
- •Курсовий проект
- •Завдання
- •1 Класифікація комп’ютерних систем
- •2 Архітектура комп’ютерних систем
- •2.1 Різновиди архітектур комп’ютерних систем
- •2.2 Архітектура комп’ютерної системи микрос
- •3 Топологія комп’ютерних систем
- •3.1 Різновиди топологій комп’ютерних систем
- •3.2 Топологія типу «Дерево»
- •4 Закон амдаля і його застосування при створенні комп’ютерних систем
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Розрахунок коефіцієнту прискорення
- •5 Розрахунок параметрів комп’ютерних систем
- •5.1 Розрахунок функції надійності комп’ютерних систем
- •5.2 Експрес-аналіз функціонування комп’ютерних систем
- •5.2.1 Математичне очікування числа працездатних ем у системі
- •5.2.2 Функція здійснювання рішення завдання на живучій комп'ютер-ній системі
- •Висновки
- •Також, розрухував функцію здійснювання рішення завдання на живучій комп'ютерній системі як для стаціонарного режиму, так і для перехідного режиму. Список використаних джерел
- •Додаток а – Класифікація комп’ютерної системи Базу
5.2 Експрес-аналіз функціонування комп’ютерних систем
5.2.1 Математичне очікування числа працездатних ем у системі
1. Стаціонарний режим – режим, при якому система тривало експлуатується.
Розрахунок здійснюється по формулі:
. (5.17)
У
нашому випадку,
,
а
,
умова
виконується, тому розрахуємо математичне
очікування числа у стаціонарному режимі
по першій формулі:
(5.18)
2. Перехідний режим. Режим, при которому система тількі починає функціо-нувати. Розрахунок здійснюється по формулі:
(5.19)
Де
֪–
це
число працездатних ЕМ
тривалій
експлуатації.
Для розрахунку візьмемо і =36. Так як у
нашому випадку
,
то
розрахуємо
функцію перехідного режиму в різних
значеннях t,
і занесем дані до таблиці (5.5):
Рисунок 5.4 – Графік залежності N(i,t)
Таким чином, результати розрахунку функції перехідного режиму наведені у таблиці (5.5).
Таблиця 5.5 – Точки математичного очікування числа в перехідному режимі
t |
0 |
1 |
1,2 |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
2 |
2,2 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
N(i,t) |
36 |
37 |
37,111 |
37,217 |
37,308 |
37,387 |
37,454 |
37,512 |
37,562 |
37,605 |
37,642 |
t |
3 |
3,2 |
3,4 |
3,6 |
3,8 |
4 |
4,2 |
4,4 |
4,6 |
4,8 |
5 |
N(i,t) |
37,673 |
37,701 |
37,724 |
37,744 |
37,762 |
37,777 |
37,79 |
37,801 |
37,81 |
37,818 |
37,825 |
Побудуємо графік залежності N(i,t)(Рисунок 5.4)
5.2.2 Функція здійснювання рішення завдання на живучій комп'ютер-ній системі
Під живучістю КС розуміється властивість программного настроювання й організації функціонування таких структурних схем, які в умовах відмов і відновлення обчислювачів гарантують при виконанні паралельної програми продуктиінсть у заданих межах або можливість використання всіх справних обчислювачів. Поняття живучості обчислюівальних систем характеризує їхньої здатності по оргазінації відмовостійких обчислень або, говорячи інакше, по реалізації паралельних программ, що допускають варіювання числа галузей у відомих межах.
Стаціонарний
режим; F(t)
–
імовірність того, що на КС, що перебуває
в тривалій експлуатації, буде вирішена
за час
завдання, представлене паралельною
програмою, що адаптується, тобто програмо,
що використовує в будь-який момент часу
всі працездатні ЕМ. Розрахунок робиться
по формулі:
(5.21)
Згідно
з моїм варіантом, β
= 7
.
Виконаємо розрахунок по формулі
(5.21)
змінюючи значеннях t,
і занесем дані до таблиці (5.6):
Таким чином, результати розрахунку функції перехідного режиму наведені у таблиці (5.6).
Таблиця 5.6 – Результати залежності F(t)
t |
0 |
0,001 |
0,002 |
0,003 |
0,004 |
0,005 |
0,006 |
0,007 |
0,008 |
0,009 |
0.01 |
F(t) |
0 |
0,233 |
0,411 |
0,549 |
0,654 |
0,734 |
0,796 |
0,844 |
0,88 |
0,908 |
0,929 |
Графік функції F(t) зображено у додатку Д.
Перехідний
режим; F(i,t)
–
імовірність того, що на КС, що почала
функціонувати в стані i,
,
буде за час
вирішене завдання, представлене у
вигляді паралельної програми, що
адаптується. Розрахунок виконується
по формулі:
(5.23)
Розрахуємо функцію F(i,t) по формулі (5.23), для різних значень t:
0
=0,223
=0,396
=0,53
=0,635
=0,716
=78
=0,829
=0,867
=0,897
=0,92
Таким чином, результати розрахунку функції перехідного режиму наведені у таблиці (5.7).
Таблиця 5.7 – Результати залежності F(i,t)
t |
0 |
0,001 |
0,002 |
0,003 |
0,004 |
0,005 |
0,006 |
0,007 |
0,008 |
0,009 |
0.01 |
F(t) |
0 |
0,223 |
0,396 |
0,53 |
0,635 |
0,716 |
0,78 |
0,829 |
0,867 |
0,897 |
0,92 |
Побудуємо графік функції F(i,t):
Рисунок 5.5 – Графік функції залежності F(i,t)