4. Форми контролю
Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)
Оцінка з дисципліни визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння ним окремих модулів відповідно до Положення про рейтингову систему оцінки навчальної діяльності студентів ВМ(Ф)НЗ України.
При проведенні усіх видів контролю (на кожному занятті; на підсумкових заняттях зі змістових модулів; на підсумкових заняттях з модулів) рекомендується застосовувати об’єктивні методи оцінки рівня володіння практичними навичками та теоретичними знаннями, віддаючи перевагу стандартизованим засобам діагностики.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів викладена у робочій навчальній програмі з дисципліни
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно), „4”(добре), „3”(задовільно), „2”(незадовільно).
Оцінку „5” (відмінно)- виставляють студенту, який глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.
Оцінку „4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.
Оцінку „3” (задовільно)- 2 виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.
Оцінку „2” (незадовільно)- виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):
Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Оцінювання самостійної роботи:
Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.
Підсумковий модульний контроль:
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.
Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.
Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю, кореляційний аналіз проводиться за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:
де s – різниця між рангами кожного варіанта за двома кореляційними ознаками; n – число ранжованих ознак одного статистичного ряда.
Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
-
Оцінка ЕСТS
Статистичний показник
А
Найкращі 10% студентів
В
Наступні 25% студентів
С
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
E
Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, які нараховані студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
-
Оцінка ЕСТS
Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А
“5”
В, С
“4”
D, E
“3”
FX, F
“2”
Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим навчальною частиною.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Орієнтовна структура підсумкового модульного контролю з дисципліни
|
№ п/п |
Форми контролю викладачем |
Місце контролю |
|
1 |
Відповідь на три „ключові питання” /по одному питанню з кожного модулю/. |
комп’ютерний клас |
|
2 |
Розв’язання трьох тестів /по одному тесту з кожного модулю/. |
комп’ютерний клас |
|
3 |
Розв’язання трьох ситуаційних задач /по одній задачі з кожного модулю/, одна з яких по невідкладним станам. |
комп’ютерний клас |
|
4 |
Огляд конкретного хворого: Збирання скарг, анамнезу захворювання та їх оцінка. Огляд пацієнта, збирання інформації про загальний стан пацієнта та його аналіз.
|
палата |
|
5 |
Виконання мінімум чотирьох медичних маніпуляцій на муляжах, вказаних в кожному модулі. |
перев’язочна, маніпуляцій ний кабінет, муляжний кабінет |
Примітка:
Неправильна відповідь на ключові питання, неправильне розв’язання тестів, ситуаційних задач є підставою до незадовільної оцінки.
Ключові питання – сучасна класифікація, особливості клініки, диференційна діагностика, лікувальна тактика на етапах госпіталізації /на дому, поліклініці, кареті швидкої допомоги/, ускладнення захворювання.
Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна; та визначення коефіцієнту кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю за формулою.
5. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Я.С.Березницький, М.П.Захараш, В.Г.Мішалов, В.О.Шидловський Хірургія, Том І 2006 , Підручник 49,14 Д.А.
Я.С.Березницький, М.П.Захараш, В.Г.Мішалов Хірургія, Том ІІ 2007 , Підручник , 628 с.
Лекції з госпітальної хірургії в 3 томах. За редакцією професора В.Г. Мішалова. “Асканія”, Київ, 2008.
„Хірургія” , Підручник М.П. // Захараш, О.І.Пойда, М.Д.Кучер.-К.:Медицина, 2006.-656с.
Хірургічні хвороби: Підручник/За ред.проф.П.Г.Кондратенка.-Х.:Факт,2006.-816с.
Іващенко В.В. Шпитальна хірургія (вибрані лекції) Донецьк, 2001– 477 С.
Невідкладна хірургія за ред. Ковальчука Л.Я.-Тернопіль:Укрмедкнига, -2000, 288 С.
Радзіховський А.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини. Київ. “Фенікс”, 2002. – 319 С.
Факультетська хірургія. Лекції. ОДМУ, -2005, 300 С.
Методичне забезпечення робочої пограми
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ за темою: „ Гострий апендицит”
1. Які 3 ознаки мають найбільш важливе значення в діагностиці гострого апендициту?
А. Лейкоцитоз крові та зсув лейкоцитарної формули вліво.
В. Біль при пальпації в правій здухвинній ділянці.
С. Біль при тракції за шийку матки при вагінальному дослідженні.
Д. Симптом кашльового поштовху.
Е. Дефанс в правій здухвинній ділянці.
(А,В,Е)
2. Визначити 4 допоміжних методи, які можна використати для підтвердження діагнозу гострого апендициту.
А. Клінічний аналіз крові.
В. Лапароскопія.
С. Аналіз кала на скриту кров.
Д. Ректальне та вагінальне дослідження.
Е. Ультразвукове дослідження.
(А,В,Д,Е)
3. Які 4 ускладнення гострого апендициту можуть спостерігатись в післяопераційному періоді:
А. Піддіафрагмальний, тазовий або міжкишковий абсцес.
В. Розповсюджений або місцевий перитоніт.
С. Пілефлебіт.
Д. Абсцес кукси червоподібного відростка.
Е. Гострий холецистит.
(А,В,С,Д)
4. Вкажіть 3 маніпуляції, які слід виконати перед апендектомією при гострому апендициті.
А. Ввести знеболююче.
В. Промити шлунок.
С. Ввести спазмолітики.
Д. Побрити живіт.
Е. Зробити клізму.
(А,В,Д)
5. Які 3 цілі переслідує ректальне дослідження при гострому апендициті?
А. Виключення патології і нависання товстої кишки
В. Виключення патології сечового міхура.
С. Виявлення ознак „низького” розташування червоподібного відростка.
Д. Виявлення симптому Грекова.
(А,С,Д)
6. Вибрати три дослідження необхідні для диференційної діагностики гострого апендициту та ниркової коліки.
А. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.
В. УЗ-дослідження органів черевної порожнини та сечовидільної системи.
С. Екскреторна урографія.
Д. Загальний клінічний аналіз крові та сечі.
Е. Хромоцистоскопія.
(В,С,Д)
7. Визначити тактику хірурга під час операції з приводу гострого апендициту при відсутності деструктивних змін в червоподібному відростку.
А. Необхідно дренувати черевну порожнину.
В. Необхідно провести ревізію термінального відділу здухвинної кишки.
С. Провести ревізію у жінок матки та придатків.
Д. Апендектомія не виконується при відсутності зовнішніх змін в червоподібному відростку.
Е. Виключити хворобу Крона.
(В,С,Е)
8. Під час операції з приводу гострого апендициту, хірург встановив незначні зміни в червоподібному відростку і виконав апендектомію. При подальшій ревізії виявив розрив правої маткової труби (позаматкова вагітність), в зв'язку з чим довелось виконати видалення правої маткової труби. Які дві тактичні помилки допустив хірург?
А. Невиправдано виконав апендектомію.
В. Перед виконанням операції апендектомії не виконав ревізію матки з придатками.
С. Операцію необхідно було закінчити дренуванням черевної порожнини.
(А,В)
9. Через 9 діб після операції з приводу перфоративного апендициту у хворого 53 років виявлено підйом температури тіла по вечорам, лихоманка, біль у правій половині грудної клітки. Якими трьома ускладненнями може бути обумовлена ця клінічна картина?
А. Правобічна плевропневмонія.
В. Абсцес правої легені.
С. Піддіафрагмальний абсцес.
Д.Флегмона заочеревинного простору.
(А,В,С)
10. У хворого 20 років на 7-й день після операції апендектомії діагностовано тазовий абсцес, який було виявлено при ректальному досліджені. Ознаки перитоніту відсутні. В чому полягає правильна тактика?
А. Активна дезінтоксикаційна та протизапальна терапія.
В. Лапаротомія, ревізія черевної порожнини та дренування абсцесу.
С. Розкриття абсцесу через пряму кишку.
Д. Промивання прямої кишки розчином антибіотиків.
(С)
11. Які два заходи необхідні у передопераційному періоді при гострому апендициті у вагітних?
А. Введення наркотичних засобів.
В. Очисна клізма.
С. Провести пологи.
Д. Необхідно ввести магнезію, прогестерон, віт. Е.
(А,Д)
12. Вкажіть три причини виникнення тазового абсцесу при гострому апендициті?
А.Тазове розміщення червоподібного відростка.
В. Недостатнє осушення черевної порожнини.
С. Ретроцекальне розміщення червоподібного відростка.
Д. Поганий гемостаз під час апендектомії.
(А,В,Д)
13. На операції з приводу гострого апендициту хірург виявив в черевній порожнині запальний конгломерат, що складається з сліпої кишки , сальника і петель тонкої кишки, в якій був втягнутий деструктивно змінений червоподібний відросток. Які можливі методи закінчення операції?
А. Виділити червоподібний відросток , і провести апендектомію, дренування черевної порожнини.
В. Провести резекцію відділів кишківника що складають конгломерат.
С. Провести відмежовуючу тампонаду черевної порожнини.
Д. Накласти епіцистому.
Е. Виконати дренування черевної порожнини з регіонарною лапаростомою.
(А,Е)
14. На 6-й день після апендектомії з приводу гангренозно-перфоративного апендициту у хворого виник парез кишківника, з'явилась лихоманка, болі в правій половині живота, відмічено збільшення печінки та жовтяниця. Яке післяопераційне ускладнення можна запідозрити?
А. Абсцес кукси червоподібного відростка.
В.Гнійний перитоніт.
С. Гостра печінкова недостатність.
Д. Пілефлебіт.
(Д)
15. Ревізію яких органів необхідно проводити під час операції при гострому катаральному апендициті і з якою метою?
А. Термінальний відділ здухвинної кишки для виключення хвороби Крона, дивертикула Меккеля
В. У жінок –матку і придатки для виключення вторинного характеру морфологічних змін у червоподібному відростку.
(А,В)
16. Яких три найбільш важких ускладнення можливі при апендектомії при апендикулярному інфільтраті?
А. Кровотеча.
В. Перфорація кишки.
С. Перитоніт.
(А,В,С)
17. Симптомами гострого апендициту є:
А. Біль в правій здухвинній ділянці.
В. Симптом Ситковского.
С. Симптом Ровзинга.
Д. Симптом Волковича.
Е. Симптом Кримова.
(А,В,С,Д,Е)
18. Симптом м’язового захисту може бути відсутнім при гострому апендициті :
А. У людей похилого віку.
В. У дітей.
С. У вагітних.
Д. У алкоголіків.
Е. У хворих в комі.
F. У всіх перерахованих.
(F)
19. При гострому апендициті у випадку його ретроцекального розміщення можуть бути виражені:
А. Болі в попереку.
В. Симптом Пастернацького.
С. Симптом Образцова.
Д. Лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво.
Е. Симптом Мерфі.
(А,В,Д)
20. При гострому апендициті для хворих похилого віку характерно:
А. Гіперергія.
В. Слабо виражений м’язовий захист.
С. Болі мають розповсюджений характер.
Д. Затримка стільця.
Е. Часте формування апендикулярного інфільтрату.
(В,С,Д)
21. При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.
А. Відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.
В. Слабо виражений м’язовий захист.
С. Зона болючості зміщена вверх і латерально.
Д. Мелена.
Е. Багаторазова блювота.
(А,В,С)
22. Перерахуйте ускладнення після апендектомії.
А. Перитоніт.
В. Пілефлебіт.
С. Остеоміеліт.
Д. Міжкишковий абсцес.
Е. Піддіафрагмальний абсцес.
F. Післяопераційний панкреатит.
(А,В,Д,Е)
23. Який найбільш інформативний метод дослідження Ви виберете для діагностики абсцесу простору Дугласа?
А. Ректороманоскопию
В. Лапароскопію.
С.УЗД.
Д. Перкусію та аускультацію живота.
Е. Рентгеноскопію черевної порожнини.
F. Пальцьове дослідження прямої кишки.
(С, F)
24. Пацієнт звернувся зі скаргами на болі в правій здухвинній ділянці, які з'явились 16 годин назад. Спочатку біль виникла в епігастрії , була одноразова блювота. Через 3-4 години перемістилася в праву здухвинну ділянку. Хворого госпіталізовано з діагнозом гострий апендицит. Який з симптомів гострого апендициту має місце?
А. Симптом Ситковського.
В. Симптом Ровзінга.
С. Симптом Волковича-Кохера.
Д. Симптом Бартомье-Міхельсона.
(С)
25. Пацієнтка звернулася зі скаргами на болі внизу живота, підвищення температури тіла, нудоту. Хворіє другу добу. Об’єктивно: Стан середньої важкості. Пульс-106'уд.Живіт різко болючий в правій здухвинній ділянці і над лобком. Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга, лейкоцитоз -13,2*109 , паличкоядерні-25%, в сечі поодинокі лейкоцити, при УЗД-рідина в нижніх відділах живота, малому тазі. Діагноз при поступленні гострий деструктивний апендицит ускладнений перитонітом. Який оперативний доступ раціонально використати?
