
- •Пояснювальна записка
- •Мета вивчення дисципліни.
- •Зміст програми з патофізіології Змістовий модуль 1.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 1. Предмет і задачі патофізіології. Методи патофізіологічних досліджень. Основні етапи розвитку патофізіології.
- •Тема 2. Загальне вчення про хворобу, етіологію та патогенез.
- •Тема 3. Патогенна дія фізичних факторів.
- •Тема 4. Патогенна дія хімічних факторів.
- •Тема 5. Патогенна дія біологічних факторів.
- •Тема 6. Патофізіологія клітини. Пошкодження клітини.
- •Тема 7. Роль спадковості, конституції, вікових змін у патології.
- •Тема 8. Типові порушення периферичного кровообігу і мікроциркуляції.
- •Тема 9. Запалення.
- •Тема 10. Запалення.
- •Тема 11. Преімуна відповідь. Гарячка.
- •Тема 12. Патологія реактивності. Порушення імунної реактивності.
- •Тема 13. Алергія.
- •Тема 14. Алергія.
- •Тема 15. Пухлини.
- •Тема 16. Гіпоксія.
- •Змістовий модуль 2.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 17. Порушення водно–сольового обміну.
- •Тема 18. Порушення кислотно–основного стану.
- •Тема 19. Порушення енергетичного та білкового обмінів. Порушення обміну пуринових і піримідинових основ.
- •Тема 20. Порушення вуглеводного обміну.
- •Тема 21. Порушення жирового обміну.
- •Тема 22. Голодування.
- •Тема 23. Порушення обміну вітамінів.
- •Тема 24. Практичні навички з теми «Загальна нозологія. Типові патологічні процеси».
- •Змістовий модуль 3.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 25. Патофізіологія системи крові. Еритроцитози.
- •Тема 26. Анемії, спричинені крововтратою.
- •Тема 27. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.
- •Тема 28. Лейкоцитози, лейкопенії.
- •Тема 29. Лейкози.
- •Тема 30. Порушення системи гемостазу.
- •Змістовий модуль 4.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 31. Патофізіологія системного кровообігу. Недостатність кровообігу.
- •Тема 32. Патофізіологія серця. Недостатність серця.
- •Тема 33. Патофізіологія кровоносних судин.
- •Тема 34. Аритмії серця.
- •Тема 35. Аритмії серця.
- •Тема 36. Практичні навички з теми
- •Змістовий модуль 5.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 37. Патофізіологія зовнішнього дихання.
- •Тема 38. Дихальна недостатність.
- •Тема 39. Патофізіологія системи травлення.
- •Тема 40. Недостатність травлення.
- •Тема 41. Патофізіологія печінки.
- •Тема 42. Печінкова недостатність.
- •Тема 43. Патофізіологія нирок.
- •Тема 44. Ниркова недостатність.
- •Тема 45. Практичні навички з теми
- •Змістовий модуль 6.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 46. Патофізіологія ендокринної системи.
- •Тема 47. Патологія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.
- •Тема 48. Порушення ендокринної функції підшлункової залози.
- •Тема 49. Патофізіологія нервової системи.
- •Тема 50. Порушення внс. Біль.
- •Тема 51. Патофізіологія екстремальних станів.
- •Структура МодулЮ з патофізіології
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів, її контроль
- •Рейтингова шкала поточного і підсумкового контролю модуля
- •Орієнтовний перелік питань
- •Для підсумкового модульного контролю
- •Змістовий модуль 1.
- •Загальна нозологія. Типові патологічні процеси.
- •Змістовий модуль 2. Типові порушення обміну речовин.
- •Змістовий модуль 3. Патофізіологія системи крові.
- •Змістовий модуль 4. Патофізіологія системного кровообігу.
- •Змістовий модуль 5. Патофізіологія зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок.
- •Змістовий модуль 6. Патологія ендокринної системи та нервової системи
- •Форми контролю
- •Перелік навчально-методичної літератури (основна та допоміжна) основна
- •Допоміжна
Форми контролю
Поточний контроль
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми. Форми проведення поточного модульного контролю включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
Перевірка теоретичних знань:
експрес-опитування з використанням інтерактивних технологій
тестовий контроль (вхідного та вихідного рівня знань)
індивідуальне опитування
рішення типових ситуаційних задач.
Контроль за практичними діями та їх результатами.
Підсумковий модульний контроль
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою аудиторні навчальні заняття і під час вивчення модуля набрали кількість балів, не меншу ніж мінімальна (60 балів).
Форми проведення підсумкового модульного контролю включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
Перевірка теоретичних знань:
індивідуальне опитування (за білетами, в усній формі) – від 0 до 60 балів
рішення типових ситуаційних задач – від 0 до 20 балів
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше ніж 50 балів.
Оцінювання дисципліни
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зарахований модуль з дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту ЕСТS) – 200. Кількість балів (оцінка), яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з двох блоків змістових модулів дисципліни (1 блок – змістові модулі 1 та 2, 2 блок – змістові модулі 3-6) і складає максимум 120 балів, мінімум – 60. Студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше 3-х разів за весь період навчання), з дозволу проректора з навчальної роботи.
.
Студенти, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль, мають право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.
Перелік навчально-методичної літератури (основна та допоміжна) основна
Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця.-К.: Вища шк., 1995. – 615 с.
Патологическая физиология / Подред. Н.Н. Зайко, Ю.В. Быця.- Москва: Медпресс-информ, 2004. – 635 с.
Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. - К.: Здоров’я, 2001.
Допоміжна
Robbins Pathology basis of disease / Cotran R.S., Kumar V., Robbins S.L. - 2000.
Патологическая физиология: Учебник/Под ред. А.Д.Адо и др.- М.: Триада-Х, 2000.
Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Ч. 1. Основы общей патофизиологии.- СПб: ЭЛБИ, 1999.
Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Ч. 2. Основы патохимии. - СПб: ЭЛБИ, 2000.
Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. с англ. - М.: Мир, 2000.
Фалер Д.М., Шилдс Д.. Молекулярная биология клетки. Перевод с англ.- М.: Бином, 2003.
Кэттайл В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы: Пер. с англ.- СПб - М.: Невский диалект – Изд-во БИНОМ, 2001.
Хендерсон Дж.М. Патофизиология органов пищеварения: Пер. с англ. - М. - СПб: Невский диалект – Изд-во БИНОМ, 1999, 2-е изд., испр.
Гриппи М.А. Патофизиология легких: Пер. с англ. - М.-СПб: – Изд-во БИНОМ Невский диалект, 2000, 2-е изд., испр.
Шиффман Ф.Дж. Патофизиология крови: Пер. с англ. - М. - СПб: – Изд-во БИНОМ Невский диалект, 2000, 2-е изд., испр.
Шейман Дж.А. Патофизиология почки: Пер. с англ. - М. - СПб: – Изд-во БИНОМ Невский диалект, 1999, 2-е изд., испр.
Физиология и патология сердца. В 2 т. / Под ред. Н. Сперелакиса. – М.: Медицина, 1990.
Физиология и патофизиология легочных сосудов / Под ред. Е.К.Уэйра, Дж.Т.Ривса: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1995.
Шок / Под ред. Г.Риккера. Пер. с нем. - М.: Медицина, 1987.