- •Державні будівельні норми україни
- •Державні будівельні норми україни
- •Обов’язкові вимоги цих норм надруковані звичайним шрифтом, рекомендовані положення та пояснення — дрібним.
- •1 Вимоги проектування
- •1.1 Основні принципи забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності конструкцій
- •1.1.1 Загальні вимоги
- •1.1.2 Рекомендації
- •1.1.3 Основні розрахункові вимоги
- •1.1.4 Врахування призначення та умов роботи конструкцій
- •1.2 Матеріали для конструкцій і з’єднань
- •1.2.1 Загальні вимоги
- •1.2.2 Матеріали масового застосування
- •1.3 Розрахункові характеристики матеріалів і з’єднань
- •1.4 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску
- •1.4.1 Розрахунок елементів суцільного перерізу
- •1.4.2 Розрахунок елементів наскрізного перерізу
- •1.4.3 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів центрально-стиснутих елементів суцільного перерізу
- •1.5 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при згині
- •1.5.1 Класифікація елементів, що згинаються
- •1.5.2 Розрахунок на міцність елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.3 Розрахунок на міцність балок суцільного перерізу для кранових колій
- •1.5.4 Розрахунок на загальну стійкість елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.5 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.6 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на дію поздовжньої сили та згинального моменту
- •1.6.1 Розрахунок на міцність
- •1.6.2 Розрахунок загальної стійкості елементів суцільного перерізу
- •1.6.3 Розрахунок на загальну стійкість елементів наскрізного перерізу
- •1.6.4 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів
- •1.7 Розрахунок опорних плит
- •1.8 Розрахунок опорних частин
- •1.9 Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій
- •1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм, в’язей і структурних конструкцій
- •1.9.2 Розрахункові довжини елементів просторових ґратчастих конструкцій
- •1.9.3 Розрахункові довжини колон (стійок)
- •1.9.4 Граничні гнучкості елементів
- •1.10 Розрахунок листових конструкцій
- •1.10.1 Розрахунок на міцність
- •1.10.2 Розрахунок на стійкість
- •1.10.3 Основні вимоги до розрахунку сталевих мембранних конструкцій
- •1.11 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на витривалість
- •1.12 Проектування з’єднань сталевих конструкцій
- •1.12.1 Зварні з’єднання
- •1.12.2 Болтові з’єднання
- •1.12.3 Фрикційні з’єднання
- •1.12.4 Поясні з’єднання в балках
- •1.13 Додаткові вимоги щодо проектування елементів будівель і споруд різного призначення
- •1.13.1 Загальні вимоги щодо проектування сталевих конструкцій
- •1.13.2 Відстань між температурними швами
- •1.13.3 Ферми і структурні плити покриттів
- •1.13.4 Колони
- •1.13.5 В’язі
- •1.13.6 Балки
- •1.13.7 Балки кранових колій
- •1.13.8 Листові конструкції
- •1.13.9 Висячі покриття
- •1.13.10 Мембранні покриття
- •1.13.11 Опорні частини
- •1.13.12 Фланцеві з’єднання
- •1.13.13 З’єднання з фрезерованими торцями
- •1.13.14 Монтажні кріплення
- •1.14 Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції
- •1.14.1 Загальні положення
- •1.14.2 Розрахункові характеристики сталі і з’єднань
- •1.14.3 Підсилення конструкцій
- •Вибрані додатки б.2 Індекси у буквених позначеннях і пояснювальні слова
- •Б.3 Основні буквені позначення
1.6.3 Розрахунок на загальну стійкість елементів наскрізного перерізу
1.6.3.1 Розрахунок на загальну стійкість позацентрово стиснутих елементів наскрізного перерізу зі з’єднувальними планками або ґратками слід виконувати як для стрижня в цілому, так і для окремих його гілок.
1.6.3.2 При розрахунку стрижня в цілому відносно вільної осі за формулою (1.6.3), коли планки і ґратки розміщені в площинах, паралельних до площини дії моменту, коефіцієнт стійкості необхідно визначати за табл. К.4 додатка К залежно від значення приведеної умовної гнучкості (значенняlef визначають за табл. 1.4.2) і відносного ексцентриситету m, що визначається за формулою
, (1.6.17)
де – ексцентриситет, при обчисленні якого розрахункові значення внутрішніх зусильМ і N слід приймати згідно з вимогами п. 1.6.2.3;
а– відстань від головної осі перерізу, перпендикулярної до площини дії моменту, до осі найбільш стиснутої гілки, яка приймається не меншою за відстань від головної осі перерізу до осі стінки гілки;
I– момент інерції поперечного перерізу наскрізного стрижня відносно вільної осі.
При значеннях відносного ексцентриситету m > 20 перевірку загальної стійкості слід виконувати як для зігнутих елементів.
1.6.3.3 При розрахунку окремих гілок наскрізних стрижнів з ґратками за формулою (1.4.3) поздовжню силу в кожній гілці слід визначати з урахуванням додаткового поздовжнього зусилля Nad, викликаного дією згинального моменту М, яке необхідно визначати за формулами:
–при згині елемента у площині, перпендикулярній до осі y – y, для 1- і 3-го типів перерізів (табл. 1.5.2);
–те саме, для 2-го типу перерізу;
–при згині елемента у площині, перпендикулярній до осі x – x, для 3-го типу перерізу;
–те саме, для 2-го типу перерізу;
тут b, b1, b2 – відстані між осями гілок (табл. 1.4.2).
Гнучкість окремих гілок між вузлами приймати за п. 1.4.2.4.
При згині стрижня наскрізного перерізу 2-го типу (табл. 1.5.2) у двох площинах додаткове поздовжнє зусилля Nad слід визначати за формулою
. (1.6.18)
1.6.3.4 При розрахунку окремих гілок наскрізного стрижня з планками у формулі (1.6.3) необхідно врахувати додаткове поздовжнє зусилля , викликане дією згинального моментуМ, а також місцевий згин гілок від фактичної чи умовної поперечної сили (як у поясах безрозкісної ферми).
1.6.3.5 Для рівностороннього тригранного наскрізного стрижня з ґратками, постійного по довжині перерізу, відносний ексцентриситет необхідно обчислювати за формулами:
при згині у площині, перпендикулярній до однієї з граней
; (1.6.19, a)
при згині у площині, паралельній до однієї з граней
; (1.6.19, б)
де b – відстань між осями поясів у площині грані;
b – коефіцієнт, який приймається у залежності від виду з’єднання ґраток з гілками наскрізного стрижня і дорівнює 1,2 – для болтових з’єднань і 1,0 – для зварних з’єднань.
1.6.3.6 Розрахунок на загальну стійкість наскрізних стрижнів із двома суцільностінчастими гілками, що є симетричними відносно осі x – x (рис. 1.6.1), із ґратками, розміщеними у двох паралельних площинах, при дії поздовжньої сили та згинальних моментів в обох головних площинах, слід виконувати:
для стрижня в цілому – у площині, паралельній до площин ґраток, згідно з вимогами п. 1.6.3.3, приймаючи ех = 0;
для окремих гілок – як позацентрово стиснутих елементів за формулами (1.6.3) і (1.6.5); при цьому поздовжню силу у кожній гільці слід визначати з урахуванням додаткового зусилля, спричиненого дією згинального моменту Мy (див. п. 1.6.3.3), а згинальний момент Мx розподілити між гілками пропорційно жорсткостям (моментам інерції) гілок Ixb (рис. 1.6.1); якщо згинальний момент Мx діє в площині однієї з гілок, то слід вважати його таким, що повністю передається на цю гілку. При розрахунку за формулою (1.6.5) гнучкість окремої гілки слід визначити у залежності від максимальної відстані між вузлами ґратки.
|
Рис. 1.6.1. Схема наскрізного перерізу стрижня з двома суцільностінчастими гілками |
1.6.3.7 Розрахунок з’єднувальних планок або ґраток наскрізних позацентрово стиснутих стрижнів слід виконувати згідно з вимогами п. 1.4.2.8 і п. 1.4.2.9 на дію поперечної сили, значення якої дорівнює більшому з двох значень: фактичної поперечної сили Q чи умовної поперечної сили Qfic, яка обчислюється відповідно до вимог п. 1.4.2.7.
У випадку, коли значення фактичної поперечної сили є більшим за значення умовної, сумісну роботу гілок наскрізних позацентрово стиснутих елементів слід забезпечувати, як правило, за допомогою ґраток.