А. Нижньо-серединна лапаротомія
В. Косо-перемінний по Волковичу-Дяконову.
С. Серединна лапаротомія.
Д. Вінкельмана-Шпренгеля.
(А)
26. У пацієнта 19 років 4 доби назад з'явились болі в правій половині живота, які спочатку наростали, а до кінця 2-го дня стали поступово зменшуватись, посилюючись при різких рухах та кашлі. Стан задовільний, пульс-84уд'. Язик вологий. В правій здухвинній ділянці відмічається слабовиражене напруження м'язів, пальпується щільне, болюче пухлиноподібне утворення з нерівним контуром і обмеженою рухливістю.
Який найбільш ймовірний діагноз?
А.Апендикулярний абсцес.
В. Пухлина сліпої кишки.
С. Пілефлебіт.
Д. Апендикулярний інфільтрат.
Е. Паранефрит.
(Д)
27. Апендикулярний інфільтрат це:
А.Інфільтрація сліпої кишки з червоподібним відростком.
В. Петлі тонкої кишки з червоподібним відростком.
С. Конгломерат злучених між собою вищеназваних органів і тканин.
Д. Інфільтрат червоподібного відростка.
(С)
28. Дренування черевної порожнини виконується при:
А. Флегмонозному апендициті без випоту.
В. Гангренозному апендициті з випотом
С. Флегмонозному апендициті з серозним випотом
Д. Перфоративному апендициті.
(В,Д)
29. Хвора скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту. Хворіє 2 доби. Об’єктивно: температура тіла 37,8, тахікардія. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці значна болючість та напруга м'язів, позитивні симптоми подразнення очеревини. Лейкоцитоз-10,6*109, паличкоядерні нейтрофіли-8%, аналіз сечі - без патології. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Гострий апендицит.
В. Гостра кишкова непрохідність.
С. Гострий панкреатит.
Д. Гострий холецистит.
Е. Перфоративна виразка шлунку.
(А)
30. Хворий доставлений до приймального покою у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо що 3 дні назад відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді пульс-123уд',АТ 90/70 мм.рт.ст., живіт здутий болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника відсутня. Який попередній діагноз у даного хворого?
А. Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт.
В. Гострий деструктивний апендицит, обмежений перитоніт.
С. Гострий простий апендицит, розповсюджений перитоніт.
Д. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний інфільтрат.
Е. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний абсцес.
(А)
31. Хворий скаржиться на постійні болі в нижніх відділах живота, загальну слабкість. З анамнезу відомо 36 годин тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюдився в надлобкову та ліву здухвинну ділянку. Об’єктивно: живіт напружений, болючий у нижніх відділах, де визначаються позитивні симптоми подразнення очеревини. В інших відділах живіт м'який, безболісній. Перистальтика різко послаблена. Яке ускладнення гострого апендициту у хворого?
А. Розповсюджений перитоніт.
В. Місцевий невідмежований перитоніт.
С. Місцевий відмежований перитоніт.
Д. Апендикулярний інфільтрат.
Е. Апендикулярний абсцес.
(А)
32. Пацієнт скаржиться на болі в правій здухвинній та поперековій ділянці справа, часте та болюче сечовипускання. Хворіє протягом 12 годин, раніше подібних скарг не було. При огляді: живіт приймає участь в акті дихання обмежено, ригідний та болючий в правій здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини негативні. Справа визначається біль при постукуванні у поперековій ділянці. Який метод інструментальної діагностики в даному випадку найбільш доцільно застосовувати для уточнення діагнозу?
А. Ультразвукове дослідження.
В. Доплерографія.
С. ЕКГ.
Д. Рентген шлунку.
Е. Радіоізотопне сканування.
(А)
33. Хворий госпіталізований у важкому стані зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, виражену загальну слабкість. В анамнезі відомо, що 3 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді живіт здутий, болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика різко ослаблена. Встановлено діагноз: Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт. Який об’єм оперативного втручання в даному випадку?
А. Лапаротомія, апендектомія, санація , дренування черевної порожнини, назогастральна інтубація тонкої кишки.
В. Лапаротомія, цекостомія, санація , дренування черевної порожнини.
С. Оперативне втручання не показане.
Д. Лапароскопічна апендектомія, дренування черевної порожнини.
Е. Апендектомія.
(А)
1.
(А,В,Е)
2.
(А,В,Д,Е)
3.
(А,В,С,Д)
4.
(А,В,Д)
5.
(А,С,Д)
6.
(В,С,Д)
7.
(В,С,Е)
8.
(А,В)
9.
(А,В,С)
10.
(С)
11.
(А,Д)
12.
(А,В,Д)
13.
(А,Е)
14.
(Д)
15.
(А,В)
16.
(А,В,С)
17.
(А,В,С,Д,Е)
18.
(F)
19.
(А,В,Д)
20.
(В,С,Д)
21.
(А,В,С)
22.
(А,В,Д,Е)
23.
(С, F)
24.
(С)
25.
(А)
26.
(Д)
27.
(С)
28.
(В,Д)
29
(А)
30.
(А)
31.
(А)
32.
(А)
33.
(А)
Гострий холецистит та його ускладнення.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1 Який симптомокомплекс характерний для гнійного холангіту ?
А. Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга у правому підребер’ї
В. Інтермітуючий характер тахікардії, лихоманки, жовтяниця.
С. Напруження черевних м'язів в епігастрії, діастазурія.
Д. Різка болючість в правому підребер’ї, позитивні симптоми Мюсі, Ортнера.
(В)
2 У хворого 47 років з „гострим животом” хірург запідозрив деструктивний холецистит. Виберіть найбільш інформативні методи дослідження, для постановки точного діагнозу.
А. Оглядова Рентгенографія черевної порожнини.
В. УЗД
С. Клінічний аналіз крові в динаміці.
Д. Лапароскопія.
(В,С,Д)
3 Під час операції з приводу гострого флегмонозно-гангренозного холециститу хірург виявив, наявність конкременту у холедоху та явищ гнійного холангіту. Які найбільш ефективні 2 види дренажів повинні були використані для зовнішнього дренування холедоху ?
А. Вишневського.
В. Спасокукоцького.
С. Через культю міхурового протоку по Піковському.
Д. П-подібний Кера.
(Д)
4 В яких двох ситуаціях при гострому холециститі хірург повинен виконати операцію холецистотомії:
А. При дуже тяжкому стані хворого, внаслідок супутньої патології.
В. При наявності розповсюдженого перитоніту та інфільтрату в гепатодуоденальній зоні.
С. При тяжкому стані, обумовленому перитонітом в старечому віці хворого
(А,С)
5 З якими 4 захворюваннями необхідно диференціювати гострий холецистит?
А. З перфоративною виразкою шлунка та 12-палої кишки
В. З гострим панкреатитом
С. З правобічною плевропневмонією
Д. З гострим апендицитом
Е. З раком шлунка
(А, В, С, Д)
6 Вкажіть 3 клінічних симптома гострого холециститу?
А. Мейо- Робсона
В. Мерфі.
С. Воскресенського.
Д. Мюсі.
Е. Ортнера.
(В,Д,Е)
7 Який з клінічних симптомокомплексів характерний для перфоративного холециститу?
А. Різкий оперизуючий біль в епігастрії, колапс, позитивний симптом Мондора,
лейкоцитоз більше 20 тис., глюкозурія, гіперкальцемія.
В. Виражений біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву лопатку, дефанс черевних м'язів , позитивний симптом Щоткина –Блюмберга у всіх відділах живота.
С. Дуже різка біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву пахвинну ділянку, гематурія.
Д. Раптовий, різкий біль в епігастрії, доскоподібний живіт, відсутність печінкової тупості.
(В)
8 Які анатомічні складові трикутника Кале, який в хірургії жовчних шляхів називають „ключем ”, для операцій на жовчній системі?
А. Загальна жовчна протока.
В. Міхурова протока.
С. Ворітна вена.
Д. Міхурова артерія.
Е. Загальна печінкова артерія.
(А,В,Д)
9 Назвіть три патологічних стани, які можуть розвинутись при закупорці міхурового протока конкрементом:
А. Жовтяниця.
В. Гострий холецистит.
С. Водянка жовчного міхура.
Д. Гнійний холангіт.
(В,С)
10 Назвіть два абсолютних покази до екстреної операції при гострому холециститі.
А. Гангренозний холецистит, ускладнений перфорацією.
В. Деструктивний холецистит, ускладнений розповсюдженим перитонітом.
С Флегмонозний холецистит.
Д. Емпієма жовчного міхура.
(А,В)
11 Назвіть два можливих інтраопераційних ускладнення , які можуть бути при виконанні операції холецитотомії „від шийки” при наявності запального інфільтрату в гепатодуоденальній зоні:
А. Поранення печінки.
В. Поранення ободової кишки.
С. Поранення печінкової артерії.
Д Поранення холедоху.
(С,Д)
12 Назвіть три ускладнення, які найчастіше виникають при міграції конкременту в термінальний відділ холедоха.
А. Перитоніт.
В. Механічна жовтяниця.
С. Гнійний холангіт.
Д. Гострий панкреатит.
(В,С,Д)
13 Назвіть операцію, яку виконують по життєвим показам дуже тяжким хворим при гострому холециститі.
А. Холецистостомія.
В. Холецистектомія.
С. Холедохо-дуоденоанастомоз
(А)
14 Вкажіть ускладнення, які можливі при гострому калькульозному холециститі:
А. Холангіт.
В. Холедохолітіаз.
С. Рубцеві стриктури термінального відділу загальної жовчної протоки і великого дуоденального сосочка.
Д. Гематомезіс.
Е. Мелена.
(А,В)
15 Найбільш інформативні два методи обстеження при гострому холециститі:
А. Комп'ютерна томографія.
В. Оглядова рентгенографія.
С. Ультразвукове дослідження.
Д. Пероральна холецистографія.
Е. Оглядова рентгенографія з пасажем барію.
(А,С)
16 Для гострого деструктивного холециститу характерно:
А. Лейкоцитоз.
В. Лейкопенія.
С. Еозинофілія.
Д. Зсув лейкоцитарної формули вліво.
Е. Зсув лейкоцитарної формули вправо.
(А,Д)
17 Симптом Мюссі-Георгієвського -- це:
А. Різка болючість при постукуванні по правій реберній дузі.
В. Болючість при надавлюванні між ніжками m. Sternocleidomastoideus справа.
С. Болючість при пальпації в проекції жовчного міхура.
Д. Болючість при натискуванні біля пупка.
(В)
18 Хворому з деструктивним холециститом, ускладненим розповсюдженим перитонітом, показано:
А. Відкладена операція.
В. Ухвалення рішення про операцію залежить від віку хворого.
С. Операція при відсутності ефекту від знеболюючої терапії.
Д. Консервативне лікування.
Е. Оперативне втручання за життєвими показами.
(Е)
19 До ускладнень гострого калькульозного холециститу не відноситься:
А. Підпечінковий абсцес.
В. Холангіт.
С. Механічна жовтяниця.
Д. Варикозне розширення вен стравоходу
Е. Перитоніт.
(Д)
20 Нормальні показники білірубіну крові:
А. 8,5-20 мкмоль\л
В. 25,8-32,6 мкмоль\л
С. 22,5- 28,0 мкмоль\л
Д. 40,0-50,0 мкмоль\л
Е. 30,0-36.2 мкмоль\л
(А)
21 Оперативне втручання при гострому калькульозному холециститі показано:
А. Всім хворим в ургентному порядку.
В. При відсутності ефекту від консервативної терапії впродовж 48-72 годин.
С. При появі симптомів перитоніту.
Д. При підвищенні температури до 37,5
(В.С)
22 Морфологічні форми гострого холециститу:
А. Катаральний.
В. Флегмонозний.
С. Геморрагічний.
Д. Гангренозний.
Е. Біліарний.
(А,В,Д)
23 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. Температура тіла 37,8; живіт напружений і болючий у правому підребер’ї. При сонографії конкременти в жовчному міхурі відсутні, стінка міхура 1,5 см, контур подвійний. Холедох-0,6 см у діаметрі, просвіт його гомогенний. Сформулюйте попередній діагноз.
А. Гострий холецистит.
В. Холедохолітіаз, холангіт.
С. Печінкова колька.
Д. Правобічна нижньодольова пневмонія.
Е. Хронічний холецистит.
(А)
24 Хвора 70 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла за 37,8. Жовтяниця з'явилась через день після приступу болю в правому підребер’ї, живіт болючий у правому підребер’ї де пальпується збільшений, болючий жовчний міхур. Сформулюйте попередній діагноз.
А. Холестатичний гепатит.
В. Резидуальний холедохолітіаз.
С. Рак головки підшлункової залози.
Д. Холецистолітіаз.
Е. Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця.
(Е)
25 У хворої після прийому жирної їжі 3 доби тому з'явився сильний біль у правому підребер’ї, який зменшився після прийому баралгіну. Температура тіла 37,7-38,0.
