- •Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст. Соціально-економічне становище. Формування ринкових відносин
- •Провідні галузі промисловості
- •Будівництво залізниць
- •Розвиток сільського господарства Східної Галичини, Буковини і Закарпаття
- •Початок трудової еміграції
- •Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини і Закарпаття в другій половині XIX ст.
- •Професійна структура населення західноукраїнських земель та центральних провінцій Австрійської імперії
- •Землекористування на західноукраїнських землях
- •Розшарування селянства на західноукраїнських землях
- •Початок масової трудової еміграції західних українців
- •Суспільно-політичний розвиток у 60 — першій половині 70-х р.Р. XiXст.
- •Радикальний рух у Галичині. Народна рада
- •Наслідки конституційних реформ 60-х р.Р. XIX ст. В Австрійській імперії для її народів
- •Основні напрямки українського руху в 60—90-х р.Р. XIX ст.
- •Домінування старорусинського напрямку в українському русі Галичини в 50—70-х р.Р. XIX ст.
- •Етапи народовського руху
- •Діяльність москвофілів і народовців у Східній Галичині у 60-ті — першій половині 70-х р.Р. XIX ст.
- •Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині 70—90-х р.Р. XiXст.
- •Українське питання у міжнародній політиці кінця 80-х р.Р. «Нова ера»
- •Діяльність галицьких народовців у другій половині 70 —80-ті р.Р. XIX ст.
- •Радикальна течія в українському русі Галичини
- •«Нова ера» в україно-польських відносинах у Галичині та її наслідки
Українське питання у міжнародній політиці кінця 80-х р.Р. «Нова ера»
Наприкінці 80-х р.р. XIX ст. різко загострилися відносини між Австро-Угорщиною і Росією. Дві імперії ніяк не могли поділити сфери впливу на Балканах. Назрівала війна, у якій на боці Австро-Угорщини, напевне б, виступила Німеччина. Прагнучи ослабити Російську імперію, німецькі політики висунули план утворення після перемоги над Росією «Київського королівства», у склад якого б увійшла Наддніпрянська Україна.
Цей план зацікавив Австро-Угорщину, яка сподівалася встановити над російською частиною України свій контроль. Коли про німецький план і наміри Австро-Угорщини стало відомо у Києві, вони знайшли підтримку і так званих австрофілів на чолі з Володимиром Антоновичем і Олександром Кониським, діячами Київської громади. Громадівці готові були підтримати німецький проект в обмін на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини, яку сприймали як «український П'ємонт». На шляху реалізації побажань австрофілів стояли галицькі поляки. Але під тиском австрійців поляки у 1890 р. пішли на поступки.
Суть поступок полягала у визнанні галицьких українців окремим народом. У відповідь на лояльність українців до австрійської влади остання мала з однаковою прихильністю ставитися до українців і поляків. Передбачалося надання українцям певної кількості місць у Австрійському парламенті і Галицькому сеймі, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті та інші поступки. Після цього була проголошена «нова ера» у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою.