5. Функції конституційного права.

Сутність, зміст, соціальне науково-пізнавальне та навчальне призначення

науки конституційного права розкривається в її функціях. Ці функції

визначаються насамперед її предметом. Серед них пріоритетною є політична

функція, головне призначення якої — формування справжніх політичних

переконань та орієнтацій. І це цілком закономірно, оскільки об'єктом

науки конституційного права є політичні відносини, політика, серцевиною

і сутністю якої є влада.

Важливою є також методологічна функція, головний зміст та призначення

якої — спрямування, орієнтація інших галузей права.

Ідеологічна функція науки конституційного права полягає в тому, що вона

вивчає ідеї, духовні цінності у процесі здійснення народовладдя в

Україні, реалізації Конституції (Основного Закону) України. Норми та

інститути конституційного права справляють значний ідеологічний вплив на

всі грані нашого життя, формують наш світогляд, певні поведінкові

стереотипи.

Евристично-прогностична функція (Поняття “Евристика” - знаходжу, виникло

у стародавній Греції як метод навчання, що його заснував Сократ. Це

термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов’язану з

пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння)

тут полягає у пошуках фундаментальних вирішень питань, які стоять перед

наукою конституційного права, прогнозуванні й пошуках того прогресивного

і цінного, що має велике значення для майбутнього.

Важлива також комунікативна функція науки конституційного права, яка

полягає в роботі з інформацією і пов'язана з такими проблемами, як

гласність у роботі державних органів, ознайомлення з роботою органів

влади й управління, формування правової свідомості та правової культури.

Інтегративна (системотворча) функція полягає в тому, що наука

конституційного права допомагає загальній теорії держави і права

об'єднувати всі юридичні науки в цілісну систему. І це природно, адже

такі поняття, як "суспільство", "держава", "влада", "місцеве

самоврядування" тощо є ключовими для багатьох юридичних наук.

Прикладна функція полягає в тому, що конституційне право орієнтує

державні органи, увесь механізм народовладдя в їх практичній діяльності.

Саме тут підтверджується загальновідома істина: теорія перевіряється

практикою.

6. Предмет конституційного права як галузі законодавства.

Конституційне право України як галузь права і зако­нодавства являє собою систему правових норм і норма­тивно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини, пов'язані з основами конституційного ладу, правового статусу особи, народовладдям, територіаль­ним устроєм суспільства і держави. Через них забезпечу­ється організаційна та функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплю­ються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, система державних органів, основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні.

Отже, предметом конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у проце­сі організації та здійснення публічної влади в Україні, дер­жавної та місцевої (місцеве самоврядування). Ці відносини характеризуються певною специфікою, а саме: стосуються всіх найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; ви­ступають як базові в політичній, економічній, духовній, соці­альній та інших сферах життя суспільства. Саме тому можна стверджувати, що структуру предмета конституційного права України складають: відносини політичного характеру (на­приклад, форма правління, форма державного устрою); най­важливіші економічні відносини (скажімо, регламентація існуючих форм власності та механізмів її захисту); відноси­ни, що стосуються правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи, обов'язки та ступінь їх гарантованості з боку держави); відносини, що складають­ся в процесі реалізації права народу України на самовизна­чення і пов'язані з державно-територіальним устроєм Украї­ни; відносини щодо організації та діяльності державного апа­рату України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.