Тема 53. Зобов’язання із безпідставного набуття або збереження майна

Загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Підстави виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Суб’єкти зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Порядок повернення безпідставно набутого або збереженого майна. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат ні його утримання. Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню.

Тема 54. Спадкування за заповітом і законом

Поняття заповіту та права на заповіт. Права заповідача при укладенні заповіту. Заповідальний відказ. Покладення заповідачем на спадкоємців обов’язку вчинити дії майнового характеру. Підпризначення спадкоємця. Встановлення заповідачем сервітуту. Право на обов’язкову частку у спадщині. Загальні вимоги до форми заповіту. Посвідчення заповіту при свідках. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя. Секретний заповіт. Спадковий договір. Недійсність заповіту. Порядок призначення виконався заповіту. Повноваження виконавця заповіту. Контроль за виконанням заповіту. Поняття та сутність черга ості спадкування за законом. Зміна черговості одержання права на спадкування. Розмір частки у спадщині спадкоємця за законом. Перша черга спадкоємців за законом. Друга черга спадкоємців за законом. Третя черга спадкоємців за законом. Четверта черга спадкоємців за законом. П’ята черга спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення.

Тема 55. Здійснення права на спадкування

Поняття прийняття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини. Строки для прийняття спадщині. Правові наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Перехід права на прийняття спадщини. Відумерлість спадщини. Поділ спадщини між спадкоємцями. Перерозподіл спадщини. Пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців. Охорона спадкового майна. Управління спадщиною. Порядок одержання свідоцтва про право на спадщину. Державна реєстрація права на спадщину.

3. Методичні рекомендації до написання кпізу

Комплексне практичне індивідуальне завдання – КПІЗ виконується самостійно кожним студентом. Завдання студенти обирають індивідуально в межах дисципліни. Тема завдання ускладнена поглибленим вивченням і розробкою окремої галузі цивільного права.

Метою КПІЗ є розвиток навичок самостійної роботи систематизація, поглиблення, узагальнення знань студента з певної теми.

КПІЗ – це завершена теоретична робота у вигляді реферату, наукової статті, конспекту з теми, анотації прочитаної додаткової літератури тощо.

КПІЗ має складатися з таких основних елементів:

1. Зміст.

2. Вступ.

3. Основна частина (складається з 2-3 розділів та пунктів)

4. Висновки.

5. Список використаних джерел.

6. Додатки.

Зміст подається на початку наукової роботи. У змісті вказується вступ, назви розділів і параграфів, що входять до основної частини, висновки, література і назви кожного додатка. Навпроти кожного пункту, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками проставляються номери сторінок, з яких вони починаються

Вступ. Виклад матеріалу починається зі вступу. Складовими вступу є актуальність теми, аналіз літератури та джерел, завдання дослідження, які виділяються абзацами. На початку своєї роботи студент повинен обґрунтувати, чому він взявся досліджувати саме цю тему, для чого це потрібно, що нового і що цікавого в такому дослідженні – це і становить актуальність теми. До вас уже хтось займався подібною проблемою, або досліджував окремі її складові. Назвіть цих авторів і їх праці. Дайте коротку характеристику окремим книгам та статтям в яких ви відшукали найбільше матеріалу для вашої наукової роботи. Завершити написання вступу потрібно коротким описом того, що саме Ви плануєте дослідити, на яких проблемах зосередити вашу увагу, що хочете показати своєю роботою. Тут можна коротко показати мету і завдання кожного розділу або роботи в цілому.

Основна частина. Назва «основна частина» в роботі не пишеться, вона умовна. До складу основної частини входить певна кількість розділів, кожен з яких має свою назву, яка відображає про що йдеться в цьому розділі. Великі розділи можна поділити на пункти або параграфи і кожному з них дати заголовок. З основної частини починається послідовний логічний виклад матеріалу. В кінці кожного розділу робляться короткі висновки, підсумовується вищесказане. Викладаючи матеріал, необхідно робити посилання на джерела з яких взяті факти. Обов’язкові посилання робляться після наведення цифр, цитат та інформації, яка не є загальновідомою або вашим власним дослідженням.

Висновки.Останній розділ наукової роботи носить назву – “Висновки”. У висновках підводяться підсумки Вашої роботи, дається короткий аналіз викладеного вами матеріалу.

Список використаних джерел. Після загальних висновків подається список використаних джерел. Джерела (література) подаються обов’язково в алфавітному порядку. Монографії чергуються із статтями згідно алфавітного порядку прізвищ авторів. Для того, щоб правильно оформити список використаної літератури слід уважно ознайомитися з вимогами ГОСТ. (див. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1 – 2003,IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007-07-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – ІІІ, ІІІ, 47 с.)

Додатки. Ілюстративний матеріал: схеми, діаграми, таблиці, анкети, запитальники, фотографії, малюнки, тощо можна подати в додатках.