A. Тироксин b. Докса c. Мерказоліл

D. Букарбан E. Аміназин

67. Хворий К., 37 років, скаржиться на апатію, зниження пам'яті, головні болі, мерзлякуватість, відсутність апетиту, запори. Вказані скарги наростали поступово протягом 2 років. Вага збільшилася на 8 кг. Об'єктивно: шкіра бліда, холодна, обличчя гіпомімічне. Говорить повільно, язик збільшений, видно відбитки зубів. Щитовидна залоза і регіонарні лімфовузли не збільшені. Тони серця глухі, перкуторно границі розширені. АТ - 104/68 мм рт. ст. Пульс – 54 уд/хв.

Ваш діагноз?

A. Гіпотиреоз

B. Тиротоксикоз

8. C. Хронічний нефрит

D. Аліментарно-конституційне ожиріння

E. Хвороба Іценка-Кушінга

68. Хвора 52 років, скаржиться на слабкість, зниження памяті, сонливість, надмірну вагу, закреп. Хворіє 3 роки. Об'єктивно: ріст- 64 см, вага -87 кг, шкіра суха, щільна, холодна, розподіл жирової клітковини рівномірний. Пульс - 62 уд/хв., тони серця приглушені, АТ - 165/95 мм рт.ст. Ваш попередній діагноз?

А. Гіпотиреоз, ендокринне ожиріння

В. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма

С. Аліментарно-конституаційне ожиріння 2 ст.

D. Хвороба Іценко-Кушінга

Е. Адіпозогенітальна дістрофія

69. Хворий О., 38 років, скаржиться на апатію, зниження пам'яті, головні болі, мерзлякуватість, відсутність апетиту, запори. Вказані скарги наростали поступово протягом 2 років. Вага збільшилася на 9 кг. Об'єктивно:шкіра бліда, холодна, обличчя гіпомімічне. Говорить повільно, язик збільшений, видно відбитки зубів. Щитовидна залоза і регіонарні лімфовузли не збільшені. Тони серця глухі, перкуторно границі розширені. АТ -104/68 мм рт. ст. Пульс– 54 уд/хв. Ваш діагноз?

A. Гіпотиреоз

В. Тиротоксикоз

С. Хронічний нефрит

D. Аліментарно-конституційне ожиріння

Е. Хвороба Іценка-Кушінга

70. До ендокринолога звернувся чоловік 50 років, що протягом останніх 10 років спостерігався з приводу дифузного зобу ІІ ст. та вживав L-тироксин у дозі 100 мкг/добу. Його турбує поява пухлиноподібного утворення на боковій поверхні шиї справа, що з’явилося 1 місяць тому. Об’єктивно: шитовидна залоза ІІ ст., у правій частці пальпується щильна ділянка діаметром близько 1,5 см, залоза не болить. По задній поверхні m.sternocleidomastoideus справа пальпується збільшений л/в. Яку подальшу тактику доцільно обрати?

A. Призначити хворому тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію правої частки ЩЗ та збільшеного л/в

B. Призначити УЗД ЩЗ та л/в шиї

C. Виконати еходоплерографічне дослідження ЩЗ та л/в шиї

D. Виконати сцинтиграфію ЩЗ з 99mТс (технецію пертехнетат 99m)

E. Призначити термографію шиї

71. Найбільш інформативним методом для виявлення раку щитовидної залози є:

A. Тонкоголкова аспіраційна біопсія щитовидної залози

Пальпаторне дослідження щитовидної залози

Ультразвукове дослідження щитовидної залози

Комп`ютерна томографія щитовидної залози

E. Сцинтиграфія щитовидної залози

72. Жінка 40 років звернулась у ендокринологічний диспансер із скаргами на пухлиноподібне утворення на шиї. При обстеженні: температура тіла 36,7С, АТ - 130/75 мм рт.ст., ЧСС - 78 уд/хв., ЧД - 18 у хв. При пальпації щитовидної залози у лівій частці виявлено щільний вузол, помірно болючий, малорухливий. При ультразвуковому дослідженні вузол підвищеної щільності, без чітких контурів. При сцинтіграфії з І¹³¹ “холодний”. Які обстеження найбільш доцільні для уточнення діагнозу?

