
- •Зміст лекції
- •Радіонуклідні дослідження “in vivo”
- •Динамічні дослідження
- •Статичні дослідження
- •2. Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи Радіокардіографія
- •В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:
- •Радіонуклідні дослідження дихальної системи в клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень
- •Радіопульмонографія
- •Якісна інтерпретація радіоспірограми
- •Кількісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)
- •Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
- •Радіоенцефалографія
- •Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
- •Кількісна інтерпретація радіоенцефалограм
- •Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:
- •Радіогепатографія
- •Сканування печінки та жовчного міхура
- •Гепатобілісцинтиграфія
- •Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
- •Норма (вогнищеве ураження печінки)
- •Підшлункова залоза
- •Панкреатосцинтиграфія
- •6. Радіонуклідні дослідження нирок радіоренографія
- •Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.
- •Якісна інтерпретація
- •Типи ренограм :
- •Кількісна інтерпретація
- •Сканування і нефросцинтиграфія
- •Динамічна реносцинтиграфія
- •Радіонуклідні дослідження кісткової системи в клінічній практиці для дослідження кісткової системи використовують методику остеосцинтиграфії. Остеосцинтиграфія
- •8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози
- •Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
- •Рнд наднирників
- •Виділяють дві групи:
Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
Показання: визначення анатомо-топографічних особливостей щитовидної залози (форми, розмірів, контурів); виявлення ектопично розташованих елементів тиреоїдної паренхіми (сублінгвальне, загрудинне та інш.); вивчення взаємозв’язку її з оточуючими тканинами; визначення наявності вузлів і їх диференціація; діагностика злоякісних пухлин і ступеню їх розповсюдження (наявність метастазів); динамічне спостереження за патологічним процесом і ефективністю проводимої терапії; своєчасне виявлення рецидиву зобу після лікування.
РФП: йодид натрію (131J) або 99мТс-пертехнетат.
Апаратура: сканер або гама-камера з спеціальним коліматором типа “Пінхол”, при його відсутності - паралельний коліматор.
Принцип методики: базується на реєстрації -випромінення тиреотропних РФП у вигляді штрихового або цифрового построкового зображення при скануванні або сцинтиграфічного - на гамма-камері. Щільність штриховки і сцинтиляційних спалахів знаходиться в прямій залежності від ступеня накопичення РФП.
Методика дослідження: дослідження з 131J в теперішній час проводиться пацієнтам з підозрою на рак щитовидної залози, прооперованим з приводу цього захворювання з метою виявлення рецидивів і метастазів. При блокаді щитовидної залози сканування поводять з 99мТс-пертехнетатом. Сканування з 131J проводять через добу після прийому per os РФП активністю 1МБк. З 99мТс-пертехнетатом сканування проводять в інтервалі 30-60 хвилин після внутрішньовенного введення РФП активністю 30-40 МБк.
Рис. 4.16. сканограма і сцинтиграма щитоподібної залози
Для виявлення метастазів в післяопераційному періоді, дослідження проводиться після перорального прийому 75-200 МБк Na131I
Рнд наднирників
Показання: диференційна діагностика хвороби Іценко-Кушинга, кортикостероми, гіперальдостеронізму, виявлення залишкової функціонуючої тканини, метастазів злоякісних пухлин наднирників в оточуючі органи та тканини.
РФП: 19-йодхолестерол, мічений 131I.
Апаратура: сканери або гамма-камера.
Принцип методики: після в/в введення РФП розподіляється в кишках, печінці, однак вибіркове накопичення його здійснюється лише в корі наднирників, що дозволяє отримати зображення цього органу.
Гіперплазія
обох Гіперплазія
лівого
наднирників
наднирника
Рис. 4.17. Супрареносцинтиграми з 131I-холестеролом
Методика дослідження: дослідження проводять в положенні хворого лежачи на животі. РФП вводять в/в активністю 37 МБк. Оптимальний час отримання зображення 7-8 доба після введення РФП. Зображення наднирників поділяються на 6 типів:
Зображення невеликих розмірів, накопичення РФП середнє.
Двостороннє збільшення зображення, накопичення РФП рівномірне інтенсивне.
Збільшення розмірів одного з наднирників, при наявності зображення другого.
Збільшення розмірів одного з наднирників, при відсутності зображення іншого.
Ділянки накопичення РФП після операції.
Ділянки накопичення РФП в місцях локалізації метастазів злоякісних пухлин наднирників.
РНД пухлинних уражень лімфатичних вузлів