
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Зміст загальна частина
- •Передмова
- •Розділ 1. Кримінально-виконавча політика україни
- •1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- •1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- •1.1. Поняття і зміст кримінально-виконавчої політики України
- •1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- •1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 2. Кримінально-виконавче право
- •2.2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права
- •2.3. Наука кримінально-виконавчого права
- •2.4. Предмет і система навчальної дисципліни
- •Питання для контролю
- •Література
- •Розділ 3. Історія розвитку кримінально-виконавчого права україни
- •3.1. Загальна характеристика періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України
- •3.2. Кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду
- •3.3. Кримінально-виконавче законодавство та практика виконання покарань пенітенціарного періоду
- •3.4. Виправно-трудове законодавство та система виконання покарань радянського періоду (1917-1991 р. Р.)
- •Питання для самоконтролю
- •В чому полягає зміст загальної характеристики періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України.
- •Охарактеризуйте кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду.
- •Чим відрізняеться кримінально-виконавча політика і законодавство допенітенціарного періоду від сучасного їх стану.
- •Список використаних джерел
- •Розділ 4. Норми кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчі правовідносини
- •4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- •4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- •4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- •4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- •Питання для самоконтролю
- •В чому полягає зміст норми кримінально-виконавчого права.
- •Назвіть види норм кримінально-виконавчого права.
- •Список використаних джерел
- •Розділ 5. Принципи кримінально - виконавчого права
- •5.1.Поняття принципів кримінально-виконавчого права
- •5.2. Класифікація принципів кримінально-виконавчого права
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 6. Кримінально-виконавче законодавство україни
- •6.2. Нормативно-правові акти як джерела кримінально-виконавчого законодавства
- •6.3. Міжнародно-правові акти та судові рішення в системі джерел кримінально-виконавчого законодавства України
- •6.4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України як основного джерела кримінально-виконавчого законодавства
- •6.5. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі
- •Питання до самоконтролю
- •Розділ 7. Правовий статус засуджених
- •7.2. Основні права засуджених
- •7.3. Основні обов’язки засуджених
- •7.4. Право засуджених на особисту безпеку
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •Розділ 8. Органи та установи виконання покарань
- •8.2. Види органів і установ виконання покарань
- •8.3. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими правоохоронними органами
- •8.4. Державна кримінально-виконавча служба України та її місце в кримінально виконавчій системі
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 9. Персонал державної кримінально-виконавчої служби
- •9.2. Вимоги до персоналу установ і органів виконання покарань
- •9.3. Соціально-правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 10. Контроль та нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- •10.1. Поняття контролю і нагляду за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.2. Парламентський контроль та контроль центральних органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.3. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.4. Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.5. Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- •10.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених
- •10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- •Питання до самоконтролю:
- •Література до теми:
- •Розділ 11. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- •11.1. Поняття і класифікація міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими
- •11.2 Характеристика основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- •11.3. Реалізація міжнародно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України
- •11.4. Правове регулювання виконання покарань за рубежем
- •Перелік питань для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Розділ 12. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з засудженими
- •12.1. Становлення міжнародного співробітництва з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з ув’язненими
- •12.2. Конгреси оон із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками
- •12.3. Сучасні міжнародні урядові і неурядові організації з питань поводження з засудженими
- •Перелік питань для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Особлива частина
- •13.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел
- •Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- •14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- •14.2. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
- •14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція
- •Завдання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби
- •15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
- •Кількість засуджених в Україні військовослужбовців за період 2004-2008 років
- •Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за ступенем тяжкості
- •Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за статтями Кримінального кодексу України
- •З однієї сторони, примусовий порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні ті режим відбування у ньому дуже близький по сутності з таким покаранням, як позбавлення волі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 16. Виконання покарання у виді арешту
- •16.2. Умови виконання покарання у виді арешту
- •16.3. Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 17. Виконання покарань у виді обмеження волі
- •17.2. Направлення засуджених до обмеження волі у виправний центр
- •17. 3. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- •17.4. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- •Питання для контролю
- •Література
- •Розділ 18. Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу
- •18.1. Правова природа і підстави застосування попереднього ув’язнення
- •18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
- •18.3 Правове положення осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі
- •18.4 Режим тримання ув’язнених в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення
- •18.5. Підстави і порядок звільнення осіб, ув’язнених під варту
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 19. Класифікація та розподіл засуджених до позбавлення волі
- •19.1. Класифікація засуджених до позбавлення волі
- •19.2. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань
