- •Конспект лекцій з курсу «Філософія»
- •Тема1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
- •1. Світогляд і філософія
- •2. Функції і структура філософії
- •3. Форми й методи філософії
- •Тема2. Історичні типи філософії
- •1. Давня філософія
- •2. Філософія Середньовіччя, Відродження і Нового часу
- •3. Німецька класична філософія
- •Тема3. Філософська думка в україні і росії
- •1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні
- •2. Філософська думка в Росії
- •Тема4. Філософія хх століття
- •1. Суттєві риси філософії хх ст. Сайєнтистські та антропологічні напрями
- •2. Марксистська філософія у хх ст
- •3. Релігійна філософія
- •4. Філософія постмодернізму
- •Тема5. Філософське розуміння світу
- •1. Філософський сенс проблеми буття
- •2. Матерія та форми і способи її існування
- •Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
- •1. Поняття діалектики та метафізики
- •2. Закони і категорії діалектики
- •Тема7. Пізнання: сутність і структура
- •1. Філософське осмислення пізнавального процесу
- •2. Проблема істини у філософії
- •Тема8. Наукове пізнання. Науково-технічне пізнання
- •1. Сутність та форми наукового пізнання
- •2. Рівні й методи наукового пізнання
- •3. Науково-технічне пізнання та його методи
- •Тема9. Філософія творчості
- •1. Філософське розуміння творчості
- •2. Синтезуюча природа творчості
- •3. Форми творчого синтезу
- •4. Особливості технічної творчості
- •5. Творчість і особа
- •Тема10. Проблема людини у філософії
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •3. Духовність і проблема сенсу життя
- •4. Людина і людство
- •Тема11. Практика та інженерна діяльність
- •1. Категорії діяльності та практики у філософії
- •2. Структура практики
- •3. Інженерна діяльність як вид практики
- •Тема12. Суспільство як система
- •1. Виробництво та механізм саморозвитку суспільства
- •2. Роль соціальної революції та реформ в житті суспільства
- •3. Проблема основних етапів та законів розвитку суспільства
- •Тема13. Історичні форми спільності людей
- •1. Соціально-етнічна різноманітність людства
- •2. Нація та національний характер
- •Тема14. Прогрес
- •1. Джерела та рушійні сили суспільного прогресу
- •2. Ознаки суспільного прогресу
- •3. Суперечливий характер суспільного прогресу
- •Тема15. Культура і цивілізація
- •1. Сутність культури та її соціальні функції
- •2. Структура культури
- •3. Співвідношення культури та цивілізації
- •Тема16. Особа і суспільство
- •1. Свобода і необхідність у суспільстві
- •2. Проблеми соціалізації людини
- •Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
- •1. Поняття цінності
- •2. Різноманітність ціннісних орієнтацій людей
- •Тема18. Майбутнє людства
- •1. Проблеми передбачення і соціальне прогнозування
- •2. Глобальні проблеми сучасності
- •Запитання для підготовки до екзамену з «Філософії» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання
Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
1. Поняття цінності
Людська діяльність відрізняється від тваринної тим, що їй передує ідеальний образ бажаного як наслідку свідомо спрямованих дій. Виникнення ідеального образу обумовлене метою. Маючи мету та ідеальний образ, людина складає план їх здійснення, перетворення у реальність. Мета відповідає на запитання: що треба зробити? (Наприклад, вступити до академії). План відповідає на запитання: як можна цього досягти?
Але чому один прагне вступити до академії, а інший зайнятися торгівлею? Більше того, одні й ті ж цілі й плани можуть мати у різних людей різні мотиви, різне ціннісне значення. Один вступає до вузу, щоб одержати вищу освіту, залучитися до змістовного духовного життя, інший, щоб мати гарантований заробіток, а той, щоб весело провести молоді роки і т.ін.
Отже, люди мають різні ціннісні орієнтації. Навіть досягнення однієї і тієї ж мети для різних людей має неоднаковий життєвий сенс цінність. Специфіку цінності, що становить мотив рушійну силу діяльності людей, можна пояснити давньою легендою. Подорожуючий запитує у робітників, які возять цеглу: "Що ви робите?" Один відповідає: "Цеглу вожу", другий: "На хліб заробляю", а третій: "Храм будую". Таким чином, дії у них однакові, а ціннісні орієнтації різні. І що дуже важливо різний настрій і різне ставлення до своєї роботи.
