М’яка група

Н.	син-ій	син-є	син-я
Р.	синь-ого	синь-ого	синь-ої
Д.	синь-ому	синь-ому	син-ій
Зн.	= Н. або Р.	син-є	син-ю
Ор.	син-ім	син-ім	синь-ою
М.	…синь-ому (син-ім)	…синь-ому (син-ім)	…син-ій
Н.	безкра-їй	безкра-є	безкра-я
Р.	безкрай-ого	безкрай-ого	безкрай-ої
Д.	безкрай-ому	безкрай-ому	безкра-їй
Зн.	= Н. або Р.	безкра-є	безкра-ю
Ор.	безкра-їм	безкра-їм	безкрай-ою
М.	…безкрай-ому (безкра-їм)	…безкрай-ому (безкра-їм)	…безкра-їй

 

Множина

Тверда група			М’яка група
Н.	гарн-і	братов-і	син-і	безкра-ї
Р.	гарн-их	братов-их	син-іх	безкра-їх
Д.	гарн-им	братов-им	син-ім	безкра-їм
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.	= Н. або Р.	= Н. або Р.
Ор.	гарн-ими	братов-ими	син-іми	безкра-їми
М.	…гарн-их	братов-их	…син-іх	…безкра-їх

 

Увага 1. Прикметникові іменники типубудівничий, лютий(місяць),подорожнійтощо відмінюються як прикметники:до будівничого, будівничі, з будівничими; лютого, в лютому. Пор. у сполученнях: Сьогодніп’яте лютогойП’ятого лютого 1988 року.

Увага 2. Прикметники, складені з-лиций:білолиций, блідолиций, круглолиций, повнолиций тощо відмінюються так:

Однина

	чол. рід	середн. рід	жін. рід
Н.	білолиц-ий	білолиц-е	білолиц-я
Р.	білолиць-ого	білолиць-ого	білолиць-ої
Д.	білолиць-ому	білолиць-ому	білолиц-ій
Зн.	= Н. або Р.	білолиц-е	білолиц-ю
Ор.	білолиц-им	білолиц-им	білолиць-ою
М.	…білолиць-ому (білолиц-ім)	…білолиць-ому (білолиць-ім)	…білолиц-ій

Множина

Н.	білолиц-і	Зн.	= Н. або Р.
Р.	білолиц-их	Ор.	білолиц-ими
Д.	білолиц-им	М.	...білолиц-их

§ 69. Ступенювання прикметників

1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:

а) Суфікса -іш- або-ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника:нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.

б) Слів більш, меншдо звичайної форми якісного прикметника:більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

2. Найвищий ступінь прикметників.Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:

а) Префікса най- до форми вищого ступеня:найбільший, найкраща, найменше.

б) Слів найбільш, найменшдо звичайної форми якісного прикметника:найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.

Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки щоіяк; пишуться вони з прикметниками разом:щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.

Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників

1. Числівник один, одно (одне), однавідмінюється так:

		Однина		Множина
	чол. і середн. рід		жін. рід
Н.	один, одне(одно)		одна	одні
Р.	одного		однієї (одної)	одних
Д.	одному		одній	одним
Зн.	= Н. або Р. одне(одно)		одну	= Н. або Р.
Ор.	одним		однією (одною)	одними
М.	…одному (однім)		…одній	…одних

Примітка.У висловаходин до одногой под. наголос у словіодного, одному, однійі т. д. – на першому складі.

2. Інші кількісні числівники відмінюються так:

Н.	два дві	три	чотири
Р.	двох	трьох	чотирьох
Д.	двом	трьом	чотирьом
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.	= Н. або Р.
Ор.	двома	трьома	чотирма
М.	…двох	…трьох	…чотирьох

 

Н.	п’ять	шість
Р.	п’яти, п’ятьох	шести, шістьох
Д.	п’яти, п’ятьом	шести, шістьом
Зн.	п’ять або п’ятьох	шість або шістьох
Ор.	п’ятьма, п’ятьома	шістьма, шістьома
М.	…п’яти, п’ятьох	…шести, шістьох
Н.	сім	вісім
Р.	семи, сімох	восьми, вісьмох
Д.	семи, сімом	восьми, вісьмом,
Зн.	сім або сімох	вісім або вісьмох
Ор.	сьома, сімома	вісьма, вісьмома
М.	…семи, сімох	…восьми, вісьмох

 

3. Як п’ятьабошістьвідмінюються числівникидев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.

4. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесятвідмінюються за таким зразком:

Н.	п’ятдесят
Р.	п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д.	п’ятдесяти, п’ятдесятьом
Зн.	п’ятдесят або п’ятдесятьох
Ор.	п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М.	...п’ятдесяти, ...п’ятдесятьох

5. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за такими зразками:

Н.	двісті	п’ятсот
Р.	двохсот	п’ятисот
Д.	двомстам	п’ятистам
Зн.	двісті	п’ятсот
Ор.	двомастами	п’ятьмастами, п’ятьомастами
М.	...двохстах	...п’ятистах

 

6. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч шестисот п’ятдесяти дев’яти (карбованців).

7. Числівники сорок, дев’яносто, стов родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживаються з закінченням-а:сорока, дев’яноста, ста.

8. Збірні числівники двоє, обоє, троєв непрямих відмінках мають форми віддва, оба(давня форма),три: двох, двом..., обох, обом..., трьох, трьом...

9. Збірний числівник обидва (обидві)має в непрямих відмінках такі форми:обох, обом, обома, на обох.

10. Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеров непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників:чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом..., шістьох, шістьом... і т. д.

11. Числівники тисяча, мільйон, мільярдвідмінюються як іменники.

12. Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесятвідмінюємо як числівникп’ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма й кількадесятьома.