8.2. Види аудиторських висновків

МСА 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного па­кету фінансових звітів загального призначення” розглядає обста­вини, коли аудитор може надати безумовно-позитивний висновок.

Якщо є необхідність у модифікації аудиторського висновку, ау­дитору необхідно керуватися стандартами і рекомендаціями, які на­дає МСА 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора”.

Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо до нього додається пояснювальний параграф або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною. Модифікується текст аудиторського висновку для таких випадків, як:

питання, що не впливають на думку аудитора, — аудитор пови­нен модифікувати аудиторський висновок, додаючи пояснювальний параграф, що висвітлює: суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності діяльності суб’єкта господарювання, існування знач­ної невизначенності, вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти, інші питання;

питання, що впливають на думку аудитора, - умовно-позитивна думка, відмова від висловлення думки, негативна думка.

Умовно-позитивна думка висловлюється, якщо аудитор дохо­дить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансовій звітності або обме­ження обсягу роботи аудитора, коли аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення та зібрати достатньо доказів, не є достатньо суттєвим і всеохопним, щоб вимагати від ау­дитора негативного висновку або відмови від висловлення думки.

Відмова від висловлення думки відбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і всеохопним, що ау­дитор не зміг отримати достатньої кількості аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.

Негативна думка висловлюється, якщо вплив незгоди з управ­лінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки (чи інша модефікація висновку) про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фі­нансових звітів.

Якщо облікова політика поточного періоду постійно не застосо­вувалася щодо залишків на початок періоду і якщо зміна облікової політики не була як належить урахована й розкрита, аудитор пови­нен висловити умовно-позитивну або негативну думку.

Якщо аудиторський висновок щодо фінансових звітів суб’єкта господарювання за попередній період було змінено, аудитор розгля­дає вплив цього факту на фінансові звіти поточного періоду. Напри­клад, якщо було обмеження обсягу аудиту через неможливість ви­значити залишки запасів на початок попереднього періоду, аудитор може не висловлювати умовно-позитивної думки або відмовитися від висловлення думки щодо поточного періоду. Однак якщо зміна фінансових звітів попереднього періоду залишається доречною й суттєвою для фінансових звітів поточного періоду, то аудитор пови­нен змінити аудиторський висновок за поточний період.

Якщо щодо вхідного залишку на рахунку є неточності, які мо­жуть істотно вплинути на фінансову звітність поточного періоду, аудитор повинен проінформувати керівництво підприємства, і тільки в разі його згоди повідомити попередньому аудитору. Якщо неточні дані не відображено відповідними чином і така інформація неадек­ватно розкрита, аудиторам слід зробити умовно-позитивний висно­вок або відмовитися від висновку залежно від ситуації.

Якщо в обліковій політиці підприємства не збігалися значення вхідних і вихідних залишків на рахунках або якщо зміни не були враховані і адекватно відображені, аудиторові доведеться надати умовно-позитивний чи негативний висновок або відмовитися від надання аудиторського висновку.

Якщо зміст аудиторського висновку за попередній період був переро­блений попередником, слід звернути увагу на вплив змін на фінансову звітність поточного періоду. Наприклад, якщо є суттєві зміни в аудитор­ському висновку, які стосуються звітності за попередній період і пов'язані з поточною звітністю підприємтсва, аудитор повинен внести до поточного аудиторського висновку відповідні зміни.

Якщо аудитор висловлює думку іншу, ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обгрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти.

Узагальнені фінансові звіти - це звіти, які узагальнюють переві­рені аудитором річні фінансові звіти, для інформування груп корис­тувачів, зацікавлених лише в основній інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання і результату його діяльності.

Вони містять менше подробиць і розуміння фінансового стану та результатів діяльності суб’єкта господарювання, їх слід читати разом з річним перевіреним аудитором фінансовим звітом.

Проміжна фінансова інформація - це фінансова інформація, яка містить повний або стислий пакет фінансових звітів за період, мен­ший за фінансовий рік суб'єкта господарювання.

Мета завдання з огляду - надати аудиторові можливість, на ос­нові процедур, які не дають усіх свідчень, що їх потребувала б ау­диторська перевірка, констатувати, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, що дає йому підстави вважати, що фінансові зві­ти не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною конце­птуальною основою фінансової звітності .

На відміну від аудиту, огляд не призначений для отримання обгрунтованої впевненості в тому, що фінансова інформація не міс­тить суттєвих викривлень.

Огляд складається зі здійснення запитів, в основному особам, що відповідають за фінансові та облікові питання, та з застосування аналітичних процедур та інших процедур огляду.

Прогнозна фінансова інформація - це фінансова інформація, що ґрунтується на припущеннях про події, які можуть відбутися в май­бутньому, та про можливі дії суб’єкта господарювання.

Прогнозна фінансова інформація може бути представлена у ви­гляді прогнозу (на один рік) або перспективної оцінки (на більш три­валий період або по більш невизначених припущеннях), або комбі­нація (прогноз на рік плюс перспективна оцінка на п’ять років).

Прогнозна фінансова інформація може включати фінансову звіт­ність або один або кілька елементів фінансової звітності й може ви­користовуватися:

• усередині підприємства, як інструмент внутрішнього управління;

• надаватися третім особам, наприклад, у формі:

1. проспекту для забезпечення потенційних інвесторів інформацією про майбутні очікування;

2. річного звіту для забезпечення інформацією акціонерів, орга­нів регулювання та інших зацікавлених осіб;

1. документа, що містить інформацію для кредиторів, тощо.

Складаючи висновок відносно перевірки прогнозної фінансової інформації, аудитор може висловити думку з приводу:

• негативної впевненості щодо припущень;

• прогнозної інформації;

• можливих застережень.