A. Первинний гіпертиреоз

B. Первинний гіпотиреоз

C. Вторинний гіпотиреоз

D. Вторинний гіпертиреоз

E. Зоб Хашімото

17. Жінка 25 років, вагітна 24 тижня. Скаржиться на емоційну лабільність, підвищену збудливість, тахікардію, періодичне підвищення АТ. До вагітності була під наглядом ендокринолога з приводу збільшення щитовидної залози. Попередній діагноз: тиреотоксикоз.

Який метод найбільш доцільно використати для підтвердження діагнозу?

A. Радіоімунологічне визначення вмісту гормонів щитовидної залози (Т₃ та Т₄) та ТТГ

B. Дослідження йоднакопичувальної здатності щитовидної залози з І¹³¹

C. Сканування щитовидної залози з І¹³¹

D. Сцинтиграфія щитовидної залози з Тс-99м

E. МРТ

18. Характерними клінічними проявами тиреотоксикозу є:

А. Стійка тахікардія

В.Зниження маси тіла

С.Підвищена роздратованість

Сонливість

Закрепи

19. Характерним ускладненням після застосування мерказолілу в лікуванні тиреотоксикозу є:

А. Зниження числа нейтрофілів і розвиток агранулоцитозу

В. Підвищення рівня креатинину і сечовини в крові

С. Гіпокаліемія

Д. Гіперглікемія

Е. Гіпокальціемія

20. Тиреотоксичний синдром може зустрічатися:

А. При дифузному токсичномузобі

В. ПризобіХашимото

С. При підгострому тиреоідиті

Д. При первинній атрофії щитовидної залози

E. При ТТГ-секретуючої пухлини гіпофізу

21. Всі твердження щодо тиреотоксичної кризи є вірними, за винятком наступного:

А. При тиреотоксичній кризі є ефективним призначення радіоактивного йоду

В. Хірургічне втручання та інфекції можуть спровокувати тиреотоксичну кризу

С. Розвиток кризи пов'язаний з раптовим різким підвищенням рівня тиреоїдних гормонів крові

Д. В лікуванні кризи доцільно використання бета-адреноблокаторів

E. В терапії кризи доцільно застосування препаратів неорганічного йоду

22. При лікуванні дифузно-токсичноговоламерказолілом через 1 місяць щитовидна залоза замітно збільшилась у розмірах, хоч пульс нормалізувався, хвора прибавила у вазі. Ваша подальша тактика?

А. Призначити невелику дозу тироксину

В. Направити на хірургічне лікування

С. Негайно відмінити мерказоліл

Д. Призначити більші дози йоду

E. Рекомендувати перехід на лікування перхлоратом калію

23. Хвора 45 років, скаржиться на слабкість, відчуття серцебиття, дрижання рук, роздратованість, схуднення (незважаючи на добрий апетит), частє випорожнення, дисменорею, задишку. Раніше тривало приймала оральні контрацептиви. Шкіра волога, тепла, дрібний тремор пальців витягнутих рук. Щитовидна залоза другого ступеню (критерії ВООЗ), дифузна, безболісна. Пульс - 120уд/хв., ритмічний. АТ- 160/70 мм рт.ст. Вільний Т₄у сироватці крові- 35 нмоль/л (норма 11,5-23,0). Тиреотропний гормон (ТТГ не визначається (<0,1 мМО/л), ШОЕ - 12мм/год.

Симптоми та ознаки захворювання у хворої викликані:

А. Появлення антитіл, що активують рецептори тиреотропного гормону

В. Порушення секреції ТТГ

С. Прийом оральних контрацептивів

D. Гіперпродукцією гонадотропних гормонів

Е. Деструкцією фолікулів щитовидної залози

24. Хвора 30 років пред'являє скарги на відчуття дискомфорту при ковтанні, незначний біль в області щитовидної залози, слабкість, швидку втому, серцебиття до 98 в хв., біль в суглобах рук та ніг без ознак запалення.

З урахуванням даної клінічної картини Ви призначите:

А. Мерказоліл

В. Кордарон

С. Тироксин