- •19.3. Порядок приймання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
- •20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
- •20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах
- •Питання для самоконтролю:
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 21. Порядок виконання та відбування покарання (режим) у виправних колоніях
- •21.1. Поняття режиму та його основні вимоги
- •21.2. Функції режиму і засоби його забезпечення
- •Розділ 22. Соціально-правові засади виправлення та ресоціалізації
- •22.1. Поняття, методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених
- •22.2. Праця осіб засуджених до позбавлення волі
- •22.3.Соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі
- •22.4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
- •22.5. Громадський вплив
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів та зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.1. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- •Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
- •Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
- •Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
- •23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- •23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
- •Розділ 24. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх та жінок
- •24.1. Загальна характеристика виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх
- •24.2. Правовий статус неповнолітніх як суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин
- •24.3. Особливості застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації до неповнолітніх
- •24.4. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- •Список використаних джерел:
- •Розділ 25. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- •25.2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- •25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
- •25.4. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі
- •Питання до самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, соціальна допомога, нагляд та контроль за звільненими
- •26.1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- •26.2. Правові підстави і порядок звільнення засуджених за Законом України «Про амністію» та за актом помилування
- •Порядок звільнення за актом про помилування
- •26.3. Правові підстави і порядок умовно-дострокового звільнення та звільнення засудженого за хворобою Умовно-дострокове звільнення
- •Порядок звільнення за хворобою
- •26.4. Соціальна допомога, адміністративний нагляд та контроль за особами, звільненими від відбування покарання Соціальна допомога звільненим від покарань
- •Адміністративний нагляд за особами, звільненим від покарання
- •Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання та контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- •Контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням
- •Питання для самоконтролю:
- •Додатки
25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
Як і до інших категорій засуджених, до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, застосовуються передбачені ст. 6 КВК України основні засоби виправлення і ресоціалізації, з врахуванням особливостей порядку та умов виконання даного виду кримінального покарання. При цьому, соціально-виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу, в установлений розпорядком дня час, у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.
Разом з тим, проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється. Не передбачено законом створення самодіяльних організацій засуджених до довічного позбавлення волі. Не демонструються для цієї категорії осіб і кінофільми та не проводяться безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній, т. ін.).
Камери ПКТ (ОК), у яких тримаються засуджені до довічного позбавлення волі, радіофікуються. Крім цього, в камерах можуть встановлюватись телевізори, куплені за рахунок засуджених або отримані від близьких родичів чи інших осіб. Час радіотрансляції і перегляду телепередач визначається розпорядком дня установи виконання покарань.
Мережі радіотрансляції для засуджених в обов’язковому порядку здійснюються централізовано від єдиного радіотрансляційного вузла. За наявності технічних можливостей у виправних колоніях обладнуються кабельні телемережі.
Радіотрансляційні вузли та телецентри розташовуються за межами установ виконання покарань або у приміщеннях, доступ до яких засудженим заборонено.
Засудженим дозволяється користуватися літературою, яка є в бібліотеках установ, а також газетами і журналами. Обмін книг у ПКТ (ОК) проводиться один раз на 10 днів. Крім цього, засуджені забезпечуються газетами – по одній на камеру.
Індивідуальна передплата засуджених на періодичні видання (у т. ч. багатотиражні газети системи виконання покарань) здійснюється в добровільному порядку на умовах, встановлених органами друку та адміністрацією колонії, через місцеві органи зв’язку або відповідні магазини. З дозволу адміністрації установи виконання покарань передплата періодичних видань може бути здійснена за рахунок родичів засудженого.
Засудженим може бути дозволено користуватися шахами, шашками, картами, доміно у вільний від роботи час.
Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти. Організація консультаційного навчання здійснюється у відповідності із Законами України „Про освіту” і „Про загальну середню освіту” та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Час проведення занять у консультаційних пунктах визначається в розпорядку для засуджених. При цьому адміністрація колоній всебічно сприяє загальноосвітньому навчанню засуджених, у разі потреби надає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні підручників і посібників.
Адміністрація колоній забезпечує право засуджених до довічного позбавлення волі на відправлення релігійних потреб у відповідальності із Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації”. Вказане право засуджені реалізують у ПКТ (ОК), де вони проживають, у відведені розпорядком дня години.
Об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації і окремі особи можуть брати участь у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі у порядку, встановленому КВК України та іншими нормативно-правовими актами, включаючи рішення ДДУПВП.
На засуджених до довічного позбавлення волі поширюються заходи заохочення і стягнення та порядок їх застосування, що передбачені КВК України.
Отже, виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі – це система закріплених у нормативно-правових актах заходів, що спрямовані на забезпечення процесу позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, тобто головним змістом такої діяльності є виправлення засудженого. Досягнення тільки такої якості особи засудженого до довічного позбавлення волі – одна із умов помилування останнього та заміни даного покарання на більш м’яке в порядку, встановленому Положенням про здійснення помилування, що затверджено Указом Президента України від 19 липня 2005 р. № 1118/2005411.