- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •Even: move sr,d5 ; Завантаження регістра стану до d5
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
шагурин И. И. Микропроцессоры и микроконтроллеры фирмыMotorola: Справ. пособие. – М.: Радио и связь, 1998. – 560 с.: ил.
шагурин И. И. Современные микроконтроллеры и микропроцессорыMotorola: Справ. пособие. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 952 с.: ил.
MC68681DUAL ASYNCHRONOUS RECEIVER/TRANSMITTER (DUART) (INCLUDES DATA ONMC2681AND MC2682) –Motorola Semiconductors. – September, 1985.
PROGRAMMER’S REFERENCE MANUAL (IncludesCPU32Insructions)M68000Family Programmer’s Reference Manual – ©Motorola INC., 1992.
M68EC000CPU Module Users Manual. Rev3.0 – ©Motorola, 1993.
M68EC0x0Integrated Development Platform Users Manual. Rev3.0 – ©Motorola, 1993.
THE FLIGHT-68EC020EVM.Users Manual by: R.F. Coates. Revised and Edited by: J.H.R. Selby. – Flight Tltctronics LTD., Southamton.
Проектирование импульсных и цифровых радиотехнических систем: Учеб. пособие для радиотехн. спец. вузов / Ю. П. Гришин, Ю. М. Казаринов, В. М. Катипов и др.; Под ред. Ю. М. Казаринова. – М.: Высшая школа, 1985. – 340 с.: ил.
Частина ІІ МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ НА МІКРОКОНТРОЛЕРАХ, DSPФІРМИMOTOROLA
ТА ЇХНЄ ПРОГРАМУВАННЯ
13 МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ НА МІКРОКОНТРОЛЕРАХ ФІРМИ MOTOROLAТА ЇХНЄ ПРОГРАМУВАННЯ
Вхідний контроль:
Які пристрої називають мікроконтролерами?
Які пристрої можуть входити до складу мікроконтролера?
У складі якого обладнання можуть використовуватися мікроконтролери?
Фірма Motorolaє провідним виробником мікроконтролерів (МК) у світі. Вона випускає 8-розрядні мікроконтролери, 16-, 32-розрядні модульні комунікаційні мікроконтролери та 32-розрядніRISCмікроконтролериPowerPC.
8-розрядні МК є найбільш поширеними представниками мікропроцесорної техніки. Їхня вартість не є високою, а доволі широкий спектр функціональних можливостей дозволяє використовувати ці контролери у різноманітних пристроях та приладах. Усі 8-розрядні МК входять до складу трьох сімейств – 68НС05, 68НС08 та 68НС11.
МК М68НС05 є найбільш прості й, відповідно, такі, що мають обмежені функціональні можливості, але є доволі дешевими. До складу цього сімейства входять різні типи мікроконтролерів, які відрізняються поміж собою обсягом та типом пам’яті, номенклатурою периферійних пристроїв, що їх розміщено на кристалі, а також іншими експлуатаційними характеристиками.
МК сімейства 68НС08 мають більшу продуктивність, більший обсяг внутрішньої пам’яті та розширені функціональні можливості, ніж інші МК
На кристалі МК сімейства 68НС11 зреалізовано велику номенклатуру периферійних пристроїв, вони також забезпечують можливість розширення обсягу пам’яті за рахунок підключення зовнішніх запам’ятовувальних пристроїв.
Загальна кількість різних моделей 8-розрядних МК, які сьогодні продукуються, становить близько 100.
16-розрядні МК фірми Motorolaпредставлено двома сімействами – 68НС12/912 та 68НС16. МК 68НС12/912 мають повну архітектурну сумісність з сімейством 68НС11, в них вбудовано внутрішнюFlash-пам’ять з великим обсягом – до 128 кбайт. Іхньою особливістю є виконування низки операцій, які забезпечують керування об’єктами з використанням “нечіткої логіки”. Вони мають доволі великий набір периферійного обладнання, високу продуктивність і відносно низьке енергоспоживання. МК 68НС16 є подальшим розвитком архітектури 8-розрядних мікроконтролерів 68НС11 і відрізнюється розширеним набором регістрів, доповненням системи команд і способів адресування. Їхнє використовування, у певних випадках, обмежено потребою підключення зовнішньої пам’яті.
Сімейство 32-розрядних МК МС68300 побудовано з використанням 32-розрядного процесора, який доповнено низкою високоефективних периферійних пристроїв, що дозволяє застосовувати їх в системах керування складними об’єктами та процесами при мінімальної кількості додаткових компонентів. Вони використовуються у робототехніці, авіаційно-космічній техніці, у різноманітному телекомунікаційному обладнанні.
Розпочинаючи з 90-х років ХХ сторіччя фірма Motorolaтакож випускає комунікаційні 32-розрядні мікроконтролери, призначені для використовування у складі цифрових телекомунікаційних систем і забезпечують обробку даних та організацію швидкого обміну масивами даних по каналах зв’язку. До них належать мікроконтролериМС68302,МС68360,МС68356 та їхні модифікації.