- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Зміст загальна частина
- •Передмова
- •Розділ 1. Кримінально-виконавча політика україни
- •1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- •1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- •1.1. Поняття і зміст кримінально-виконавчої політики України
- •1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- •1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 2. Кримінально-виконавче право
- •2.2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права
- •2.3. Наука кримінально-виконавчого права
- •2.4. Предмет і система навчальної дисципліни
- •Питання для контролю
- •Література
- •Розділ 3. Історія розвитку кримінально-виконавчого права україни
- •3.1. Загальна характеристика періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України
- •3.2. Кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду
- •3.3. Кримінально-виконавче законодавство та практика виконання покарань пенітенціарного періоду
- •3.4. Виправно-трудове законодавство та система виконання покарань радянського періоду (1917-1991 р. Р.)
- •Питання для самоконтролю
- •В чому полягає зміст загальної характеристики періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України.
- •Охарактеризуйте кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду.
- •Чим відрізняеться кримінально-виконавча політика і законодавство допенітенціарного періоду від сучасного їх стану.
- •Список використаних джерел
- •Розділ 4. Норми кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчі правовідносини
- •4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- •4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- •4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- •4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- •Питання для самоконтролю
- •В чому полягає зміст норми кримінально-виконавчого права.
- •Назвіть види норм кримінально-виконавчого права.
- •Список використаних джерел
- •Розділ 5. Принципи кримінально - виконавчого права
- •5.1.Поняття принципів кримінально-виконавчого права
- •5.2. Класифікація принципів кримінально-виконавчого права
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 6. Кримінально-виконавче законодавство україни
- •6.2. Нормативно-правові акти як джерела кримінально-виконавчого законодавства
- •6.3. Міжнародно-правові акти та судові рішення в системі джерел кримінально-виконавчого законодавства України
- •6.4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України як основного джерела кримінально-виконавчого законодавства
- •6.5. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі
- •Питання до самоконтролю
- •Розділ 7. Правовий статус засуджених
- •7.2. Основні права засуджених
- •7.3. Основні обов’язки засуджених
- •7.4. Право засуджених на особисту безпеку
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •Розділ 8. Органи та установи виконання покарань
- •8.2. Види органів і установ виконання покарань
- •8.3. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими правоохоронними органами
- •8.4. Державна кримінально-виконавча служба України та її місце в кримінально виконавчій системі
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 9. Персонал державної кримінально-виконавчої служби
- •9.2. Вимоги до персоналу установ і органів виконання покарань
- •9.3. Соціально-правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 10. Контроль та нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- •10.1. Поняття контролю і нагляду за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.2. Парламентський контроль та контроль центральних органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.3. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.4. Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.5. Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених
- •10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- •Питання до самоконтролю:
- •Література до теми:
- •Розділ 11. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- •11.1. Поняття і класифікація міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими
- •11.2 Характеристика основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- •11.3. Реалізація міжнародно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України
- •11.4. Правове регулювання виконання покарань за рубежем
- •Перелік питань для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Розділ 12. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з засудженими
- •12.1. Становлення міжнародного співробітництва з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з ув’язненими
- •12.2. Конгреси оон із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками
- •12.3. Сучасні міжнародні урядові і неурядові організації з питань поводження з засудженими
- •Перелік питань для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Особлива частина
- •13.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- •14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- •14.2. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
- •14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція
- •Завдання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби
- •15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
- •Кількість засуджених в Україні військовослужбовців за період 2004-2008 років
- •Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за ступенем тяжкості
- •Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за статтями Кримінального кодексу України
- •З однієї сторони, примусовий порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні ті режим відбування у ньому дуже близький по сутності з таким покаранням, як позбавлення волі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 16. Виконання покарання у виді арешту
- •16.2. Умови виконання покарання у виді арешту
- •16.3. Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 17. Виконання покарань у виді обмеження волі
- •17.2. Направлення засуджених до обмеження волі у виправний центр
- •17. 3. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- •17.4. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- •Питання для контролю
- •Література
- •Розділ 18. Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу
- •18.1. Правова природа і підстави застосування попереднього ув’язнення
- •18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
- •18.3 Правове положення осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі
- •18.4 Режим тримання ув’язнених в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення
- •18.5. Підстави і порядок звільнення осіб, ув’язнених під варту
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 19. Класифікація та розподіл засуджених до позбавлення волі
- •19.1. Класифікація засуджених до позбавлення волі
- •19.2. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань
- •19.3. Порядок приймання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
- •20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
- •20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 21. Порядок виконання та відбування покарання (режим) у виправних колоніях
- •21.1. Поняття режиму та його основні вимоги
- •21.2. Функції режиму і засоби його забезпечення
- •Розділ 22. Соціально-правові засади виправлення та ресоціалізації
- •22.1. Поняття, методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених
- •22.2. Праця осіб засуджених до позбавлення волі
- •22.3.Соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі
- •22.4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
- •22.5. Громадський вплив
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів та зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.1. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- •Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
- •Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
- •Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
- •23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
- •Розділ 24. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх та жінок
- •24.1. Загальна характеристика виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх
- •24.2. Правовий статус неповнолітніх як суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин
- •24.3. Особливості застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації до неповнолітніх
- •24.4. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 25. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- •25.2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- •25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
- •25.4. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, соціальна допомога, нагляд та контроль за звільненими
- •26.1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- •26.2. Правові підстави і порядок звільнення засуджених за Законом України «Про амністію» та за актом помилування
- •Порядок звільнення за актом про помилування
- •26.3. Правові підстави і порядок умовно-дострокового звільнення та звільнення засудженого за хворобою Умовно-дострокове звільнення
- •Порядок звільнення за хворобою
- •26.4. Соціальна допомога, адміністративний нагляд та контроль за особами, звільненими від відбування покарання Соціальна допомога звільненим від покарань
- •Адміністративний нагляд за особами, звільненим від покарання
- •Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання та контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- •Контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням
- •Питання для самоконтролю:
- •Додатки
Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи.
20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах.
20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
Облік як такий є невід'ємним елементом діяльності кожного органу управління. Він полягає в отриманні, обробці і систематизації відомостей про різні напрямки його діяльності, що виражені, як правило, в кількісних показниках. Ці показники дозволяють судити про стан і зміни, які відбуваються в суб'єкті управління й оточуючому середовищі, а також про результати діяльності всієї системи. Слід погодитися з В.Афанасьєвим, який, системно аналізуючи проблеми управління суспільством, визначив, що "Облік — це одержання, обробка, аналіз і систематизація відомостей про завдання, які належить виконати, про ресурси, про наслідки виконання управлінських рішень"371. Враховуючи результати своєї діяльності за якийсь період в минулому та аналізуючи свої помилки, система вчиться уникати недоліків у майбутньому. Результати обліку, крім того, дають можливість на основі їхнього аналізу прогнозувати ті чи інші зміни, які необхідні для оптимізації її діяльності.
У справі боротьби зі злочинністю облік завжди був спрямований на охоплення всіх осіб, які скоюють злочини, заарештованих, засуджених, тих, хто переховуються від слідства та суду тощо. На протязі багатьох років у правоохоронних органах склалася досить ефективна система обліку вказаних категорій осіб і, відповідно до неї, система звітності. Важливе місце в цій системі займає облік засуджених в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань. З його допомогою збирається, аналізується та узагальнюється інформація, що характеризує процеси, які відбуваються в УВП. Цей облік включає в себе відомості про кількість, соціально-демографічний склад, пересування засуджених, стан дисципліни та злочинності тощо. Належним чином організований облік засуджених дозволяє адміністрації місць позбавлення волі постійно мати відомості про кількість засуджених, у встановлені терміни виконувати передбачені законом дії щодо виконання вироків суду, виконувати закони про амністію та акти про помилування, своєчасно звільняти засуджених.
Облік дозволяє всебічно вивчати особу засудженого, ефективно вести розшук злочинців, які переховуються від слідства та суду, а також вирішувати інші питання боротьби зі злочинністю.
Облік в органах внутрішніх справ та в установах кримінально-виконавчої системи України являє собою систему фіксації, реєстрації, зосереджування, зберігання, обробки та видачі інформації, призначеної для попередження, розкриття та розслідування злочинців, пошуку злочинців та осіб, які зникли безвісті.
Порядок інформаційних відносин у вказаній сфері регулюється Конституцію України ,Законами України "Про міліцію", "Про інформацію», «Про оперативно-розшукову діяльність», угодами про співробітництво між МВС України і МВС інших держав в питаннях боротьби зі злочинністю, а порядок взяття на облік, ведення обліків та отримання інформації обумовлено наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 р. «Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України», узгодженим з Генеральною прокуратурою та Службою Безпеки України.
Інструкція визначає порядок формування, ведення використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України.
Об’єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами з згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.
Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек і дактилоскопічних картотек, у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.
Центральний облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України, а регіональний (місцевий) облік – управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.
В ДІТ при МВС централізованому обліку підлягають:
а) засуджені до довічного позбавлення волі (у тому числі й ті, що раніше були засуджені до виняткової міри покарання - смертної кари), до позбавлення золі на певний строк, до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до обмеження волі та арешту незалежно від складу злочину, виду та строку покарання (пункти 8-12 статті 51 КК України);
б) іноземці - засуджені або ті, що знаходяться під слідством, незалежної від складу злочину і виду покарання;
в) громадяни України, засуджені судами інших держав до позбавлення волі;
г) засуджені до виправних робіт або звільнені від відбування покарання з випробуванням, відносно яких судом винесено ухвалу про направлення їх в місця позбавлення волі для подальшого відбування покарання;
ґ) особи, оголошені з розшук;
д) особи, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом;
є) особи, що вчинили злочини і направлені за рішенням суду до психіатричних лікарень для примусового лікування;
є) особи, що проходять за архівними кримінальними справами, які зберігаються в архівах МВС України, Служби безпеки України і Центрального державного архіву громадських об'єднань України.
В УОІ-ВОІ регіональному (місцевому) обліку підлягають:
а) особи, перелічені в пунктах а-є;
б) засуджені особи або особи яким пред'явлено звинувачення, незалежно від складу злочину чи обраного запобіжного заходу;
в) особи, кримінальні справи щодо яких припинені відповідно до статей 22, 44-49, 97 КК України;
г) особи, відносно яких матеріали протокольної форми направлені до суду відповідно до статті 42 6 КПК України;
д) засуджені в інших областях до позбавлення волі, що прибули для відбування покарання або проживання в дану область;
е) громадяни України, засуджені судами інших держав, незалежно від складу злочину і виду покарання;
ж) особи, які проходять за архівними кримінальними справами, що зберігаються в архівах ГУМВС, УМВС, управлінь СБУ і територіальних підрозділів ЦДАГО України.
Підставами для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом є:
а) постанова про притягнення як обвинувачуваного;
б) вирок суду;
в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України;
г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи;
д) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.
Формами документів, що використовуються для формування та коригування оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку (банку даних) є:
- алфавітна картка форми 1;
- розшукова картка;
- алфавітна картка форми 1а на особу, яка затримана за підозрою з занятті бродяжництвом;
- дактилоскопічна карта;
- сповіщення про засудженого (заарештованого);
- повідомлення про помилування засудженого;
- повідомлення про внесення змін в анкетні дані осіб, що стоять на обліку;
- повідомлення про засудженого (взятого під варту) іноземця;
- висновок про відновлення родових даних;
- постанова органу слідства (дізнання) про закриття кримінальної справи на підставі реабілітації;
- виправдувальний вирок суду;
- довідка відповідної форми про результати розгляду кримінальної справи в суді;
- повідомлення компетентних органів іноземних держав про притягнення до кримінальної відповідальності громадян України.
У разі необхідності та на виконання міжнародних договорів у сфері обміну інформацією, облікові та коригувальні документи (алфавітні картки форм 1 та 1а, дактилоскопічні карти, сповіщення тощо) заповнюються російською мовою.
Облікові та коригувальні документи повинні бути заповнені друкованими літерами.
Терміни направлення облікових документів і кількість їх примірників регламентуються Інструкцією та іншими нормативне-правовими актами МВС, Служби безпеки, Генеральної прокуратури, Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності і щодо яких запобіжний захід у вигляді взяття під варту не обирався, направляються - один примірник алфавітної картки форми 1 не пізніше 3 діб після винесення постанови:
а) про притягнення як обвинуваченого;
б) про закриття кримінальної справи відповідно до статей 22, 44-49, 97 КК України ;
Органами дізнання при досудовій підготовці матеріалів протокольної форми відповідно ті статті 426 КПК України - один примірник алфавітної картки форми 1 протягом 3 діб після направлення матеріалів до прокуратури.
Відділами по контролю за виконанням судових рішень слідчих ізоляторів і тюрем ДДУПВП:
- на обвинувачених у випадках:
а) взяття під варту в порядку запобіжного заходу за постановами органів слідства (дізнання), за рішеннями судів - алфавітні картки форми 1 і дактилокарти (далі – облікові документи) у двох примірниках, а у відношенні іноземців – три примірники;
б) зміни запобіжного заходу, припинення кримінальної справи, винесення виправдувального вироку або смерті - сповіщення про засудженого (заарештованого);
- на засуджених у випадках:
в) взяття під варту за рішенням суду - облікові документи у двох примірниках;
г) винесення відповідним судовим органом України рішення про виконання вироку суду іноземної держави щодо громадянина України - облікові документи у двох примірниках;
д) скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням - облікові документи у двох примірниках;
е) призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, вступу вироку в законну силу, вибуття у ВТУ, залишення в СІЗО для виконання господарських робіт, зміни вироку, звільнення або смерті - сповіщення;
ж) етапування у зв'язку із захворюванням до лікарні ДДУПВП в іншій області - сповіщення до УОІ-ВОІ, з території розташування якого було етаповано хворого, і облікові картки форми 1 - до УОІ-ВОІ, на територію розташування якого було направлено хворого;
- на заарештованих і засуджених осіб, що вчинили втечу і не затримані, до ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ за територіальністю направляється термінове спецповідомлення;
- на осіб, щодо яких виконані акти Президента України про помилування, до ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ за місцем засудження направляються повідомлення у терміни, встановлені відомчими нормативно-правовими актами ДДУПВП.
Звірення обліків з УОІ-ВОІ проводиться не рідше двох разів на рік.
Підрозділами по контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань ДДУПВП:
а) на осіб, прибулих у УВП для відбування покарання з інших областей або Автономної Республіки Крим, а також з-за меж України, - облікові документи в одному примірнику для УОІ-ВОІ за територіальністю, а також сповіщення для ДІТ при МВС (інформаційного центру - в інших державах), УОІ-ВОІ за місцем
засудження;
б) на осіб, засуджених судами областей або Автономної Республіки Крим, які направлені відбувати покарання в їх межах, - сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю;
в) у разі переведення до інших установ виконання покарань, звільнення або смерті засудженого - сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю та за місцем засудження. На засуджених, померлих під час етапування, сповіщення складаються установами, з яких вони вибули, і тільки на підставі акту про смерть;
г) у разі зміни судового рішення, звільнення на підставі амністії чи помилування - сповіщення для УОІ-ВОІ за місцем засудження та за територіальністю для опрацювання та подальшого направлення до ДІТ при МВС;
д) на осіб, засуджених у період відбування покарання, сповіщення для УОІ - ВОІ за територіальністю;
е) на заарештованих і засуджених осіб, що вчинили втечу і не затримані, до ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ за територіальністю направляється термінове спецповідомлення;
є) на осіб, щодо яких виконані акти Президента України про помилування, до ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ за місцем засудження направляються повідомлення у терміни, встановлені відомчими нормативно-правовими актами ДДУПВП;
ж) у разі поповнення відомостей картотек, уточнення установчих даних тощо за вмотивованим запитом ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ уточнюються розбіжності в облікових документах.
Органами виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, щодо засуджених:
а) до виправних робіт, громадських робіт та звільнених від відбування покарання з випробуванням - сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю;
б) до обмеження волі, засуджених судами областей або Автономної Республіки Крим, які направлені відбувати покарання в їх межах, - сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю;
в) до обмеження волі, до виправних робіт та звільнених від відбування покарання з випробуванням, які прибули для відбування покарання з інших областей, - облікові документи в одному примірнику для УОІ-ВОІ за територіальністю, а також сповіщення для УОІ-ВОІ за місцем засудження.
При одержанні рішення суду про зміну призначеного покарання, а також при звільненні засудженого від подальшого відбування покарання направляється повідомлення (списки) в одному примірнику в УОІ-ВОІ за територіальністю.
Звірення обліків з УОІ-ВОІ проводиться не рідше одного разу на рік .
Реквізити алфавітних карток, дактилокарт і сповіщень заповнюються тільки друкарським шрифтом, без виправлень і скорочень.
Прізвище, ім’я та по батькові вказуються в називному відмінку.
Складені підрозділами ДДУПВП облікові документи направляються до УОІ-ВОІ за територіальністю.
СІЗО направляє алфавітні картки форми 1 разом із дактилокартами після перевірки повноти і якості їх заповнення до УОІ-ВОІ за територіальністю при супровідних листах і контрольних списках один раз на десять днів.
Установи виконання покарань, як і СІЗО, облікові документи і сповіщення подають при супровідних листах та контрольних списках.
Для відображення в оперативно-довідкових картотеках відомостей про рух засуджених, що стоять на обліку, в УВП готуються сповіщення у двох примірниках, з яких перший направляється до УОІ-ВОІ за територіальністю з наступним направленням до ДІТ при МВС, а другий - до УОІ-ВОІ за місцем засудження.
При надходженні до СІЗО вироку або ухвали до відповідної алфавітної картки форми 1 контрольної картотеки вноситься запис про прийняте судом рішення, а при направленні засудженого до УВП додатково вказується місцезнаходження УВП і дата відбуття особи з СІЗО. При цьому картка з контрольної картотеки вилучається і надсилається до УОІ-ВОІ за територіальністю.
Облікові документи щодо осіб, які підлягають поставленню на централізований облік зберігаються територіальних УОІ-ВОІ окремо в контрольних картотеках.
