
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •Even: move sr,d5 ; Завантаження регістра стану до d5
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
МП фірми Motorola
12.3.1 Лінійні програми
Вхідний контроль:
В який спосіб будуть розміщуватись у пам’яті байти команди мовою Асемблер-86 MOV AX,7000H, якщо команду розташовано розпочинаючи з адреси 7000:0100?
Команда з якою адресою виконуватиметься наступною у лінійній програмі?
Яка адреса вміщується у вказівнику команд ІРМП фірмиIntelна лінійних ділянках програми?
За приклад побудови лінійної програми розглянемо ділення 16-розрядного числа $5679 зі знаком на 16-розрядне число $0004.
MOVЕ.L #$00005679,D2
MOVЕ.L #$00000004,D1
DIVS D1,D2
NOP
Результатом виконання фрагмента буде частка від ділення (розряди 0...15), яка дорівнює $159E, вона буде розміщена уD2 (розряди 0...15), і стача $0001 (розряди 16...31), яку буде розміщено також у регістріD2.
Зробимо перевірку правильності здобутого результату за допомогою фрагмента програми
EOR.L D3,D3
MOVE.L D2,D3
MULS D1,D2
SWAP D3
ADD D3,D2
Результатом виконання фрагмента буде наявність у регістрі D2 числа $5679, вміст регістраD1 не зміниться.
Контрольні питання:
Яку частку програм, на Ваш погляд, займають лінійні ділянки?
В який спосіб будуть розміщуватись у пам’яті байти команди мовою Асемблер МП М680Х0MOVE#$1234,D0, якщо команда розташована розпочинаючи з адреси $400600?
Команда з якою адресою буде виконуватись наступною у лінійній програмі?
Яка адреса вміщується у лічильнику команд РСМП фірмиMotorolaна лінійних ділянках програми?
Контрольні питання підвищеної складності:
Віднайти добуток даних $1234 та $2 усіма відомими Вам способами: написати фрагменти програми, які їх зреалізовують.
Віднайти частку від ділення здобутого у попередньому завданні результату на $2 усіма відомими Вам способами: написати фрагменти програми, які їх зреалізовують.
12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
Вхідний контроль:
Наведіть приклад застосування арифметичного циклу.
Наведіть приклад застосування ітераційного циклу.
За яким принципом зреалізовуються підпрограми часової затримки?
Приклад 12.3.1Написати фрагмент програми, який здійснював би часову затримку на термін, визначуваний найбільшим числом, котре можна трактувати як байт.
400600 MOVЕ.В #$FF,D6 ; Затримка здійснюється за рахунок
400602 SUB #1,D6 ; повторювання у циклі команди віднімання 1 з
400604 BNE *-2 ; лічильника D6; цикли повторюються, допоки
400608 NOP ; його вміст не дорівнюватиме нулю
Фрагмент програми, який зреалізовує затримку, може бути оформлено у вигляді підпрограми.
Приклад 12.3.2Написати фрагмент програми, який виводить слово $1234 до додаткового регістраРААR РІ/Т, а через час, визначуваний вмістомD2 у підпрограміТІМЕ, слово $5678 – до того самого регістраРААR РІ/Т.
МOVЕ,B #$1234,D0 ; Завантаження даного $1234 до регістра D0
MOVЕ,L #$800015,A0 ; Завантаження адреси регістра
; PAAR PI/T у А0
MOVЕP.B D0,(A0) ; Запис даного $1234 до регістра PAAR
JSR ТІМЕ ; Звернення до підпрограми TIME
MOVЕ.B #$5678,D1 ; Завантаження даного $5678 до регістра D1
MOVЕP.B D0,(A0) ; Запис даного до регістра PAAR РІ/Т
ТІМЕ: MOVЕ #$AB,D2 ; Підпрограма
М2 : SUB #1,D2 ; ТIME
BNE M2 ;
RTS ;
Приклад 12.3.3Написати підпрограму визначення парності чи непарності кількості одиниць у байті, який міститься в регістрі.
Задача розв’язується шляхом логічного зсуву байта у циклі, наприклад, праворуч, та підрахування кількості разів, коли встановлювався прапорець перенесення С. Структурну схему алгоритму підраховування кількості одиниць у байті зображено на рис. 12.10.
Програма розв’язання задачі на Асемблері МП МС68020: