
- •Міністерство охорони здоров’я
- •Урочиста клятва студента-першокурсника
- •1. Загальні відомості про одеський національний медичний університет
- •2. Керівництво навчальним процесом
- •3. Організація навчального процесу
- •3.1. Основні положення сучасної організації навчального процесу в медвузах України та онМедУ
- •3.2. Методологія проведення занять
- •3.3. Навчальний план підготовки фахівців
- •3.4. Контроль знань студентів
- •3.5. Робочий навчальний план для студентів 1-го курсу медичних факультетів
- •3.6. Графік навчального процесу 1 курсу
- •3.7. Розклад навчального процесу
- •3.8. Кафедри університету, які забезпечують засвоєння навчальних дисциплін 1-го курсу
- •4. Університетська бібліотека
- •5. Права та обов'язки студентів, правила внутрішнього розпорядку в університеті
- •6. Стипендіальне забезпечення студентів
- •7. Особливості відрахування, поновлення, переведення та переривання навчання студентів 1-го курсу
3.3. Навчальний план підготовки фахівців
Відповідно до наказу МОЗ України від 22.03.2004 р. № 148 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти» проведено порівняльний аналіз системи медичної та фармацевтичної освіти України з Європейською системою. На цій основі та основі Галузевих стандартів вищої освіти України створено навчальний план підготовки фахівців за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа» у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації України для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» з кваліфікацією «лікар» (наказ МОЗ України від 19.10.2009 р. № 749 зі змінами від 08.07.2010 р. № 539).
Навчальний план структурований у кредитах ЕСТS, що дає можливість визнання навчальних досягнень студентів, незалежно від місця навчання. Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну та самостійну, виробничу практику, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок-1» і «Крок-2», практично-орієнтованого державного іспиту.
Навчальний план складено з розрахунку 6 років навчання або 360 кредитів ECTS. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ECTS), 1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Студенти проходять виробничу практику на 2-5 курсах загальним обсягом 21 кредит, з них 12 кредитів понад 60 кредитів на рік.
Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.
3.4. Контроль знань студентів
Контроль знань студентів здійснюється при оцінюванні поточної навчальної діяльності (поточна успішність) і підсумкових формах контролю.
Навчальні дисципліни можуть мати одну з форм підсумкового контролю знань: модульний контроль (МК); диференційний залік або залік.
Для удосконалення критеріїв оцінювання студентів розрахунок балів для всіх навчальних дисциплін проводиться із розрахунку 200 балів максимально:
– для дисциплін, що завершуються МК: 120 балів за поточну успішність і 80 балів за МК;
– для дисциплін, що завершуються диференційним заліком: 180 балів за поточну успішність і 20 балів (за бажанням студента) на останньому занятті;
– для дисциплін, що завершуються заліком: 200 балів за поточну успішність.
Оцінювання поточної навчальної діяльності. Кожна тема, передбачена робочою програмою дисципліни, має бути оцінена. Якщо вивчення теми передбачає більш ніж одне практичне заняття, оцінка за тему може виставлятися як середньоарифметичне за кожне практичне заняття.
Обов’язковим елементом щоденного контролю знань студентів є усна відповідь, яка може бути у вигляді опитування з теми заняття, розв’язання ситуаційної задачі, обґрунтування діагнозу, диференційній діагностиці, тощо.
При оцінюванні поточної успішності студентів письмовий тестовий контроль розглядається лише як один з елементів контролю знань і виконує роль тільки самоперевірки студентом власних знань і умінь. Банк тестових завдань надається студентам на початку вивчення дисципліни. Для об'єктивізації визначення рівня знань студентів тестові завдання не містять відповідей.
Самостійна робота, яка передбачена у темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Консультації з тематики самостійної роботи проводяться на кафедрах у дні відпрацювань.
При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у ОНМедУ критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни, при цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.
Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі. Наприклад, так:
«2» - 0;
«3» - 1;
«4» - 2;
«5» - 3.
Незадовільні оцінки завжди конвертуються в «0» балів.
Усі теми однієї дисципліни (модулю) при конвертації рівнозначні.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів (не більш ніж 12) для добре встигаючих студентів за виконання індивідуальної навчальної діяльності (види робіт і критерії їх оцінювання мають бути описані в робочій програмі). Бали за індивідуальну навчальну діяльність нараховують студенту тільки за умов успішного та своєчасного виконання завдань.
Мінімальна кількість балів, яку може отримати студент вираховується шляхом помноження кількості балів, що відповідають оцінці «3» на кількість тем дисципліни (модулю).
Перескладання незадовільних оцінок. Студент має право перескладання поточних незадовільних оцінок (“0” балів) тільки з метою досягнення мінімальної кількості балів. Перескладання поточних незадовільних оцінок або позитивних для підвищення рейтингу студента забороняється.
Поточні незадовільні оцінки перескладаються студентом своєму викладачеві або завучу кафедри в індивідуальному порядку із записом в журналі відпрацювань.
У разі наявності невідпрацьованих незадовільних оцінок за поточну успішність, студент отримає залік і диференційний залік або допускається до МК, якщо він одержав мінімально необхідну кількість балів за поточну успішність (компенсував нестачу балів відмінними та добрими оцінками з інших тем дисципліни).
Відпрацювання пропущених занять. Причина пропуску занять за визначенням деканату може вважатися поважною (хвороба, чергування, участь у вузівський заходах спортивно-масового характеру, відрядження на олімпіади або наукові студентські конференції) та неповажною.
Студенти зобов’язані відпрацювати пропущені заняття протягом 2-х тижнів з моменту пропуску. Згідно наказу по університету від 09.09.2011 р. № 376-о відпрацювання практичних (семінарських) занять з клінічних та медико-біологічних дисциплін, пропущених без поважних причин і не відпрацьованих протягом наступних 2-х тижнів, здійснюється студентами за дозволом декану факультету на платній основі; на кафедрах суспільних наук, філософії, іноземних мов – безкоштовно. Пільгові категорії студентів відпрацьовують пропущені заняття за дозволом декану факультету безкоштовно.
Студенти, які пропустили заняття з поважної причини (підтвердженої документально), можуть їх відпрацювати за індивідуальним графіком, складеним кафедрою і затвердженим деканом факультету. Видача індивідуального графіку з приводу хвороби здійснюється тільки за пред'явленням в деканат протягом 3 днів з моменту виходу студента на заняття медичної довідки про хворобу встановленого зразку (форма первинної облікової документації № 095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації …», затвердженої наказом МОЗ України 14.02.2012 р. № 110), засвідченої у медичному пункті університету.
Для відпрацювання студентами пропущених лекцій і незадовільних оцінок дозвіл декана факультету не потрібний.
Студенти, які мають академічну заборгованість, відвідують поточні заняття також без додаткового дозволу декану.
Пропущені заняття відпрацьовуються студентом черговому викладачеві відповідно графіку відпрацювань по кафедрі: протягом семестру – двічі на тиждень (у робочій день та суботу – день відробок і консультацій), за 2 тижня до кінця семестру – щоденно (якщо не пройшов двохтижневий термін з дня пропуску заняття). В робочій день відпрацьовується не більш 1-ї теми, в суботу – не більше 2-х.
Оцінювання підсумкових контролів знань. Залік і диференційний залік виставляється автоматично на останньому занятті з дисципліни студентам, які не мають пропусків аудиторних занять (відпрацювали усі пропуски) і при вивченні дисципліни одержали кількість балів за поточну успішність не менш, ніж мінімально передбачено робочою програмою.
Для дисциплін з формою підсумкового контролю – диференційний залік, оцінювання студента на останньому занятті проводиться шляхом усного опитування, від якої студент має право відмовиться, якщо він задоволений кількістю балів, яку отримав за поточну успішність (у такому разі він отримає 0 балів за останнє заняття). Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг за рахунок балів останнього заняття, він додатково до суми балів за поточну успішність може отримати за результатами співбесіди від 0 до 20 балів («2» – 0 балів; «3» – 7 балів; «4» – 14 балів; «5» – 20 балів). Оцінка останнього заняття не перескладається. Останнє заняття проводить завідувач кафедри, професор або завуч кафедри.
