
- •2.1. Дисципліна «бюджетна система»
- •30. Роль бюджетів у розвитку науки в Україні. Склад видатків на науку та джерела їхнього фінансування.
- •29. Особливості, форми, методи і джерела фінансового забезпечення соціальної сфери.
- •27. Принципи та форми бюджетного фінансування.
- •26. Класифікація видатків бюджетів
- •25.Видатки бюджетів, їх розмежування між окремими ланками бюджетної системи
- •24. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, джерела покриття та соціально-економічні наслідки
- •23. Класифікація доходів бюджетів.
- •22. Доходи бюджетів, їх розмежування між окремими ланками бюджетної системи
- •20. Державний борг, його структура. Управління державним боргом.
- •19. Кошторис бюджетної установи. Загальний та спеціальний фонд кошторису.
- •18. Розпорядники бюджетних коштів, їх функції, права та обов’язки.
- •17. Складання, розгляд, затвердження та виконання місцевих бюджетів.
- •16.Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками. Взаємодія фінансових органів у процесі виконання державного бюджету.
- •14. Складання проекту Державного бюджету України.
- •10.Суть, принципи та завдання бюджетного планування. Етапи та методи бюджетного планування.
- •9.Бюджетна політика. Загальні риси бюджетної політики України на сучасному етапі.
- •8.Бюджетний процес в Україні, його стадії та учасники.
- •6.Бюджетні права, характеристика бюджетних прав органів управління бюджетом та розпорядників бюджетних коштів.
- •5.Розмежування доходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи.
- •4. Бюджетна система: поняття, структура та принципи побудови. Поняття бюджетного устрою.
- •3.Бюджетний механізм, характеристика його підсистем та організаційних форм.
- •1. Соціально-економічна сутність та призначення бюджету.
3.Бюджетний механізм, характеристика його підсистем та організаційних форм.
У цілому бюджетний механізм можна розглядати як систему встановлених державою форм і методів організації бюджетних відносин. Він є зовнішньою оболонкою бюджету, що виявляється у бюджетній практиці. У практичному плані бюджетний механізм — це налагоджена економічна структура, яка відображає послідовність і способи дій відповідних державних органів у процесі мобілізації і використання бюджетних коштів. Механізм мобілізації бюджетних ресурсів називають податковим механізмом. Призначення механізму використання бюджетних коштів полягає у виконанні двох найважливіших функцій — фінансового забезпечення та фінансового регулювання соціально-економічних процесів у державі.Структура бюджетного механізму є досить складною. До неї входять різні елементи, що відповідають розмаїттю бюджетних відносин. Саме множина бюджетних взаємозв'язків передбачає застосування великої кількості видів, форм, методів, важелів та інструментів їхньої організації як елементів бюджетного механізму. До структури бюджетного механізму входять різноманітні організаційні форми, форми бюджетного забезпечення, методи та інструменти бюджетного регулювання, бюджетні стимули та санкції, які можна об'єднати у відповідні підсистеми.
До таких підсистем можна віднести:
— забезпечуючі (використовуються під час прогнозування та бюджетного планування);
— оперативні (використовуються у процесі виконання бюджетів);
— ретроспективні (використовуються на заключних стадіях бюджетного процесу).
У структурі бюджетного механізму можна виділити такі складові: організаційні форми, форми бюджетного забезпечення, методи та інструменти бюджетного регулювання, бюджетні стимули і санкції.До організаційних форм бюджетного механізму належать бюджетне прогнозування, бюджетне програмування, бюджетне планування, оперативне управління і бюджетний контроль.До форм бюджетного забезпечення відносять кошторисне фінансування, бюджетне інвестування, бюджетне кредитування, бюджетне субсидіювання, бюджетне дотування, бюджетне резервування.
2. Функції бюджету та особливості їх прояву в ринкових умовах господарювання.
Функції бюджету:
_ розподільча;
_ контролююча;
_ забезпеченя існування держави.
Розподільча функція бюджету дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Їй притаманний багатовидовий (міжгалузевий, міжтериторіальний) та його багаторівневий розподіл коштів. Об’єктом бюджетного перерозподілу є національний дохід, іноді – національне багатство
Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:
– наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;
– чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;
– як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;
– чи ефективно використовуються бюджетні кошти.
Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.
Функція бюджету забезпечення існування держави дозволяє створити матеріально-фінансову базу існування держави на основі формування доходних статей бюджету.
Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.
Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони пов’язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб, та виникають у розподільчому процесі, учасником якого є держава в особі відповідальних органів влади.
Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу та перерозподілу вартості національного доходу. Відповідно, функції бюджетних відносин на стадіях розподілу національного доходу наступні:
1. Стадія первинного розподілу національного доходу передбачає концентрацію деякої маси прибуткового продукту в централізованому фонді фінансових ресурсів.
2. Стадія вторинного перерозподілу національного доходу передбачає перерахування частини доходу підприємств, установ, населення в централізований фонд фінансових ресурсів з наступним перерозподілом для забезпечення загальнодержавних потреб.