Живіт м'який. У правому підребер’ї пальпується болючий інфільтрат.
Лейкоцитоз 14,5*109, паличкоядерні нейтрофіли-18%.
Про яке захворювання перш за все варто думати?
А. Гострий апендицит.
В. Гострий панкреатит.
С. Перфоративна виразка 12палої кишки.
Д. Гострий холецистит.
Е. Гострий пієлонефрит.
(Д)
26 Вирішуючи питання про невідкладність оперативного втручання при гострому холециститі, на яку клінічну ознаку варто орієнтуватись?
А. Величину жовчного міхура.
В. Вираженість больового синдрому.
С. Температурну реакцію.
Д. Наявність позитивних симптомів Мерфі, Ортнера.
Е. Наявність перитонеальних симптомів.
(Е)
27 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, в правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. Була блювота , що не принесла полегшення. Температура тіла 37,6. Живіт помірно надутий, напружений і болючий в епігастрії і в правому підребер’ї, де пальпується щільне болюче утворення. Симптом Ортнера позитивний. Сформулюйте попередній діагноз.
А. Перфоративна виразка шлунку.
В. Гострий апендицит.
С. Гострий панкреатит.
Д. Гостра кишкова непрохідність.
Е. Гострий холецистит.
(Е)
28 У хворого 50 років, що знаходиться в стаціонарі з приводу гострого калькульозного
холециститу на 2-гу добу після початку захворювання з'явилась жовтяниця. Лабораторно: лейкоцити-12,5*10 9ст, паличкоядерні-7%, сегментоядерні нейтрофіли 64%, загальний білірубін-80 мкмоль/л, прямий- 68 мкмоль/л, непрямий-12 мкмоль/л, кал знебарвлений, сеча темна. АлАт, АсАт в межах норми. Який вид жовтяниці ймовірно розвинувся у хворого?
А. Гемолітична жовтяниця.
В. Механічна жовтяниця.
С. Паренхіматозна жовтяниця.
Д. Жовтяниця обумовлена лептоспірозом.
Е. Токсична жовтяниця.
(В)
29 Симптоми характерні для гострого холециститу:
А. Синдром Курвуаз’є
В. С. Мейо-Робсона.
С. С. Куплена.
Д. Френікус-симптом.
Е. С. Мерфі.
(Е)
30 Ускладнення, характерні для гострого холециститу:
А. Інфаркт міокарда.
В. Перитоніт.
С. Сальпінгоофорит.
Д. Піддіафрагмальний абсцес.
Е. Панкреатит.
(В,Д,Е)
31 Гострий холецистит , частіше виникає у віці:
А. До 10 р.
В. Від 11 до 20 р.
С. Від 21 до 30 р.
Д. Від 31 до 40 р.
Е. Від 41 до 70 р.
(Е)
1
(В)
2
(В,С,Д)
3
(Д)
4
(А,С)
5
(А, В, С, Д)
6
(В,Д,Е)
7
(В)
8
(А,В,Д)
9
(В,С)
10
(А,В)
11
(С,Д)
12
(В,С,Д)
13
(А)
14
(А,В)
15
(А,С)
16
(А,Д)
17
(В)
18
(Е)
19
(Д)
20
(А)
21
(В.С)
22
(А,В,Д)
23
(А)
24
(Е)
25
(Д)
26
(Е)
27
(Е)
28
(В)
29
(Е)
30
(В,Д,Е)
31
(Е)
Гострий панкреатит
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Вказати етіологічні фактори, що найчастіше спричиняють виникнення гострого панкреатиту.
А. Жовчно-кам'яна хвороба та непомірне вживання алкоголю.
В. Інструментальні дослідження жовчних шляхів.
С. Травма підшлункової залози.
D. Пенетруюча виразка 12-палої кишки в підшлункову залозу. Пухлини Фатерового соска та його стриктури.
Е. Атеросклероз абдомінальних судин. Портальна гіпертензія.
(А)
2. Вказати первинний (пусковий) фактор в патогенезі гострого панкреатиту.
А. Токсична дія цитокінів та оксиду азоту.
В. Активація калікреїн-кінінової системи.
С.Активація ферментів підшлункової залози.
D. Алергічний набряк стінок судин підшлункової залози.
Е. Агрегація формених елементів крові.
(А)
3. До яких порушень гомеостазу призводить дія патогенетичних факторів гострого панкреатиту?
А. Системних уражень у вигляді гіперкоагуляції, активації кінінів, ферментів, розладу мікроциркуляції, катаболізму.
В. Гіпокоагуляції.
С. Гіперосмолярності плазми крові.
D. Зменшення онкотичного тиску крові.
Е. Метаболічного алкалозу. (А)
4. Що є наслідком патогенетичних процесів та важких метаболічних порушень при гострому панкреатиті?
А. Синдром поліорганної недостатності (дисфункції).
В. Синдром портальної гіпертензії.
С. Пневмонія.
D. Перитоніт.
Е. Ретроперитоніт.
(А)
5. Які фактори спричиняють зростання панкреатичної токсемії?
А. Відсутність в організмі людини захистних механізмів цитокінової, ферментної, калікреїн-кінінової, оксид азотної активації.
В. Зростання лейкоцитозу та підвищення температури тіла.
С. Гіперкоагуляція.
D. Тахіпное.
Е. Метаболічний алкалоз.
(А)
6. Чим зумовлені морфологічні зміни в підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині?
А. Деструкцією мембранних структур, виходом секреторного матеріалу за межі центроацинарного протоку, передчасною активацією ферментів підшлункової залози.
В. Підвищенням активності ферментів підшлункової залози.
С. Виникненням ацидозу.
D. Парезом кишечника.
Е. Гіперкоагуляцією.
(А)
7. Раннім локалізованим ускладненням панкреатиту є:
А. Гострі рідинні утворення підшлункової залози та заочеревенного простору.
В. Абсцес підшлункової залози.
С. Стерильний панкреонекроз.
D. Інфікованний панкреонекроз.
Е. Кіста підшлункової залози.
(А)
8. Пізнім локалізованим ускладненням панкреатиту є:
А. Псевдокіста підшлункової залози та абсцес.
В. Інфікованний панкреонекроз.
С. Гостра затримка рідини в ділянці підшлункової залози.
D. Внурішньочеревна кровотеча.
Е. Перитоніт.
(А)
9. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.
А. Стадія системної відповіді на запалення та стадія гнійно-септичних ускладнень.
В. Жировий, геморрагічний панкреонекроз.
С. Больовий шок, динамічний ілеус, поліорганна недостатність, ускладнення.
D. Стадія гострої затримки рідини, виникнення кісти, абсцесу в підшлунковій залозі.
Е. Набряк підшлункової залози та перитоніту.
(А)
10. Які фактори призводять до поліорганної недостатності при гострому панкреатиті?
А. Гіперкоагуляція, порушення мікроциркуляції, гіпоксія тканин, загибель тканин.
В. Болі в животі, блювота.
С. Парез кишечника. D. Підвищення артеріального тиску.
(А)
11. Вказати основні шляхи резорбції токсинів при гострому панкреатиті.
А. Через систему грудного лімфатичного протоку.
В. Через артеріальне русло абдомінального відділу аорти.
С. Через травний канал. D. Через варикозно розширені вени стравоходу.
Е. Через тазове венозне сплетіння.
(А)
12. Як слід трактувати відмежоване скупчення гною поблизу підшлункової залози
без вмісту некротичних мас?
А. Панкреатичний абсцес.
В. Гостра затримка рідини.
С. Гостра псевдокіста.
D. Інфікованний панкреонекроз.
Е. Ретроперитоніт.
(А)
13. Як слід трактувати накопичення панкреатичного соку в ділянці підшлункової залози
оточене стінкою з грануляційної чи фіброзної тканини?
А. Гостра псевдокіста.
В. Гостре накопичення рідини в підшлунковій залозі в ранню стадію гострого панкреатита.
С. Панкреатичний абсцесс.
D. Парапанкреатит.
Е. Інфікований панкреонекроз.
(А)
14. Який із зазначених синдромів спричиняє токсичне враження печінки при гострому панкреатиті?
А. Паренхіматозна жовтяниця.
В. Механічна жовтяниця.
С. Гемолітична жовтяниця.
D. Виникнення асциту.
Е. Парез кишківника.
(А)
15. Що обумовлює ступінь важкості клінічного перебігу гострого панкреатиту?
А. Вираженість системних порушень.
В. Збільшення підшлункової залози.
С. Вираженність деструктивних змін в підшлунковій залозі.
D. Кількість випоту в черевній порожнині.
Е. Наявність парезу кишківника.
(А)
16. Найбільш типовими ознаками гострого панкреатита при оглядовій рентгенографії органів грудної клітини є:
А. Наявність ателектазів в базальних відділах легень та випоту в лівому оеберно-діафрагмальному синусі.
В. Наявність пневмотораксу.
С. Дислокація органів межістіння.
D. Пневмосклероз.
Е. Емфізема легень.
(А)
17. Лікувальна тактика при гострому панкреатиті передбачає:
А. Застосування комплексної консервативної терапії.
В. Виконання невідкладних оперативних втручань.
С. Лапароскопічну резекцію підшлункової залози.
D. Застосування екстракорпоральних методів детоксикації.
Е. Застосування кріохірургічних методик.
(А)
18. Що є показами для оперативного лікування при гострому панкреатиті?
А. Інфікований панкреонекроз.
В. Важкі системні порушення.
С. Гостра затримка рідини в підшлунковій залозі.
D. Оментобурсит.
Е. Парез кишечника.
(А)
19. У чому полягає мета оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?
А. Видалення некротичних тканин та широкому розкритті вражених заочеревиних клітковинних середовищ.
В. Оментизація підшлункової залози.
С. Абдомінізація підшлункової залози.
D. Дренування черевної порожнини.
Е. Емболізація судин підшлункової залози.
(А)
20. Від чого залежить спосіб завершення оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?
А. Від розповсюдження некрозу в підшлунковій залозі.
В. Вираженості системних порушень функції внутрішніх органів.
С. Характеру випоту в черевну порожнину.
D. Рівня амілази сечі.
Е. Ступеню вираженості лейкоцитозу.
(А)
1.
(А)
2.
(А)
3. (А)
4.
(А)
5.
(А)
6.
(А)
7.
(А)
8.
(А)
9.
(А)
10. (А)
11.
(А)
12
(А)
13.
(А)
14.
(А)
15
(А)
16.
(А)
17.
(А)
18.
(А)
19.
(А)
20.
(А)
Перфоративна гастродуоденальна виразка
Підсумковий контроль – Перфоративна виразка:
(Тестові завдання)
1.Вкажіть етіологічні фактори виникнення перфоративної виразки
а. Поглиблення дегенеративно-деструктивних змін в ділянці виразки, загострення виразки, вживання алкоголю, порушення дієти
б. Порушення дієти, підвищення артеріального тиску, загострення виразки
в. Поглиблення дегенеративно деструктивних змін в ділянці виразки, закрепи, дуодено-гатральний рефлюкс, хронічний панкреатит
г. Загострення виразки, вживання протизапальних нестероїдних препаратів, миготлива аритмія, хроніний холецистит.
2. Які виразки найчастіше ускладнюються перфорацією?
а. Передньої стінки дванадцятипалої кишки
б. Малої кривини шлунка
в. Великої кривини шлунка
г. Задньої стінки дванадцятипалої кишки
3.Які перфоративні виразки слід віднести до атипових ?
а. Прикрита перфоратина виразка, задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки
б. Прикрита перфоратина виразка, виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря
в. Виразка задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки, пенетрація виразки
г. Виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря, перфорація у чепцеву сумку та заочеревний простір
4. Типові ознаки перфоративної виразки
а. Кинжальний біль та дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, наявний газ у вільній черевній порожнині, виразковий анамнез
б. Біль у верхній половині живота, виразковий анамнез, наявність виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки
в. Напруження м’язів передньої черевної стінки, виразковий анамнез, блювання, наявність рідини у правому та лівому фланках черевної порожнини.
г. Наявна виразка передніьої черевної стінки дванадцятипалої кишки, біль у верхній половині живота, тривалий виразковий анамнез
5. Ознаки прикритої перфоративної виразки
а. Біль, захисне напруження м’язів у правому підребір’ї, підвищення температури тіла, лейкоцитоз, наявна визка дванадцятипалої кишки
б.Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, інтенсивний біль у верхній половині живота, печія, відрижка,
в. Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у епігастральній ділянці, блювання, підвищення температури тіла, лейкоцитоз
г. Наявна виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у верїхій половині живота, блювання, гіпотонія, тахікардія
6. Періоди клінічного перебігу типової перфоративної вирвзки
а. Больовий шок, уявне благополуччя, перитоніт
б. Період виходу вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у вільну черевну порожнину, ексудації, перитоніту
в. Формування запального інфільтрату та абсцесу черевної порожнини
г. Утворення оментобурситу, гострого панкреатиту, ретроперитоніту
7.Чим обумовлена клінічна картина типової перфоративної виразки?