Модульний контроль проводиться для студентів, які навчаються за стрічковим розкладом занять (1-3 курси), під час модульних сесій наприкінці осіннього та весняного семестрів, а за модульно-цикловим розкладом занять (4-6 курси) – на останньому занятті з дисципліни (модулю). До МК допускаються лише студенти, які не мають пропусків аудиторних занять (відпрацювали усі пропуски) і при вивченні дисципліни (модуля) одержали кількість балів не менш, ніж мінімально передбачено робочою програмою.
МК проводиться у вигляді усної відповіді студента з можливим використанням письмових елементів оцінювання (за рішенням кафедри). Застосування тестових завдань під час МК забороняється. МК проводить завідувач, завуч або професор кафедри. Максимальна кількість балів, яку студент може одержати на МК — 80. МК вважається складеним, якщо студент одержав не менш ніж 50 балів.
Студент має право поліпшити оцінку з дисципліни шляхом перескладання будь-якого підсумкового контролю з дозволу керівництва університету. За весь період навчання в університеті дозволяється перескладати не більш трьох різних дисциплін.
Оцінка успішності ЕСТS, її конвертація у традиційну чотирьохбальну шкалу. Бали з дисциплін, що закінчуються МК і диференційним заліком підлягають ранжуванню в традиційну оцінку і враховуються при призначенні стипендії студенту за підсумками семестру.
Оцінки з дисциплін, що закінчуються МК або диференційним заліком, одержані студентами, які навчаються за однією спеціальністю, ранжуються за шкалою ECTS і конвертуються в традиційну оцінку:
Оцінка ECTS |
Статистичний показник |
Традиційна оцінка |
A |
кращі 10% студентів |
відмінно |
B |
наступні 25% студентів |
добре |
C |
наступні 30% студентів | |
D |
наступні 25% студентів |
задовільно |
E |
решта 10% студентів | |
FX |
не склав модульний контроль |
незадовільно |
F |
не допущений до МК |
Оцінка FX виставляється студентам, які були допущені до МК, але не склали (студент одержав на МК менш ніж 50 балів).
Оцінка F виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття дисципліни (модулю) або відпрацювали усі пропуски, але не набрали мінімально необхідну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до МК.
Після закінчення вивчення дисципліни, оцінка з дисципліни (в балах, традиційна оцінка і традиційна оцінка, конвертована в оцінку ECTS), заносяться до окремої таблиці в кінці журналу та індивідуального навчального плану студента.
Оцінювання успішності студента за підсумками семестру та порядок ліквідації академічної заборгованості. Для успішного закінчення семестру студент:
повинен виконати всі вимоги навчального плану і не мати поточної академічної заборгованості з дисциплін, що вивчались протягом семестру,
своєчасно (до останнього дня занять) отримати заліки і диференційні заліки і скласти у період модульної сесії усі МК.
При наявності поточної академічної заборгованості з дисциплін, що закінчуються у семестрі підсумковим контролем (залік, дифзалік, МК), студент не допускається до модульної сесії.
Про допуск студентів до модульної сесії свідчить наявність в їх залікових книжках, індивідуальних навчальних планах підпису декана (заступника декана) і відповідного штампа деканату.
Ліквідація поточної академічної заборгованості у термін модульних сесій і протягом канікул проходить за дозволом декану факультету. У разі не ліквідації академічній заборгованості без поважної причини до початку наступного семестру студент відраховується з університету, як такий, що не виконав вимоги навчального плану.
Якщо студент не склав МК, він має право лише на два перескладання до початку наступного семестру. Перескладання МК дозволяється за наказом ректора університету. Перше перескладання здійснюється завідувачу (завучу) кафедри відповідно графіку, затвердженим проректором з науково-педагогічної роботи. Друге перескладання проводиться у формі співбесіди студента і комісії, у складі завідувача (завуча) кафедри — голова комісії, декана (заступника декана) і викладача кафедри. У випадку не складання студентом тричі МК (складання і два перескладання) він відраховується з університету.
Студентам, які не були допущені до складання МК (без поважної причини), але пізніше відпрацювали усі пропущені заняття з дисципліни і одержали кількість балів, не меншу за мінімальну, або не з’явились на складання МК (без поважної причини), надається можливість 2-х перескладань МК.
Для студентів, які навчаються за модульно-цикловою системою, ліквідація поточної академічної заборгованості студентами здійснюється протягом наступних 2-х тижнів після МК. Обидва перескладання здійснюється після закінчення семестру.