Початок трудової еміграції
Малоземелля і безземелля виганяли з рідних домівок на пошуки кращої долі десятки тисяч селян. Ситуацію ускладнив демографічний бум, що охопив у другій половині XIX ст. всю Україну, у тому числі і Західну. З 1857 р. до кінця XIX ст. населення західноукраїнських земель збільшилося з 3,9 млн. до 6,4 млн. осіб. Українці з них становили відповідно 2,6 млн. і 4,6 млн., решту - Поляки, євреї, німці, угорці та ін.
Квола місцева промисловість не могла поглинути надлишок сільського населення. Аграрне перенаселення досягло великих Масштабів і надзвичайно здешевіло робочі руки.
Тяжкі
економічні умови примушували селян
кидати Батьківщину й шукати кращої долі
в чужих краях. У кінці XIX , почалась масова
еміграція - переселення до Канади, США.
Бразилії і навіть до Австралії. В 90-х
р.р. XIX ст. з Західної України за океан
емігрувало більше як 250 тис. осіб.
Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини і Закарпаття в другій половині XIX ст.
Особливості
На західноукраїнських землях не спостерігалося бурхливого зростання продуктивних сил, як в інших частинах імперії Габсбургів
Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття зберігали аграрний характер економіки. Більшість самодіяльного населення краю була зайнята в сільському господарстві
Розвиток економіки на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості західних і центральних провінцій імперії
В економічній структурі імперії Габсбургів західноукраїнським землям відводилася роль ринку збуту готових товарів і джерела надходження сировини та робочої сили до індустріально розвинених провінцій
Імперський уряд фактично не вживав ніяких заходів для розвитку промисловості в Західній Україні. Західноукраїнським підприємцям не надавалися податкові пільги, якими користувалися у західних провінціях
Доступ західноукраїнським товарам на ринки Австро-Угорщини та сусідніх країн був фактично закритий. Водночас існували пільги для вивезення з краю сировини і напівфабрикатів
Наприкінці XIX ст. іноземний капітал посилив свої позиції в західноукраїнській економіці. Це були перш за все сфери торгівлі, банківська справа, нафтовидобувна і лісозаготівельна галузі промисловості
В аграрній сфері рівень розвиту сільськогосподарського виробництва краю був найнижчим в імперії
Західноукраїнське селянство постійно страждало від малоземелля, що спричиняло масову трудову еміграцію
Професійна структура населення західноукраїнських земель та центральних провінцій Австрійської імперії
|
|
|
|
|
| ||
Землекористування на західноукраїнських землях
Східна Галичина
Північна Галичина
Закарпаття
На
1848 р.
Після реформи 1848 р.
Розшарування селянства на західноукраїнських землях
|
Східна Галичина |
Північна Галичина |
Закарпаття |
|
|
|
|
|
| ||
Початок масової трудової еміграції західних українців
|
|
Причини еміграції | |||||||||
|
|
Злиденні заробітки або повна їх відсутність |
Страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями |
Зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті |
Тягар національного гноблення і політичного безправ'я | ||||||
|
|
↓ |
↓ |
↓ |
↓ | ||||||
|
|
Трудова еміграція | |||||||||
|
|
↓ | |||||||||
|
|
Основні форми | |||||||||
|
|
Постійне переселення до інших держав (Бразилія, Арґентина, США, Канада) |
Тимчасова (сезонна) заробіткова еміграція (Угорщина, Західна Австрія, Німеччина, Румунія, Росія, Франція) | ||||||||
|
↓ |
↓ | |||||||||
|
Кількість українських емігрантів, що виїхали протягом другої половини XIXст., складала: Східна Галичина і Північна Буковина — понад 250 тис. осіб, Закарпаття — 170 тис. осіб | ||||||||||