1. Поняття та ознаки фермерського господарства.

Фермерське господарство є одним із найяскравіших суб’єктів аграрного підприємництва, що виник у процесі проведення аграрної реформи в Україні. Спочатку було прийнято ЗУ “Про селянське фермерське господарство” від 20.12.1991 р., діяв в редакції від 22.06.1993 р., а 19.06.2003 р. прийнято ЗУ “Пор ФГ”. Тобто ФГ є відносно новим інститутом АП, але вже станом на початок 2003 р. кількість фермерських господарств становила майже 42 тис. У власності та користуванні таких господарств знаходиться більше мільйона га с/г угідь, причому переважна їх частина рілля. В середньому на кожне ФГ припадає по 30 га. І зараз існує тенденція до поступового збільшення загальної площі земель, що використовуються ФГ. Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” від 03.12.1999 р. створено реальні умови для колишніх членів с/г підприємств щодо організації ФН на основі їх земельних та майнових паїв. Звичайно, це сприяло збільшенню їх кількості.

ЗУ “Про ФГ” визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Відповідно до ст. 1 Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

З наведеного визначення можна назвати такі юридичні ознаки ФГ:

1. це форма підприємництва громадян – тобто діяльність за власною ініціативою, на власний ризик, систематична, з метою отримання прибутку.

2. засновниками можуть бути тільки громадяни України. Фермерське господарство може бути створено як одним громадянином України так і кількома громадянами України

3. утворюється ФГ тільки на добровільних засадах, за власним бажанням громадян, а не внаслідок рішення якихось органів державної влади або місцевого самоврядування

4. відносини в ФГ носять членський характер. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку (за старим Законом – 16-ти річного), інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

5. ФГ – це сімейно-трудове об'єднання. Воно може бути створено кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї

6. це суб'єкт землекористування, що має статус юридичної особи.

Хоча з приводу надання ФГ статусу юридичної особи у законодавстві є певні суперечності. По-перше, однією з ознак юрид. особи є наявність відокремленого майна, а ЗУ «Про ФГ» не містить приписів щодо обов'язкової передачі майна членами господарства самому господарстві при його створенні. Крім того, земельні ділянки для створення ФГ надаються у власність або в оренду фізичним особам-громадянам – засновникам ФГ, а не самому господарству. Напевно, статус юридичної особи необхідний ФГ для участі у господарському обороті, для захисту своїх прав у суді. Однак, слід зазначити, що в законодавстві інших країн (наприклад, РФ), ФГ може мати або ж не мати статусу юридичної особи, за вибором його засновника. Однак,згідно із ЗУ «Про ФГ» воно є юридичною особою, має своє найменування, печатку і штамп, діє на основі Статуту

7. мета створення та діяльності – виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку

Правову основу діяльності ФГ утворює законодавство, яке можна розподілити на 3 групи: загальне, галузеве та фермерське.

Загальне: Конституція України:ст. 14гарантує право власності на землю.Ст. 42закріпляє основи підприємництва, держава забезпечує захист від недобросовісної конкуренції в сфері підприємницької діяльності. Сюди ж належать ЗУ «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» - встановлює певні пільги для аграрних суб'єктів, в т.ч. і для ФГ., ЗУ «Про власність», ЦК, ГК України, Сімейний кодекс України тощо.

У групі галузевих актівпріоритетне значення для ФГ маєземельне законодавство.ЗК встановлює право приватної власності громадян України на землю, регулює порядок та умови надання з/д, встановляє максимальні розміри з\д для ведення ФГ. Також можнаназвати ЗУ “Про плату за землю” та “Про фіксований с/г податок”.На діяльність фермерів також розповсюджується законодавство про охорону навколишнього природного середовища, лісове, водне законодавство, про надра, трудове. На рівні підзаконних актів цеУкази Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність с/г підприємствам та організаціям”, а також “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки”.

Власне фермерське законодавство (як підгалузь аграрного законодавства) представлено ЗУ “Про ФГ”, Постановою КМУ “Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств і СФГ” від 31.05.1995 р., постановою КМУ “Про деякі питання розвитку СФГ” від 14.03.1992 р., Постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1908 “Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується”, постановою КМУ від 17.03.2004 р. “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік для фінансової підтримки фермерських господарств через механізм мікрокредитування”; Порядком проходження професійного відбору врегульований спеціальним Положенням про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства праці та соціальної політики України від 17.12.2003 р. (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2004 р. за № 118/8718); Статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 08.11.2002 р.; наказом Міністерством аграрної політики України, Міністерством фінансів України та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2002 р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.07.2002 р. за № 560/6848), яким затверджено Порядок надання та використання коштів фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств тощо.

Законом передбачено надання пільг для ФГ. Так, новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та фермерським господарствам з відокремленими садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, вони звільняються від сплати податку на прибуток та плати за землю, можуть перейти на сплату фіксованого с/г податку тощо.