
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •Even: move sr,d5 ; Завантаження регістра стану до d5
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
16Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
Вхідний контроль:
Яку архітектуру можуть мати багатопроцесорні системи?
Які функції має виконувати інтерфейс у багатопроцесорній системі?
Яку розрядність шини адреси можуть мати мікроконтролери фірми MotorolaMC68HC05JтаМС68НС11?
З якою метою зреалізовується клямкування адреси у МПС, якщо шина адреси/даних мікропроцесора є мультиплексована?
З якою метою в МПС використовується пріоритетний шифратор?
З якою метою в МПС використовується декодер вектора переривань?
DSPпрацюють переважно у складі багатопроцесорних систем, принаймні двопроцесорних, де другим процесором, так званимHost-процесором, може бути мікропроцесор, мікроконтролер, іншийDSPабо апаратний ПДП. Зв’язок поміжDSPтаHost-процесором зреалізовується черезHost-інтерфейс (НІ). На прикладіHost-інтерфейсуDSPсімействаDSP56000 фірмиMotorolaрозглянемо його структуру.НІ– 8-бітний повнодуплексний, з подвійною буферизацією паралельний порт, який долучується безпосередньо до шини даних Host-процесора.HI– асинхронний інтерфейс, який вміщує два банки регістрів: один, доступнийHost-процесору, і другий банк, доступний процесоруDSP.НІзабезпечує швидкість передавання пакетів 8 Мбайт/с, максимальна швидкість передавання даних при обробленні переривань становить 1,71 мільйона 24-розрядних слів/с.
Структуру НІподано на рис. 16.1. ПроцесорDSPрозглядаєНІяк периферійний пристрій, який займає три 24-бітові слова у просторі пам’яті даних. Регістри інтерфейсу є доступні за допомогою стандартних команд процесора і способів адресування. При програмному та апаратному скиданніНІвикористовується задля стандартного введення-виведення.
На рис. 16.2 наведено двопроцесорну систему на базі DSP56000 та мікроконтролераМС68НС11 фірмиMotorola, який має мультиплексовані шини адреси та даних і тому потребує клямкування адреси. Усі невикористовувані входи може бути підімкнено до живлення через резистор, як, наприклад,¬HAСK, задля запобігання виникнення помилкових сигналів.
Двоспрямована шина даних Н7...Н0 використовується для передавання даних поміжHost-процесором таDSP. Виходи адресиНА2...НА0 забезпечують адресне вибирання регістрівНІ, вони є стабільні, якщо вхід ¬НЕNдозволу переривань має низький активний рівень. ВхідHR/¬Wвибирає напрямок передавання даних при доступі доHost-процесора. ЯкщоHR/¬W= 1 та¬HENє активний, дані передаються зDSPдоHost-процесора; якщоHR/¬W= 0, то за активного входу ¬HENдані передаються зHost-процесора доDSP. ВхідHR/¬Wє стабільний, якщо¬HENє активний. Вхід¬HEN– дозвілHOST, дозволяє передавати дані шиною данихHOST. Якщо¬HENне є активний, лінії шини даних перебувають у третьому стані. Вихід¬HREQзабезпечує надходження відDSPдоHost-процесора, контролера ПДП або іншого зовнішнього контролера
Рисунок 16.1 – Структура НІ
сигналу запиту на переривання ¬IRQ. Вихід¬HREQможе сполучуватись з контактом запиту на перериванняHost-процесора, запитом передавання контролера або входом керування зовнішнього пристрою. Вихід¬HACK– забезпечення сигналу відповіді за операцій ПДП та сигналу відповіді – за переривання для сумісності з процесорами сімействаМС68ХХХ. У першому випадку сигнал¬HACKвикористовується для стробування даних за операцій ПДП, а у другому – для дозволу видавання на шину даних вектора переривань, якщо сигналHREQє активний.
Рисунок 16.2 – Система на базі DSPтаМC68НС11
На рис. 16.3 наведено двопроцесорну систему на базі DSP56000 та процесораМС68000 фірмиMotorola. ПроцесорМС68000 може використовувати командуMOVEPзі словом, довгим словом задля передавання доDSPабо читання з нього послідовності даних. При використовуванні в якості Host-процесораМС68020 абоМС68030 у будь-якій команді може використовуватись динамічно змінюваний розмір шини.
Рисунок 16.3 – Система на базі DSP та МС68000
На рис. 16.4 наведено мікропроцесорну систему з чотирьох DSP, які сполучуються за допомогою одногоHost-інтерфейсу. Така МПС може виконувати до 41-го мільйона команд на секунду і може масштабуватись для підвищування продуктивності.SSIна рис. 16.4 – послідовний інтерфейс.
Контрольні питання:
Яку роль у багатопроцесорних системах відіграє мікроконтролер і яку – DSP?
Яку роль у багатопроцесорних системах відіграє мікропроцесор і яку – DSP?
За допомогою якого вузла DSPзреалізовується долучання його доHost-процесора?
Які пристрої можуть використовуватись в якості Host-процесора?
Контрольні питання підвищеної складності:
У який спосіб можуть обмінюватися інформацією процесори у багатопроцесорних системах?
У який спосіб за послідовного чи паралельного передавання даних зреалізовується обмін поміж DSPтаHost-процесором?
Чи є передавання даних через Host-інтерфейс: синхронне? асинхронне?
Рисунок 16.4 – Система на базі кількох DSP