установами проекти концепцій напрямків розвитку законодавства та їх наукове обгрунтування з урахуванням світового досвіду;

- розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянами і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами державної влади бере участь у їх підготовці;

- здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради АРК;

- готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів України при підготовці їх на підпис Президентові України;

- розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо усунення суперечностей між актами законодавства та заповнення прогалин у ньому;

- організовує виконання у межах своїх повноважень актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією;

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку подає їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України.

~~ Слід підкреслити, що раніше до повноважень Мін'юсту України входила лише правова оцінка проектів законодавчих актів, що готувалися іншими міністерствами і відомствами.

Друга група повноважень обумовлена тим, що з активізацією в останні роки нормотворчої діяльності виникла потреба в запровадженні державної системи контролю за нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади, а також забезпеченні доступності законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють права та обов'язки громадян, для населення. У зв'язку з цим Мін'юст України:

- здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;

- забезпечує функціонування єдиної системи правової інформатизації, є офіційним видавцем збірників законодавствата кодексів України, видає інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру;

- веде Єдиний державний реєстр нормативних актів, надає інформацію з бази даних цього реєстру;

- здійснює роботу із систематизації законодавства України, готує пропозиції про його кодифікацію, веде Єдиний загальноправовий рубрикатор.

Третя група повноважень характеризує взаємовідносини виконавчої та судової влади. Стаття 6 Конституцій України визначила, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи, що є носіями окремих гілок влади, здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Найважливішою функцією судової влади є здійснення правосуддя. Конституція, забезпечуючи незалежність судів, забороняє будь-який вплив на них при здійсненні правосуддя. Одночасно на державу покладено обов'язок забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Виходячи з цього, Мін'юст України наділено такими повноваженнями, які б дозволяли, точно додержуючись принципу незалежності суддів, реалізувати цю державну функцію. На виконання цього завдання Мін'юст України: ' Організація судових та правоохоронних органів

- вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів;

- здійснює у встановленому законодавством порядку заходи щодо організаційного і матеріально-технічного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та арбітражних судів) і соціального захисту працівників судів;

- забезпечує в порядку, встанодленому законодавством України, добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій суддів матеріали для призначення або обрання суддів, голів судів, заступників голів судів, їх переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та арбітражних судів), формує резерв на посади суддів, голів і заступників голів районних (міських) судів, Верховного Суду АРК, обласних, Київського і Севастопольського міських судів;

- здійснює нормування та методичне забезпечення управлінської діяльності голів судів;

- організовує в порядку, встановленому законодавством України, виконання рішень, ухвал, постанов судів та виконавчих документів інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу;

- організовує експертне забезпечення правосуддя, формує державне замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, спрямовує і контролює діяльність підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координує роботу відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, здійснює ліцензування судово-експертної діяльності та контроль за нею і веде реєстр атестованих судових експертів;

- організовує ведення діловодства в судах

(………………………………………………………………..)

77. Організація роботи Міністерства юстиції України. Керівництво органами юстиції здійснює Міністерство юстиції України, що є центральним органом держави, діяльність якого спрямовано на реалізацію державної правової політики, утвердження демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, принципів справедливості та гуманізму, захисту прав і свобод людини, становлення громадянського суспільства. До складу Міністерства юстиції України входять обласні, районні та міські управління юстиції; районні та міські відділи державної виконавчої служби, районні та міські відділи реєстрації актів цивільного стану (назву яких змінено в зв'язку з прийняттям і вступом у дію з 1 січня 2004 року Сімейного кодексу України); районні та міські державні нотаріальні контори; обласні нотаріальні архіви. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції утворює Кабінет Міністрів України, й підпорядковуються вони Міністерству юстиції України. Нині створено Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, 24 обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, 745 районних і міських управлінь юстиції, розроблено нормативно-правову базу забезпечення їхнього належного функціонування.Згідно з Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції, затвердженим наказом Мін..юст України від 5 лютого 1999 року № 9/5, ці установи є територіальними органами Мін'юсту й підпорядковуються Мін'юсту та безпосередньо Головному управлінню юстиції Мін. юст У в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції.Територіальні органи Міністерства юстиції України виконують на місцевому рівні покладені на Міністерство юстиції України завдання й функції та діють на підставі положень, затверджених наказами Мін.юст України.Структурними підрозділами управлінь юстиції є відділи державної виконавчої служби та відділи реєстрації актів цивільного стану. Керівн. зазначених відділів є заступниками начальників управлінь юстиції. Керівн. управлінь юстиції на місцях призначає на посаду Міністрюс

78. Органи внутрішних справ у системі правоохоронних органів України. Основними завданнями МВС України згідно з Положенням про нього є організація та координація діяльності ОВС щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення безпеки громадян. Видами правоохоронної діяльності органів системи МВС є профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) і організаційно-правова. Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані йому органи мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності. Статус МВС як однієї з головних "силових" структур у державі є небезпідставним. МВС, зокрема, має право одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Жодне з міністерств України, крім Міністерства фінансів і Міністерства статистики, таких повноважень не має. Важливим також є те, що на основі й на виконання чинного законодавства України МВС у межах своїх повноважень видає накази, самостійно організовуючи й контролюючи їх виконання, а за потреби видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти (наприклад, з питань порядку обліку випадків звернень до медичних установ і міськрайлікорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, військовослужбовців Збройних Сил України тощо).Рішення МВС з питань безпеки дорожнього руху, діяльності дозвільної системи (адміністративно-виконавчої структури, що здійснює контроль за придбанням, зберіганням і використанням зброї та вибухових речовин, реєстрацію мисливських товариств тощо), інших, визначених чинним законодавством питань, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій. Ефективність внутрішньої політики взагалі, як і такого її складника, яким є правоохоронна діяльність, багато в чому залежить від організації управлінського процесу, рівня відповідальності та керівної ролі МВС.