- •Зміст лекції
- •Радіонуклідні дослідження “in vivo”
- •Динамічні дослідження
- •Статичні дослідження
- •2. Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи Радіокардіографія
- •В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:
- •Кількісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)
- •Радіонуклідні дослідження дихальної системи в клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень
- •Радіопульмонографія
- •Якісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
- •Радіоенцефалографія
- •Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
- •4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту
- •До бужування Після бужування
- •Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:
- •Радіогепатографія
- •Сканування печінки та жовчного міхура
- •Гепатобілісцинтиграфія
- •Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
- •Норма (вогнищеве ураження печінки)
- •Підшлункова залоза
- •Панкреатосцинтиграфія
- •6. Радіонуклідні дослідження нирок радіоренографія
- •Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.
- •Якісна інтерпретація
- •Типи ренограм :
- •Кількісна інтерпретація
- •Сканування і нефросцинтиграфія
- •Динамічна реносцинтиграфія
- •Радіонуклідні дослідження кісткової системи в клінічній практиці для дослідження кісткової системи використовують методику остеосцинтиграфії. Остеосцинтиграфія
- •8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози
- •Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
- •Рнд наднирників
- •Виділяють дві групи:
Сканування печінки та жовчного міхура
Показання: визначення секреторно-екскреторної функції печінки, прохідності жовчних шляхів, накопичувальної та скорочувальної функції жовчного міхура, основних топографо-анатомічних параметрів.
РФП:
1. БР -131I - 3 МБк в/в. Сканування починають через 30 хвилин після введення.
ХІДА - 99mТс - 0,5 МБк/кг. Сканування починають через 10 - 15 хвилин після введення.
Апаратура: сканери.
Принцип методики: при аналізі сканограми визначають топографію, форму, розміри печінки, накопичення та розподілення РФП.
Методика дослідження: дослідження проводиться вранці натщесерце в положенні лежачи на спині. На сканограмі визначається ділянка збільшеної фіксації РФП, яка відповідає жовчному міхуру. Оцінюють його топографію, форму і розміри. При максимальному накопиченні РФП в жовчному міхурі хворому дають жовчогінний сніданок (2 сирих яєчних жовтки) і через 30 хвилин проводять сканування ділянки жовчного міхура. Скоротливу здатність жовчного міхура визначають шляхом розрахунку площин жовчного міхура до і після жовчогінного сніданку.
Гепатобілісцинтиграфія
Показання: ця методика показана при всіх порушеннях функціонування жовчовидільної системи, холестазі різного генезу, дискінезіях, аномаліях розвитку і др. Одночасно цей метод дозволяє отримати уяву про дезінтоксикаційну функцію печінки.
РФП: БРР-131I – в даний час застосовується рідко. ХІДА - 99mTc - дослідження триває 60-90 хвилин - 1 кадр/хвилину (60-90 кадрів).
Апаратура: гамма-камера.
П
ринцип
методики: визначаються
візуальні ознаки та кількісні показники
зміни рівня радіоактивності над “зонами
цікавості”: ділянкою серця, печінки,
жовчного міхура та кишківника.
Рис. 4.11. гепатобілісцинтиграфія з 99мТс - ХІДА.
Методика дослідження: одразу після в/в введення ХІДА - 99mTc активністю 1 МБк/кг починає візуалізуватися печінка, на 10-12 хвилині з’являються жовчні протоки, а на 13-16 хвилині – жовчний міхур. Максимальна радіоактивність печінки відмічається на 8-15 хвилині. Т1/2 -19-30 хвилин. По мірі виведення РФП з жовчю радіоактивність печінки знижується на 50% за 30 хвилин, а над жовчним міхуром зростає. Тмах. жовчного міхура - 25-40 хвилин. Після надання жовчогінного сніданку на 30 хвилині спорожнення жовчного міхура прискорюється і починає реєструватися радіоактивність над кишками. Через 30 хвилин повинен скоротитися на 35-55%. Якщо жовчний міхур не візуалізується впродовж 2 годин – це відключений жовчний міхур. Вибравши на сцинтиграмах “зони інтересу” будуються комп’ютерні криві, які відображають проходження РФП по системі печінка жовчні протоки - жовчний міхур - кишки.
Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
Показання: Всі гепатити, що переходять в цироз. Для визначення стадії переходу в цироз).
Цирози (портальний).
Пухлини (первинні і вторинні) злоякісні. Метастази заміщають клітини і не накопичують РФП, при цьому спостерігається “картина отвору”, “дефект накопичення”.
РФП: 198Au - колоїдний розчин – застосовується рідко;
99mТс - колоїд.
Апаратура: гама-камера з компютерною обробкою або сканер.
Принцип методики: колоїдні частки довгий час затримуються в системі мононуклеарних фагоцитів печінки і в інших органах РЕС, в результаті чого можна досліджувати стан всіх органів РЕС, проводити повторне досліджування в різних режимах та проекціях.
Методика дослідження: дослідження розпочинають через 20-30 хвилин після в/в введення РФП активністю 74 МБк, підготовка хворих не потребується. Дослідження на сканері здійснюється в положенні пацієнта на спині. При роботі на гамма-камері виконують поліпозиційні дослідження або в положенні "стоячи" зі сторони живота, правого боку і спини, або в положенні "лежачи" в тих же 3-х позиціях. Метод дозволяє вивчити:
- положення органу і взаєморозташування з іншими органами;
- анатомічні особливості органу (розмір, форма, контури);
- характер ураження (дифузний, вогнищевий);
- важкість ураження і виявити синдром портальної гіпертензії (гострий і хронічний гепатит, цироз та інш.);
розповсюдженість вогнищевого ураження.