До ДІТ при МВС облікові документи надсилаються 1-го, 11-го, 21-го числа кожного місяця, але не пізніше 10 днів з моменту одержання офіційного повідомлення про остаточно прийняте судове рішення і вступу вироку в законну силу. У разі, коли особа за вироком не підлягає централізованому обліку, зайві примірники, призначені для цього, знищуються.
Пересилання облікових документів здійснюється службовою поштою із супровідними листами, де вказується кількість облікових карток, дактилоскопічних карт і сповіщень. Документи мають бути підібрані за алфавітом прізвищ засуджених, їх забороняється перегинати і прошивати.
Терміново надсилаються до ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ за територіальністю:
а) інформація про заарештованих і засуджених, що вчинили втечу і не затримані;
б) повідомлення про помилування на кожну особу, щодо якої виконано акт Президента України про помилування.
Облікові документи на засуджених, сповіщення разом із супровідними листами направляються УОІ-ВОІ до ДІТ при МВС один раз на декаду - 1-го, 11-го, 21-го числа кожного місяця службовою поштою. Крім того, до них долучається список померлих невідомих громадян, особа яких встановлена за дактилоскопічними обліками із зазначенням їх установчих даних (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік, місце народження) і дактилоформул.
При запроваджені автоматизованого комп’ютерного інформаційного обміну передача даних до ДІТ при МВС здійснюється засобами електронної пошти, що регламентується додатковою інструкцією.
Неякісно підготовлені облікові і коригувальні документи разом з мотивованими висновками повертаються виконавцю для переоформлення і уточнення.
Доступ до інформації щодо осіб, які знаходяться на оперативно-довідковому та дактилоскопічному обліку ДІП при МВС та УОІ-ВОІ УМВС в областях з об’єктивних причин обмежений.
Право безпосереднього звертання до оперативно-довідкових картотек мають:
слідчі та оперативні підрозділи ОВС, прокуратури, ДДУПВП, Служби безпеки при проведенні оперативно - слідчих заходів ;
органи дізнання при провадженні протокольної форми досудової підготовки матеріалів відповідно до ст..426 КПК України;
підрозділи адміністративної служби міліції при затриманні особи за бродяжництво або у разі її перевірки за підозрою у скоєні злочину, а також при оформленні матеріалів про поміщення особи в спецустанову чи на примусове лікування;
суди всіх рівнів.
При звертанні до ОДК у вимозі обов’язково вказується мета перевірки, номер кримінальної справи, номер перевірочного матеріалу, а також адреса ініціатора запиту.
Перевірка осіб за оперативно-довідковим обліком здійснюється лише за офіційними запитами.
Вимога на перевірку друкується окремо на кожну особу, що перевіряється. Якщо особа має декілька прізвищ, на кожне з них складається окрема вимога. При цьому установчі дані записуються українською та російською мовами, друкованими літерами. Прізвище, ім’я та по батькові пишуться в називному відмінку.
Право підпису вимоги щодо перевірки за оперативно-довідковими обліками мають:
- у центральних апаратах МВС, СБУ, ДДУПВП – начальники головних управлінь( управлінь), відділів( відділень) та їх заступники;
- в органах і підрозділах внутрішніх справ ; Служби безпеки України, ДДУПВП – начальники управлінь, відділів(відділень), ГУМВС, УМВС, УВСТ, УСБ, начальники міських і районних управлінь(відділів, відділень) внутрішніх справ і Служби безпеки, начальники територіальних управлінь (відділів, відділень) ДДУПВП, начальники установ виконання покарань, СІЗО та їх заступники;
в органах прокуратури всіх рівнів – прокурори та їх заступники;
у судах – голови судів та їх заступники.
Запити, заповнені недбало, без повної дати і місця народження особи, що перевіряється, або з іншими порушеннями , повертаються ініціатору запиту без виконання.
Запити від органів та установ виконуються протягом 10 діб. Терміново, протягом доби, виконуються мотивовані запити, пов”язані з розкриттям тяжких злочинів і розшуком злочинців, а також осіб, відносно яких вирішується питання про арешт.
Запити юридичних та фізичних осіб, якщо вони підлягають опрацюванню, виконуються в терміни , передбачені ст. 33 Закону України „Про інформацію”. За заявами родичів і вмотивованими запитами органів державної влади повідомляються тільки відомості про місце відбування покарання засуджених із зазначенням поштової адреси, а також дані про судимість, застосування актів помилування та амністій ,переміщення, місця відбування покарання.
Відомості про репресованих осіб видаються у зв”язку з розглядом заяв репресованих громадян та їх родичів, за запитами Служби безпеки України та прокуратури.
