Питання для самоконтролю:

1. Що є підставою виконання покарання у виді штрафу.

2. В яких випадках штраф призначається як основне покарання.

3. У який строк засуджений зобов’язаний сплатити штраф після набрання вироком законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

4. У якому нормативному документі міститься застереження про те що, не підлягає конфіскації майно, яке належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

5. Скільки видів конфіскації прямо передбачає кримінальний закон.

6. Хто закриває виконавче провадження після передачі конфіскованого майна фінансовим органам.

7. Хто, куди і яку інформацію направляє після реалізації конфіскованого майна.

8. Які наступають наслідки за ухилення засудженого від покарання у виді штрафу.

9. У який строк боржник має право оскаржити постанову державного виконавця про арешт коштів чи майна начальнику відповідного органу Державної виконавчої служби.

10.В чому полягає ефективність призначення покарань не пов’язаних з позбавленням волі в виді штрафу або конфіскації майна.

Список використаних джерел

1. Конституція України. – Харків, 2002. – 48 с.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 88с.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 200с.

4. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч.посіб./ О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинський та ін.; За заг.ред. О.М. Джужи. – 2-е вид., перероб. та допов. – К .: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.

5. Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник/ За ред.. проф.. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 624с.(216-235с. )

6. Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України. – К.,2004. – 204 с.

7. Богатирьов І. Поняття кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі // Юридична Україна. – 2004. - №3. – с.72

8. Нормативно-правове забезпечення запобігання окремим видам злочинів та профілактики негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю. Збірник законодавчих та нормативних актів Уклад.: Джужа О.М., Василевич В.В., Кальченко Т.Л, Куц І.Г..-К.: Атіка, 2005, -336 с.

Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією

14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією.

14.2. Поняття, система, критерії класифікації покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція.

14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція.

14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією

На виконання основоположних принципів державної кримінально-виконавчої політики України щодо подальшої гуманізації виконання кримінальних покарань, а також процесів позитивного розвитку реформування у даній сфері суспільних відносин, забезпечення гарантій дотримання прав і свобод засуджених, в контексті соціальних цінностей та вимог верховенства права під час виконання покарань, згідно із стратегією здійснення інституційної реформи кримінально-виконавчої системи України існує потреба на етапі переходу до новітньої системи виконання покарань, в першу чергу тих, що не пов’язані із позбавленням волі: запровадження у перспективі інституту пробації та створення на основі кримінально-виконавчої інспекції Служби пробації.

Нинішній етап функціонування кримінально-виконавчої інспекції як суб’єкта виконання окремих видів покарань, передбачає значне корегування її форм і методів, яке повинно знайти своє відображення у впровадженні європейських стандартів щодо виправлення і ресоціалізації засуджених. Нормативно-правове забезпечення механізму виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією потребує вдосконалення у площині як теоретичних обґрунтувань, так і законодавчій сфері регулювання цих процесів.

21 листопада 2001 р. наказом Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань № 212 на базі інспекції виправних робіт створено кримінально-виконавчу інспекцію та її органи.

Кримінально-виконавча інспекція у процесі виконання покарань перш за все керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінально-виконавчими кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють її функціонування.

У II розділі Особливої частини КВК України визначено групу покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція. Так, ст.ст. 30, 36, 41 КВК України регламентують порядок та умови виконання даних видів покарань кримінально-виконавчою інспекцією.

До існуючої нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність кримінально-виконавчої інспекції відноситься і Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», який був прийнятий 23 червня 2005 р. Він визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

У зв’язку з його прийняттям, Державним департаментом України з питань виконання покарань забезпечено приведення у відповідність до зазначеного закону актів Кабінету Міністрів України – прийнята постанова Кабінетом Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1074 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів і установ виконання покарань».

У процесі виконання покарань кримінально-виконавча інспекція керується, крім норм КВК України, Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» ще йгалузевим підзаконним нормативним актом, яким є Інструкція «Про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560 від 19 грудня 2003 р. (далі – Інструкція).

У даній Інструкції визначається порядок виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт і виправних робіт та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, організації роботи підрозділів кримінально-виконавчої інспекції.

У першому розділі Інструкції визначено порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та функції, які здійснює кримінально-виконавча інспекція під час виконання даного виду покарання.

У другому розділі Інструкції регламентовано порядок виконання покарання у виді громадських робіт.

У третьому розділі Інструкції визначається порядок виконання покарання у виді виправних робіт за місцем роботи засуджених осіб та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи з метою їх виправлення, недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень.

Виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією регулюється також кримінальними законами такими, напpиклад, як Закон Укpаїни «Пpо пpокуpатуpу», що передбачає поpядок здiйснення пpокуpоpського нагляду за виконанням кpимiнальних покаpань.

Крім того, до таких законів України можна віднести наступні: «Про міліцію», «Про адвокатуру», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про застосування амністії в Україні», «Про зайнятість населення», «Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», «Про державну виконавчу службу» та інші.