A. Аспіраційна тонкоголкова біопсія щитовидної залози

B. Визначення рівня Т₃ і Т₄ у крові

C. Визначення рівня антитіл до тиреоглобуліну в крові

D. Визначення рівня тиреотропного гормону у крові

E. Визначення добової єкскреції йоду у сечі

73. У хворої 48 років під час профогляду виявили щільний 1х2 см вузол у нижній частці лівої долі щитоподібної залози. З анамнезу відомо, що 6 міс. тому під час УЗО щитоподібної залози вогнещивих змін не виявлено. Який метод діагностики дозволить найбільш точно встановити характер утворення?

A. Прицільна тонкоголкова біопсія щитовидної залози

B. УЗО

C. Сцинтіграфія

D. Сканування

E. КТ

74. Хворій 18 років була проведена субтотальна струмектомія з нагоди злоякісної капілярної цистаденоми щитовидної залози. Через 2 міс. виникла підозра на наявність метастазів у легені. Який з рентгенологічних методів потрібно використати в першу чергу?

A. Рентгенографія легенів

B. Рентгеноскопія легенів

C. Ангіопульмонографія

D. Бронхографія

E. Ультразвукове дослідження

75. На консультативному прийомі у лікаря чоловік 63 років з вузлом у щитоподібній залозі. Вузол виявлений активно під час ультразвукового обстеження залози, після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда. За результатами ультразвукового дослідження у правій долі щитоподібної залози зафіксована структура зменшеної ехогенності з гідрофільним обідком, діаметр утворення 12 мм. Пальпаторно у правій долі залози визначається ущільнена ділянка з рівним контуром, безболісна під час пальпації. Лімфатичні вузли шиї не збільшені.

Яку подальшу тактику Ви оберете?

A. Виконати аспіраційну пункційну біопсію. Відповідно результатів цитологічного дослідження визначити подальшу тактику лікування

B. Невідкладно призначити хірургічне лікування

C. Призначити L-тироксин у супресивній дозі з метою розсмоктування вузла

D. Призначити склерозуючу терапію вузла

E. Порадити щорічно проводити ультразвукове обстеження щитоподібної залози

76. Хвора М., 26 р., при профілактичному огляді виявлено вузол в правій долі щитовидної залози 3х2 см, щільний, безболючий. Рік тому щитовидна залоза - без патології. При об”єктивному обстеженні: пульс - 72уд/хв., АТ - 120/70 мм рт.ст.

Ваша тактика лікування?

А.Oперативне лікування

B. Радіойодтерапія

C. Променева терапія

D. Консервативна терапія тиреостатичними препаратами

E. Спостереження один раз на рік

77. Хворий 56 р., звернувся до лікаря з приводу утворення на передній поверхні шиї, яке зявилось два місяці тому іпродовжує збільшується. Після обстеження встановлено попередній діагноз:пухлина щитовидної залози.

Який метод дослідження буде найбільш інформативним?

A. Пункційна біопсія щитовидної залози

B. УЗД щитовидної залози

C. Сканування щитовидної залози

D. Йодпоглинальна функція щитовидної залози

E. Дослідження рівня ТТГ

78. У хворого М., 37 років, виявлено збільшення щитовидної залози ІІ-ІІІ ст., болюча при пальпації з іррадіацією болів у нижню щелепу. Температура тіла 37-38°С. Тиждень тому переніс ангіну. Найбільш вірогідно, що у хворого:

A. Підгострий тироїдит

B. Гострий тироїдит

C. Токсична аденома щитовидної залози

D. Аутоімунний тироїдит

E. Зоб Ределя

79. Вжінки 33 років скарги на дрижання, відчуття прискореного серцебиття, загальну слабкість, біль в області шиї з іррадіацією у вуха. Хворіє коло 3-х тижнів. Спочатку були симптоми ГРВІ. У зв'язку зі збереженням підвищеної температури тіла на 5-й день хвороби терапевт призначив ампіциллін 2.0 в/м, після 10 днів цього лікування покращення стану не відбулося, з'явились симптоми грибкової інфекції (сверблячка піхви), лікування припинила. Температура тіла 37.7^С, щитовидна залоза дифузно збільшена (зоб 1 ст.), болюча. ЧСС - 12уд/хв., АТ - 150/70 мм рт.ст., тремор пальців витягнутих рук. В крові:L- 6.0 г/л; ШОЕ - 60 мм/год; Т₄- 185 нмоль/л (норма 60-158). Для усунення симптомів тиреотоксикозу даній хворій рекомендується:

А. Бета-блокатори