Цінність суттєво відрізняється від мети та інших станів свідомості, що керують діяльністю: потреб, інтересів, настроїв. Кожен з цих психічних станів виконує власну функцію в регуляції людської діяльності. Потреби відображають у свідомості суб’єкту ваду будь-чого, що спонукає людину до діяльності, спрямованої на усунення цієї вади. Інтерес підпорядковується потребі і означає усвідомлене прагнення до чогось, щоб задовольнити дану потребу. Задоволення потреб, інтересів супроводжується емоційними переживаннями: радощів у разі успіху, гніву, якщо хтось підступно заважає нам іти до мети.
У кожного з нас виробляється уява про більш важливі потреби, інтереси, переживання, ніж інші. У кожного з нас на основі власного досвіду виникають певні домінантні потреби, інтереси. Ці домінанти відіграють роль маяків, що орієнтують наше ставлення до навколишнього світу, окремих його явищ і процесів. Припустимо, що перед нами людина, яка надає перевагу матеріальним потребам з усталеним інтересом до техніки і оптиміст за типом переживань. Ці найтиповіші для даного суб’єкту потреби, інтереси і переживання, що сформувалися у єдину домінанту, впливають на вибір мети та засобів її досягнення.
Так виникають цінності суб’єктивно-об’єктивні відносини, що скеровують поведінку людини і виступають як основа вибору цілей, засобів, результатів та умов діяльності і відповідають на запитання: "В ім’я чого відбувається ця діяльність?" цінність фіксує якості об’єкту, які спроможні задовольнити потреби суб’єкту і виступають як мотив діяльності. Процедура вибору на основі цінності називається оцінкою. Це завжди порівняння, віддання переваги чомусь. Спрямованість суб’єкта і його діяльності на певну цінність називається ціннісною орієнтацією. Оскільки вона виступає як головна внутрішня сила діяльності, то найважливішою передумовою якої-завгодно співпраці чи організаторської, керівної роботи є прийняття до уваги ціннісної орієнтації партнерів або підлеглих. Без цього неможлива ефективна дія ніякої системи заохочення до співпраці чи санкцій проти порушників дисципліни.
Можна виявити цінності індивідуальні, групові (національні, колективні, класові) та загальнолюдські; тимчасові, перспективні та вічні, що об’єднують певні кола людей. Розділ філософії, в якому осмислюється суть, походження і роль цінностей у ставленні людей до світу, називається аксиологією (вченням про цінності). Виразом вищої цінності для людини виступає ідеал. Це образ найкращого бажаного безвідносно до реальних можливостей його досягнення. Маючи інформацію про конкретні умови руху в напрямі до ідеалу, людина визначає мету образ оптимального бажаного, що набирає вже риси такої реальної цінності, якої можна досягти за сприятливих умов. Найнижчий рівень бажаної цінності, за яким уже починається незадоволення своїми досягненнями, розчарування, складає норма (бо "ненормальне" це вже щось неспроможне задовольнити нашу потребу).
Ідеал
Знання
про ідеал
План Мета Норма Настанова
Воля Діяльність
Здійснення
мети
Знання
про умови руху до ідеалу
|
Все це конкретні соціально-психологічні механізми поведінки людей, їх взаємодії. Той, хто хоче досягти успіхів, як менеджер, бізнесмен, організатор виробництва, просто бути щасливим у дружбі, шлюбі, повинен пам’ятати: ніщо так не об’єднує людей, як загальні ідеали, цілі, норми, що відбивають притаманні людям цінності. Щоб бути готовим до певного типу діяльності, потрібно не лише мати інформацію про ціннісну орієнтацію людей, з якими маєш справу, та усвідомлювати свої цінності, але й загартувати волю до дії, що веде до мети. Це забезпечується таким станом психіки як настанова підсвідома готовність до певної діяльності в певних умовах. Оптимальних наслідків досягають єдність всіх елементів керуючої програми на мотиваційно-когнітивному (інформаційному) і вольовому рівні від цінності (оцінки) до настанови.
Отже, цінності постають як системотворче ядро програми діяльності і внутрішнього духовного життя. Щоб зрозуміти суть певної культури або людини, треба звернутися до відповідних систем цінностей, що надають їхній життєдіяльності справжнього сенсу.