Висновки

Отже, в різних країнах прийняті різні кількісні критерії, що відрізняють водосховища від ставків. У США водосховищем називається водоймище, корисна (регульована) місткість якого перевищує 5 тис. акрофутів, тобто 6,17 млн. куб. м. Водоймища, що мають менший корисний об'єм, називаються ставками. В Україні і більшості країн Західної Європи до водосховищ відносять водоймища місткістю більше 1 млн. куб. м.У водосховищ немає природних аналогів. Лише за формою чаші з ними схожі завально-запрудні озера. Дніпро – найбільша річка України і третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи – забезпечує до 75 % (з урахуванням створених водосховищ) потреби держави в прісній воді.

Перебуваючи, адміністративно, на території двох держав (України та Республіки Білорусь), Київське водосховище має 100 км в довжину і 12 (макс.) завширшки. На території України водосховище знаходиться на території Чернігівської та Київської областей. Загальна площа Київського водосховища становить 922 квадратних кілометри. Північно-східна частина водосховища, в районі урочища Березова кладь (вище села Страхолісся) відноситься до території Чорнобильської зони відчуження.

Значна частина Київського водосховища мілководна - близько 50% всієї площі водосховища становлять глибини до 3 метрів. Це сприяє розвитку вищої водної рослинності. Середня глибина Київського водосховища становить близько 4 метрів, при максимальній 14,5 м.

Вченими відзначається, що якість води в Київському водосховищі на сьогоднішній день можна класифікувати як задовільну. За винятком південної частини водосховища, яке в зимовий період має підвищений вмісту гумусу та інших органічних речовин, спостерігається погіршення газового режиму. У літній період погіршення показників води відбувається при «цвітінні» і загибелі синьо-зелених водоростей.

Після аварії на ЧАЕС та широкомасштабного забруднення всіх компонентів довкілля радіоактивними речовинами були встановлені значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та сировині. Для рибної продукції встановлені санітарно-гігієнічні допустимі рівні (ДР), які складають по цезію-137 - 150 Беккерель на 1 кг риби (Бк / кг), а по стронцію-90 - 35 Бк / кг. За радіаційним параметру м'ясо всіх видів риб Київського водосховища відповідає українським санітарно-гігієнічним нормативам. Забруднення риби стронцієм-90 знаходиться в межах від 1 до 17 Бк / кг, а цезію-137 від 6 до 62 Бк / кг.Незважаючи на те, що середні показники питомої активності риби не перевищують допустимих рівнів - все ж близько 20% виловленої риби мають високі рівні забруднення, що перевищують допустимі рівні. Деякі виловлені екземпляри мають питому активність 530 Бк / кг по цезію-137.

Список використаної літератури

1. Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.

2. Авакян В.Б и др. Водохранилища / А.Б. Авакян, В.П. Салтанкин, В.А. Шарапов. – М.: Мысль.

3. Киевское водохранилище / Под ред. Я.Я. Цееба. – Киев: Наук. Думка

4. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. – Киев : Вища шк.

5. Допустимi рiвнi вмiсту радiонуклiдiв 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питної води (ДР-97). – Київ: Мiн-во охорони здоров’я України. Комiтет з питань гiгiєнiчного регламентування.

6. Д.И. Гудков, А. Е. Каглян, А.Б. Назаров, В. Г. Кленус Радионуклиды в рыбе Зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Доповіді Національної Академії Наук України. 2007. №12. – С. 177 – 183

7. Чорнобильська катастрофа. Гол. редактор В.Г.Бар’яхтар. -Київ, Вид-во. Наук. Думка. 1995

8. Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю. Г. и др. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. – Киев : Наук. Думка.

9. Гидрометеорологический режим озер и водохранилищ СССР. Каскад днепровских водохранилищ. – Л.: Гидрометеоиздат.