а. Локалізацією виразки, особливостями розповсюдження вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у черевній порожнині
б. Розмірами виразкового інфільтрату
в. Локалізацією виразки та сопутніми захворюваннями
г. Наявним пілородуоденальним стенозом
8.Які методи інструментальних досліджень доцільно використати для діагностики перфоративної виразки?
а.Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію
б. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію, гастрографію
в. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.
г. Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.
9. Які методи діагностики доцільно використати при відсутності газу у вільній черевній порожнині ?
а. Фіброгастродуоденоскопію, провторну оглядову рентгенографію органів черевної порожнини
б. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД
в. УЗД, лапароцентез
г. УЗД, лапароскопію.
10. Вкажіть оперативні втручання при перфоративній виразці
а.Зашивання перфоративної вирахки, видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), резекція щлунка.
б. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), гастродуоденоанастомоз
в. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика).
г. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика)
11. Показання до зашивання перфоративної виразки
а. Незначний діаметр перфоративного отвору, відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, важкий стан хворого
б. Відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, наявний шлунковий вміст та ексудат у черевній порожнині
в. Поширений перитоніт, важкий стан хворого, наявна виразка шлунка
г. Прикрита перфорація, важкий стан хворого, відсутність виразкового інфільтрату
12.Показання до виконання ванготомії з пілоропластикою
а. Тривалий виразковий анамнез, наявний виразковий інфільтрат, дзеркальна локалізація виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки
б. Перфорація гострої виразки
в. Перфорація та виразкова кровотеча
г. Перфорація та пілоростеноз
13.Як трактувати симптом Спіжарного?
а. Високий тимпаніт в проекції печінки
б. Наявна рідина у правому та лівому фланках живота
в. Наявна рідина у лівому фланку живота
г. Гострий „кинжальний” біль у епігастральній ділянці
14.Сиптом Орланки
а. Глухий перкуторний звук у відлогих ділянках живота
б. Високий типланіт у відлогих ділянках живота
в. Високий тимпаніт у проекції печінки
г. Біль у епігастральній ділянці
15. Симптом Делафуа
а. Раптовий інтенсивний біль у надчеревній ділянці
б. Високий тимпаніт у проекції печінки
в. Захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у епігастральній ділянці
г. Вимушене положення тіла хворого з зігнутими і приведеними до живота ногами
Всі вірні відповіді „А”
Ситуаційні задачі:
1 У хворого 24 років вперше виник інтенсивний біль у епігастральній ділянці, повторне блювання після вживання алкоголю. Захворювання виникло за 2 години до обстеження. Об’єктивно: Дихання прискорене до 30 за хв. Пульс 110 уд за хв. А/т 120/70 мм рт. ст. Температура тіла 37,7 ° С. Язик вологий. Живіт не надутий, обмежено приймає участь при диханні. Визначається захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у власне епігастральній ділянці та правому підребі’ї. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини вільний газ під правим куполом діафрагми не визначається.
Вкажіть найбільш вірогідний діагноз та методи дослідження які сприятимуть його верифікації.
2. Хворий 22 років за 1 годину до госпіталізації вперше відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці після порушення дієти - напередодні вживав алкоголь, спожив значну кількість їжі. Об’єктивно: обличчя бліде, відмічено напруження мімічних м’язів, дихання поверхневе, прискорене, черевна стінка напружена у всіх відділах, позитивний симптом Спіжарного. Пульс 112 за хв. А/т 110/70 мм рт. ст.
Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
3. Хворий 53 років протягом 14 років страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кикши. Упродовж періоду захворювання неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з загостренням виразки. У цього хворого раптово виник біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. Перебував у вимушеному положенні на боку з зігнутими і приведеними до живота ногами. Згодом біль значно зменшився, стан хворого покращився. Наступного дня звернувся до дільничого лікаря зі скаргами на помірний біль у правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 37,8° С. Об’єктивно: Загальний стан середнього ступеню важкості, язик дещо сухий. Визначається помірне захисне напруження м’язів у правому підребі’ї та нечітко виражений симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 92 за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 11,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 14.
Визначте попередній діагноз, діагностичну програму та лікувальну тактику.
4. Хворий 34 років після зловживання алкоголем відчув інтенсивний біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. За медичною допомогою своєчасно не звернувся самостійно приймав знеболюючі засоби, спазмолітики. Стан покращився і протязом 4-5 годин хворий почував себе задовільно. Однак, невдовзі виник помірний нелокалікалізований біль у животі та його здуття, повторилося блювання. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 110 за хв., підвищення температури тіла до 38 ° С, лейкоцитоз 18,7•109, паличкоядерних нейтрофілів – 21. Хворий госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки.
Вкажіть стадію клінічного перебігу перфоративної виразки. Визначте лікувальну тактику.
5. У хворого 48 років з наявним виразковим анамнезом протягом 16 років виник інтенсивний біль у власне епігастральній ділянці, який ірадіював у ділянку спини. Було одноразове блювання. Об’єктивно: стан важкий, язик сухий, помірне здуття живота у верхній його половині та незначно виражений дефанс м’язів у епігастральній ділянці. Симптоми Спіжарного, Орланки негативні, А/т 120/70 мм рт.ст., пульс 112 за хв., температура тіла 37, 9° С, лейкоцитоз 19,2•109, паличкоядерних нейтрофілів –17. Виникла підозра на перфоративну виразку задньої стінки дванадцятипалої кишки.
Проведіть дифенційну діагностику? На підставі яких методів дослідження можна верифікувати зазначений діагноз?
6. Під час оперативного втручання у хворого 46 років з підозрілою перфоративною виразкою виявлено набряк в ділянці гепатодуоденальної зв’язки та нашарування фібрину. Випоту у черевній порожнині немає. Жовчний міхур та підшлункова залоза не змінені. Під час госпіталізації при ФГДС була встановлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки. Діаметр виразки – 1,5 см.Які дії необхідно здійснити хірургу для встановлення діагнозу та визначення обсягу оперативного втручання ?
7. У хворого 24 років під час оперативного втручання встановлено перфоративну виразку передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Виразковий анамнез відсутній. Під час ФГДС, виконаної при госпіталізації, наявна виразка лише передноьї стінки дванадцятипалої кишки. Краї виразки не потовщені, виразкового інфільтрату немає.
Який обсяг оперативного втручання доцільно виконати у цього хворого?
8. Хворий 38 років страждає виразковою хворобою протягом 12 років. Неодноразово були напади гострого панкреатиту. Після споживання значної кількості їжі відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці, було одноразове блювання. При обстеженні визначається біль та помірно виражене захисне напруження м’язів у епігастральній ділянці. Симптом Спіжарного негативний. При оглядовій рентгенографії вільний газ у черевній порожнині не визначається. При ФГДС встановлена „глибока” виразка задньої стінки пілоричного відділу шлунка. Госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом гострого панкреатиту, виразкової хвороби шлунка. Консервативна терапія гострого панкреатиту протягом 4 годин була не ефективна. Зберігався біль в животі, виникли симптоми подразнення очеревини в переважно в правій половині живота, температура тіла 38,1° С, лейкоцитоз 18,4•109, паличкоядерних нейтрофілів –19. Хворому виконана лапаротомія, під час якої виявлено незначну кількість шлункового вмісту в правому фланку живота. Шлунковий вміст потрапляє у черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.
Яка клінічна форма пефоративної виразки у хворого? Що було основною причиною несвоєчасно встановленого діагнозу? Яке оперативне втручання показано хворому?
9. Пацієнт 42 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки. При ФГДС встановлено дві дзеркально розташовані виразки на передній та задній стінках дванадцятипалої кишки. Під час оперативного втручання виявлена перфорація виразки передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки.
Який обсяг оперативного втручання слід виконати хворому?
10. Хвора 32 років оперована з приводу перфоративної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки. Виконано операцію зашивання перфоративної виразки. На 3 добу післяопераційного періоду виник біль у животі. По дренажах із черевної порожнини відмічено виділення шлункового вмісту з домішком гемолізованої крові характеру „кавової гущі”. Відмічено виділення аналогічного шлункового вмісту характеру „кавової гущі” при зондуванні шлунка. Виникла підозра на фізичну неспроможність швів зашитої перфоративної виразки дванадцятипалої кишки та шлункову кровотечу. У зв’язку з чим виконано невідкладну релапаротомію. Шви зашитої перфоративної виразки спроможні. Шлунковий вміст характеру „кавової гущі” потрапляє у вільну черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.
Який патологічний стан є підозрілим? Які дії слід виконати для встановлення діагнозу? Який обсяг оперативного втручання слід виконати в залежності від встановленого діагнозу?
Виразкова кровотеча.
(Тестові завдання) Виразкова кровотеча.
1.Вкажіть найбільш ймовірні фактори ризику виникнення виразкової кровотечі
а.Локалізація виразки на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки або малій кривині шлунка, тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів, генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба
б. Локалізація виразки на передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки, тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів
в. Тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів, генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба, хронічний пенкреатит
г. Виразка великої кривини шлунка, виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, порушення дієти, гіповітаміноз, хронічний гепатит.
2. Вкажіть клінічні ознаки виразкової кровотечі
а. Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена
б. Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, незмінена кров у калових масах, виразковий анамнез,блювання кавовою гущею
в. Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена, виразковий анамнез, миготлива аритмія
г. Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена, виразковий анамнез, блювання кавовою гущею, здуття живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.
3. При ФГДС виявлена капілярна кровотеча із стінок виразки дванадцятипалої кишки
Вкажіть ступінь активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest
а. Актиана кровотеча
б. Кровотеча, що припинилася
в.Стійкий гемостаз
г.Нестійкий гемостаз
4.При ФГДС наявна незначна кровотеча з-під тромбу який знаходиться на дні виразки.
Вкажіть ступень активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest
а. Актиана кровотеча
б. Кровотеча, що припинилася
в.Стійкий гемостаз
г.Нестійкий гемостаз
5. Наявна тромбована судина на дні виразки. Вкажіть ступень активності кровотечі відповідно до класифікації Forrest
а. Кровотеча, що припинилася
б. Актиана кровотеча
в. Стійкий гемостаз
г. Нестійкий гемостаз ї
6. У хворого з виразковою кровотечою при ФГДС виявлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки дно якої вкрите фібрином. Вкажіть ступень активності кровотечі відповідно до класифікації Forrest
а. Стійкий гемостаз
б. Актиана кровотеча
в. Кровотеча, що припинилася
г. Нестійкий гемостаз
7. Вкажіть ступінь крововтрати при помірному порушенні загального стану хворого, тахікардії до 110 ударів за хв., систолічному А/т 90 мм рт. ст., рівні гемоглобіну до 80 Г/л, дефіциті ОЦК до 15%.
а. Кровотеча легкого ступеня
б.Кровотеча середнього ступеня
в. Кровотеча важкого ступеня
8. Вкажіть методи гемостазу при виразковій кровотечі
а. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання
б. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, гіпербарична оксигенація
в. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, перидуральна анестезія
г. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, ендоскопічна ультразвукова доплерографія
9.У яких випадках найбільш доцільне консервативне лікування виразкової кровотечі?
а. Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, вперше виявлена виразка, невеликий діаметр виразки
б. Виразкові кровотечі в минулому, зупинка яких була здійснена консервативними заходами
в. Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, капілярна кровотеча, пенетрація виразки
г. Постбульбарна локалізація виразки, неінтенсивна кровотеча, відсутня можливість здійснити ендоскопічну зпинку кровотечі
10. Вкажіть основні складові консервативної терапії при виразковій кровотечі
а. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, попередження синдрому внутрішньосудинного дисемінованого згортання крові
б. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, протизапальна терапія,
ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності,
в. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, фібринолітичні засоби
г. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, гормонотерапія
11. Вкажіть методи ендоскопічного гемостазу
а. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, аргоноплазмова коагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, комбіновані методи зупинки кровотечі
б. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пневмопресія шлунка
в. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, прошивання кровоточивої судини, застосування клейових композицій
г. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пломбування кровоточивої судини.
