
- •§ 1. Ненаголошений о 10
- •Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 5. Я, ю, є
- •§ 6. Апостроф
- •§ 7. Йо, ьо
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •-Чн-, -шн-
- •Спрощення груп приголосних § 19. -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л-
- •-3(К)н-, -с(к)н-
- •-С(л)н-
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •-Енн(ий), -анн(ий)
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів § 21. З- (із-, зі-)
- •Без-, роз-, через- та ін.
- •Пре-, при-, прі-
- •Правопис суфіксів
- •-Ен(я) [-єн(я)]
- •-Івк(а) [-ївк(а)], -овк(а)
- •-Анн(ий), -енн(ий), -ан(ий), -ен(ий)
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •Дієслівні суфікси § 24. -ува- (-юва-), -ова-
- •-Овува-
- •-Ір- (-ир-)
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник § 44. Поділ на відміни
- •§ 45. Поділ на групи
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Мішана група
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків і відміна § 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •II відміна а. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •Iiі відміна § 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •IV відміна § 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Тверда група
- •М’яка група
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники
- •§ 74. Зворотний Займенник Відмінювання зворотного займенника
- •§ 75. Присвійні займенники Відмінювання присвійних займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати,їсти, вісти (відповістИй под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні § 86. L
- •§ 87. G, h
- •§ 88. F, Ph, Th
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних § 90. J
- •§ 91. Е, o, eu
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 93. Ь
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
Б. Множина § 54. Називний відмінок
У називному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
1. Закінчення -имають усі іменники чол. роду твердої групи:батьки, береги, городи, директори, заводи, класи, ліси, піонери, робітники, тати, футляри, аледрузі.
Примітка.Іменники чол. роду із суфіксами-анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають-ин (-їн):болгари, громадяни, кияни, львів’яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни), але: грузини, осетини, русини.
2. Закінчення -і(після голосного та апострофа-ї) мають іменники чол. роду м’якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду:велетні, герої, ковалі, краї, купці, лікарі, пролетарі, секретарі, солов’ї, теслярі, школярі; ножі, слухачі, товариші; очі, плечі, уші (частіше вуха).
3. Закінчення -а(у твердій і мішаній групах),-я(у м’якій групі) мають усі іменники середн. роду:дена(віддно),міста, пера, стремена; прізвища, явища; знання, моря, обличчя, піддашшя, поля, прислів’я, роздоріжжя.
Кілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини паралельні закінчення -ита-а:вуси — вуса, ґрунти — ґрунта (збірне), рукави — рукава, хліби — хліба (збірне), але тількивівсай тількитати (від тато).
§ 55. Родовий відмінок
У родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей.
1. Закінчення -ів(після голосного та апострофа-їв) мають іменники чол. роду та іменники середн. роду на-е, -я:батьків, берегів, вольтів, героїв, друзів, дощів, країв, метрів, омів, підписів, робітників, солдатів, солов’їв, степів, товаришів, школярів; верхів’їв, відкриттів, життів, міжгір’їв, морів, нагір’їв, подвір’їв, полів, покриттів, почуттів, прислів’їв.
Примітка.Деякі іменники чол. роду мають і нульове закінчення (основу):ватів (ват), кіловатів (кіловат), татів (тат), чобіт, а також після числівників:сім днів(ідень),сто раз(іразів), аледнів сім,разів сто;сім чоловік, тобто «сім осіб», алесім чоловіків— «сім осіб чоловічої статі», чоловік із двісті, а також ті іменники, що втрачають у множині суфікс-ин, -їн: болгар, громадян, селян, татар, але:грузинів, осетинів.
2. Нульове закінчення мають усі іменники середн. роду на -о, -ета більшість на-я(переважно з попереднім м’яким подовженим приголоснимн):бажань, боліт, вагань, верховіть, весіль, відер, вікон, доліт, завдань, засідань, знань, кіл, кілець, коліс, місць, озер, облич, пальт, питань, піддаш, полотен, посилань, прізвищ, роздоріж, серць (і сердець), сіл, слів, сприйнять, хутер, яєць, але: морів, полів (рідше піль).
Примітка.При збігові двох приголосних у кінці основи при нульовому закінченні часто з’являється вставнийоабое:вікон, повісом, сукон; болітець, відер, віконець, гасел, ден (від дно), кілець, озерець, пірець, ребер.
3. Закінчення -еймають деякі іменники чол. роду:гостей, грошей, конейі середн. роду:очей,плечей(іпліч), зрідкаушей(перев.вух).
§ 56. Давальний відмінок
У давальному відмінку множини другої відміни іменники чол. та середн. роду мають закінчення -ам(у твердій і мішаній групах) і-ям(у м’якій групі):батькам, робітникам, слухачам, товаришам, тракторам, колінам, містам, прізвищам, селам; краям, пролетарям, шахтарям; також друзям, місцям, морям, обличчям, питанням, роздоріжжям, узвишшям.