cd-935

21

Таким чином, домішки в зерновій масі вкрай небажані й вони повинні бути вилучені. Це завдання вирішує найважливіший прийом післязбиральної обробки — очищення зерна.

Узерноочисних машинах застосовують різні робочі органі, робота яких заснована на використанні певної ознаки подільності зернової маси.

Ознаки подільності зернової маси: лінійні розміри зерна і домішок (довжина, товщина, ширина); аеродинамічні властивості (швидкість витання); форма і стан поверхні (фрикційні властивості); щільність (гравітаційні властивості); колір, пружність, магнітні властивості й ін.

Існує велика різноманітність зерноочисних машин: ситові сепаратори (на ситах); повітряно-ситові сепаратори (сита і пневмосортування в каналах); трієри ( на комірчастій поверхні); аспіраційні колонки, повітряні сепаратори (за аеродинамічними властивостями); вібропневматичні каменевіддільні машини і сортувальні столи (вібраційне переміщення в аерованому шарі без просіювання); каменевіддільні машини (коливні конічні поверхні); сортувальні гірки (на нерухливих похилих ситах); магнітні сепаратори (за магнітною сприйнятливістю) та ін.

Утехнологічних лініях передбачають попереднє очищення на ворохоочисниках або сепараторах перед сушінням (для видалення грубих і легких домішок), одноразове або дворазове очищення зерна на повітряно-ситових сепараторах (після сушіння) для доведення зерна до потрібних кондицій.

Очистку вважають ефективною, якщо вміст смітної домішки після неї не більше 2 %, зернової — не більше 5 % і шкідливої (ріжків, головні та ін.) — до 0,2 % включно.

Сушінню піддають свіжозібране вологе й сире зерно, а також те зерно, що зберігається з метою запобігання розвитку в ньому виниклого процесу самозігрівання або ліквідації зараженості зерна шкідниками хлібних запасів.

Узагальному вигляді під сушінням розуміють процес зневоднення матеріалів. Цей складний процес складається з передачі тепла нагрітим повітрям зерну, переміщенням вологи всередині зерна до його поверхні, її випари в периферійних шарах кожної зернівки, переміщення пари з периферійних шарів зерна до поверхневих і в міжзерновий простір, видалення її з маси зерна. Одночасно з цим в зерні проходить ряд фізичних і біохімічних процесів, що впливають на якість зерна.

Для сушіння зерна застосовують різні типи зерносушарок. Процес сушіння повинен здійснюватися відповідно до діючих нормативних документів (інструкцій).

Активне вентилювання зерна. Активне вентилювання передбачає примусове продування повітрям зернової маси для охолодження зерна, прискорення його післязбирального дозрівання, зниження вологості зерна, що зберігається, розвитку шкідників хлібних запасів і мікроорганізмів, виключення можливості самозігрівання зерна шляхом вирівнювання температури і вологості в зерновій масі.

Технологічний процес активного вентилювання здійснюється за допомогою вентиляторів і спеціальних пристроїв, які називають установками для активного вентилювання.

22

Відвантаження зерна здійснюють на різні види транспорту: автомобільний, залізничний, водний. Відвантажують зерно, яке пройшло відповідну обробку.

В автомобільний транспорт відвантажують зерно з відпускних бункерів, розташованих у робочій будівлі або силосах елеватора. У вагони зерно відвантажують як з відпускних бункерів, так і безпосередньо з вагів за допомогою відвантажувальних труб, надсилосних або спеціальних конвеєрів.

Відвантаження зерна зі складів на авто- і залізничний транспорт здійснюють стаціонарними або пересувними транспортуючими механізмами.

Відпускні пристрої для відвантаження на водний транспорт відрізняються високою продуктивністю й незалежністю від роботи елеватора, вони забезпечуються проміжними накопичувальними бункерами з великою сумарною місткістю ( до 4 тис. т).

Виробничі зерносховища здійснюють відпуск зерна на борошномельні, круп'яні й комбікормові заводи. Відпуск проводиться з вагів або відпускних бункерів стрічковими конвеєрами. Операція триває не більше 8 годин на добу (в межах зміни). Обсяг її зазвичай відповідає добовій продуктивності переробного підприємства.

3.2 Основні відомості про кількісно-якісний облік зерна

З моменту надходження зерна на підприємство і до відвантаження його (включно) організовується систематичний контроль за кількістю і якістю кожної партії.

Будь-яке переміщення зерна і зернопродуктів на підприємстві супроводжується їх кількісним і якісним обліком.

На переміщення зерна відповідній особі дають розпорядження в письмовій формі у встановленому порядку.

Зважування автомобілів здійснюють на автомобільних вагах, вагонів — на залізничних вагах. Облік при проведенні внутрішніх операцій із зерном ведуть на вагах — автоматичних (порціонних) або елеваторних (ковшових). Матеріально відповідальні особи ведуть кількісно-якісний облік зерна в спеціальних книгах на основі всіх прибуткових і видаткових документів і документів, що засвідчують якість зерна.

Контроль якості при всіх переміщеннях зерна здійснює виробнича технологічна лабораторія підприємства, яка у своїй роботі керується діючими законами, нормативно-технічними документами і вказівками вищестоящих органів.

Результати всіх аналізів і спостережень працівники лабораторій реєструють у документах встановленої форми відповідно до вказівок про порядок їх ведення і заповнення.

Якість зерна при зберіганні визначають за органолептичними показниками (ДСТ 10967-90). Ознаками нормального зерна служать характерний смак, запах і притаманний зерну блиск і колір. Регулярне спостереження за станом кольору і запаху, уважний огляд усіх зерен у наважці, взятій для визначення, дозволяють виявити початок несприятливих процесів у зерновій масі і вжити заходів для збереження якості зерна.

26

Рисунок 4.3 – Принципова схема І-го типу технологічного процесу елеваторів другої та третьої ланки

4.2 Прогресивна принципова схема ІІ-го типу технологічного процесу

Принципова схема ІІ-го типу технологічного процесу — схема, яка пока-

зує взаємозв’язок транспортного, вагового, технологічного обладнання й бункерів, а також лінії руху зерна по цьому обладнанню, тобто це конкретизована принципова схема І-го типу, яка показує на якому обладнанні можлива виконувати конкретну операцію та де необхідні в лініях оперативні накопичувальні бункери.

Прогресивну принципову схему ІІ-го типу ТП наведено на рис. 4.4.

4.3 Зерносховища вертикального типу, основні будівлі та споруди

Елеватор — це комплекс будівель, споруд та пристроїв, які призначенні для виконання завантажувально-вивантажувальних робіт, технологічної обробки та зберігання зерна в спеціальних вертикальних резервуарах.

Технологічна обробка зерна включає операції: очищення; сушіння; активне вентилювання; знезаражування; охолодження; консервування зерна (зберігання зерна в інертному середовищі).

Основними спорудами елеватора є:

–робоча будівля;

–силосні корпуси;

–приймальні пристрої;

–відпускні пристрої;

–зерносушарне господарство;

–вагове господарство;

–лабораторія.

Робоча будівля елеватора — це спорудження, в якому виробничі приміщення чергуються з бункерами різного призначення.