12. Показання до виконання екстренних оперативних втручань при виразковій кровотечі
а. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі
б. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі, локалізація виразки в антральному відділі шлунка
в. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, крововтрата понад 10% ОЦК
г. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, крововтрата до 20% ОЦК
13. Показання до виконання термінових оперативних втручань при виразковій кровотечі
а. Високий ризик рецидиву виразкової кровотечі
б. Неможливість компенсувати дефіцит ОЦК
в. Гігантська виразка шлунка та дванадцятипалої кишки
г. Підозра на малігнізацію виразки
14. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки шлунка
а.Резекція шлунка
б.Стовбурова ваготомя, видалення виразки, пілоровластика
в.Гастротомія, прошивання виразки
г. Гастректомія
15. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки
а. Видалення виразки, пілоропластика, стовбурова ваготомія
б. Резекція шлунка
в. Прошивання виразки
г. Резекція дванадцятипалої кишки
Всі вірні відповіді „А”
Ситуаційні задачі:
1. Хворий 56 років, який страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки протягом 18 років, та хронічним радикулітом вживав протизальні нестероїдні засоби з приводу радикуліта. Через добу відчув загальну слабкість, головокружіння, тошноту у зв’язку з чим
викликав сімейного лікаря. Об’єктивно: Загальний стан хворого задовільний, шкірні покрови звичайного кольору, А/т 120/70 мм рт. ст. Живіт м’який, безболісний без ознак подразнення очеревини. При ректальному дослідженні наявна мелена.
Встановіть діагноз, визначте лікувально-діагностичну тактику.
2. Хворий 64 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом виразкова хвороба дванадцятипалої кишки ускладнена кровотечою. Стан хворого середнього ступеню важкості. А/т 110/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хв. Живіт м’який безболісний, симптоми подразнення очеревини негативні. При ФГДС встановлено виразку задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки із стінок якої наявна капілярна кровотеча.
Визначте найбільш оптимальну лікувальну тактику у цього хворого.
3. У хворого 32 років госпіталізований з діагнозом виразкової кровотечі. Стан хворого важкий. Шкірні покрови бліді. Було неодноразове блювання „кавовою гущою”. А/т 80/50 мм рт. ст., пульс 118 ударів за хвилину. Гемоглобін 80 г/л, еритроцити 2,6• 1012, гематокрит 21 од. При ФГДС встановлено струминну кровотечу з арозованої судини на дні виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки.
Визначте лікувальну тактику у цього хворого.
4. Хворий 43 років госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння, блювання „кавовою гущою”. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хвилину. Гемоглобін 105 г/л, еритроцити 3,2• 1012, гематокрит 29 од. При ФГДС встановлено виразку задньї стінки дванадцятипалої кишки на дні якої наявна тромбована судина. У порожнині шлунка наявна незначна кількість „кавової гущі” та артеріальної крові.
Визначте лікувальну тактику.
5. В хірургічне відділення госпіталізовано хворого у якого зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння. Напередодні було блювання „кавовою гущою”. Загальний стан серднього ступеню важкості. Шкірні покрови бліді, живіт при пальпації м’який, безболісний у всіх відділах. При ректальному дослідженні виявлена мелена. А/т 110/60 мм рт.ст., пульс 90ударів за хвилину. Гемоглобін 110 г/л, еритроцити 3,6• 1012, гематокрит 27 од. При ФГДС встановлено виразку задньї стінки дванадцятипалої кишки дно якої покрито фібрином. У порожнині шлунка „кавової гущі” не встановлено.
Призначте лікування цьому хворому.
6. Хворий 72 років оперований з приводу виразкової кровотечі. Супутня патологія: атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба. Під час оперативного втручання виявлена виразка маолої кривини шлунка, діаметр визки 2 см, краї виразки кровоточать. Гемостаз здійснено шляхом прошивання виразки. Через 7 діб в стаціонарі виникла рецидивна кровотеча з цієї ж виразки. Зупинка кровотечі була здійснена консервативними заходами.
Яка причина рецидиву кровотечі ? Чи достатнім був обсяг виконаного перативного втручання ? Яке оперативне втручання слід було виконати хворому ?
7. У хворого 48 років оперованого з приводу виразкової кровотечі інтраопераційно виявлена виразка задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Джерелом кровотечі була судина на дні цієї виразки.
Чи правильно здійснено вибір лікувальної тактики хворого ? Який обсяг оперативного втручання слід виконати у даному випадку ?
8. Хворий 68 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом виразкової кровотечі. Виразкою дванадцятипалої кишки страждає упродовж 28 років. Супутні захворювання: атеросклероз, гіпертонічна хвороба. Гемостаз здійснено консервативними заходами. Хворий переведений для подальшого лікування в гастроентерологічне відділення. Однак, на 5 добу після госпіталізації виник рецидив виразкової кровотечі.
Яка причина виникнення рецидиву кровотечі ? Чи правильною була лікувальна тактика у хірургічному відділенні ? Якщо неправильною, то якою вона повинна бути ?
9. Хворий 74 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкової кровотечі. Виразковий анамнез відсутній. Супутні захворювання: ішемічна хвороба серця, атеросклероз, ревматоїдний поліартрит. До виникнення кровотечі у зв’язку з загостренням ревматоїдного поліартриту хворий приймав неспецифічні протизапальні препарати. А/т 120/70 мм рт.ст., пульс 98 ударів за хв. Нв 92 г/л, еритроцити 2,9•1012.
При ФГДС виявлена нелибока виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, капілярна кровотеча зі стінок виразки.
Якою повинна бути лікувальна тактика у цього хворого ?
10. Хворий 54 років госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння, блювання „кавовою гущею”. Шкірні покрови бліді, живіт м’який, безболісний. А/т 90/50 мм рт.ст., пульс 124 удари за хв. Нв 81 г/л, еритроцити 2,1•1012.
При ФГДС виявлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки з арозованою судиною на дні та струминною кровотечою.
Визначте найбільш доцільну лікувальну тактику у цього хворого. Обгрунтуйте доцільність вибраної Вами тактики.
Гостра непрохідність кишечника.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Виберіть клінічні ознаки характерні для гострої непрохідності кишечника:
А. Гіпертермія.
В. Сильні переймоподібні болі в животі.
С. Мелена.
Д. Затримка випорожнень та газів.
(В,Д)
2. Які два методи дослідженняе домінуючі для діагнозу гострої кишкової непрохідності?
А. Оглядова рентгеноскопія (графія) черевної порожнини.
В. Езофагогастродуоденоскопія.
С. Дослідження пасажу барію по кишечнику.
Д. Загальний аналіз крові.
(А,С)
3. Які три ознаки характерні для початкової стадії странгуляційної кишкової непрохідності?
А. Дефанс м'язів живота.
В. Холодний піт.
С. „Калове” блювання.
Д. Зниження артеріального тиску.
Е. Периймоподібні болі в животі.
(В,Д,Е)
4 Які три ознаки характерні для пізньої стадії странгуляційної кишкової непрохідності?
А. Периймоподібні болі.
В. „Шум плеску”.
С. Рефлекторне блюваня.
Д. „Калове” блювання.
Е. Олігоурія.
(В,Д,Е)
5 Які три ознаки характерні для високої странгуляційної кишкової непрохідності?
А. Позитивний с-м Гекова
В.Багатоторазове блювання.
С. С-м Щоткіна-Блюмберга.
Д. Периймоподібні болі в животі.
Е. Здуття живота.
(В,Д,Е)
6 Які три ознаки характерні для низької обтураціонної кишкової непрохідності?
А. Багатоторазове блювання.
В. Різке здуття живота.
С. Шок.
Д. Затримка випорожнень та газів.
Е. Позитивний симптом Грекова.
(В,Д,Е)
7 Вкажіть два основних патофізіологічних порушення при парлітичній кишковій непрохідності.
А. Диспротеінемія.
В. Гиповолемия.
С. Болевий шок.
Д. Гіпохлоремія.
(В,Д)
8. Які три симптома характерні для інвагінації?
А. Кров'янисті виділення з прямої кишки.
В. Кал „овечого” типу.
С. Наявність пухлинного утворення в черевній порожнині.
Д. Переймоподібні болі в животі.
Е. Частий рідкий стул.
(А,С,Д)
9 Які три фактори сприяють завороту тонкої кишки.
А. Психічна травма.
В. Тяжка фізична робота.
С. Зловживання алкоголем.
Д. Перенесені раніше запльні захворюваня черевної порожнини.
Е. Нерегулярне харчування з вживанням грубої їжі.
(Б,Д,Е)
10 Назвіть 3 найбільш часті причини обтураційної кишкової непрохідності.
А. Пухлини товстої кишки.
В. Копростаз.
С. Злукова хвороба.
Д. Гельмінти.
Е. Жовчнокам'яна хвороба.
(В,Д,Е)
11 Вкажіть три лікувальних заходи, які слід розпочати в початковій стадії обтураційної кишкової непрохідності?
А. Дренування шлунку.
В. Епідуральна анастезія.
С. Використання препаратів, які підсилюють перистальтику кишечника.
Д. Термінова операція.
Е. Сифонна клізма.
(А,В,Е)
12 Які три причини зневодненя при гострій кишковій непрохідності.
А. Порушення функції нирок.
В. Втрата всмоктувальної функції кишечника до розчинів.
С. Посилення потовиділення.
Д. Втрата рідини при бюванні.
Е. Скупчення рідини в черевній порожнині.
(В,Д,Е,)
13 Вкажіть при яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко виникае некроз кишки.
А. При обтурації кишки пухлиною
В. При заворотах.
С. При парезі кишечника.
Д. При вузлоотворенні.
Е. При защемлені.
(В,Д,Е)
14 На які ознаки слід орієнтуватись у виборі лікувальної тактики при гострій кишковій непрохідності?
А. Вид гострої кишкової непрохідності.
В. Тривалість захворюваня.
С. Наявність перитонеальних симптомів.
Д. Інтенсивність перистальтики.
Е. Інтенсивність болі та ії іррадіація.
(А,В,С)
15 Які види непрохідності відноситься до странгуляційної?
А. Заворот.
В.Паралітична кишкова непрохідність.
С. Защемлення.
Д. Обтураційна кишкова непрохідність.
Е. Вузлоутворення.
(А,С,Е)
16 При яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко розвивается зневодненя організму?
А. При спастичній кишковій непрохідності.
В. При завороті кишкової непрохідності.
С. При вузлоутворенні.
Д. При обтурації сигмовидної кишки пухлиною.
Е. При защемленні тонкої кишки.
(В,С,Е)
17 Вкажіть, при яких трьох видах гострої кишкової непрохідності найбільш виражене здутя живота:
А. При паралітичній кишкової непрохідності.
В. При завороті сигмовидної кишки.
С. При завороті шлунку.
Д. При спастичній кишковій непрохідності.
Е. При обтурації пухлиною прямої кишки.
(А, В, Е)
18 Вкажіть при яких видах кишкової непрохідності покозано консервативне лікування:
А. При паралітичній кишкової непрохідності.
В. При заворотах .
С. При вузлоутворенні.
(А)
19 Вкажіть 3 зміни які виникають в ранньому періоді (до 24 годин) при високій кишковій непрохідності:
А. Тенденція до ацидозу.
В. Зневодненя організму.
С. Зниження гематокриту.
Д. Підвищення гематокриту.
Е. Зміни рівня К+ в плазмі.
(В,Д,Е)
20 Які симптоми характерні для завороту тонкої кишки?
А. Волковича-Кохера.
В.Валя.
С. Тевенара.
Д. „Шум плеску”
(В,С,Д)
21 Які симптоми характерні для заворота сигмовидної кишки?
А. Ортнера.
В. Кивуля.
С. Мейо-Робсона.
Д. Шимана
(В,Д)
22 Підчас оглядової рентгенографії органів черевної порожнини у паціента виявлені горизонтальні рівні в кишківнику. Цей симптом зветься :
А. Бартом'є-Міхельсона.
В. С-м Ортнера.
С. Мейо-Робсона.
Д. Куплена.
Е. Чаші Клойбера.
(Е)
23 Показами до операції при гострій кишковій непрохідності є:
А. Молодий вік хворго.
В. Явища перитоніту.
С. Важкий стан хворого з явищами поліорганної недостатності.
Д. Явища паралітичної непрохідності.
Е. Відсутність ефекту від консервативного лікування.
(В,Е)
24 Підчас оглядової рентгенографії живота при гострій кишковій непрохідності можуть бути виявлені:
А. Симптом серцевої тіні.
В. Чаші Клойбера.
С. Складки Керкрінга.
Д. Дефект наповнення.
(В,С)
25 Пацієнт скаржится на різкі, переймоподібні болі у животі, часті випорожненя з домішками крові. З анамнезу відомо що впродовж останнього тижня його турбували болі в животі, пронос до 10-12 разів за добу. Напередодні інтенсивність болю зросла, з'явилась кров у випорожненях. Об'ективно: пульс 110уд' , язик сухий. При огляді живота визначається видима перестальтика. При пальпації живіт м'який. Управій здухвинній ділянці виявляється продовгувате, малорухливе, болюче ущільненя. При аускультації перистальтика підсилена. При пальцевому досліджені прямої кишки тонус сфінктера збережений, в ампулі м'які калові маси, на рукавичці кал з домішками слизу та червоної крові.
Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Апендикулярний інфільтрат.
В. Хвороба Крона.
С. Ілеоцекальна інвагінація.
Д. Неспецифічний виразковий коліт.
Е. Щлунково-кишкова кровотеча.
(С)
26 Пацієнт скаржиться на сильні болі у верхній половині живота, багаторазову блювоту. Хворіє впродовж доби. Захворювання пов'язує з вживанням жирної їжі. 7міс назад переніс операцію резекцію шлунку з приводу виразкової хвороби. Об'єктивно: пульс 120уд\хв, язик сухий. Живіт здутий у верхніх відділах, болючий біля пупка. При аускультації перистальтика підсилена. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено роздуті петлі тонкої кишки, окремі чаші Клойбера, післястенотичне спадіння кишки (відсутність газу в товстій та тонкій кишці).
Який найбільш ймовірний діагноз?
А.Гострий холецистит.
В. Гостра кишкова непрохідність.
С. Гострий панкреатит.
Д. Перфоративна виразка.
Е. Пептична виразка гастро-ентероанастомозу.
(В)
27 Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності виявлено, що на відстані 1м від з'вязки Трейца кишка перетягнута шнуроподібною злукою. Після роз'еднання останньої виявлена странгуляційна борозна чорно-синюшного кольору, шириною до 5мм. Після введення в брижу новокаіну з гепарином колір борозни не змінився. Оральні відділи кишки роздуті до 5см в діаметрі, аборальні-не змінені. В черевній порожнині 100-150мл прозорої рідини без запаху. Виберіть найбільш правильний об'ем операції.
А. Повторне введення новокаїну та зонд в кишку.
В. Резекція зміненої ділянки кишки.
С. Резекція кишки за правилом Кохера.
Д. Резекція кишки з виведенням стоми.
Е. Накладання обхідного анастомозу.
(С)
28 Паціент 31 років скаржиться на розлиті болі у животі,блювоту, затримку випорожнень і газів. Хворіє 2 дні.12 років тому переніс операцію- апендектомію. Об'ективно: стан середньої тяжкості, пульс 118уд\хв, АТ105/60мм рт. ст. Язик сухий,живіт рівномірно здутий, при пальпації болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено тонкокишкові чаші Клойбера. УЗ дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 5-6 см в діаметрі., стінка потовщена до 5мм, між ділянами кишок рідина,антиперистальтика. Ан. крові: лейкоцити-15,8*109, сечовина-10,2ммоль/л, креатинін -94 мкмоль/л.
Встановлен діагноз: гостра кишкова непрохідність.
Яка тактика правильна у такому випадку?
А. Введення спазмолітиків, антибіотиків.
В. Інфузійна терапія, стимуляція кишківника.
С. Введення зонду в шлунок та сифонна кллізма.
Д. При неефективності консервативного лікування –операція.
Е. Термінова операція після 2-3 годин підготовки до неї.
(Е)
29 Хворий скаржится на переймоподібні болі у верхній половині живота, нудоту, блювоту. Язик сухий, пульс 107уд\хв, живіт м'який помірно болючий в епігастрії. Пальпаторно позитивний с-мКивуля. На рентгенограмі: живота- чаші Клойбера в верхній лівій половині живота.Поставте попередній діагноз.
А. Гостра кишкова непрохідність.
В. Гострий панкреатит.
С. Гострий холецистит.
Д. Перфоративна виразка.
(А)
30 Хворий, який 18 годин тому отримав перелом поперекового хребця при падінні з висоти, скаржиться на нудоту, затримку газів та випорожненя, здуття живота. Об'ективно: живіт рівномірно здутий. При пальпації резистентний у всіх відділах, безболісний. Симптоми подразненя очеревини негативні. При перкусії тимпаніт, печінкова тупість збережена. Перистальтика не прослуховується. УЗ дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 4-4,5 см в діаметрі., стінка потовщена до 4мм.
Яке ускладненя розвинулось у хворого?
А. Розрив печінки.
В. Розрив тонкої кишки.
С. Паралітична кишкова непрохідність.
Д. Гострий панкреатит.
Е. Розрив товстої кишки.
(С)
31 Пацієнт скаржиться на сильні болі у лівій пиловині живота, затримку газів та випорожнень. Хворіэ 12 годин. Об'ективно: живіт асиметричний за рахунок випинання у верхній половині, при пальпації м'який, помірно болючий у лівій половині. Перестальтика кишечника підсилена. При спробі проведення очисної клізми вода швидко повертається у зворотному напрямку.
Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Заворіт сигмовидної кишки.
В. Злукова кишкова непрохідність.
С. Пухлина прямої кишки, ускладнена кишковою непрохідністю.
Д. Гострий панкреатит.
Е. Заворіт тонкої кишки.
(А)
32 Хворого на гострий трансмуральний інфаркт міокарду турбує різкій біль у животі, затримка газів. Об'ективно: язик сухий, живіт здутий. При пальпації помірно болючий у всіх відділах. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно виявляється тимпаніт, печінкова глухість збережена. Перистальтика кишечника не прослуховуеться.
Яке ускладненя розвинулось у хворого?
А. Перфорація гострої „медикаментозної” виразки.
В. Гострий панкреатит.
С. Механічна кишкова непрохідність
Д. Паралітична кишкова непрохідність.
Е. Гострий холецистит.
(Д)
33 Хворий скаржится на різкі болі у животі, блювоту . Об'ективно: язик сухий, живіт здутий , при пальпації резистентний, болючий. Перистальтика кишечника підсилена, дзвінка.
Який комплекс обстежень слід застосувати в першу чергу?
А. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини, біохімічний аналіз крові, коагулограму.
В. УЗД, загальні аналізи крові, сечі, коагулограму.
С.Іригоскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.
Д. Колоноскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму
Е. Рентгенографія шлунку, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.
(А)
34. Хворий скаржиться на розлитий біль у животі,блювоту, затримку газів та випорожнень. Хворіє 3 дні. Об'ективно: язик сухий,живіт здутий, при пальпації резистентний, болючий. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника не прослуховується. При оглядовій рентгенографії живота виявлено чаші Клойбера. Лецкоцити 15,8*109, паличкоядерні нейтрофіли-11%,сечовина-10,5 ммоль/л. Оберіть оптимальну лікувальну тактику.
А. Динамічне спостереження, вибір методу лікування за його результатами.
В. Консервативне лікування.
С. Операція при відсутності ефекту консервативної терапії.
Д. Екстрена операція.
(Д)
1.
(В,Д)
2.
(А,С)
3.
(В,Д,Е)
4
(В,Д,Е)
5
(В,Д,Е)
6
(В,Д,Е)
7
(В,Д)
8.
(А,С,Д)
9
(Б,Д,Е)
10
(В,Д,Е)
11
(А,В,Е)
12
(В,Д,Е,)
13
(В,Д,Е)
14
(А,В,С)
15
(А,С,Е)
16
(В,С,Е)
17
(А, В, Е)
18
(А)
19
(В,Д,Е)
20
(В,С,Д)
21
(В,Д)
22
(Е)
23
(В,Е)
24
(В,С)
25
(С)
26
(В)
27
(С)
28
(Е)
29
(А)
30
(С)
31
(А)
32
(Д)
33
(А)
34.
(Д)
Гострий перитоніт.
Підсумковий контроль – Гострий перитоніт.
(Тестові завдання)
Вкажіть патологічні стани, які призводять до виникнення гострого перитоніту.
а. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота, внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, синдром портальної гіпертензії
б. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани порожнинних органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота, внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, ішемічна хвороба серця
в. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани порожнинних органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота, внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, сечокам’яна хвороба
г. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота, внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, цукровий діабет
2. Вкажіть ланки патогенезу гострого перитоніту
а. Дія етіологічного фактору, утворення факторів ендотоксикозу, активація біологічно-активних речовин, збільшення проникності капілярів, стаз крові, гіперкоагуляція, метаболічний ацидоз, системні порушення, гіпоксія тканин, поліорганна недостатність
б. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, гіпертермія, гіпотонія
в. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром нефраргії, гепатаргії, ентераргії
г. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром інтоксикації, хронічний перитоніт
3. Вкажіть фактори ендотоксикозу при гострому перитоніті
а. Цитокіни, молекули середньої маси, оксид азоту та його похідні, перекисні окисли ліпідів
б. Цитокіни, молекули середньої маси, гіпертермія, лейкоцитоз
в. Цитокіни, гіпертермія, лейкоцитоз, поліорганна недостатність
г. Гіпертермія, лейкоцитоз, анемія, гіпопротеїнемія
4. Вкажіть класифікацію гострого перитоніту за поширенням запального процесу в черевній порожнині.
а. Місцевий, поширений, тотальний
б. Місцевий, обмежений, необмежений
в. Місцевий, обмежений, поширений
г. Місцевий, загальний
5. Стадії клінічного перебігу гострого перитоніту
а. Реактивна, токсична, термінальна
б. Реактивна, токсична, серцево-судинної недостатності
в. Реактивна, токсична, гострої ниркової недостатності
г. Реактивна, токсична, одужання
6. Вкажіть основні клінічні ознаки реактивної стадії поширеного перитоніту
а. Біль в животі, перважно в ділянці осередку перитоніту, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щоткніна – Блюмберга
б. Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний
симптом Щоткніна – Блюмберга, закреп
в. Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний
симптом Щоткніна – Блюмберга, паренхіматозна жовтяниця
г. Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний
симптом Щоткніна – Блюмберга, порушення водно-електролітного обміну
7. Вкажіть основні клінічні ознаки токсичної стадії поширеного перитоніту
а. Помірний біль в животі та його здуття, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія
б. Помірний біль в животі та його здуття, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія, втрата свідомості
в. Помірне здуття живота, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія, гіпертонія, анурія
г. Помірне здуття живота, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія, гостра затримка сечі
8. Вкажіть основні клінічні ознаки термінальної стадії поширеного перитоніту
а. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності
б. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,
артеріальна гіпертензія, піурія
в. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,
гіперглікемія, глюкозурія
г. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, асиметрія живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності
9. Ознаки місцевого перитоніту
а. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту
б. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, асиметрія живота
в. Захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, здуття живота
г. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, артеріальна гіпотензія, протеїнурія
10. Вкажіть патологічні стани які найчастіше супроводжуються місцевим перитонітом
а. Гострий апендицит, гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка
б. Гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка, закрита та відкрита травма
живота
в. Гострий апендицит, гострий холецистит, гостра непрохідність кишечника
г. Гострий панкреатит, типова перфоративна виразка, шлунково-кишкова кровотеча
11. Рентгенологічні ознаки гострого перитоніту
а. Аероентерія, горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, наявний вільний газ під правим куполом діафрагми
б. Горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, нечіткість контурів діафрагми, збільшення часу транзиту по товстій кишці
в. Вільний газ під правим куполом діафрагми, прискорення транзиту барію сульфату по тонкій кишці, аероколія
г. Збільшення розмірів шлунка, аероколія, доліхоколон
12. Вкажіть додаткові інструментальні методи дослідження при гострому перитоніті
а. Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія
б. Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, ретроградна
холепанкреатографія
в. Рентгенологічні, лапароцентез, лапароскопія, віртуальна колоноскопія, біопсія
г. Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, біопсія, ангіографія
13. Вкажіть ознаки УЗД при гострому поширеному перитоніті
а. Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, набряк стінки тонкої кишки
б. Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, конкременти у порожнині жовчного міхура
в. Наявна рідина у черевній порожнині, враження печінки метастазами, збільшення діаметру холедоха
г. Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, конкремент у порожнині тонкої кишки
14. Основні принципи лікування гострого поширеного перитоніту
а. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, перидуральна анестезія
б. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, дієтичне харчування
в. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, корекція вмісту цукру в крові
г. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, пункція абсцесу
15. У чому полягає завдання оперативного втручання при гострому поширеному перитоніті ?
а. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, формуванні лапаростоми при наявних показаннях
б. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, катетеризації сечового міхура
в. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, зондуванні шлунка.
г. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, формуванні ілеостоми.
Всі вірні відповіді „А”
Ситуаційні задачі:
1. Хворий віком 14 років скаржиться на біль в животі без чіткої локалізації, блювання, рідкий стілець. Хворіє протягом 12 годин. Спочатку біль виник у епігастральній ділянці. Через 4 години відмічено міграцію болю в праву епігастральну ділянку та поширення на всю черевну порожнину. При огляді язик вологий, живіт не надутий, обмежено приймає участь в акті дихання. Симптоми подразнення очеревини виражені не чітко. Температура тіла 37,6° С, Пульс 90 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 12,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 9. При оглядовій рентгенографії живота встановлено помірну аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не встановлено.
Встановіть та обгрунтуйте попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально-діагностичну тактику.
2. У хворого після падіння з висоти виник помірний біль у животі, було одноразове блювання. При огляді шкірні покрови звичайного кольору, язик вологий, живіт помірно надутий, при пальпації визначається біль у лівій його половині, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Температура тіла 37,2° С, Пульс 94 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 14,3•109, паличкоядерних нейтрофілів - 11. При оглядовій рентгенографії живота встановлено помірну аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не встановлено.
Встановіть попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально-діагностичну тактику у цього потерпілого.
3. У хворого 57 років, який страждає цирозом печінки, внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації, виник помірний біль у животі. При огляді - склери та шкірні покрови помірно жовтушні. Живіт збільшений у розмірах за рахунок асциту. Температура тіла 38,2° С, Пульс 104 удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,3•109, паличкоядерних нейтрофілів - 14. При УЗД органів черевної порожнини встановлено ознаки цирозу печінки, значну кількість рідини у вільній черевній порожнині.
Встановіть попередній діагноз. Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження цього діагнозу.
4. Хворий 32 років, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки відчув біль у епігастральній ділянці, інтенсивність якого зменшилася через 3 години після виникнення. На 3 добу хворий почав скаржитися на біль в правому підребір’ї, нудоту, підвищення температури тіла до 38,0° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 102 удари за хв. А/т 112/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних нейтрофілів - 16.
Встановіть попередній діагноз патологічного стану та можливі причини його виникнення. Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження цього діагнозу, та лікувальну тактику.
5. У хворої 68 років, яка страждає на жовчно-камяну хворобу, виник напад гострого холециститу. Спочатку консервативна терапія із застосуванням спазмолітиків була ефективною. Однак на 3 добу від початку захворювання знову виник біль у правому підребір’ї, підвищилася температура тіла до 38,1° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається інфільтрат. Пульс 98 ударів за хв. А/т 130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 15. При УЗД наявні конкременти в порожнині жовчного міхура, набряк його стінки з подвійним контуром.
Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
6. Хворий 42 років оперований з приводу гострого поширеного апендикулярного перитоніту на 4 добу від початку захворювання. Після серединної лапаротомії встановлено гангренозно-перфоративний апендицит, тотальний фібринозно-гнійний перитоніт.
Визначте обсяг оперативного втручання та спосіб його завершення.
7. Хвора 72 років за 3 години до госпіталізації відчула нестерпний біль внизу живота. Протягом багатьох років страждає на дивертикулярну хворобу ободової кишки. При пальпації визначається біль в нижній половині живота, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки та позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга. Температура тіла 38,1° С. Пульс 98 ударів за хв. А/т 130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних нейтрофілів - 19. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини встановлено помірну аероентерію.
Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику, обсяг оперативного втручання та спосіб його завершення.
8. У хворого 37 років через п’ять тижнів з початку нападу гострого панкреатиту виник локальний біль у лівому підребір’ї, лихоманка, температура тіла підвищилася до 38,7° С. При пальпації симптоми подразнення очеревини відсутні. У лівому підребір’ї визначається помірно болючий інфільтрат. Пульс 114 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 19,7•109, паличкоядерних нейтрофілів - 21. При УЗД в ділянці хвоста підшлункової залози наявне рідинне утворення з оточуючою його капсулою.
Встановіть діагноз та визначте лікувальну тактику у цього хворого.
9. У хворого 28 років виник частий стілець до 20 разів протягом доби з домішком крові та слизу, підвищилася температура тіла до 38,4° С. Хворий блідий. Живіт помірно надутий, має вигляд жаб’ячого, при пальпації болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини виражені помірно. Пульс 112 ударів за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Еритроцити 2,3•1012, гемоглобін 82 г/л, лейкоцитоз 21,3•109, паличкоядерних нейтрофілів - 24. При колоноскопії у всіх відділах товстої кишки визначаються числені псевдополіпи, ерозії та виразки. При УЗД – набряк стінки товстої кишки, помірна кількість рідини у вільній черевній порожнині.
Встановіть діагноз осноного захворювання та його ускладнення. Визначте лікувальну тактику.
10. У хворого після виконання низької передньої резекції прямої кишки, формування колоректального анастомозу на 5 добу післяопераційного періоду виник помірний біль внизу живота. Живіт надутий у нижній його половині, при пальпації болючий, симптоми подразнення очеревини виражені нечітко, по дренажам із порожнини малого тазу виділяється ексудат з домішком вмісту товстої кишки. Температура тіла 38,2°, пульс 102 удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Еритроцити 3,8•1012, гемоглобін 94 г/л, лейкоцитоз 17,8•109, паличкоядерних нейтрофілів - 18.
Встановіть діагноз. У чому полягатиме особливість оперативного втручання та спосіб його завершення ?
Зовнішні та внутрішні грижі живота та їх ускладнення.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1 Назвати три фактори, що сприяють виникненню грижі.
А. Підвищення внутрішньочеревного тиску.
В. Хронічна дихальна недостатність.
С. Аденома простати
D. Хронічна ішемічна хвороба серця.
Е. Облітеруючий ендартеріїт
(А,В,С,)
2 Назвіть три складові грижі:
А. Грижові ворота.
В. Грижовий мішок.
С. Грижовий вміст.
(А,В,С)
3 Назвіть чотири складові грижового мішка:
А. Гирло.
В. Шийка.
С. Тіло.
D. Дно.
(А,В,С,D)
4 Вкажіть обов'язкову ознаку ковзної грижі.
А. Виходить в поперековій ділянці.
В. Виходить між м'язами.
С. Стінкою грижового мішка є сечовий міхур, сліпа або сигмовидна кишка.
(С)
5 Вкажіть 3 анатомічні утворення, які складають стінки пахвинного каналу.
А. Пахова зв'язка.
В. Апоневроз зовнішнього косого м'язу живота.
С. Поперечна фасція живота.
D. Тимбернатова зв'язка.
(А,В,С)
6 У хворого 45 років в анамнезі часті защемлення, під час яких хворий відмічає позиви до сечовипуску.. Про який вид грижі потрібно думати?
А. Ковзна грижа.
В. Защемлена грижа.
С. Невправима грижа.
(А)
7 У хворого 79 років діагностовано защемлена пахова грижа. Визначити хірургічну тактику.
А. Екстрена операція.
В. Вправлення грижі.
С. Планова операція.
(А)
8 Вкажіть правильний порядок маніпуляцій з приводу защемленої грижі:
А. Виділення грижового мішка-розсіченння защемленого кільця –розкриття грижового мішка- визначення життєздатності защемленого органу.
В. розкриття грижового мішка біля дна—фіксація грижового вмісту-- розсічення защемленого кільця-- визначення життєздатності защемленого органу.
С. Виділення грижового мішка до шийки—його розкриття-- визначення життєздатності защемленого органу.
(В)
9 Виберіть правильний метод лікування защемленої грижі.
А. Планова операція.
В. Екстрена операція.
С. Вправлення грижі.
D. Локальна гіпотермія.
(В)
10 Вкажіть три ознаки вродженої косої пахової грижі.
А. Відсутність больового синдрому.
В. Позиви до сечовипускання.
С. Схильність до защемлення.
D. Швидке формування пахово-калиткової грижі.
Е. Неможливість пропальпувати яєчко.
(Е)
11 Виділіть 4 стінки внутрішнього отвору стегнового каналу.
А. Стегнова вена.
В. Стегнова артерія.
С. Стегновий нерв.
D. Пахова зв'язка.
Е. Півмісяцева зв'язка.
F. Куперова зв'язка.
(А,D,Е,F)
12 Під час операції з приводу защемленої грижі при розкритті його грижового вмісту не знайдено. Стінка грижового мішка гіперемована, набрякла, в мішку близько 40 мл запального ексудату. Назвіть вид защемлення.
А. Хибне, защемлення Брокка.
В. Пристінкове защемлення.
(А)
13 Вкажіть хірургічний доступ ,що застосовуються при стегновій грижі.
А. Стегновий.
Б. Паховий.
(А,Б)
14 Під час операції з приводу защемленої стегнової кили хірург розсік защемлююче кільце латерально, внаслідок чого виникла значна кровотеча. Назвіть ушкоджену судину.
А. Стегнова вена.
В. Стегнова артерія.
(А)
15 Вкажіть механізми защемлення грижі
А. Еластичне.
В. Калове.
(А,В)
16 Назвіть різновиди защемлення грижі.
А. Пристінкове.
В. Ретроградне.
С. Грижа Літре.
D. Просте
Е. Змішане, Брокка.
(А, В, D, Е)
17 Перерахуйте чотири стадії розвитку пахової грижі.
А. Початкова.
В. Канальна.
С. Калиткова.
D. Пахово-калиткова.
(А,В,С,D)
18 Назвіть операцію яку необхідно виконати хворій з флегмоною грижового мішка при защемленій пупковій грижі.
А. Операція Грекова
В. Операція Мейо-Сапежко
С. Операція Лекслера
(А)
19 Вкажіть ознаки нежиттєздатності защемленої кишки.
А. Відсутність перистальтики.
В. Відсутність пульсації судин.
С. Темно-вишневий колір або чорна кишка.
D. Тьмяна, десквамована серозна оболонка.
(А,В,С,D)
20 Під час операції з приводу защемленої грижі, у грижовому мішку 2 петлі кишківника. Вкажіть який вид защемлення.
А. Ретроградне.
В. Пристінкове.
(А)
21 Навіть 2 вида операцій при пупкових грижах.
А. Операція Мейо –Сапежко.
В. Операція Лекслера.
(А,В)
22 Яке анатомічне утворення являється грижовим мішком при вродженій паховій грижі?
А. Необлітерований черево-паховий відросток.
(А)
23 Яке анатомічне утворення слід розтинати при защемленні стегнової грижі?
А. Лакунарну зв'язку.
В. Пахову зв’язку.
(А)
24 Назвіть 3 клінічні ознаки прямої пахової грижі.
А. Кулевидна форма.
В. Овальна форма.
С. Не спускається в мошонку.
D. Зустрічається в молодому віці.
Е. Двостороння локалізація (часто).
(А,С,Е)
25 Вкажіть ознаки життєздатності кишки:
А. Рожевий колір, що змінюється на рожевий.
В. Серозна оболонка блискуча, гладка.
С. Перистальтика збережена.
D. Судини пульсують.
(А,В,С,D)
26 Назвіть операції що виконують при грижах стравохідного отвору діафрагми.
А. Мєйо.
В. Рудни-Парлаву.
С. Хіатопластика.
D. Гастрокардиопексия.
Е. Фундопликация.
F. Операції відновлюючі гострий кут Гіса.
(С,D,Е, F)
27 При видаленні нежиттєздатної частини кишки слід виконувати її резекцію.
А. На відстані від странгуляційної борозни 30-40 см в проксимальному та 15-20 в дистальному напрямку.
В. На відстані від странгуляційної борозни в проксимальному та в дистальному напрямку 10-15см.
С. Проводити перитонізацію странгуляційної борозни.
D. На відстані від странгуляційної борозни 20 см в проксимальному та дистальному напрямку.
Е. У межах видимих здорових тканин.
(А)
28 Хвора 40 років скаржиться на болі та пухлиноподібне утворення у верхній третині лівого стегна. Вказані скарги посилюються при ходьбі та фізичному навантажені і зникають в спокої. Об’єктивно: у верхній третині лівого стегна на передньо-внутрішній поверхні пухлиноподібне утворення 7×5см, при пальпації щільно-еластичне, в розмірах не зменшується, на болюче, перкуторно- тупий звук.
Який ймовірний діагноз?
А. Лівобічна стегнова грижа.
В. „Холодний” абсцес.
С. Аневризма стегнових судин зліва.
D. Ліпома лівого стегна.
Е. Варикозне розширення вен лівого стегна.
(А)
29 Хвора 56 років, скаржиться на болі і наявність пухлиноподібного утворення у правій паховій ділянці. Болі посилюються при ходьбі і фізичному навантажені. Об’єктивно: нижче правої пупартової зв'язки пальпується пухлиноподібне утворення 6×4см, щільно-еластичне, помірно болюче, не вправляється в черевну порожнину.
Перкуторно над ним- тупий звук, аускультативно шуми не вислуховуються.
Назвіть способи оперативного втручання, які застосовуються при даній патології.
А Сапежко,Мейо.
В. Мартинова, Мак-Вея, Шоулдайса.
С. Бассіні, Руджі, Парлавеччіо, Ліхтенштейна.
D. Сапежко, Спасокукоцького,Кімбаровського.
(С)
30 Хвора 44 років, скаржиться на болі і випинання в ділянці пупка. Болі посилюються при фізичному навантажені. Випинання виникло 3 роки тому. В останні місяці хвору почали турбувати болі при фізичному навантажені, іноді в спокої. Об’єктивно: живіт симетричний, черевна стінка в акті дихання бере участь, рівномірно. При пальпації визначаються болі в ділянці пупка. Аускультативно перистальтика кишечника в нормі. В ділянці пупка пухлиноподібне утворення до 3,5 см в діаметрі, кругле, м'яко-еластичне, в черевну порожнину не вправляється.
Який ймовірний діагноз?
А. Невправима пупкова грижа.
В. Ендометріоз.
С. Вправима пупкова грижа.
D. Омфаліт.
Е. Параумбілікальна ліпома.
(А)
31 Хворий скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утворення в правій паховій ділянці, яке при ходьбі збільшується, опускається в калитку, а в горизонтальному положенні –зникає. Пальпаторно визначається розширення зовнішнього кільця правого пахового каналу.
Яке захворювання слід діагностувати?
А. Водянка правого яєчка.
В. Правобічний паховий лімфаденіт.
С. Правобічна защемлена грижа.
D. Правобічна стегнова грижа.
Е. правобічна вправима пахово- канатикова грижа.
(Е)
32 До приймального покою доставлено хворого, 54 років, який впродовж 3-х років хворіє пахово –калитковою грижею справа. Дві години тому грижа защемилась. Підчас огляду хірургом грижове вип'ячування вправилось.
Як лікувальну тактику повинні вибрати?
А. Відпустити хворого додому з рекомендацією носити бандаж.
В. Відпустити хворого додому з рекомендацією операції в плановому порядку.
С. Госпіталізувати для динамічного спостереження.
D. Госпіталізувати для виконання невідкладної операції.
(D)
33 Під час герніопластики у пацієнта 20 років, виявили яєчко у грижовому мішку.
Яка грижа у хворого?
А. Набута коса пахова.
В. Вроджена коса пахова.
С. Пряма пахова грижа.
D. Стегнова грижа.
Е. Грижа затульного отвору.
(В)
1
(А,В,С,)
2
(А,В,С)
3
(А,В,С,D)
4
(С)
5
(А,В,С)
6
(А)
7
(А)
8
(В)
9
(В)
10
(Е)
11
(А,D,Е,F)
12
(А)
13
(А,Б)
14
(А)
15
(А,В)
16
(А, В, D, Е)
17
(А,В,С,D)
18
(А)
19
(А,В,С,D)
20
(А)
21
(А,В)
22
(А)
23
(А)
24
(А,С,Е)
25
(А,В,С,D)
26
(С,D,Е, F)
27
(А)
28
(А)
29
(С)
30
(А)
31
(Е)
32
(D)
33
(В)
Хірургія шлунку, дванадцятипалої, тонкої кишки, гепатопанкреатобіліарної зони та селезінки.
Перелік питань, тестів, секційних задач різного рівня для проміжного і підсумкового контролю
1.Найбільш інформативними методами діагностики виразки шлунку є:
A – фіброгастроскопія
B – ультразвукове дослідження
C – рентгенографія шлунку
D – біопсія
[A, С, D]
2.Для дослідження шлункової секреції використовують:
A – внутрішньошлункову рН-метрію
B – гістаміновий тест Кея
C – бензидиновий тест
D – інсуліновий тест Голландера
[A, B, D]
3.Операцією вибору при виразці дванадцятипалої кишки є:
A – резекція шлунку
B – резекція дванадцятипалої кишки
C – селективна проксимальна ваготомія
D – операція Макі-Шалімова
Е – селективна проксимальна ваготомія та дуоденопластика
[C, Е]
4.При резекції шлунку за Більрот-ІІ накладають:
A – гастродуоденоанастомоз
B – гастроєюноанастомоз
C – гастроілеоанастомоз
[B]
5.Частіше перероджується в рак:
A – виразка шлунку
B – виразка дванадцятипалої кишки
C – однаково часто
[A]
6.При якому виді ваготомії зберігається інервація пілоричного відділу шлунку:
A – стовбуровій
B – селективній
C – селективній проксимальній
[C]
7.Ваготомія проводиться для:
A – покращення кровопостачання шлунку
B – зниження кислотоутворення
C – прискорення евакуації з шлунку
[B]
8.Рентгенологічні ознаки виразки шлунку:
A – дефект наповнення
B – симптом “ніши”
C – конвергенція складок
D – шрамова деформація
[B,C]
9.Для хронічної виразки дванадцятипалої кишки характерно:
A – постійні болі
B – нічні болі
C – голодні болі
[B,C]
10.Соляну кислоту виробляють:
A – додаткові клітини
B – парієтальні клітини
C – головні клітини
[B]
11.Синдром Маллорі-Вейса – це:
A – кальозна виразка з кровоточивою судиною
B – розрив слизової оболонки кардіоезофагальної зони
C – дифузна кровотеча зі слизової оболонки шлунку
D – ерозивний бульбіт
[B]
12.До предракових захворювань шлунку відносяться:
A – хронічний атрофічний гастрит
B – стероїдна виразка шлунку
C – хвороба Менетріє
D – поліпи шлунку
Е – гострий гастрит
[A, C, D]
13.Локалізація болі при виразці тіла шлунку:
A – епігастральна область
B – проаве підребір’я
C – права здухвинна область
D – ліва здухвинна область
[A]
14.Іррадіація болі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки:
A – поперекова область зліва
B – ліве стегно
C – праве стегно
D – під праву лопатку
[D]
15.Особливості болі при пенетрації виразки в підшлункову залозу:
A – болі постійні, ноючі, з іррадіацією в спину
B – болі різкі, з іррадіацією в пупок
C – болі оперізуючого характеру
D – болі, іррадіюючі в калитку
Е – болі, іррадіюючі в ліве стегно
[A, C]
16.Особливості болі при стенозі привратника або дванадцятипалої кишки:
A – сильні “кинжальні” болі
B – ниючі, тупі болі
C – відчуття важкості в епігастральній області
D – болі переймоподібного характеру
Е – болі, іррадіюючі в калитку і пряму кишку
[B,C]
17.Особливості блювоти при стенозі привратника та дванадцятипалої кишки:
A – блювота на висоті больового нападу
B – рясне блювання шлунковим вмістом з їжею, яку вживав задовго до блювання
C – незначне блювання після їжі
D – блювота жовчю
Е – калова рвота
[B]
18.Основні ознаки виразкової хвороби, ускладненої стенозом привратника:
A – напруга м’язів передньої черевної сінки в епігастральній області
B – вздуття живота
C – видима оком перистальтика шлунку
D – “шум плеску” в шлунку при перкусії
Е – рвота шлунковим вмістом одразу після їжі
[C, D]
19.Показання до ваготомії:
A – виразка шлунку з низькою кислотністю
B – виразка дванадцятипалої кишки
C – у поєднанні з економною резекцією шлунку
D – у поєднанні з пилоропластикою при високій кислотності
Е – профузна виразкова кровотеча
[B,C, D]
20.Хворий 27 років поступив у важкому стані з нападом судом. Багато років хворіє на виразку дванадцятипалої кишки. В останні 2 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 5-6см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 42 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,8 ммоль/л, натрій – 124 ммоль/л, хлор – 84 ммоль/л, сечовина – 12,6 ммоль/л. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулося у хворого?
A – субкомпенсований стеноз
B – декомпенсований стеноз
C – компенсований стеноз
D – клінічна картина обумовлена іншими ускладненями виразкової хвороби
[B]
21.Хворий 30 років поступив в приймальне відділення у важкому стані з нападами судом. Багато років страждає на виразкову хворобу. В останні 4 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15,5 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 7см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 41,8 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,4 ммоль/л, натрій – 122 ммоль/л, хлор – 86 ммоль/л. В яке відділення доцільно госпіталізувати хворого?
A – хірургічне відділення
B – реанімаційне відділення
C – відділення гастроентерології
D – неврологічне відділення
Е – безпосередньо в операційну
[B]
22.Хворий 40 років звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття повноти в епігастрії, відрижку повітрям, блювоту кислим вмістом. Вказані явища за останній місяць поступово наростають. Схуд на 4 кг. Впродовж 6 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 2-3см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,3х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 50%. Для уточнення діагнозу найбільш інформативним є:
A – оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
B – ультразвукове дослідження
C – рентгеноскопія шлнку
D – комп’ютерна томографія
Е – аналіз шлункового соку
[C]
23.Хворий 42 років поступив у хірургічне відділення зі скаргами на відчуття важкості і повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за останній місяць на 3 кг. Впродовж 3 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 4см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,2х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 53%. Який попередній діагноз можна поставити?
A – переродження виразки в рак
B – пенетруюча виразка
C – кальозна виразка
D – пілородуоденальний стеноз
Е – поліп шлунку
[D]
24.Хворий 33 років скаржиться на відчуття важкості, повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за 3 місяці на 5 кг. Останні 7 років хворів і лікувався з приводу виразки дванадцятипалої кишки. При обстеженні встановлено, що має місце пілородуоденальний стеноз, стадія компенсації, данних за виразку немає. Яка операція показана даному хворому?
A – резекція шлунка
B – селективна проксимальна ваготомія
C – гастроентероанастомоз
D – пілоропластика
Е – селективна проксимальна ваготомія з дренуючою операцією
[Е]
25.Хворий протягом останніх 5 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота вчорашньою їжею. На рентгеноскопії шлунку – барієва суміш не проходить в дванадцятипалу кишку, на протязі 10 годин. Лейкоцити крові – 6,9х109/л, цукор крові – 5,6 ммоль/л. Діастаза сечі – 16 од. Еритроцити – 4,1х1012/л, Нв – 118 г/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
A – рубцевий стеноз воротаря
B – гостра виразка дванадцятипалої кишки
C – кровотеча з виразки
D – поліп шлунка
Е – пухлина головки підшлункової залози
[A]
26.Хворий 30 років з тривалим анамнезом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки потрапив до лікарні з підозрою на загострення активності процесу та клініко-рентгенологічними проявами компенсованого стенозу. Яка найбілш ймовірна причина стенозу?
A – набряк гепатодуоденальної зв’язки
B – рубцювання виразки
C – розтягнення шлунку
D – наявність виразкового дефекту
Е – здавлювання підшлунковою залозою
[B]
27.У хворого, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, запідозрено стеноз виходу з шлунку. Дві доби тому з’явилося блювання після їжі. За допомогою якого методу дослідження можна встановити ступінь компенсації стенозу?
A – рентгенологічного дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки
B – УЗД органів черевної порожнини
C – іррігографії
D – оглядової рентгенографії черевної порожнини
Е – діагностичної лапароскопії
[A]
28.Хворий 50 років страждає на виразкову хворобу шлунку протягом 10 років. Два місяці тому болі стали постійними, іррадіюючі в поперек, інколи оперізуючого характера. При ендоскопічному дослідженні визначається глибока ніша, розташована на задній стінці ближче до малої кривизни антрального відділу шлунка. Яке ускладнення виразкової хвороби виникло у хворого?
A – кровотеча
B – стеноз
C – малігнізація
D – перфорація
Е – пенетрація
[Е]
29.Хворий 45 років впродовж 10 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судомами. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку судом?
A – блювоти, порушення водно-електролітного балансу
B – блювоти, диспротеінемія
C – порушення діяльності центральної нервової системи
D – зниженя маси тіла, порушення білкового об’єму
Е – зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу
[A]
30.У пацієнта похилого віку виявлено пілоростеноз виразкового генезу, виснаження, має знижену секреторну функцію шлунка. Яку операцію найбільш доцільно провести пацієнту?
A – гастроентероанастомоз
B – гастростомію
C – кардіопластику
D – резекцію шлунку по Більрот-І
Е – пілоропластику
[Е]
31.Хворий протягом 15 років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній час схуд. Апетит залишається добрим. При обстеженні: в епігастрії пальпується болючий утвір. Аналізи крові та сечі – без особливостей. При аналізі шлункового соку встановлено значне зниження загальної кислотності. При рентгенологічному дослідженні виявлено по малій кривизні нішу діаметром до 3 см, стінка шлунку ригідна, складки слизової оболонки набряклі. При рентгенпальпації ця ділянка різко болюча. Який метод дослідження дозволяє уточнити діагноз?
A – колоноскопія
B – фіброгастродуоденоскопія з біопсією
C – УЗД
D – ректороманоскопія
Е – іригоскопія
[B]
32.Назвіть три симптоми, характерні для виразки, що пенетрує в підшлункову залозу:
A – діастазурія
B – болі в епігастральній ділянці, з іррадіацією в спину
C – профузна кровотеча
D – симптом Щоткіна-Блюмберга
Е – симптом Мейо-Робсона
[A, B, Е]
33.Вкажіть 2 небезпеки пенетруючих гастродуоденальних виразок:
A – профузна кровотеча
B – малігнізація
C – перфорація в черевну порожнину
D – формування внутрішньоорганних нориць
Е – перитоніт
[A, D]
34.Про яке ускладнення можна думати, якщо у хворого з рентгенологічною картиною “ніши” на задній стінці дванадцятипалої кишки з’явились оперізуючі болі та діастазурія.
Відповідь – пенетрація виразки в підшлункову залозу.
35.У хворого 56 років, недивлячись на сучасну інтенсивну терапію на протязі 3 місяців, не зменшується в розмірах “ніша” по малій кривизні шлунку. Про яке ускладнення можна думати та яка лікувальна тактика?
Відповідь: 1.Слід запідозрити малігнізацію виразки шлунку.
2.Хворому показано оперативне лікування.